Infographics [UA] змінив назву на Visuals і перейшов на вільне ліцензування

Проект  Visuals, відомий до 4 листопада 2015 року як Infographics [UA], надав дозвіл на публікацію всіх своїх матеріалів на умовах ліцензії Creative Commons  CC-BY-SA-4.0

Visuals — некомерційний український медіа-проект зі створення та поширення інфографіки на актуальні для України теми. Функціонує у форматі сторінок в соцмережах Twitter та Facebook.

Проект виник у січні 2015 року в розпал російської збройної агресії проти України. Головні теми, що висвітлюються на майданчиках проекту — ситуація на Сході України, окупація Криму, громадянська блокада Криму, стан впровадження реформ в Україні, українські політика та економіка, російська інтервенція до Сирії, міжнародна політика, резонансі події в Україні та за її межами. Засновником проекту є ужгородський дизайнер Олег Олашин.

У жовтні 2015 року Infographics [UA] розпочав співпрацю з міжнародною волонтерською групою Inform Napalm, яка допомагає перекладати інфографіку різними мови. Спільно з ІнформНапалмом створено інфографіку, що містить особисті дані екіпажів російської авіації, яка бомбардує сирійські міста. Ці публікації, перекладені арабською мовою, викликали нервову реакцію російських високопосадовців, а телеканал Аль-Арабія порівняв діяльність проекту InformNapalm з WikiLeaks.

Сайт Inform Napalm 19 жовтня також перейшов на ліцензування Creative Commons (а саме CC-BY 4.0). Крім аналітики, новин, сайт містить багато графічних матеріалів, які можуть бути використані, як у вікіпедійних статтях, так і будь-якими ЗМІ. Його матеріали використовують багато світових інформагенцій, тому це цілком авторитетне джерело для Вікіпедії.  Важливо також те, що як і ВікіпедіяVisuals та Inform Napalm є волонтерськими проектами.

Ліцензії Creative Commons  дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторських прав самим визначати засади подальшого використання їхніх творів, захищають їх від несанкціонованого використання, і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Ліцензії Creative Commons знайшли застосування в культурі, освіті, науці, урядових і державних організаціях та звукозаписних компаніях. Зокрема, його використвує Вікіпедія, ряд наукових рецензованих журналів,  такі популярні проекти, як Jamendo, Flickr, YouTube. За найскромнішими оцінками за ліцензіями Creative Commons поширюється понад 400 млн творів.

Оприлюднено в Вільні ліцензії | Позначки: , , , , | 1 коментар

Вікіпедистка-резидентка в Національному музеї у Варшаві

У Національному музеї у Варшаві від початку листопада працюватиме Вікіпедистка-резидент. Це буде перший подібний проект в Польщі. Досвідчена редакторка найбільшої у світі онлайн-енциклопедії буде сполучною ланкою між спільнотою Вікіпедії та співробітниками установи. Вона також підтримуватиме створення у Вікіпедії статей про ресурси музею. Ця програма є пілотним проектом і триватиме три місяці.

Національний музей у Варшаві (фото Muzeum Narodowe w Warszawie, CC-BY-SA 4.0)

Національний музей у Варшаві (фото Muzeum Narodowe w Warszawie, CC-BY-SA 4.0)

Хоча резиденція вікіпедиста в Національному музеї буде першим проектом такого роду в Польщі, сама ідея вже добре зарекомендувала себе у світі. Вперше вікіпедист-резидент (Wikipedian-in-Residence) співпрацював з Британським Музеєм у 2010 році. Цю функцію виконував Ліам Віатт, співзасновник GLAM Wiki – програми співпраці культурних установ з проектами Вікімедіа. Проекти з резиденції, реалізовані у світі, принесли дуже добрі результати. У лондонському Музеї науки резиденція привела до ліцензування на умовах CC BY-SA 50 фотографій об’єктів ключової для науки важливості; надання музеєм цих зображень призвело до збільшення його популярності на багато місяців. А резиденція у Британській бібліотеці зробила доступною онлайн колекцію з 4 тис. зображень з канадських архівів цієї бібліотеки.

У жовтні 2015 року, товариство Вікімедіа Польща почало пошук вікіпедиста чи вікіпедистки, який би хотів стати резидентом у Національному музеї. Зголосились близько 70 осіб з цікавими й різноманітними компетенціями. З-поміж них було вибране невелике число кандидатів, котрі окрім співбесіди повинні були також показати себе як вікіпедисти, написавши статтю про якийсь із ресурсів музею. Із завданням дуже добре справились навіть ті, хто не мав попереднього досвіду редагування онлайн-енциклопедії.

Марія Дроздек, перша в Польщі вікіпедистка-резидентка (фото Роберт Друзд, CC-BY-SA 3.0)

Марія Дроздек, перша в Польщі вікіпедистка-резидентка (фото Роберт Друзд, CC-BY-SA 3.0)

Кінець-кінцем у результаті співбесід було вибрано Марію Дроздек, користувачку Вікіпедії під ніком Gytha. Нова резидентка має 9 років досвіду редагування Вікіпедії, створюючи в ній статті на культурну тематику. Вона є адміністраторкою та членом Арбітражного комітету, органу для врегулювання конфліктів у Вікіпедії. У спільноті відома своїми обширними технічними знаннями, добрим знанням правил енциклопедії, а також величезною добротою. Також від самого початку в неї були конкретні ідеї стосовно того, що б вона хотіла зробити у рамках резиденції. «У Марії було бачення того, як проект співпраці з Національним музеєм може виглядати. Вона задала нам багато точних, детальних питань, таким чином чіткіше окреслюючи це бачення. Звісно, її великий досвід у проектах Вікімедіа й можливість залучати нових редакторів до проектів також дуже стане в нагоді», – пояснює рішення комісії з відбору Войцех Пендзіх.

