Останній тиждень конкурсу CEE Spring 2015

31 травня закінчується конкурс написання статей про країни Центральної та Східної Європи у Вікіпедії — CEE Spring 2015. Конкурс доволі довгий, від 23 березня — 10 тижнів, може, тому не такий динамічний і вибуховий, як деякі інші. Зате добряче сприяє співпраці між вікіпедистами різних мовних розділів. Конкурс став хорошою можливістю більше дізнатися про країни-сусідки і впевнитися, що й про Україну в регіоні тепер теж знатимуть трішки більше.

На 25 травня найбільше конкурсних статей написано казахською мовою, українська — на другому місці, на третьому — вірменська. Якщо ж вказати країни, про які найбільше пишуть, то це Естонія, Чехія і Білорусь. Що не дивно, адже естонці склали найдовший список бажаних для створення статей. (Статистика тут).

Але конкурс ще триває і будь-хто має ще тиждень, щоб долучитися! До 31 травня триває найнасиченіший тиждень одразу чотирьох країн: Хорватії, Боснії та Герцеговини, Туреччини та Австрії. Коротко зауважимо, що Вікіпедія вже знає про ці країни, а чого ще бракує.

Хорватія. Обирайте, що вас цікавить: хорватська кухня? географія? збірна з футболу? що таке «хорватська весна»? Про це Вікіпедії відомо, заходьте і читайте.

Хорватське мистецтво, Інститут Руджера Бошковича, Тереза Кесовія, Дора Пеячевич — це все ще червоні посилання у Вікіпедії, не написані статті. Чому б саме Вам не взятися за них?

Міст у місті Рієка. Автор — László Szalai, фото у суспільному надбанні.

Міст над річкою Р’єчина, Рієка. Автор — László Szalai, фото у суспільному надбанні.

Боснія та Герцеговина. Аваз твіст тауер, Трамвай Сараєво, Боснійська війнаЯсміла Жбаніч — статті, що чекають на своїх читачів.

Марія Сербська, Мостарський університет, Національний парк Уна, Сараєвська хагада — це теми, які чекають передусім своїх авторів. «Немає кращого способу вивчити предмет, ніж написати про нього книжку», а ми просимо у Вас не книгу, а лишень статтю.

Гора Маґлич. Автор — Radosław Botev.

Гора Маґлич. Автор — Radosław Botev.

Туреччина. Здавалось би, для туриста — рукою подати, але почитати про неї що? Музей мозаїк Зеугми, вулкани Туреччини, турецька ліра, греко-турецькі відносини — можна.

Про сербсько-турецькі відносини, музей залізниці в Чамліку, музей землетрусу в Канділліуніверситет Хакеттепе — ще ні, аж поки Ви не напишете.

Захід сонця над терасами Памуккале. Автор — Davidetorino, ліцензії CC-BY-SA-3.0 і GFDL

Захід сонця над терасами Памуккале. Автор — Davidetorino, ліцензії CC-BY-SA-3.0 і GFDL

Австрія. Австрійські вікіпедисти не проводять конкурсу у себе, але вони склали невеликий список статей, які неодмінно хочуть побачити про свою країну іншими мовами, тож ми долучили їх до цього тижня. З цього списку створено вже статті австрійська література, Земмерінгська залізниця, Нойзідлер (озеро), Ред Булл Арена (Зальцбург).

Натомість право написати про Фалько, Південні Вапнякові Альпи, освіту в Австрії чи базиліку Маріацеля може дістатися саме Вам. Чому б і ні?

Земмерінгська залізниця. Кольорова літографія кін. XIX — поч. XX ст.

Земмерінгська залізниця. Кольорова літографія кін. XIX — поч. XX ст.

Чимало людей пишуть статті у Вікіпедію з добрих міркувань — якщо було таке, що енциклопедія виручила, то варто віддячити їй, написавши статтю, яка теж колись когось виручить 🙂

Нагадуємо, конкурс CEE Spring 2015 триває до останнього дня весни.

Оприлюднено в Вікітижні, Конкурси | Позначки: , , , , , | Залишити коментар

Як створити вікістаттю про пам’ятку природи

https://ua.wikimedia.org/wiki/Пам%27ятки_природи_у_ВікіпедіїВ українській Вікіпедії саме зараз відбувається цікава акція — конкурс статей, присвячений пам’яткам природи. Незалежно від того, чи Ви берете участь у фотоконкурсі «Вікі любить Землю», у Вас є можливість взяти участь у конкурсі статей. Для цього потрібно лише створити статтю (або декілька) на відповідну тему.

