Несподіваний подарунок від Національної радіокомпанії України для промоції Вікіпедії: Юрій Пероганич — ранковий гість Першого каналу Національної радіокомпанії України.
Дата ефіру: 30 грудня 2014, час 09:20–10:00.
Ведуча — Л. Оксинчук. Початок з 9 хв. 30 сек. запису.
Юрій Пероганич, від сьогодні – заступник голови Громадської ради при Міністерстві культури, засновник “Вікімедіа Україна”. Фото – Alexorgua.
30 грудня відбулося третє в цьому році засідання Громадської ради при Міністерстві культури України. З приємністю повідомляємо, що відтепер серед заступників голови Громадської ради – засновник «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич. В той же час є і неприємна новина – громадські ради можуть… знищити як явище.
Громадська рада при Міністерстві культури нового скликання розпочала свою роботу 8 липня 2014 роботу. Її головою з 4 листопада цього року є Богдан Кожушко. Від 30 грудня голова має трьох заступників, якими є Світлана Долеско, Максим Васін і Юрій Пероганич.
Через своїх представників “Вікімедіа Україна” порушувала в громадській Раді два питання, що безпосередньо актуальні для проектів Вікімедіа.
Одним з них є питання обліку пам’яток культурної спадщини. Ще два роки тому ми звертали увагу Міністерства на те, що відомі на той час Міністерству 3476 пам’яток складають дуже маленьку долю з того, що відомо науковцям (близько 150 тис.). За два роки Міністерство розширило свій реєстр – кількість об’єктів зросла до більш ніж 8 тисяч, але й ця цифра виглядає дуже скромною навіть у порівнянні з тим, чого вдалося досягти волонтерам ГО “Вікімедіа Україна” (більше 70 тисяч). Тому робота в цьому напрямку триває.
Іншим важливим питанням є запровадження свободи панорами в України. Хоча ініціатива та підготовлений ГО “Вікімедіа Україна” законопроект був схвально сприйнятий керівниками Міністерства культури ще на минулому засіданні Ради, Міністерство з відповідною законодавчою ініціативою так і не виступило. Натомість і тут ми не втрачаємо надії – як стало відомо нещодавно, законопроект погодився внести депутат Верховної ради Тарас Юрик. Законопроект зареєстровано під номером 1677
І, насамкінець, про неприємне. Як було повідомлено на засіданні Громадської ради, невдовзі громадські ради можуть ліквідувати як явище. Першим розправився з “неслухняною” Громадською радою міністр юстиції П. Петренко (наказ від 6 грудня 2014), скориставшись постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 688. Чи поважатимуть інститути громадянського суспільства інші міністерства – покаже час.
20 грудня 2014 в Києві відбулися чергові загальні збори громадської організації «Вікімедіа Україна».
Місцем проведення був третій корпус Київського національного лінгвістичного університету, розташований за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 5/17. На цьогорічних загальних зборах голосували за насущні питання 2015 року 45 із 64 членів організації, також були присутні гості.
Перш за все, було заслухано звіт правління. У 2014 році члени організації та волонтери провели чимало важливих заходів:
Заслуховування звіту правління. Anntinomy, CC BY-SA 4.0
Упродовж року ми також здійснювали Вікіекспедиції, фотографували для Вікіпедії спортсменів, артистів і діячів, проводили віківишколи з редагування Вікіпедії у вишах по всій Україні, зустрічалися із закордонними колегами.
Було організовано неймовірні за своєю важливістю музичні проекти:
Мандатно-лічильна комісія за роботою. Anntinomy, CC BY-SA 4.0
Організація видала друком альбом конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2013» та брошуру «Редагуємо Вікіпедію».
Загальні збори прийняли звіт правління, а члени організації загалом залишилися задоволеними роботою одне одного під керівництвом правлінців. За результатами виборів правління до канденції 2015 року було переобрано Андрія Макуху (голова), Левона Азізяна, Миколу Козленка (скарбник), Наталію Тимків (виконавчий директор) та Юрія Булку; до них приєднались Ілля Корнійко (секретар) та Павло Сохан.
Слідкуватимуть за діяльністю організації члени ревізійної комісії: Анатолій Гончаров (голова), Богдан Мельничук, Юрій Пероганич.
У наступному, 2015 році «Вікімедіа Україна» має намір і далі продовжувати свої основні напрямки діяльності: сприяти розвитку контенту проектів Вікімедіа, розвитку спільноти цих проектів і розвитку самої організації.
