Вікімедіа Україна

Перш за все — для невікіпедистів.

Попереджаю, це long read, але можете пострибати по розділах. Якщо ліньки читати все, читайте з кінця.

Передісторія

У січні минулого року з нагоди 12-річчя Української Вікіпедії Президент України Петро Порошенко звернувся до суспільства із закликом наповнювати український сегмент Вікіпедії.

У квітні того ж року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав до суспільної дискусії про те, «як долучити до створення якісної української Вікіпедії волонтерів, студентів, науковців», і запропонував державну допомогу в здійсненні проекту, «який сприятиме популяризації української мови в еру цифрових технологій».

Не хочу в цьому пості підіймати політичні питання, оцінювати політиків та розводити зрадоперемогу, але наскільки мені відомо, це перший випадок, коли Президент та Голова КМУ закликали суспільство до наповнення Української Вікіпедії і навіть пропонували допомогу. До цього члени Громадської Організації Вікімедіа Україна, що з 2009 опікується розвитком Вікіпедії в Україні, та пересічні вікіпедисти хоча подекуди й мали успішний досвід співпраці з владою (за що щира дяка прогресивним діячам освіти та культури, установам та їх працівникам), але зазвичай вся ця активність відбувалася на низовому рівні. Цього разу ініціатива виходила саме від влади, ще й із самого верху.

Уряд

Гріх було б не скористатися такою можливістю, тому українські вікіпедисти та Вікімедіа Україна підготували свої пропозиції. Вчора, наче подарунком до дня народження вільної енциклопедії (15 січня виповнилося 16 років міжнародному проекту Wikipedia, 12 січня — 8 років Кримськотатарській Вікіпедії, 30 січня виповниться 13 років Українській Вікіпедії), прем’єр-міністр підтримав пропозиції громадськості щодо сприяння розвитку україномовного розділу Вікіпедії, зокрема через систему освітніх закладів, де, наприклад, суспільно корисне прозоре написання статей може принаймні частково замінити вічний копі-паст одних і тих же рефератів, підтримку конкурсів на кшталт Вікі любить пам’ятки, Вікі любить Землю, які допомагають нам краще взнати та полюбити свою Україну, тощо. Читати далі →

Нумізматика та боністика – дві допоміжні історичні науки, які розповідають нам через вивчення грошей про економіку, культуру та символи різних країн і народів. Адже гроші – монети й банкноти – це те, з чим кожна людина постійно зустрічається у власному житті. За номіналами монет і банкнот ми можемо спостерігати за інфляцією та зубожінням народів. За зміною гербів держав та портретів володарів дізнаємося про революції, перевороти, династичні та територіальні зміни, адже кожна нова влада прагне закарбувати себе в історії за допомогою грошових знаків. З зображень на банкнотах та монетах ми можемо пізнати не лише королів та президентів, але й національних героїв – поетів, художників, науковців, військових, правозахисників, а також побачити на них архітектуру, природу та традиції жителів певної країни.

Нумізматика та боністика – це також захопливе хобі колекціонування. Монети всіх виглядів – від звичайних нам круглих металевих дисків до монет з отворами, квадратних, лопатоподібних, біметалічних, фарбованих. А ще відомі шкіряні гроші, гроші-мушлі, пластикові банкноти та інші. Крім того, навколо звичайних грошових знаків існує різноманітна екзонумія – жетони, транспортні токени, пам’ятні медалі, локальні та сувенірні монети. Все це приваблює тисячі колекціонерів, які готові годинами розповідати, сперечатися та обмінюватися об’єктами своїх колекцій. А як щодо дарувати свої знання читачам найбільшої в світі енциклопедії?

Нумізматична тема непогано охоплена в українському розділі Вікіпедії – зараз є понад 1600 статей. Проте, звісно, монет у світі було випущено значно більше, отже є над чим працювати. Лише дві нумізматичні теми у Вікіпедії українською мовою висвітлені на “відмінно”: Угорська крона та Історія української гривні. Тому поліпшення наявних статей про монети є дуже важливою роботою. Мало інформації у нас і про монетні двори, нумізматичні музеї, дослідників монет, нумізматичну термінологію. У категорії «боністика» ж зовсім порожньо: нема й 100 статей про цікаві банкноти України й світу.