Ось покрокова інструкція, як створити статтю й узяти участь у конкурсі:

Вказуйте джерела інформації, але пишіть свій власний текст.

  1. Якщо Ви не зареєстровані у Вікіпедії, створіть собі обліковий запис;
  2. Перейдіть на сторінку зі списком пам’яток та оберіть собі таку, про яку іще немає статті. Ви також можете поліпшувати уже наявні статті, якщо вони не перевищують за розміром 5 кілобайтів і не редагувалися суттєво після 30 квітня. Також, якщо Ви завантажували фото в рамках конкурсу «Вікі любить Землю», чому б не створити статтю про пам’ятку, яку Ви сфотографували?
  3. Обравши тему, впишіть назву статті у поле пошуку Вікіпедії й натисніть клавішу Enter. Якщо такої статті ще немає, Вікіпедія запропонує Вам її створити;
  4. Коли Ви клацнете «створити статтю…», відкриється віконце редагування нової статті.
  5. Напишіть текст статті. Пам’ятайте — стаття має посилатися на авторитетні джерела, але Ви не повинні копіювати готового тексту й вставляти в статтю.
  6. Працюючи над статтею, Ви можете періодично зберігати її. Можна також додати на початку тексту код {{Пишу}} (таким чином інші дописувачі знатимуть, що над статтею в цей час хтось працює);
  7. Додайте до статті шаблон-картку (якщо така існує про для Вашого типу об’єкту). Ось приклад такої картки, інші можна знайти у категорії Шаблони:Природоохоронні території.
  8. Додайте до статті світлину пам’ятки. У цьому Вам може допомогти цей короткий відеоролик. Для пошуку зображення можна скористатися списком пам’яток;
  9. Додайте статтю до відповідної категорії пам’яток природи (для цього у кінці статті додайте текст [[Категорія:Назва потрібної категорії]]);
  10. Щоб подати статтю на конкурс, додайте на сторінку обговорення статті (вкладка «Обговорення») код: {{Пам'ятки природи у Вікіпедії}}. Після цього стаття автоматично візьме участь у конкурсі.

На конкурс можна подавати більше, ніж одну статтю; також Ви можете продовжувати поліпшувати свої статті до кінця конкурсного періоду (31 травня 2015 р. включно).

Бажаємо успіху і натхнення! 🙂


Зазначення авторських прав:

Оприлюднено в Конкурси, Поточні події | Позначки: , , | Залишити коментар

Фонд Вікімедіа фінансуватиме 16 ініціатив розширення гендерного різноманіття у вікіпроектах


На початку березня Фонд Вікімедіа оголосив про початок кампанії Inspire, спрямованої на подолання гендерного розриву у вікіпроектах. 1 травня стала відома перша група ідей, що пройшли відбір і отримають фінансування. Із 266 початкових пропозицій народились 42 заявки на гранти, 16 із яких комітет вікімедійців-волонтерів і гендерних експертів рекомендували і схвалили до фінансування.

Кілька фінансованих проектів займатимуться організацією подій і залученням соціальних і професійних спільнот, інституцій і партнерств для розширення статей про жінок у Вікіпедії. Інші заохочуватимуть жінок із різних країн, від Нової Зеландії до Гани, робити внесок у проекти Фонду Вікімедіа, навчатимуть учасників вікіпроектів вправно вирішувати дискусії пов’язані із гендерними питаннями, створюватимуть наставницькі програми для жінок.

Серед заявок, що виграли фінансування, є дві дослідні ініціативи, що будуть поглиблювати знання про жінок, які ще не роблять внеску у вікіпроекти, і вивчати гендерні тренди у біографічному секторі Вікіпедії. Організатори кампанії Inspire особливо задоволені тим, що багато проектів, працюючи над розширенням гендерного різноманіття вікіпроектів, враховують інтерсекційність.

