Редагування Вікіпедії із бомбосховища у Харкові — історія Вячеслава Мамона

Розповідаємо історії вікімедійців, котрі розвивають вікіпроєкти та роблять інші корисні справи під час війни. Усі історії читайте за посиланням.

Вячеслав Мамон уперше зареєструвався у Вікіпедії у 2007 році і є активним волонтером-дописувачем уже понад півдесятка років.

Вячеслав Мамон на віківишколі з редагування Вікіпедії для бібліотекарів в рамках проекту «ВікіХарківщина».
Фото: Наталія Ластовець, CC BY-SA 4.0

Відомий як користувач Venzz, він є активним редактором україномовної Вікіпедії та адміністратором російського мовного розділу. Уже кілька років є членом ГО «Вікімедіа Україна», зараз очолює Ревізійну комісію організації.

Вячеслав народився у Харківській області та провів більшість життя у Харкові — однак вперше познайомився з харківською вікіспільнотою у Львові, на нагородженні переможців конкурсу статей «Веломісяць-2017», який організувала «Вікімедіа Україна».

Вячеслав Мамон у бомбосховищі під час російсько-української війни.
Фото: Cheatman99, CC BY-SA 4.0

З того часу Вячеслав зумів поєднати захоплення Вікіпедією зі своєю роботою — зараз він працює бібліотекарем у Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка. Серед його робочих обов’язків є зокрема й Вікіпедія: написання статей, проведення тренінгів, консультування відвідувачів.

З початку відкритого російського вторгнення, коли Харків опинився у перших рядах серед міст, що найбільше постраждали від військової агресії, Вячеслав вирішив залишитися у місті — та підтримувати свою роботу у бібліотеці та Вікіпедії.

На початку повномасштабного вторгнення Вячеслав провів кілька тижнів у бомбосховищі неподалік свого дому — і продовжував редагувати Вікіпедію звідти. Каже, що умови були досить непоганими: дошкуляв холод, але електрику провели у перші дні війни і навіть «ловив» мобільний інтернет.

Лише за березень цього року Вячеслав започаткував 19 статей в україномовному розділі Вікіпедії: наприклад, про харківського вченого і жертву російської війни Валерія Московця чи про вчену-харків’янку радянського періоду Зінаїду Підопригору. На початку квітня Вячеслав тимчасово отримав права адміністратора в українській Вікіпедії, щоб допомогти у боротьбі з вандалізмом.

У російськомовній Вікіпедії Вячеслав бореться із проросійськими вандалами й редакторами, які намагаються просувати проросійську точку зору. Каже, що важливим для нейтрального висвітлення війни у російськомовному розділі було рішення його Арбітражного комітету і посередників з української тематики не вважати авторитетними на тему війни посилання ЗМІ країн-учасниць війни, зокрема російські джерела.

Паралельно Вячеслав займався волонтерством на місці у Харкові: приносив продукти для людей похилого віку, що жили по сусідству, бо чимало магазинів закрилося і треба було йти кілька кілометрів, щоб знайти відкритий. Згодом допомагав роздавати гарячі обіди, які привозили місцеві волонтери, а також кілька разів здавав донорську кров.

Вячеслав Мамон під час нагородження переможців Веломісяця 2017 у Львові. Фото: Ата, CC0
Вячеслав розповідає, що саме тоді повноцінно познайомився з іншими вікіпедистами із Харкова

Волонтерство на місці — одна із причин, чому Вячеслав вирішив не покидати Харків — місто, яке особливо активно обстрілюють російські агресори. Але й загалом він не хотів залишати своє місто, де провів майже все свідоме життя.

Вячеслав каже, що його район, Стару Салтівку, обстрілюють не так сильно, як деякі інші райони міста, як-то Північну Салтівку. Однак навіть з його балкона видно зруйновані будівлі — і останнім часом російські обстріли посилилися.

  • У серпні Вячеслав долучився до міжнародної Вікіманії, де поділився своїм досвідом редагування Вікіпедії в час війни із міжнародною вікіспільнотою. Читайте більше про цю сесію за посиланням.
Опубліковано у Особистості, Поточні події | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 Response to Редагування Вікіпедії із бомбосховища у Харкові — історія Вячеслава Мамона

  1. martynukunpukrnet коментує:

    Моє шанування пану Вячеславу. Це багато вартує. Колись в кінці 90-х я з друзями розробляли Кодекс честі і я наполягав на такому пункті:
    “Будь освіченим і в усьому компетентним. Стань професіоналом своєї справи. Умій передбачати майбутні події. Вчи своїх дітей та постійно вчись сам. Добивається успіху той, хто має більше знань. Керуй своєю долею, бо доля шанує сміливих і гідних. Вивчай принципи управління Державою. Бо ти і є Держава”. Думаю, що це якраз до пана Вячеслава. Вірю і сподіваюсь, що колись особисто потисну руку герою із Харкова. Слава Україні!

    Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s