Тому ми закликаємо любителів нумізматики й боністики приєднатися до тематичного Тижня нумізматики, який вікіпедисти проведуть 15-29 січня 2016 року. Останні дні Тижня (28 і 29 січня) збігаються із уже традиційним Вікімарафоном, під час якого відбудуться офлайн-зустрічі з досвідченими вікіпедистами, які можуть допомогти з оформленням статей. Та й в інші дні новачки можуть розраховувати на допомогу спільноти.

Для учасників Тижня передбачені сувеніри у вигляді монет та банкнот, тому обов’язково реєструйтеся у Вікіпедії та на сторінці Тижня, щоб організаторам було легше знайти вас та віддячити!

З 2009 року в Українській Вікіпедії майже безперервно триває проект «Тематичний тиждень», коли вікіпедисти пропонують і зголошуються створювати та покращувати статті з певних тем. Така консолідація зусиль має на меті поліпшення змістовної цілісності енциклопедії, заповнення певних тематичних лакун, а також способом підтримати міжнародні ініціативи та акції зі спільнописання. Пропонуємо огляд результатів тижнів та місячників, що відбулися у другому півріччі 2016 року.

Місяць фантастичних творів

З 1 вересня по 10 жовтня 2016 року 51 користувачів стали учасниками місячника фантастичних творів. За підрахунками користувача Yasnodark, після оголошення Місячника 28 липня і до 24 жовтня включно ними було створено 324 статті. Найбільшу кількість зі створених статей склали статті про літературні фантастичні твори (книжкові серії, романи, твори малої форми, збірки, графічні та поетичні літературні фантастичні твори), дещо менше статей про авторів фантастичних творів, більше 10% статей присвячені преміям фантастики. Ціла низка статей створена про ілюстраторів фантастичних творів, про персонажів і світи фантастики, також статті про перекладачів фантастики, теми, журнали, а ще фантастичні фільми. Учасники перекладали статті з англійської, російської, а також з французької, польської, нідерландської, данської, хорватської, сербохорватської, іспанської, шведської та німецької мов. Троє користувачів створили понад 30 статей кожен, двоє — понад 20 статей, ще 5 — більше 10 статей. Десятеро найкращих дописувачів місячника отримали можливість обрати собі книгу у подарунок.

Переяслав-Хмельницький: місто-музей

24—30 вересня у Вікіпедії тривав тематичний тиждень «Переяслав-Хмельницький: місто-музей» з метою створення та покращення статей про найбільший історико-етнографічний заповідник країни. Джерелом інформації стали матеріали, надані НІЕЗ «Переяслав», а саме фотографії інтер’єрів та екстер’єрів музеїв, світлини окремих експонатів, а також інформацій про близько 60 об’єктів (про цю співпрацю ми писали у вересні). Чи не вперше завданням тижня, окрім створення статей, було додавання зображень з окремої категорії. В результаті 120 зображень було додано до статей в Українській Вікіпедії, створено 19 та покращено 11 статей. До тижня також приєдналися активні редактори проекту Вікіджерела. «Якщо всі проекти працюють над одним Вікітижнем це набагато продуктивніше й цікавіше. Цим ми заявляємо про своє існування, а ще мені подобається бачити як йде системне наповнення з усіх боків», — коментує такий підхід користувач Arxivist.

Тиждень Михайла Грушевського

29 вересня 2016 року виповнилося 150 років Михайлу Грушевському — видатному українському історику, письменнику, археографу, громадсько-політичному діячеві, авторові понад 2000 наукових робіт.  Цей ювілей у Вікіпедії відзначили тематичним тижнем. Було створено 20 і покращено ще 18 статей, теми яких так чи інакше стосуються Грушевського, переважно про пам’ятники та вулиці, названі на його честь.А у Вікіджерелах розпочалося створення індексів праць «Про батька козацького Богдана Хмельницького», «Якої автономії і федерації хоче Україна», «Всесвітня історія». Учасники місячника отримали книжку авторських статей Михайла Грушевського, біографічні видання та закладки з логотипом Вікіпедії.