Проекти, що отримали фінансування в рамках кампанії Inspire:

  • Вікі-резидент для гендерної рівності – $27,100 для підтримання першої ролі Вікі-резидента, сфокусованої на гендерній рівності. Натхненна зусиллями вікіпедистки Адріанни Вейдвіц (Adrianne Wadewitz), Бібліотека Університету Західної Вірджинії вирішила прийняти у свої стіни Вікі-резидента, що у своїй роботі спеціально зосередиться на питаннях гендеру.
  • Навчання про гендерний розрив для адміністраторів – $9,000 на проведення першого воркшопу «Ally Skills» від Ada Initiative для групи вікіпедистів. У разі успіху, цей проект може вирости у розширювану програму для навчання адміністраторів Вікіпедії навиків вмілішого модерування дискусій, що стосуються гендерних питань.
  • Створення огляду про жінок, які не беруть участь у вікі-проектах – $4,000 на вивчення досвіду жінок, що наразі не роблять внеску до вікі-проектів, для того щоб пріоритезувати подальші стратегії їх залучення і утримання у вікіпроектах.
  • Гендерний Покажчик Вікіпедії  – $22,500 для збору, автоматизації, постійного спостереження і візуального відображення інформації про тренди в біографічних статтях Вікіпедії через відкритий веб-сайт із вільним доступом до даних.
  • Група приятелів Вікіпедії – $8,050 на першу групу спільного редагування, в межах якої вікіпедистки студентського віку зможуть навчати молодших користувачок основних принців написання статей, досліджень і участі в розбудові спільноти.
  • Вікі-едитатон-вечірки – $750 щоб створити зручну модель, яка дозволяла би будь-кому організовувати вечірки редагування Вікіпедії. Перші спроби будуть спрямовані на жінок в англо- й іспаномовних спільнотах.
  • Більше жінок-архітекторів у Вікіпедії – $14,150 на міжнародну співпрацю між групами із Німеччини, Австралії та США для розширення вмісту про жінок в архітектурі і дизайні у Вікіпедії.
  • Серія лінгвістичних Едитатонів: Розширення участі і представлення лінгвісток у Вікіпедії – $3,736 для проведення серії едитатонів серед жінок-лінгівстів, щоб вдосконалити статті про лінгівстику, лінгвісток і недостатньо описані мови.
  • Вікіпедія-едитатон для Спільноти Афри Бен – $900 для залучення до редагування Вікіпедії академічної спільноти, зосередженої на дослідженні жінок і гендеру у період 1640-1830. Цей проект також надихнула одна із засновниць групи – вікіпедистка Адріанна Вейдвіц.
  • Вікі потрібні дівчата – $2,596 на організацію соціальної ініціативи підтримки ганських студенток в участі у Вікіпедії і сестринських проектах.
  • Редагування Вікіпедії про гендер у східній Азії – $700 щоб залучити академічний ресурс Університету Фурмана у вдосконалення і розширення вікіпедійних статей про гендер у східній Азії.
  • Повне коло розриву: Звернення до невідомих невідомих – $7,000 для залучення групи дослідниць фемінізму з Вашингтонського університету, що займеться створенням списку конкретних прогалин у вмісті Вікіпедії. Список буде доповнений корисними ресурсами на відповідні теми. Пізніше сформовані матеріали використовуватимуться в якості студентських завдань із редагування Вікіпедії.
  • Веллінгтонська вікізустріч – із доглядом за дітьми! – 3,150 новозеландських доларів на організацію вікізустрічі у Новозеландському музеї мистецтва Дауса (New Zealand’s Dowse Art Museum), для створення і поліпшення вікіпедійних статей про художниць. Догляд за дітьми у цих подіях – ключовий фактор для залучення жінок.
  • Just for the record – 4,000€ щоб розширити події Мистецтво+Фемінізм у Брюсселі до серії заходів, присвячених гендерній рівності у Вікіпедії.
  • Воркшоп «Заповнимо гендерну прогалину» – 6,000 шведських франків на організацію воркшопів із редагування вікі-статей, в першу чергу біографій шведських жінок.
  • Підтримання жінок-вихідців із Африки у Вікіпедії – $6,280 щоб створити серію нових статей про жінок-вихідців із Африки у Вікіпедії в рамках ініціативи AfroCROWD.

По ходу втілення цих 16 ініціатив, команди публікуватимуть оновлення на сторінках проектів, і ви зможете долучитись, пропонуючи їм свої ідеї і досвід.

Деякі із задумів кампанії досі розвиваються і потребують вдосконалення. Впродовж наступного року організатори ініціативи Inspire допомагатимуть творцям нових ідей поліпшувати їхні проекти. Також фінансування на заходи для розширення гендерної різноманітності можна буде отримати в рамках звичайної роботи Програми Ґрантів на проекти та події та Індивідуальних ґрантів, разом проектами інших спрямувань.

Кампанія Inspire – це експериментальний проект, її організатори планують провести детальний огляд поточних успіхів і невдач, щоб визначити подальші дії і поділитись досвідом для усіх стратегій, спрямованих на розвиток вікімедійного руху.