Програма з резиденції триватиме 3 місяці й супроводжуватиме виставку «Майстри пастелі. Від Марто до Віткацого. Колекція Національного музею у Варшаві» (28 жовтня 2015 — 31 січня 2016). Це перша така велика виставка пастелі у Польщі. Завдяки ній, відвідувачі зможуть помилуватися роботою найвідоміших польських пастелістів: Теодора Аксентовича, Станіслава Виспяньського, Леона Вичулковського і Станіслава Ігнацого Віткєвича (Віткацого). Завданням резидента буде впевнитись, що виставка та колекції музею обширно та на основі фактів висвітлені у Вікіпедії, а також надання технічної підтримки установі й навчання початківців редагуванню Вікіпедії.

Програма резиденції має дуже відкритий характер. Діяльність резидентки фокусуватиметься не лише на співпраці між спільнотою Вікіпедії та працівниками музею. Вона також допомагатиме будь-кому з відвідувачів музею, хто захоче дізнатися більше про найбільшу в світі веб-енциклопедію або використати її для отримання знань про побачені роботи мистецтва.

Це стало наступним кроком співпраці Національного музею з Вікіпедією — минулого місяця ним було передано 100 репродукцій виняткових робіт з їх архіву до Вікісховища, мультимедіа-бібліотеки найбільшої у світі інтернет-енциклопедії.

Наталія Шафран-Козаковська


Переклад публікації з блогу Вікімедіа Польща. CC BY-SA 3.0

Оприлюднено в Закордонний досвід | Позначки: , , , , , , | Залишити коментар

«ВікіВісник» — статистика української Вікіпедії за жовтень 2015

Графік зростання кількості статей в українській Вікіпедії

ВікіВісник — це щомісячна підбірка основних кількісних показників україномовної Вікіпедії.

Активність

2278 користувачів здійснили якусь дію протягом 30 останніх днів жовтня. Це на 3% менше за число користувачів у жовтні минулого року.

Число редагувань на початок місяця: 16 829 тис., на кінець місяця 16 982 тис. За місяць: 153 тис., що на 13% менше, ніж за цей місяць рік тому.

645 користувачів за місяць здійснили більше 10 редагувань, у т.ч. 167 користувачів — більше 100 редагувань, у тому числі 31 користувач — більше 1000 редагувань.

Більше 2000 редагувань за місяць українська Вікіпедія завдячує кожному із семи користувачів: Бучач-Львів (4055), Леонід Панасюк (2959), Mr.Rosewater (2540), Lexusuns (2516), X3mEn (2489), Білецький В.С. (2178), Yasnodark (2127). Ці сім користувачів разом за місяць зробили 12,3% від загального внеску.

Адміністратори, які за місяць здійснили більше 100 дій: Sergento (1 060), Antanana (400), Fessor (316), Green Zero (270), Helixitta (182), NickK (103).

Патрульні. За місяць 197 патрульних здійснили разом 14 322 дії. Це на 13% більше, ніж за цей місяць рік тому. Перша п’ятірка найактивніших патрульних: Green_Zero (1 153 дії), Xsandriel (1 120), Basio (711), X3mEn (649), Jphwra (629).

Розмір

  • Число статей перевищило 597 тис. Це 16-й показник у світі.
  • За місяць створено 4435 статей, це 17-е місце у світі і дев’яте місце у світі серед Вікіпедій, що мають більше 500 тис. статей.
  • Середня результативність за день: 143 статті.
  • Розрив із китайською Вікіпедією зменшився на 892 статті.

Див. також: Вікіпедія:Перегони, Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

За підсумками місяця українська Вікіпедія 20-а у світі з показником 68,7 млн переглянутих за місяць сторінок. За рік число відвіданих протягом місяця сторінок упало на 23%. Див. також Користувач:Perohanych/Перегони.

Найпопулярнішими в минулому місяці були статті:

  1. День захисника України (72 209 переглядів). Пов’язані статті: Війна на сході України (15 614), Збройні сили України (12 006),
  2. Шевченко Тарас Григорович (37 185). Пов’язані статті: Іван Карпенко-Карий (13 305)
  3. Хелловін (34 731)
  4. Покрова Пресвятої Богородиці (32 816). Пов’язані статті: Війна на сході України (15 614), Українська повстанська армія (11 687)
  5. Україна (32 489). Пов’язані статті: Київ (15 525), Львів (13 160 views)
  6. Місцеві вибори в Україні 2015 (21 964). Пов’язані статті: УКРОП (політична партія) (11 051)
  7. Франко Іван Якович (21 582)
  8. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з травня 2015) (18 026)
  9. Київська Русь (16 994)
  10. Партія «Відродження» (16 662)
Оприлюднено в Аналітика, Статистика | Позначки: , , | Залишити коментар

Вікіданим — три роки

29 жовтня 2012 року було запущено Вікідані — базу знань, підтримувану Фондом Вікімедіа, яку може редагувати кожен.