Тиждень урду-української співпраці

Продовжується в українській Вікіпедії і добра традиція двосторонніх тематичних тижнів. Українські вікіпедисти, що відвідали Вікіманію, познайомилися із колегами з Індії і Пакистану; з приємного спілкування виросла ідея зробити корисний подарунок своїм спільнотам. Урду-мовні вікіпедисти обрали 20 статей про Україну і запропонували українцям 20 статей про культуру урду на переклад з англійської Вікіпедії. План було виконано, а в українській Вікіпедії — ще й перевиконано (44 статті створено, 6 покращено). П’ятеро найактивніших учасників з кожної сторони отримають подяку і книжку англійською мовою на тему тижня.

Міжнародний тиждень до 60-річчя Угорської революції

23 жовтня виповнилось 60 років від дня початку у Будапешті організованого антикомуністичного виступу у Центральній Європі, яке відразу переросло у збройне повстання. З нагоди ювілею угорські вікімедійці ініціювали місячник з написання статей про осіб та поняття, дотичні до цієї історичної події та запропонували відповідний список. Окрім українських вікіпедистів, акцію підтримали спільноти з Австрії, Угорщини, Польщі, Білорусі, Македонії. За три тижні в укрвікі було створено більше 80 статей. Лідером за кількістю став користувач Стефанко1982 (37 статей). У своєму коментарі він зазначив: «Вибирав переважно біографії осіб-учасників революції. Шукав інформацію для статей у Google чи перекладав із рувікі або англовікі. Дізнався багато нового, адже про цю подію мало що знав, лише те, що було повстання, та те, що Радянський Союз ввів свої війська в Угорщину. А виявляється, там були справжні бої і загинуло багато людей, як угорців, так і радянських військових». Найактивніші учасники отримають книги від Вікімедіа Угорщина та сувеніри з логотипом Вікіпедії від Вікімедіа Україна.

Місяць Азії 2016

Місяць Азії придумали в самій Азії: з допомогою написання статей про сусідні країни вікіпедисти прагнули налагодити дружбу і взаєморозуміння між своїми спільнотами. Але дуже швидко ідею підхопили народи інших континентів — і у 2016 році в Місяці Азії взяли участь понад 50 мовних розділів Вікіпедії й учасники з усього світу. За листопад українські вікіпедисти створили 770 статей і допоміжних шаблонів. Особливістю українського місячника стало те, що він припав на тижнь футболу — тож українська Вікіпедія поповнилася великою кількістю статей про футболістів, клуби і чемпіонати у країнах Азії. Зараховувалися статті, що відповідали правилам Вікіпедії і мінімальним вимогам розміру. Ті, хто написав 4 статті і більше, отримають листівку з подякою від одного з регіональних відділень Вікімедіа в Азії — з Китаю, Філіппін, Тайваню, Гонконгу, Бангладеш, Кореї тощо. Автор найбільшої кількості статей отримує звання Посла Азії у Вікіпедії, зі своїми 90 статтями ним став Стефанко1982.

 

Не пропустіть вікітолоки й у новому році, слідкуйте за сторінкою проекту!

Нагадаємо, що «Вікімедіа Україна» пропонує ініціаторам тижнів допомогу в поширенні інформації та надає сувенірі.

21 грудня 2016 року у приміщенні Хмельницької міської центральної бібліотеки (вул. Подільська, 78), відбувся тренінг «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію». Протягом трьох годин 19 учасників тренінгу завантажували свої перші фотографії до Вікісховища, вчились класифікувати їх по категоріям та додавати до статей, в яких були відсутні ілюстрації. Тренінг проводила дописувач Вікіпедії — Аліна Возна.

Під час заходу було створено 10 нових облікових записів у Вікісховищі та завантажено 111 зображень, які ілюструють різні періоди бібліотечного життя у місті Хмельницькому.  За підсумками тренінгу «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію» у вільному доступі з’явилось також 240 репортажних фотографій з самого заходу.