Переклад з Meet the Inspire grantees working to increase gender diversity on WikimediaSiko Bouterse та Alex Wang, Блог Вікімедіа
Зображення: Vpseudo, під ліцензією CC-BY-SA 4.0.
Оприлюднено в Поточні події | Позначки: , , , , , | Залишити коментар

Східний тиждень у конкурсі CEE Spring

Триває CEE Spring 2015 і конкурсний тиждень, що розпочався, географічно сягає далеко на схід до безкраїх просторів Росії та пекучих степів Казахстану й водночас охоплює засніжені словацькі Татри.

Як не дивно, досі нема таких важливих і цікавих статей, як культура Росії та державні символи Росії. Покращення потребують статті про співаків Леоніда Утьосова й Федора Шаляпіна та театрального діяча Костянтина Станіславського, чиї методи сценічного мистецтва здобули міжнародне визнання. Дуже скромно описано Російську державну бібліотеку, яка з фондом 44 млн одиниць зберігання є однією з найбільших у світі, а також Московський метрополітен, який перевозить 2,5 мільярда пасажирів щороку. Привідкрити завісу таємничості над історією радянської науки та техніки може робота над статтями про  Радянський атомний проект і Радянську космічну програму.

Мамаїв курган (Волгоградська область, РФ). Фото: volganet.ru, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Казахстан може пишатися не лише багатовіковими традиціями й звичаями, а й тим, що звідти походить голлівудський продюсер і режисер Тимур Бекмамбетов. Славетною сторінкою в історії країни був період Казахського ханства і правління Аблай хана. Зараз Казахстан бурхливо розвивається, показуючи високі досягнення, зокрема в спорті (тенісистка Заріна Діяс — одна з лідерок світового рейтингу), проте інколи світ змушений звертати увагу на проблеми з правами людини в цій країні.

Ханака Ахмеда Ясаві (Туркестан, Казахстан). Фото: Yuriy75, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Мавзолей Ходжі Ахмеда Ясаві (Туркестан, Казахстан). Фото: Yuriy75, ліцензія CC-BY-SA-3.0

Словаччина приваблює туристів величними замками та захоплюючими краєвидами. Однак що ми знаємо про культуру цієї країни? Як називається унікальний словацький музичний інструмент, щось середнє між флейтою та трембітою? Чи відомо Вам, що чи не найдавніша слов’янська держава була розташована саме на території Словаччини? Також Вам випав шанс відкрити для себе ім’я першого словака, який полетів у космос!

Весна триває і з нею продовжується й наш конкурс!
Щоб узяти участь, достатньо зареєструватися у Вікіпедії і написати статтю 🙂

Списький Град. Фото: Pierre Bona, ліцензії GFDL, CC-BY-SA

Списький Град. Фото: Pierre Bona, ліцензії GFDL, CC-BY-SA

Оприлюднено в Конкурси | Позначки: , , , , , | Залишити коментар

Пам’ятаємо. Перемагаємо

Червоний мак. Графіку розробив дизайнер Сергій Мішакін

«Мак, як слід від кулі, коло якого розходиться кров…»[1]

Сьогодні — День пам’яті та примирення. 2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Цього року теж вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня. З настанням війни в Україні ці дні отримали нове прочитання, стали символом минулого, що не повинне повторитися…

«Пам’ятаємо. Перемагаємо». У ніч з 9 на 10 серпня 2014 року ще одним багряним «маком» стало більше — трагічно загинув у бою Іван Гутник-Залужний, молодший лейтенант, командир запорізького взводу Національної гвардії України. 18 грудня йому мало б виповнитися 24 роки… 13 серпня його поховали у рідному Запоріжжі. 14 серпня хлопця було посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Орден за свого єдиного внука отримував дідусь, Іван Залужний, капітан I рангу морської піхоти ВМФ СРСР, учасник Другої Світової війни.

ІванЗалужний

Іван Залужний проводжає в останню путь свого внука.13 серпня 2014 року

З гіркими словами він звернувся до друзів-ветеранів Росії, внуки яких тепер убивають внуків своїх побратимів в Україні, внуки яких убили його внука[2]. Ця війна забрала у нього найдорожче. Те, заради чого він воював не в одній війні. І 9 травня для нього не буде Днем Перемоги

ІванЗалужний2

Іван Залужний із онуком

ІванЗалужний3

Іван Залужний із онуком

ІванЗалужний3

Іван Гутник-Залужний (2012)

ІванГутникЗалужний1

Іван Гутник-Залужний із мамою

ІванГутникЗалужний2

Іван Гутник-Залужний під час навчання. Перед відправкою в АТО

Як він сам зізнається у ролику Олеся Саніна, він мріяв цей день провести із внуком. Внуком, який загинув смертю хоробрих, захищаючи Україну від Росії[3].