святковий банер до дня народження Вікіданих

Святковий банер до триріччя Вікіданих. Робота користувача Wernerhuth, вільноліцензована на умовах CC BY-SA 4.0

Вікідані було створено завдяки пожертвам Інституту Штучного інтелекту Аллена, Фонду Гордона та Бетті Мур, а також Google, Inc. Вікідані дозволили замінити систему збереження посилань між мовними розділами Вікіпедії та інших проектів Вікімедіа з принципу «багато до багатьох» на «один до багатьох», централізувавши їх збереження. Окрім цього на Вікіданих також структуровано зберігається інформація, яка показується у картках статей: роки народження й смерті, географічні координати, посилання на категорії Вікісховища, вказівки на файли на Вікісховищі для портрету чи підпису тощо.


Святковий логотип Вікіданих

Святковий логотип Вікіданих. Логотип користувача Thiemo Mättig (WMDE), похідний від роботи користувача Planemad, перебуває у суспільному надбанні.

До третього дня народження на Вікіданих було створено святкову сторінку. На сторінці окреслено поточний стан проекту на цей момент та його зміни за рік. Зокрема від минулого дня народження на Вікіданих серед інших було нарешті запроваджено тип даних «число з одиницею виміру» (наприклад, 5 літрів, 8 метрів, 11 фунтів), що суттєво розширило спектр даних, які можуть зберігати Вікідані.

Іншим важливим технічним нововведенням стало створення сторінки для SPARQL-запитів до Вікіданих, за допомогою якої можна, наприклад, всього одним запитом отримати відповідь на давно поставлені запитання, наприклад — список найбільших міст у світі з жінками-мерамиТакож Вікідані тепер використовуються Вікіпідручником, Мета-вікі, Медіавікі-вікі та Віківидами.

Не минулося й без негативних моментів: деякі користувачі висловлюють невдоволення Вікіданими, зокрема тим, що виникає потреба стежити за вандалізмом поза вікі, яку вони обрали для роботи, а також загальну недовіру даним, розміщеним у Вікіданих. Це призвело до формування правила про інтеграцію даних з Вікіданих в німецькомовній Вікіпедії, а також обговорення створення аналогічного у французькомовній. Останнє обговорення, на жаль, не минулося без значних конфліктів, що вилилися у блокування кількох користувачів за їх репліки.

Ці сумні новини, однак, розбавляються більш хорошими: OpenStreetMap позначив тисячі своїх об’єктів ідентифікаторами Вікіданих, а Google вирішив злити з ними свою базу даних Freebase. Також відмічено деякі цікаві факти, як-то те, що елемент Q20150617 було створено 2015-06-17 🙂

На честь Дня народження Вікіданих у Берліні проводилась вечірка.


Твір мистецтва створений на вечірці

Твір мистецтва, створений на вечірці. Фото користувачки Lydia Pintscher (WMDE), вільноліцензоване на умовах CC BY-SA 4.0

Зараз у Вікіданих понад 15 мільйонів елементів, які було редаговано понад 267 мільйонів разів. Понад 15 тисяч користувачів редагували Вікідані минулого місяця.


У створенні допису було використано матеріали зі статті про Вікідані англомовної Вікіпедії та святкової сторінки з нагоди триріччя на Вікіданих. CC BY-SA 3.0, списки авторів доступні в історії відповідних сторінок.

Оприлюднено в Поточні події | Позначки: , | Залишити коментар

Листопад — місяць Азії у Вікіпедії

логотип місяця Азії українською мовоюМісяць Азії у Вікіпедії — це онлайн-марафон редагування Вікіпедії, метою якого є покращення розуміння азійських вікіспільнот одна одних і всього світу — Азії. Він проводиться у багатьох Вікіпедіях у листопаді 2015 року. Мета Місяця Азії в українській Вікіпедії — підвищити кількість і якість статей про країни Азії.

Тематичні тижні проводяться у Вікіпедії регулярно, вони допомагають редакторам найбільшої у світі — і все одно неповної енциклопедії не розгубитися від того, скільки статей іще не написано, а планово розкривати одну тему за одною.

Місяць Азії задумувався його організаторами спершу лише як спосіб зблизити між собою власне спільноти, що дописують у розділи Вікіпедії мовами народів Азії, але ідея сподобалася й українцям, і також до Місяця Азії долучається англомовна Вікіпедія. Більшість Вікіпедій, що беруть участь у місячнику, мають [далеко] менше 100 тисяч статей, у той час як англійська Вікіпедія уже має 5 мільйонів, але редактори запевняють, що навіть найбільшій енциклопедії ще дуже далеко до повного розкриття знань. Кожен мовний розділ Вікіпедії дещо упереджений на користь тих тем, які більше стосуються народів, що говорить певною мовою, але з цим треба боротися.

Створена стаття має

На сторінці тижня в українській Вікіпедії Ви знайдете неповний перелік статей, які можна створити — про Таїланд чи Японію, визначних осіб чи пам’ятки культури, національну кухню чи танці — що завгодно.

У рамках дружби між спільнотами Вікіпедії, кожен учасник, який створить хоча б п’ять статей, що відповідають критеріям, отримає поштою спеціально створену листівку з інших країн-учасниць місяця. Вікіпедисти, які створять найбільше статей у кожній Вікіпедії, отримають звання Посла Азії у Вікіпедії (англ. Wikipedia Asian Ambassador).

Запрошуємо усіх охочих азієзнавців долучатися до Місяця Азії у Вікіпедії!