У Вікіпедії є чимало статей про бібліотеки України загалом та міста Хмельницького зокрема, проте до 21 грудня в деяких з них були відсутні фотографії. Зараз ситуацію виправлено! У представників філій Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи з’явилась нагода  додати зображення до статей: «Хмельницька міська ЦБС», «Хмельницький» та «Бібліотеки України», що і було виконано під час тренінгу.

Кожен з присутніх отримав посібник з розміщення контенту у Вікісховищі, сувенір від «Вікімедіа Україна» та натхнення, для того, щоб і надалі завантажувати найцікавіші фотографічні моменти до Вікісховища та ділитись ними з усім світом!

Більше фото у Вікісховищі

Аліна Возна

Чи любите ви казки? У казках маленьким дітям передається уявлення старших про устрій суспільства і моделі поведінки. А чи багато ви знаєте міфів? Міфи ідуть іще далі, пояснюючи не мало не багато — світобудову, якою її бачили древні. У міфах знайдете відчуття моралі давніх часів і культури людства. Так чи інакше ми з стикаємося з міфологією у житті, наприклад, з давньогрецькою — інколи у гніві ми метаємо блискавиці, як Зевс, підступну людину можемо назвати Медузою, кажемо, що літа канули у Лету, бачимо атлантів і каріатид, що є елементами архітектури навколо нас.

Перший тематичний тиждень нового 2017 року у Вікіпедії, який розпочинається 6 січня, присвячений античній міфології. Найактивніший учасник отримає подарунок від організатора.

Запрошуємо всіх до написання та упорядкування статей на цю тематику! Досі статті в українській Вікіпедії, присвячені міфам і їх персонажам, створювалися трохи хаотично.

Внесімо ж лад і наповнімо улюблену найбільшу україномовну енциклопедію гарними статтями! Давайте разом виправляти й створювати «міфи» і покажемо, що українською можна писати й читати про все.

А там подивимось — можливо, Вікіпедія стане засадничим міфологічним персонажем вже у наступному сторіччі. 😉

Arxivist

Вітаємо усіх з Новим роком! Але опріч того — а може й перш за все — з Днем суспільного надбання!

Public Domain Day — це день, коли завершується строк дії авторських прав і твори переходять до суспільного надбання. Юридично цей перехід зазвичай стається кожного року 1 січня; а термін захисту авторських прав переважно 70 років з дня смерті автора. Таким чином, 1 січня 2017 року перейшли в суспільне надбання твори авторів, які померли у 1946 році.

Сьогодні тішаться, зокрема, шанувальники фантаста Герберта Веллса, адже його твори перейшли у суспільне надбання.

Серед інших авторів, котрі померли 1946-го, також:

• Гергарт Гауптман — німецький письменник, драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1912 рік
• Джордж Арлісс — британський актор, сценарист, режисер та драматург
• Герберт Бейкер — британський архітектор, найбільш відомий своїм внеском до південноафриканської архітектури
• Ернест Томпсон Сетон — канадський (шотландського походження) письменник, художник-анімаліст, один з ідеологів і натхненників скаутського руху
• Джузеппе Адамі — італійський драматург, театральний і музичний письменник, критик
• Януш Вітвіцький — архітектор, історик, автор пластичної панорами Львова
• Шалом Стрейт — педагог, літературний критик і письменник, що народився на Галичині, емігрував до Палестини
• Альсідес Арґедас — болівійський письменник, історик і політичний діяч
• та інші, див. також у Вікіпедії «Суспільне надбання у 2017 році».

Як бачите, йдеться не лише про письменників художньої літератури, а про авторів загалом. Звісно, треба пам’ятати, що у перекладачів теж є свої права 😉

Вікіпедія користується сховищем структурованих даних під назвою Вікідані, куди можна робити запити — наприклад, вивести список осіб, що померли у 1946 році, про яких є статті у Вікіпедії. Подивитися, як виглядає подібний запит можна тут (код на сторінці треба виконати, натиснувши Run)  — а ще можна глянути на все це з точки зору творів, аналогічно вивівши список картин чи список книг, автори яких померли у 1946-му.