10 травня Івану Залужному буде 97 років…

Хай у всьому світі маки залишаться тільки символом втрат. Минулих. І не загоряються більше багряно для дідусів і бабусь, матерів і татів, братів і сестер, синів і дочок, онуків, племінників, друзів, близьких, коханих. Давайте пам’ятати. Й перемагати через це…

Родина та друзі — Галина Залужна, Олександра Дмитренко, Кирил Новіков — надали світлини, опубліковані під вільною ліцензією.

Використано матеріали зі статей «День пам’яті та примирення», «Залужний Іван Оникійович», «Гутник-Залужний Іван Вікторович» у Вікіпедії.

Оприлюднено в Історія, Вільні ліцензії, Особистості, Поточні події | Залишити коментар

У Києві стартує ІІІ міжнародний фестиваль фортепіанної музики — «Каштановий рояль»

Каштановий рояль-1У Києві стартує ІІІ міжнародний фестиваль фортепіанної музики — «Каштановий рояль». Заснований 2013 року як фортепіанний конкурс, «Каштановий рояль» став першим у світі музичним конкурсом, найкращі виконання з якого завантажувалися до вікіпроектів на умовах вільної ліцензії. Це буде зроблено і для цьогорічного конкурсу, тож після оголошення переможців сайт Вікісховище чекатимуть нові музичні надходження.

Цього року рамки фестивалю «Каштановий рояль» розширені й включатимуть:

  • Міжнародний конкурс юних піаністів «Каштановий рояль» — номінації «Соло», «Соло з оркестром», «Фортепіано плюс»;
  • Міжнародний конкурс для педагогів «Виконавча майстерність»;
  • Міжнародний конкурс піаністів-аматорів «Каштановий рояль». Учасники:  піаністи — аматори (дорослі та діти, які грають на фортепіано «для себе») та гранд аматори — (піаністи, які мають музичну освіту, але  працюють за іншими спеціальностями, також професійні музиканти інших спеціальностей, які грають на роялі).

Фестиваль проходитиме з 13 по 17 травня 2015 року в Києві в Домі освіти й культури «Майстер клас». А 15-го травня відбудеться концерт лауреатів 1-го та 2-го Міжнародних конкурсів «Каштановий рояль», членів журі та творчих партнерів фестивалю. Творчим партнером конкурсу є Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України, художній керівник та диригент — Микола Лисенко, який акомпануватиме учасникам номінації «Соло з оркестром».

Оприлюднено в Конкурси, Культура і мистецтво | Позначки: , , , , | Залишити коментар

Державні списки пам’яток культури мають бути відкритими: суд виграно, списки є!

Важливою частиною підготовки фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» є формування списків пам’яток історії, культури, архітектури та археології з офіційних державних переліків. Деякі переліки були доступні онлайн, більшість — ні. ГО «Вікімедіа Україна» вже три рази проводила конкурс і стільки ж разів поновлювала для нього списки пам’яток. Спершу зверталися до відповідальних осіб з простими проханнями, пізніше — з офіційними запитами. За Законом України «Про доступ до публічної інформації» відповідальні органи повинні надавати вільну й публічну інформацію впродовж п’яти робочих днів.

Організація зіткнулася з різними речами: з відсиланням на сайт Міністерства культури («там все є»), з відповідями від «у нас такої інформації нема» до «людина, яка мала реєстр у своєму особистому комп’ютері, звільнилася». А от Покровська районна державна адміністрація (Дніпропетровська область) повідомила кількість пам’яток, однак відмовилася їх відкривати, стверджуючи, що ця інформація є «службовою».

Перший запит до Покровської РДА щодо повного переліку пам’яток та об’єктів культурної спадщини України — національного значення, місцевого значення та щойно виявлених, які розташовані на території району — член організації Наталія Тимків подала 27 серпня 2013 року. 30 серпня надійшла відповідь: на території Покровського району 227 пам’яток археології й 36 історії, але їх перелік підпадає під гриф «Для службового використання» й не може бути наданий.