Історичний парк Пхра-Накхон-Кхірі (Пхетчабурі, Таїланд). Автор фото — Kritmongkholrat Arunsuriya, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Історичний парк Пхра-Накхон-Кхірі (Пхетчабурі, Таїланд). Автор фото — Kritmongkholrat Arunsuriya, ліцензія CC-BY-SA-3.0 (можна вільно використовувати за умови вказання атрибуції, як тут)

Оприлюднено в Вікітижні | Позначки: , , , , , | Залишити коментар

Англомовна Вікіпедія досягла 5 000 000 статей

логотип англійської ВікіпедіїПісля майже п’ятнадцяти років надання світові колективних вільних знань англомовна Вікіпедія перетнула сьогодні позначку 5 мільйонів статей.

Ювілейною статтею стала Persoonia terminalis про чагарник родини Proteaceae, що характерний для східної Австралії. Статтю створив Кас Лібер (користувач:Casliber), редактор з Австралії, що здійснив уже понад 140 тисяч редагувань і створив в англійській Вікіпедії майже 1500 статей.

Стаття Persoonia terminalis стала ще одним членом клубу статей, що позначають мільйонні віхи: до нього належать Jordanhill railway station, El Hormiguero, Beate Eriksen та Izbat al-Burj.

Ми запитали в Лібера, що робить Вікіпедію особливою, і він відповів, що у світі, переповненому інформацією, «Вікіпедія дає можливість побачити сенс у хаосі». Більше того, вона слугує «важливим мостом між інформацією для звичайних людей та детальною науковою інформацією для ентузіастів та професіоналів», даючи знання неймовірній кількості читачів.

Спільнота написала заяву щодо віхи, закликаючи потенційних редакторів допомагати з покращенням багатьох статей, які все ще потребують поліпшення і розширення, серед п’яти мільйонів, які тепер доступні на сайті. У заяві міститься перелік ресурсів для нових редакторів, включно з порадами, де починати, де отримати допомогу від інших дописувачів, і посилання на посібники та інструкції щодо того, як зробити той найважливіший перший крок до редагування Вікіпедії.

Вікіпедія є єдиним веб-сайтом неприбуткової організації у топ-35 найпопулярніших сайтів. Загальний розмір Вікіпедії вражає, адже це майже 30 терабайтів. Оцінюється, що статті Вікіпедії використовують щонайменше 18 мільйонів посилань і містять сумарно понад 2,5 мільярди слів; це найбільш використовуваний у світі довідник, який переглядають півмільярда разів щодня.

Сьогодні у Вікіпедії розкрито більше тем, більше оглядів та більше точок зору, ніж у будь-якій іншій збірці знань на планеті. Це найдовша енциклопедія в історії світу, яка перевершує навіть енциклопедію Юнле 1408 року, що мала 22 937 розділів і займала 40 м3. Лише англійську Вікіпедію пишуть мільйони волонтерів з усього світу — з понад восьми мільйонів зареєстрованих облікових записів і необчислюваної кількості анонімних редакторів, — які пишуть і діляться своїми знанням про все і всіх, від сенсу життя і природних явищ до музикантів і сіл.

Усе це цілком вільне і безкоштовне для споживання, використання і переробки для будь-кого в світі.

Вікіпедія швидко зростала після свого запуску 15 січня 2001 року і в листопаді того року з’явилася перша версія її культової головної сторінки. Двомільйонна стаття в англійській Вікіпедії з’явилася у 2007 році, тримільйонна у 2009, чотиримільйонна — у 2012. До місії нашого руху, надавати світові суму усіх знань людства, ми йдемо постійно.

Незважаючи на те, що досягнуто таку віху, англомовна Вікіпедія все ще є незавершеною працею, і це підкреслює спільнота у своїй заяві щодо п’яти мільйонів статей. Один волонтер робить оцінку, що загальна кількість статей, потрібна, щоб розкрити усю суму знань — це щонайменше 100 мільйонів. Наразі чимало статей англійської Вікіпедії короткі і містять лише основну інформацію, а найбільш розкритими є теми, що стосуються західного, зокрема англофонного світу і це — системне упередження. Лібер говорить, що «у нас іще купа роботи», і якщо досягнення надихає людей «редагувати і дивитися на світ навколо них, то це тільки на краще».

Тим не менше, спільнота здійснює ініціативи щодо покращення найгірше розкритих галузей тем, наприклад, проект «Жінки-науковці» та Вікі любить Африку.

Наступна зупинка — ще п’ять мільйонів!

Ед Ергарт, асоційований редактор
Джо Сазерленд, інтерн з комунікацій
Фонд Вікімедіа
(переклад допису з блогу Вікімедіа)


Тим часом Вікіпедія українською мовою також наближається до ювілею. Зараз у ній 597 683 статті, її редагують 291 706 зареєстрованих користувачів, з них активні (здійснили хоча б одне редагування впродовж останніх 30 днів) — 2278. Ювілейні стотисячні статті: ГойтосирСписок країн за видобутком вугілляШумейко-Роман Олена ОлександрівнаМіямаЕлектронний газ (500-тисячна, створена 12 травня 2014 року).

Wikimedia_Foundation_Servers_2015-84
Сервери, на яких міститься Вікіпедія і пов’язані проекти. Автор фото — Victor Grigas, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0.