День суспільного надбання — особливе свято для волонтерів Вікіджерел і Вікісховища. Вікіджерела є вільною бібліотекою, що суворо ставиться до дотримання авторських прав, тож любителі оцифрування і вичитки книг святкують можливість зайнятися новими виданнями. У Вікісховищі зберігаються медіафайли і першого січня кожного року адміністратори повертають вилучені раніше файли, які ще вчора були захищені, а сьогодні ними вже можна користуватися і використовувати для ілюстрації статей.

Ще раз вітаємо і бажаємо всіляких гараздів у новому році! Ми продовжуватимемо працювати над покращенням і підтримкою проектів Вікімедіа — приєднуйтеся 😉

25 грудня 2016 року відбулися чергові Загальні збори громадської організації «Вікімедіа Україна» в офісі Реанімаційного пакету реформ (РПР) у м. Київ. Особисто або через своїх представників були присутніми 38 членів організації.

На цьому заході правління представило звіт про роботу Організації у 2016 році, і прозвучав звіт ревізійної комісії. Наша організація продовжує працювати над поширенням проектів Вікімедіа у різних напрямках: ми проводимо навчальні тренінги з редагування Вікіпедії, конкурси статей і фотографій, підтримуємо охочих поїхати у вікіекспедицію, співпрацюємо з різними установами й організаціями над поповненням контенту вікіпроектів, обмінюємося досвідом із закордонними колегами на вікіконференціях. На загальних зборах було затверджено напрямки роботи організації на 2017 рік: ми будемо продовжувати робити все, що робили, і плануємо розгорнути нові проекти. До роботи можуть долучатися усі охочі — і не лише члени організації.

Також було обрано нове Правління у складі (абетково):

• Юрій Булка (переобрано)
• Микола Козленко (переобрано)
• Артем Комісаренко (користувач artem.komisarenko)
• Ілля Корнійко (переобрано)
• Павло Лакійчук (переобрано)
• Тарас Рикмас (користувач Taras r)
• Максим Ціж (користувач Звірі)

Дякую тим членам Правління, які працювали у попередній каденції, але вирішили не переобиратися цього разу. Це Олена Захарян, Олег Яцожинський та Павло Сохан. У звіті правління можете детальніше почитати про ті напрямки роботи, за які вони відповідали, і що було зроблено за рік.

Також на загальних зборах було обрано ревізійну комісію, тепер до її складу входять (абетково):

• Богдан Мельничук (переобрано)
• Сергій Петров
• Максим Підліснюк (переобрано)

Дякую за роботу у попередньому році члену РК Анатолію Гончарову. Його уважність до стану справ та термінів була надзвичайно корисною для Організації.

І дякую усім членам Організації, які знайшли час та можливість взяти участь у заході.

Ілля Корнійко,
голова правління «Вікімедіа Україна»

Башкирська Вікіпедія – один з невеликих мовних розділів вільної енциклопедії, який сьогодні викликає зацікавлення у міжнародної Вікіспільноти. І не дарма, адже останнім часом редактори башкирською мовою вийшли на суттєво новий рівень. Це вже переважно не інтроверти і не боти, які дописують енциклопедію, а активні люди, які постійно беруть участь у різних Вікі-заходах. Але про все послідовно…

Батьком башкирської Вікіпедії у колі Вікіпедистів заведено називати дописувача Рустама Нуриєва. Він не є засновником чи першим автором у розділі, але саме він дав новий поштовх для подальшого розвитку, запропонувавши зібратися дописувачам різних мовних розділів в Уфі на Вікі-Сабантуї, присвяченому святкуванню 10-річчю башкирського розділу Вікіпедії. Цей захід відбувся наприкінці квітня 2015 року, який об’єднував в собі цілий комплекс подій та зумів зібрати представників як багатьох мовних розділів народів Російської Федерації, так і закордонних представників. Варто зазначити, що учасники Вікі-Сабантую також мали можливість поїхати у Вікіекспедицію пам’ятками Чишминського району.

Згодом представник розділу Зуфар Саліхов відвідав CEE Meeting 2015 в Естонії, за результатами якого башкирські колеги змогли створити свою юзер-групу.