Герб Покровського району

Герб Покровського району

Другий запит подали через рік і отримали точнісінько таку ж відповідь: згідно з Розпорядженням голови Покровської районної державної адміністрації від 27 жовтня 2011 року №348-р-11 «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Покровській районній державній адміністрації» в такий перелік потрапляють і реєстри історико-культурних пам’яток.

За підтримки Фонду захисту права на доступ до інформації Інституту Медіа Права ми вирішили боротися й іти далі. Від імені виконавчого директора «Вікімедіа Україна» Наталії Тимків було подано судовий позов проти Покровської райдержадміністрації Дніпропетровської області.

Перше засідання в судовій справі відбулося 15 грудня 2014 року, на якому позиція представника РДА полягала в тому, що нормативно-правовий акт для відмови було застосовано помилково, і вони готові надати всю витребувану інформацію. Однак це не прояснювало ситуації з появою списків пам’яток культури в документі про службову інформацію взагалі. http://www.medialaw.kiev.ua/

Наступне засідання було 3 лютого 2015 року, суддя ретельно допитував Відповідача з приводу визначення «страховий фонд документів», до якого буцім належать реєстри пам’яток. 9 лютого розгляд справи закінчився. Звучала теза про те, що в РДА немає інформації про «пам’ятки», а є лише попередня інформація тільки про «об’єкти», щодо яких тривалий час вирішується питання про внесення чи невнесення до реєстру культурної спадщини, суддя розбирав термінологічну різницю «пам’ятки» / «об’єкти» та ретельно дослідив зміст запиту Тимків, проте в ньому через кому було зазначено як те, так і інше.

«До того ж, — пише Олексій Андреєв, представник Н. Тимків у суді, — в Законі “Про охорону культурної спадщини” в одному із пунктів прямо виписаний обов’язок РДА охороняти саме “об’єкти” культурної спадщини, хоча в решті інших пунктів статті Закону мова йде про “пам’ятки”». За підсумками суд після тривалого роздуму повністю задовольнив позов за всіма позиціями:

  • визнав відмову протиправною;
  • зобов’язав Покровську РДА задовольнити запит;
  • визнав незаконним пункт «Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Покровській районній державній адміністрації» в частині історико-культурних пам’яток.
Трактор «Універсал», Покровське. Автор: Atoly, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Трактор «Універсал», Покровське. Автор: Atoly, ліцензія CC-BY-SA-4.0

6 травня 2015 року на виконання рішення суду Покровська РДА нарешті надіслала «Вікімедіа Україна» інформацію, запитувану ще в серпні позаминулого року. І надала не лише списки пам’яток археології й історії, але також і перелік пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення, про наявність яких у попередніх відповідях не йшлося.

Отримані переліки пам’яток історії, архітектури й археології вже внесено в конкурсні списки у Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам’ятки/Дніпропетровська_область/Покровський_район.

Ми сподіваємося, що додані списки пам’яток допоможуть учасникам фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» у вересні цього року завантажити значно більше фото. Поки що у Вікісховищі район представлений не достатньо добре.

Оприлюднено в Прес-релізи | Позначки: , , , | Залишити коментар

Стартував проект «ВікіФото»: студенти фотографують для Вікіпедії

На початку травня у Харкові стартував проект «ВікіФото» в рамках «Освітньої програми Вікіпедії», який передбачає участь студентів у наповненні Вікіпедії та Вікісховища світлинами з населених пунктів України.

«Освітня програма Вікіпедії», яка полягає у написанні студентами статей до Вікіпедії замість традиційних рефератів, на цей час реалізується вже у понад 70-ти країнах світу. Разом з тим, Громадська організація «Вікімедіа Україна» цього року вирішила розширити рамки «Освітньої програми Вікіпедії» за рахунок окремого проекту «ВікіФото», до якого долучились студенти Харківського національного університету радіоелектроніки.

Ідея проекту «ВікіФото» полягає у фотографуванні студентами багатьох об’єктів у населених пунктах України: від адміністративних, культурно-освітніх та пам’яток історико-культурної спадщини і об’єктів природно-заповідного фонду України до об’єктів сфери торгівлі, природи та головних майданів і вулиць в українських містах, селищах та селах. Пізніше студенти мають завантажити свої власні фотографії, які будуть зроблені протягом періоду, що відведений на фотографування (цієї весни це 30 квітня – 17 травня), до Вікісховища на засадах вільних ліцензій, зробити їхній опис українською мовою, категоризувати, а також поліпшити статті в українській Вікіпедії про ці населені пункти своїми фотографіями. Крім того, умови участі в проекті передбачають низку технічних вимог до якості фотографій та дотримання принципу «1 студент – 1 населений пункт», який означає, що інший студент не може записатись фотографувати об’єкти у невеликому містечку чи селі.