Оприлюднено в Поточні події, Статистика, Філософія | Позначки: , | 1 коментар

Нагороджено переможців конкурсу статей у Вікіпедії про Крим

логотип Вікіпедії обриси Криму, заповнені кольорами прапора України31 жовтня Вікіпедія відзначила переможців конкурсу статей «Пам’ятки України: Крим», який проходив улітку.

Конкурс «Пам’ятки України: Крим» був присвячений, перш за все пам’яткам культури, архітектури, історії й археології, але також і загалом культурному пласту — усі охочі писали статті про будівлі, місцевості, осіб тощо.

Початок конкурсу був приурочений до Дня кримськотатарського прапора 26 червня, закінчився він 31 серпня. Для багатьох дописувачів Вікіпедії літо — час канікул і відпусток; все ж, за цей час було написано 211 статей — і це гарний результат. Паралельно з конкурсом у Вікіпедії проходив тематичний місячник співпраці (опрацювання статей не на конкурсну тематику), у рамках якого було створено 135 статей, переважно про населені пункти АРК.

Переможниця конкурсу «Пам'ятки України: Крим» Даринка Когутяк з Івано-Франківська. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA

Переможниця конкурсу «Пам’ятки України: Крим» Даринка Когутяк з Івано-Франківська. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA

Усіх переможців, інших активних учасників та всіх охочих організатори зустрічали на урочистій церемонії нагородження у суботу 31 жовтня у Національному заповіднику «Софія Київська». Вручив дипломи переможцям віце-прем’єр-міністр — міністр культури України В’ячеслав Кириленко. «Про Крим не можна забувати жодної секунди, бо Херсонес, Судак, Балаклава, Чуфут-кале, Бахчисарайський фонтан — це все Україна», — підкреслив міністр. Директор заповідника Неля Куковальська висловила побажання, щоб наступна церемонія нагородження вікіпедистів колись змогла відбутися у Генуезькій фортеці у Судаку, складовій заповідника.

Міністр культури України В'ячеслав Кириленко та виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Міністр культури України В’ячеслав Кириленко та виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Під час конкурсу «Пам’ятки України: Крим» було створено статті «Крим – золотий острів у Чорному морі» (виставка), Кара-Тобе, Казембек Олександр Касимович, Кульчуцьке городище, Михайлівський собор (Севастополь), Колекція професора В. М. Голубєва, Султанський Мордехай Йосипович, Азізян Ірина Атиківна, Shatur-Gudur та інші.

При оцінюванні статей члени журі, як завжди, брали до уваги і кількісні, і якісні показники для кожної окремої статті конкурсанта: повноту статті, кількість джерел тощо.

Член журі конкурсу Валентина Кодола. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Член журі конкурсу Валентина Кодола. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Трійка переможців конкурсу виглядає так:

Переможниці конкурсу, Даринці Когутяк, пішов 15 рік, але вона уже доволі досвідчена дописувачка Вікіпедії. Вона навчається у природничому ліцеї, захоплюється літературою, грає на бандурі і гітарі. На церемонії вона виконала пісню «Мамо, не плач, я повернусь весною» під гітару і «Баладу про мальви» — на бандурі.

Переможець конкурсу Даринка Когутяк. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Переможець конкурсу Даринка Когутяк. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Призер конкурсу Андрій Курбико та міністр культури В'ячеслав Кириленко. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Призер конкурсу Андрій Курбико та міністр культури В’ячеслав Кириленко. Автор фото — Ilya, ліцензія CC BY-SA.

Призер конкурсу Ростислав Камерістов — студент, історик-архівіст. Він зауважив, що в такому конкурсі, не кажучи вже взагалі про пам’яткову справу, дуже бракує єдиного електронного реєстру пам’яток культури України усіх рівнів. У Вікіпедії такий список є, однак зібраний силами волонтерів лише наполовину. В’ячеслав Кириленко запевнив, що створення такого реєстру є важливим і для Міністерства культури також.

Призер конкурсу Ростислав Камерістов, міністр культури В'ячеслав Кириленко, директор «Софії Київської» Неля Куковальська. Автор фото — Ilya, ліцензія cc BY-SA.

Призер конкурсу Ростислав Камерістов, міністр культури В’ячеслав Кириленко, директор «Софії Київської» Неля Куковальська. Автор фото — Ilya, ліцензія cc BY-SA.

Після заходу можна було долучитися до екскурсії заповідником, в тому числі піднятися на дзвіницю Софійського собору.

І хоча конкурс закінчився, але це стосується тільки часових його рамок. Адже неописаного у Вікіпедії ще так багато!

Більше фотографій із заходу дивіться за цим посиланням у Вікісховищі. Усі світлини можна вільно використовувати за умови зазначення автора та назви ліцензії.

Оприлюднено в Конкурси, Публічні заходи | Позначки: , , , , , , , | 1 коментар

АНОНС. Найкращі статті про пам’ятки Криму відзначать українські вікіпедисти

У суботу, 31 жовтня, об 11:30, у Національному заповіднику «Софія Київська» (виставкові зали «Хлібня») нагородять переможців конкурсу «Пам’ятки України: Крим», що проводився українською Вікіпедією за підтримки Міністерства культури України та НЗ «Софія Київська».

Конкурс був присвячений написанню статей про Крим та його пам’ятки культури. Його метою є наповнити україномовну Вікіпедію інформацією про Крим та додатково відзначити солідарність із мешканцями Криму як частини єдиної України.

