У 2015 році болгарська вікіпедистка Spiritia подала ідею виклику #100wikidays (#100вікіднів). Правила його прості — потрібно створювати хоча б одну статтю у Вікіпедії щодня протягом 100 днів, не пропускаючи жодного дня.

За сім років виклик поширився планетою та вікіспільнотою. Близько 400 користувачів та користувачок долучилися, понад сотня з них успішно завершило його. Учасники жартома називають себе «жертвами»: створювати нову статтю щодня 100 днів підряд цікаво, але складно — доводиться жертвувати іншими справами, а зачасту і сном.

Сім років тому Antanana, досвідчена користувачка і адміністраторка української Вікіпедії, стала однією з перших учасниць виклику. У 2022 році вона вирішила повторити його ще раз.

Нана розпочала стоденний марафон 2 січня — і майже половина часу її #100вікіднів припала на повномасштабне російське вторгнення в Україну. Утім, Нані вдалося успішно завершити виклик. У розмові з нами вона поділилася тим, як це вийшло, коли створювати статтю було найскладніше — і кого з іноземних вікіпедистів змотивував її приклад.

Навіщо #100wikidays — і про що написана сотня

Рішення взяти на себе виклик #100wikidays було для Нани свого роду новорічною обіцянкою. За її словами, «бракувало відчуття звершень протягом дня» — справи, над якими Нана працювала, просувалися повільно, а хотілося відчуття завершеної роботи кожного дня.

Нана поставила собі додаткові обмеження, які не вимагаються загальними правилами виклику — вона писала лише на ізраїльську тематику та суміжні з нею, а кожна створена стаття мала посилатися на іншу статтю, започатковану в межах цього раунду #100wikidays. 

Обрала Ізраїль, бо цікавиться цією темою і вивчає іврит — а також давно там не була і хотіла ще раз відвідати, але не могла через «ковідні» обмеження. Перша стаття була про ізраїльського співака Зогара Арґова — а остання, 11 квітня — про співака та композитора Авігу Медіну, котрий писав пісні зокрема й для Арґова.

У процесі виклику Нана написала статті, наприклад, «Вітряк Монтефіоре», «Звіт Талії Сассон», «Хая Тума» та «Перепис населення Палестини 1931 року». Під час виклику у Вікіпедії проходили й інші тематичні заходи, тож під час виклику з’явилися статті про «останнього єврея Афганістану» Звулуна Сіман-Това та «Некудот», які не ввійшли до статей виклику.

Статті зазвичай перекладала з англійської Вікіпедії або розділу мовою іврит. За словами Нани, писати статті «з нуля», не перекладаючи з іншого мовного розділу, під час виклику дуже складно — потрібно ж створити нову статтю кожного дня.

Загалом у межах #100wikidays 2022 року Нана додала до української Вікіпедії 685 744 байти — це десь понад 100 тисяч слів.

Стаття кожного дня під час війни

Ввечері 23 лютого Нана написала 53-тю статтю своїх #100вікіднів, а за кілька годин після того російські ракети вдарили по її місту — і по всій Україні. 

У перші години Нана думала над тим, щоб зупинити #100wikidays — але незабаром вирішила, що все-таки завершить його, і російська агресія не змусить її відмовитися від своїх планів.

Утім, перші дні великої війни виявилися все-таки найскладнішими. 24 лютого Нана була в Івано-Франківську, але її мама разом із братом були в селі під Києвом, у дідуся. Потрібно було їх звідти забрати на захід. Добиратися до того села складно і в мирний час, а в час війни тим більше.

Тож, порадившись, вирішили невідкладно сідати в машину та їхати за ними. Подорож зрештою виявилася успішною та відносно безпечною, але довгою і непростою. Туди і назад їхали три доби — з невеликими перервами на сон, із військовими машинами на сусідніх дорожніх смугах та з великими чергами на заправках. 

При цьому всьому Нана продовжувала писати по статті у Вікіпедії на день. Каже, дуже знадобилося, що інструмент перекладу у Вікіпедії автоматично зберігає прогрес — можна було не втрачати зроблене, коли у дорозі зникав інтернет. Саме в ці дні було найскладніше дотриматися виклику — але все-таки вдалося. 

Через кілька днів після повернення Нана поїхала до Ізраїлю — і, за іронією долі, завершила свій виклик із написання статей про Ізраїль саме в цій країні, до якої довго не могла потрапити перед тим.

Як знаходити час

Для Нани написання однієї статті займало орієнтовно дві години. Цього достатньо для того, щоб перекласти і вичитати статтю середнього розміру — не дуже довгу й детальну, але і не занадто коротку «заготовку».

Звичайно, усе залежить від теми конкретної статті. Для Нани це також залежить від того, з якої мови вона перекладає: на переклад з івриту потрібно більше часу, ніж на переклад з англійської. 

Як знаходити ці дві години щодня? «Якщо є бажання, то знайдеться спосіб і шлях», — каже Нана. Написання статті до Вікіпедії стає (невідкладним) пунктом списку справ на день. Коли у завдання є конкретний дедлайн, можна посунути якісь інші справи, котрі потерплять ще кілька днів. І, звичайно, можна пожертвувати часом на читання новин і соцмереж або й сном.

Корисний лайфгак — планувати наперед теми статей. Якщо в якийсь день буде менше вільного часу, можна запланувати собі створити коротшу статтю. Для Нани це, наприклад, були статті про палестинські поселення на окупованих Ізраїлем територіях. (Теоретично також можна й готувати повні тексти статей наперед. Правила виклику забороняють це, але також заохочують ігнорувати всі правила🙂)

«Наслідки #100вікіднів»

Приклад Нани змотивував кількох друзів-вікіпедистів також зробити ще одне коло #100вікіднів.

Спочатку «не витримала» Spiritia, болгарська вікіпедистка та авторка ідеї виклику. Чимало зі своїх ста статей болгарською вона приділила Україні: наприклад, написала про драмтеатр у Маріуполі, знищений російськими окупантами, та українську художницю Марію Примаченко. 

Згодом долучився ізраїльський вікіпедист Ijon, який також був одним із перших учасників #100wikidays у 2015 році. Зараз його особистий виклик — «наслідки #100вікіднів». Ідея в тому, що потрібно повернутися до статей, створених під час #100вікіднів, та закрити усі «червоні» посилання — тобто створити усі відсутні статті, на які посилаються 100 оригінальних статей.

Нана каже, що поки не планує заходити на третє коло #100wikidays — але, можливо, у майбутньому долучиться до виправлення «наслідків» двох своїх попередніх раундів.

---

«Вікімедіа Україна» висвітлює історії українських вікімедійців під час війни. Усі матеріали читайте за посиланням. Якщо ви хотіли б розповісти про себе, заповніть анкету за посиланням — ми шукаємо різноманітні історії від різноманітних людей.