«Думка про необхідність залучення студентів з різних міст, містечок та сіл України існувала давно, адже у Вікіпедії проілюстровано світлинами менше 5% населених пунктів України. Тому проект “ВікіФото” передбачає поліпшення ситуації з фотографії про населені пункти України у Вікісховищі, а також безумовно сприяє поліпшенню туристичної й інвестиційної привабливості та розвитку “зеленого туризму” в Україні, адже Вікіпедія є найпопулярнішим інформаційним ресурсом у світі», – зазначає ініціатор та координатор проекту, член Громадської організації «Вікімедіа Україна» Сергій Петров.

Підготовка до реалізації проекту почалась у квітні, коли Сергій Петров, працюючи на кафедрі українознавства Харківського національного університету радіоелектроніки, запропонував студентам можливість отримати додаткові бали з історичних дисциплін, які викладають на кафедрі, взявши участь у цьому проекті. За три тижні підготовчого етапу до проекту записалось понад 130 студентів з понад 120 населених пунктів Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Херсонської, Чернігівської областей та тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. Студентам була поставлена задача фотографувати всі найбільш важливі суспільно, соціально та історично важливі об’єкти, як у самих населених пунктах, так і поза ними, для чого було розроблено спеціальний список типів об’єктів для фотографування та інші методологічні матеріали.

«Важливим елементом в оцінюванні є кількість сфотографованих об’єктів, які знаходяться у публічних місцях та місцях громадського відпочинку: так, за 10 відзнятих об’єктів студент може отримати 4 додаткових бали, а за 15 – 5. Крім того, розроблена ще ціла система преміювання за кількість та якість фотографій, і при успішному виконанні завдання студенти можуть отримати навіть 15 балів. Найкращі студенти, які виконають усі умови проекту будуть також відзначені сертифікатами “Освітньої програми Вікіпедії”», – розповідає Сергій Петров.

Проект триватиме до кінця травня: студенти після завершення фотографування мають завантажити їх до Вікісховища та поліпшити статтю своїми світлинами у Вікіпедії, після чого їх робота ретельно перевірятиметься координатором проекту та викладачами.

Планується продовжити проект у вересні та розширити його на інші виші не тільки Харкова, а й всієї України. Також вже восени студентам запропонують поряд з фотографуванням їх сіл та містечок поліпшити інформативну якість статей про них, оскільки більшість статей про населені пункти України є невеликими за обсягом.

 

Зазначення авторських прав: «Students write Wikipedia – logo UK.svg» авторства Dominik Matus та Amakuha є похідною роботою «Students write Wikipedia – logo.svg» на Вікісховищі на засадах ліцензії CC BY-SA 3.0.

Оприлюднено в Вільні ліцензії, Наука і освіта, Поточні події | Позначки: , , , | Залишити коментар

Конкурс: Пам’ятки природи у Вікіпедії

Як Ви, напевно, знаєте, першого травня розпочався наш уже щорічний фотоконкурс  «Вікі любить Землю». Втретє поспіль ми запрошуємо українців (і не тільки) ділитися зі світом фотографіям із заповідних територій України. Але одних лише знімків уже не досить.

Ми оголосили також «Пам’ятки природи у Вікіпедії» — конкурс наповнення української Вікіпедії статтями про природоохоронні території України (національні парки, ботанічні, геологічні пам’ятки природи тощо). Він триватиме паралельно з фотоконкурсом, з 4 по 31 травня 2015 року включно. Саме з понеділка четвертого травня, тобто рівно чотири тижні — так легше оцінювати внесок учасників.

Північно-Мостівський ландшафтний заказник, Рівненська область. Oksana Golovko (CC-BY-SA-3.0)

Північно-Мостівський ландшафтний заказник, Рівненська область.
Статті ще не існує. Автор фото — Oksana Golovko (CC-BY-SA-3.0)

Цей конкурс статей — продовження фотоконкурсу «Вікі любить Землю». Для того, щоб краще ознайомити громадськість з природним різноманіттям України і потребами заповідних місцин, одних лише світлин не досить, адже так? Чим більше ми знаємо, тим легше мати справу. Легше захищати природу, якщо можна відіслати важливу людину не на численні розкидані веб-сторінки самих заповідників і національних парків (а дрібні заказники і пам’ятки природи своїх сайтів і не мають), а у Вікіпедію — найбільшу енциклопедію українською мовою.