Організатори: ГО «Вікімедіа Україна» (відділення Фонду Вікімедіа в Україні, організації, яка займається підтримкою вікіпроектів, насамперед, вільної енциклопедії Вікіпедія), за підтримки Міністерства культури України та НЗ «Софія Київська».

Учасників будуть нагороджувати:

  • виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна», адміністратор розділу Вікіпедії українською мовою Наталія Тимків;
  • віце-прем’єр-міністр — міністр культури України В’ячеслав Кириленко;
  • генеральний директор заповідника Неля Куковальська.

Контакти для акредитації:

ГО «Вікімедіа Україна»:
Олена Захарян, 096 916 07 19
press@wikimedia.in.ua

Міністерство культури України:
(044) 235-22-33

обриси Криму в кольорах прапора УкраїниАвтор зображення: Юрій Квач // CC-BY-SA 4.0

Для довідки.
Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.
Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»

Оприлюднено в Анонси, Конкурси, Співпрація з державою | Позначки: , , , , , | Залишити коментар

Новини Вікімедіа за серпень-вересень 2015

Wikimedia highlights, September 2015 lead image.jpg
Ознайомтеся з новинами з блогу Вікімедіа за серпень-вересень 2015.

Сотні додаткових облікових записів «чорних капелюхів» користувачів в англійській Вікіпедії заблоковані за результатами розслідування

The Alamo at Night, San Antonio, Texas (2014-12-12 23.00.05 by Nan Palmero).jpg
В ході розслідування в англійській Вікіпедії виявлені сотні користувачів-«чорних капелюхів», які були пов’язані між собою. Імена користувачів (зелений) ти IP-адреси (жовтий) були прибрані з зображення. Graph by James Alexander, freely licensed under CC BY-SA 3.0.

Після декількох тижнів розслідування редактори англійської Вікіпедії 31 серпня оголосили, що вони заблокували 381 користувача за навмисні хакерські редагування. Крім блокування цих користувачів-«ляльок» (термін, що використовується для користувача з декількома обліковими записами створеними для обману) редактори видалили 210 статей, створених цими користувачами. За допомогою цих дій редактори перешкоджають прихованій оплачуваній пропаганді.

Полювання на «Тірпіца»

Green Keys.jpg
Німецький лінкор «Тірпіц» незадовго до спуску на воду. На момент початку його використання в 1940 це був один з найбільших та найсучасніших бойових кораблів у світі. Photo from the German Federal Archives, freely licensed under CC-by-SA 3.0.

Редактор і адміністратор Вікіпедії Нік Даулінг написав у Вікіпедії три статті про спроби Королівського флоту потопити німецький лінкор «Тірпіц» під час Другої світової війни. Він розповідає про перешкоди, з якими він зіткнувся і про те, як він їх подолав.

Моє життя аутиста-вікіпедиста

Taipei Wm2007 Guillaume.jpg
Гійом сидить на лавці. Photo by Cary Bass, freely licensed under CC BY-SA 3.0.
Два роки тому редактор Вікіпедії Гійом Пом’є зрозумів, що він належить до аутистичного спектру. Після того, як він дізнався більше про себе і про те, як працює його мозок, Гійом почав аналізувати свій минулий досвід з цієї точки зору. Він розповідає, що дізнався про свої успіхи та невдачі, про те, що бентежило його в минулому, особливо у зв’язку з його досвідом у русі Вікімедіа.

Зміни у Перекладі вмісту з Вікіманії 2015

Wikimania Translathon 20150718 162444.jpg
Обговорення перекладу контенту на Вікіманії 2015. Photo by Amire80, freely licensed under CC BY-SA 4.0.

Вікіманія 2015 — одинадцята щорічна зустріч вікімедійців з усього світу — нещодавно відбулась у Мехіко. Команда мовних засобів Фонду Вікімедіа взяла участь в Хакатоні та Вікіманії, організувавши декілька обговорень та дві практики з перекладів. Основну увагу приділяли проекту «Переклад вмісту» — взаємодії з користувачами, розумінню їх проблем та підвищенню обізнаності про цей новий інструмент створення статей.

Переклад вмісту доступний у бета-версії всім зареєстрованим користувачам Вікіпедії всіма мовами. Ви можете прочитати інструкцію, щоб почати роботу з інструментом. Додаткову допомогу можна отримати в розділі частих запитань. Ми також заохочуємо взяти участь у наших тестових сесіях і допомогти в локалізації інтерфейсу користувача. Можна здійснювати зворотний зв’язок на сторінці обговорення проекту.

Використання Вікіпедії для збереження корінних мов Колумбії

Encuentro de Activistas Digitales de Lenguas Indígenas - Colombia 2015 - 3.JPG
Група учасників. Photo by Diego F. Gómez, freely licensed under CC-BY-SA 4.0.

Група користувачів Вікімедійці Колумбії проводила збори в Боготі (Колумбія) в червні, щоб обговорити використання Вікіпедії для опису та збереження місцевих мов, що знаходяться під загрозою зникнення. Носії місцевих мов зібралися зі всієї Колумбії для обміну досвідом, знаннями та ресурсами.

Учасники обговорювали можливий вплив Вікіпедії на корінні мови Колумбії, включаючи використання сайту для забезпечення доступу молодому поколінню носіїв мов до статей та інформації їхніми мовами. Це допоможе усунути розрив між освітою і корінними мовами, оскільки зараз в школах розмовною мовою є здебільшого іспанська.