Новостворена юзер-група одразу взялася за активний розвиток Вікіпедії та популяризацію вільних знань башкирською мовою та про Башкортостан. Невдовзі знайдено спонсора – курорт Янгантау, на базі якого проведено Вікі-семінар. Участь у семінарі дала можливість спільно попрацювати над перекладом системних повідомлень башкирською мовою, а також досвідченим колегам разом з новачками взяти участь у наповненні Вікіпроектів. Після того, протягом року проведено ще ряд Вікізустрічей, а також організовано Вікі-захід у заповіднику Шульганташ. Детально про заходи спільноти можна подивитись на спеціальній сторінці.

Окремо варто сказати і про башкирсько-українську співпрацю. Насамперед слід зазначити, що в Башкортостані проживає велика кількість українців і є навіть українські села. Проте, до проведення Вікі-Сабантую статей на українську тематику в башкирській Вікіпедії фактично не було, зокрема навіть не було статті про місто Київ. Зараз ця ситуація суттєво змінилася. Зокрема, завдяки тому, що українські Вікіпедисти відвідували башкирські заходи, а башкирські редактори приїжджали на українську Вікіконференцію.

Так, українські колеги радо відгукнулися на проведення Тижня Башкортостану, за що отримали досить цінні нагороди. В свою чергу, башкирські колеги вирішили відповісти взаємністю та провели українську декаду під час конкурсу CEE Spring 2016, за що отримали сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна». І, саме зараз триває ще один тематичний захід у башкирській Вікіпедії – Новорічний БУМ, що присвячений написанню статей про Білорусь, Україну та Молдову, а за його результатами учасники отримають листівки з цих країн.

Взагалі, зараз у башкирській Вікіпедії постійно проводяться як міжнародні, так і внутрішні заходи з написання статей, а колеги з Башкортостану беруть участь у різноманітних конференціях та Вікізаходах, де обмінюються досвідом.

Однією із цікавих особливостей башкирської Вікігромади є те, що більшість тут становлять жінки. А ще – це часто люди пенсійного віку, які не байдуже ставляться до збереження рідної мови та подають чудовий приклад молодому поколінню!

Вже за два роки башкирська Вікіспільноста зуміла перетворитися на одного з лідерів серед тюркомовних спільнот.

Бажаємо подальшого розвитку та успіхів башкирським колегам!

З радістю повідомляємо, що 12 грудня в українській Вікіпедії було написано 666 666-ну статтю. Нею стала стаття «Візирні лінії». Візирні лінії (також «прицільна сітка») — це сітка або шкала із тонких ліній або волокон, розміщених в окулярі прицільного пристрою, наприклад, в телескопах, оптичних прицілах, мікроскопах тощо.

Відтепер у Вікіпедії понад дві третини мільйона статей. Математично правильно буде говорити, що цю межу перетнула 666 667-а стаття. За підрахунками це стаття «Концентричність», присвячена геометричному явищу, коли кілька об’єктів мають спільний центр або вісь.

Цікаво, що у HTML #666666 — це сірий колір. А у 1776 році у США існувала банкнота з номіналом «2/3 долара».

Точний порядок створення статей вирахувати доволі важко, з кількох причин: статті створюються доволі швидко, новостворена сторінка технічно вважається «статтею», якщо має хоча б одне посилання на іншу сторінку (а це може статися після її подальших редагувань, а не в момент створення), також не вважаються статтями сторінки-перенаправлення. Щодня в українській Вікіпедії створюється близько ста п’ятдесяти статей (показник жовтня 2016).

Нагадаємо, що Вікіпедія — це вільна енциклопедія, покликана зібрати знання людства. Її може редагувати будь-хто, у Вікіпедії немає редакторської колегії, а всі її дописувачі — волонтери, що не отримують за це матеріальної вигоди. Щоб відредагувати інформацію до статті, достатньо скористатися кнопкою «Редагувати» угорі сторінки. У жовтні 2016 року українську Вікіпедію редагувало 2545 користувачів.

Примітка. Раніше у цьому дописі згадувалося, що належність до «статей» залежить від розміру сторінки, але це не так. Перепрошуємо.