Долучайтеся до написання статей про пам’ятки природи! Для вибору статті до створення можна скористатися списками природоохоронних територій України, переконавшись, що потрібної статті ще немає у Вікіпедії.

Детальнішу інформацію про конкурс та його умови можна прочитати тут. Визначення та нагородження переможців планується у липні 2015 року у Києві.

Комплексна пам'ятка природи «Відслонення сармату в с. Великий Глибочок», Тернопільська область. Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)

Комплексна пам’ятка природи «Відслонення сармату в с. Великий Глибочок», Тернопільська область. Микола Василечко (CC-BY-SA-4.0)

«Дуб Тотлебена», Голосіївський район Києва, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора». Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

«Дуб Тотлебена», Голосіївський район Києва, територія регіонального ландшафтного парку «Лиса гора». Сарапулов (CC-BY-SA-4.0)

 

Оприлюднено в Конкурси | Позначки: , | Залишити коментар

Інший травневий парад у Києві

Могилянська Бібліотека завантажила на Вікісховище раніше не опубліковані фото першого  післявоєнного травневого військового параду, що пройшов 1946 року у Києві і запрошує всіх, хто може уточнити частину вулиці, що зображена на фото, види бойових машин, залишати відповідні коментарі до файлів на Вікісховищі.

На доданих  фото бачимо парад 1 травня  Хрещатиком так, як його побачив фотограф з-за спин охоронців порядку. Головна магістраль міста майже знищена від вибухів,влаштованих ще у вересні 1941 року НКВС, коли радянські війська відступали з міста. Хоча вже 22 червня 1944 р. було оголошено конкурс на кращий проект відбудови Хрещатика, однак його реалізація ще далеко попереду. Адже після закінчення війни декілька років тривало розбирання руїн і лише наприкінці 1940-х років головну вулицю української столиці починають забудовувати.  На фоні такої масштабної руїни позитивним дисонансом виступає будівля Центрального універмагу без значних пошкоджень, на центральному вході якого транспарант з датою свята – 1 травня. На одній фотографії зафіксований транспарант з назвою події та військовий ансамбль, який брав участь у параді. Демонстрацію військової звитяги довершують школярі та колона трудящих із транспарантами, що прославляють Сталіна та керівників СРСР. За кадром залишились керівники партії та уряду, командувачі військ. Цікаво, що на 9 травня повторення чи більш масштабного параду не передбачалося. Після 1945 року паради на честь Дня Перемоги не проводилися 20 років. У Києві ж перший повоєнний парад відбувся у листопаді 1945 р. на честь 28-ї річниці Жовтневої революції. У наступні десятиліття військові паради у Києві, як і в інших містах України, відбувалися 1 травня –  «Свято трудящих, день огляду бойових сил трудящих усіх країн», також військова міць демонструвалася щороку 7 листопада.

Фотографії зробив Валерій Терещенко,  родом з Краснодару, який перебував  з діловим візитом в Україні після 22  років еміграції (у 1927 році опинився в Європі, потім у США), де працював у сфері економіки та сільського господарства. У 1946 році його включено до складу місії УНРРА в Україну, що оцінювала збитки від війни, мала контролювати та розподіляти поставки гуманітарних товарів. Місія перебувала в УРСР з березня 1946 року до середини 1947.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Свято_трудящих,_день_огляду_бойових_сил_(16692386223).jpg

Більше фото див. у Вікісховищі

Коментар ВМУА: Вікіпедія так само як бібліотеки, архіви, музеї створена та існує, щоб зберігати та поширювати знання. Вільна енциклопедія має величезний потенціал для представлення колекцій, що зберігають ці установи онлайн. Порядок денний багатьох великих і малих організацій-зберерігачів  культурної спадщини сьогодні включає співпрацю з Вікіпедією у різних формах.  Одна з них – це завантаження зображень двовимірних та трьохвимірних експонатів колекцій, що відповідають критеріям вільного контенту, у Вікісховище та додання їх до відповідних статей. Приємно, що українські бібліотеки починають приєднуватися до цього руху. Вікімедіа Україна, в свою чергу, нагадує всім установам, які бажають представляти свої колекції на 7-му за популярністю сайті світу, що наша організація рада допомогти Вам в цьому. З питаннями та пропозиціями звертайтесь на wm-ua @ wikimedia.org.

Див. детальніше

Оприлюднено в Історія, Публікації | Позначки: , , | Залишити коментар