Коли культурна спадщина переходить у віртуальне життя

Coding da Vinci 2015 - Preisverleihung (18880680843).jpg
«Кодування да Вінчі» створив 20 різних проектів та сприяв завантаженню 600 000 файлів у Вікісховище. Photo by Thomas Nitz/Open Knowledge Foundation Deutschland, freely licensed under CC BY 2.0.

600 000 нових вільних файли тепер доступні на Вікісховищі завдяки «Кодуванню да Вінчі» — новому хакатону з культурних даних, проведеному в берлінському Єврейському музеї. Він стосується як фільмів знятих сто років тому, так і запису механічних піаніно, фотографій з Другої світової війни, сканів засушених квітів та іншого мистецтва й спадщини, взятих з німецьких музеїв, архівів та бібліотек.

Фотографії Версалю, зроблені дроном

«Погляд на сади згори… направду відкриває всі подробиці, всі дрібні деталі цієї роботи.» Video by Victor Grigas and Reetta Kemppi, freely licensed under CC BY-SA 3.0.

Лайонел Олордж, фотограф і програміст із Франції, був розчарований ускладненим процесом отримання дозволу на використання фотографій, які він знайшов в Інтернеті. Це спонукало його почати завантажувати власні фотографії на Вікісховище. Одним з його улюблених проектів стало фотографування Версальського палацу з повітря. Хоча фотографії палацу згори були зроблені й раніше, але їх не можна було вільно використовувати.

Віха проекту Вікімедіа: Шведська Вікіпедія сягнула двох мільйонів

Antidorcas marsupialis, female (Etosha, 2012).jpg
Вибране зображення — стрибуча антилопа — коли Шведська Вікіпедія досягла двомільйонної позначки. Image by Yathin S Krishnappa, freely licensed under CC BY-SA 3.0.

Деякими етапними подіями проекту Вікімедіа у вересні були зокрема:

  • У Шведській Вікіпедії 5 вересня створена двомільйонна стаття. Ця стаття, як і багато інших статей Шведської Вікіпедії, була створена ботом. Ян Аїналі з Вікімедіа Швеція каже, що спільнота свідома факту, наскільки суттєвою для досягнення цього етапу була допомога ботів, але все ж це позначка, гідна святкування.
  • Вікіпедія мовою урду сягнула межі 80 000 статей 9 вересня.
  • Вірменський Вікісловник досягнув 90 000 записів 19 вересня.
  • Вікіпедія мовою суахілі переступила межу 30 000 статей 22 вересня.

Чого я навчився: Освітня програма Вікіпедії в Аргентині

Editatón en el Museo del Bicentenario 3.jpg
Наведення мостів між цифровою, навчальною та відкритою культурами: Освітній редакційний марафон у Музеї другого тисячоліття. Image by Giselle Bordoy, freely licensed under CC BY-SA 4.0.

Делія Васкес, викладач педагогіки і вчителька старших класів, завжди відчувала брак теоретичних основ, які б дозволили їй «пробити» й відстояти використання Вікіпедії на заняттях — чогось, що б дозволило їй «відійти від упереджень, таких поширених серед моїх колег». Маючи на думці цей відгук та уявлення, яку саме категорію ми хочемо переконати, була створена навчальна програма для Вікімедіа Аргентини. Вона була спрямована на зміну в сприйнятті Вікіпедії як освітнього ресурсу й підкреслення ключової ролі відкритої культури в процесі навчання.

Щомісяця ми поділимося з Вами новою історією для навчання, якою ділиться інша спільнота. Якщо хочете поділитись тим, чого навчились Ви, пишіть нам!

У вересні ми любимо пам’ятки

Chiesa dio padre misericordioso 02.jpg
Ювілейна церква у Тор Тре Тесте , Рим – фотографія, яка перемогла у конкурсі “Вікі любить пам’ятки” 2014 року в Італії Photo by Federico Di Iorio, freely licensed under CC BY-SA 3.0.

У вересні 2015 року відбувся вже шостий щорічний конкурс «Вікі любить пам’ятки» — найбільший фотографічний конкурс у світі. Тисячі читачів і дописувачів Вікіпедії з понад 30 країн світу взяли участь у конкурсі з бажанням задокументувати свою місцеву культурну спадщину, зробити внесок до Вікіпедії і при цьому ще й, можливо, виграти якусь невелику нагороду.

Перегляньте фотографії-переможці 2015 року з цілого світу!

Переосмислення грантів Фонду Вікімедіа

Reimagining WMF Grants - GrantsDiagram.png
Консультативна участь дописувачів з понад 200 локальних проектів у Переосмисленні грантів ФВМ дозволила внести зміни до грантових програм ФВМ, які графічно виглядають так: Image by Chris Schilling, freely licensed under CC-BY-SA-4.0.

Команда Ресурсів спільноти Вікімедіа нещодавно завершила консультації щодо зміни структури грантів ФВМ. Багато важливих висновків вийшли на яв протягом останнього місяця — як наприклад побажання мати менші, більш доступні гранти, потреба спростити типи грантів та запити на додаткову підтримку протягом подання заявки і звітування. Висловлені учасниками думки дозволили внести суттєві вдосконалення в переосмислену структуру грантових програм ФВМ.

Число найактивніших редакторів стабілізувалось — вникніть у статистику разом з нами

Highly active editor graph.png
Кількість найактивніших редакторів (>100 редагувань на місяць), починаючи від заснування англійської Вікіпедії в 2001 році. Товста червона лінія показує стабільне середнє значення протягом 5 місяців. Graph by Joe Sutherland, in the public domain.

Популяція дуже активних редакторів у англійській Вікіпедії — зареєстрованих дописувачів з внеском понад 100 редагувань на місяць, як виглядає, стабілізувалась після періоду спаду. Деякі подібні тенденції можна побачити й в інших мовних розділах Вікіпедії.

Ми випустили нову статистику (документація) і запрошуємо членів спільноти і дослідників приєднатися до аналізу цих тенденцій. Деякі потенційні напрямки досліджень могли б сфокусуватись на питаннях:

  • Чи можуть наявні редактори дописувати більше?
  • Чи можна скоротити кількість тих, які відходять?
  • Чи можна збільшити кількість тих, що повертаються?
  • Чи може спільнота може збільшити свій потенціал
  • Прискорення редагувань внаслідок покращення у грудні 2014 року швидкості завантаження («Як нам вдалося вдвічі прискорити редагування Вікіпедії») могло вплинути на збільшення кількості редагувань
  • Тимчасове відновлення

Може я мав би заплатити за статтю у Вікіпедії?

Community Noun project 26111.svg
В англомовній Вікіпедії є конкретні правила щодо того, коли Ви можете редагувати її за гроші. Image by Erik Zachte, freely licensed under CC-by-3.0.

Цей уривок у стилі «питання-відповідь» деталізує, що може й повинна знати особа про оплачуване редагування Вікіпедії. Вимоги Фонду Вікімедіа щодо Умов використання, чинних для Вікіпедії і всіх інших проектів, підтримуваних Фондом, вимагають, щоб усі платні редагування були заявлені, і ніхто не має права наймати за гроші редактора без спеціального повідомлення. Може бути привабливим мати статтю про себе чи про свою компанію, але Вікіпедія — це в першу й основну чергу енциклопедія. Не кожна особа і не кожна компанія в світі має чи повинна бути в енциклопедії.

Ці вказівки стосуються лише англомовної Вікіпедії й не обов’язково відбивають погляди Фонду.

Andrew Sherman, Інтерн з цифрових комунікацій, Фонд Вікімедіа;
переклад з англ. користувачів Tohaomg (сер.) та Mykola Swarnyk (вер.)
Зображення і текст можна вільно використовувати за умови вказання авторів і ліцензій.

Оприлюднено в Закордонний досвід, Поточні події | Позначки: | Залишити коментар

Європейський конкурс наукових фотографій в Україні триває до 31 жовтня

Бронзівка золотиста (Cetonia aurata). © Красноштан Василь Ігорович, CC-BY-SA 4.0

Бронзівка золотиста (Cetonia aurata). © Красноштан Василь Ігорович, CC-BY-SA 4.0

Логотип конкурсу European Science Photo Competition: стилізована спіраль ДНК у традиційних вікімедійних кольорах: червоний, зелений, синій

Українська частина конкурсу завершується, але ще до 31 жовтня можна брати участь. Уже можна підбити проміжні підсумки: було завантажено майже 500 світлин, у нас є фото для усіх конкурсних категорій, тож журі буде з чого вибирати 🙂 Нагадаємо, що мова про такі п’ять категорій: Люди в науці, Мікроскопія, Не-фотографічні зображення, Колажі та Загальна категорія.

Правила можна почитати коротко тут. Розгорнуто і з деталями та порадами (і з тим, як і де зареєструватися і як завантажити зображення) можна ознайомитися тут.

Церемонія нагородження переможців відбудеться 10 листопада, на Всесвітній день науки. Сам захід, який передбачатиме і виставку робіт переможців, планується провести в Астрономічній обсерваторії Київського університету (вул. Обсерваторна, 3, Київ). Між іншим, 2008 року обсерваторію було внесено до попереднього списку Світової Спадщини ЮНЕСКО 🙂

Конфокальна мікрофотографія олігодендроцитів, пофарбованих антитілами Rip (зелений колір), у головному мозку дорослих мишей. Ядра клітин пофарбовані Hoechst-33342 (синій колір). © Oleg Tsupykov, CC-BY-SA 4.0

Конфокальна мікрофотографія олігодендроцитів, пофарбованих антитілами Rip (зелений колір), у головному мозку дорослих мишей. Ядра клітин пофарбовані Hoechst-33342 (синій колір). © Oleg Tsupykov, CC-BY-SA 4.0

Під час Археологічної розкопки фракійського могильника поселення Картал (с.Орловка, Ренійського району, Одеської області) був знайден скелет людини енеолетичного часу. У нього дуже добре зберігся скелет, навіть фаланги кінцівок ноги. Скелет був присипан охрою. Точної датировки скелету ще не визначено. © Костя Голобородов, CC-BY-SA 3.0

Під час Археологічної розкопки фракійського могильника поселення Картал (с. Орлівка, Ренійського району, Одеської області) було знайдено скелет людини енеолітичного часу. Збереглися навіть фаланги кінцівок ноги. Скелет був присипаний вохрою. Точного датування ще не визначено. © Костя Голобородов, CC-BY-SA 4.0

Множина Жюліа. Алгоритм escape-time. © Maxter315, CC-BY-SA 4.0

Множина Жюліа. Алгоритм escape-time. © Maxter315, CC-BY-SA 4.0

Оприлюднено в Конкурси | Позначки: , , , , | Залишити коментар