Вид з Говерли на Карпатський національний парк. Фото-переможець міжнародного фотоконкурсу Wiki Loves Earth 2014. Автор: Balkhovitin; ліцензія CC BY-SA 3.0
19-21 грудня у Києві відбулася Wikimedia CEE Meeting 2014 — третя щорічна зустріч активістів руху Вікімедіа з різних країн Центрально-Східної Європи. Оскільки цей регіон не лише географічний, але й історичний та культурний, конференція дає змогу учасникам обговорити поточні справи руху Вікімедіа, спираючись на ґрунт спільних традицій і тенденцій.
Рух Вікімедіа — це спільність волонтерів, які підтримують різноманітні проекти з поширення вільних знань. Перш за все це вільна енциклопедія Вікіпедія, але також і її сестринські проекти: Вікіджерела, Вікімандри, Вікіцитати, Вікісховище та інші. Цьогорічну регіональну зустріч активістів в Україні відвідало 70 учасників із понад 20-ти країн, що зробило її значно більшою, ніж дві попередні у Сербії та Словаччині.
Завданням зустрічі WMCEE було зміцнити зв’язки між вікімедійцями, забезпечити обмін досвідом і навичками, поширити вдалі ідеї на ширшу спільноту. І ми переконані, що конференція цілком виправдала себе. Було обговорено неймовірну кількість питань, проблем, проектів, вдалих і невдалих рішень.
Зокрема йшлося про Освітню програму Вікіпедії — залучення учнів та студентів до написання енциклопедичних статей у процесі навчання. Наприклад, Сусанна Мкртчян розповіла, що у Вірменії вони заохочують редагувати Вікіпедію більше школярів, ніж студентів, і провели уже два літні табори, де школярі одночасно відпочивають і пишуть статті.
Ще одна важлива тема, яку обговорювали на конференції, — досвід різних країн з впровадження свободи панорами (поправки до закону про авторське право, яка дозволяє вільну публікацію світлин пам’ятників та архітектурних пам’яток, захищених авторським правом). Зокрема в Російській Федерації цього року було прийнято закон про вільне фотографування споруд; ми сподіваємося досягти хоча б цього і в Україні у 2015 році. Погодьтеся, не дуже приємно фотографувати красиву будівлю, знаючи, що самим цим фактом ви порушуєте авторські права архітектора.
Обговорювали і гендерний дисбаланс редакторів Вікіпедії, серед яких лише приблизно 10% — жінки. Це виливається у недостатню розкритість у Вікіпедії тем, які переважно цікаві жінками чи стосуються їх безпосередньо, наприклад, вагітність, дитячі хвороби, «жіночі» професії і хобі тощо. Учасники зустрічі, серед яких Ганна Барадзіна з Білорусі чи Ґрета Дочі з Албанії погодилися, що стереотипне уявлення про те, що жінкам може бути складно редагувати Вікіпедію є лише міфом, що доводить хоча б і велика кількість пань на самій зустрічі.
Серед інших тем — налагодження співпраці з галереями, бібліотеками, архівами, і музеями, міжнародні конкурси вікістатей і розвиток Вікіпедій мовами малочисельних народів. Подібні проекти успішно реалізуються в Польщі, Чехії, Естонії чи Грузії.
Зрозуміло, що активісти часто стикаються з проблемами. Це може бути нерозуміння з боку державних установ і організацій (наприклад, в Україні бібліотеки не завжди дозволяють безоплатно сканувати старі книги, оскільки це частина їх заробітку), складнощі внесення змін до законів (не в усіх країнах законодавчо затверджені вільні ліцензії на зразок Creative Commons) або недостатня кількість волонтерів, готових вкладати свій час і зусилля у на перший погляд не термінову і непомітну роботу. Представник Фонду Вікімедіа Асаф Бартов зауважив, що передача навичок новим людям — це одне з життєвоважливих завдань руху, адже чим більше ми залучаємо нових волонтерів, тим ближчою стає наша мета вільних знань, доступних кожному.
Організатори з «Вікімедіа Україна» дуже вдячні нашим партнерам, завдяки яким Центрально-Східноєвропейська зустріч активістів Вікімедіа стала можливою. Це Фонд Вікімедіа, який підтримав ідею, організація «Wikimedia Polska», яка відшкодовувала проїзд учасникам зустрічі, Київський національний лінгвістичний університет, який гостинно прийняв триденний захід у своїх стінах, «Мистецький Арсенал», який забезпечим гостям екскурсію з гідом-перекладачем, та компанія «Київстар», яка надала безкоштовний інтернет для сесій, без чого конференція на тему здебільшого онлайнових проектів узагалі наврядчи відбулася б. Дякуємо за співпрацю і чекаємо на подальші спільні проекти.
Світлина конференцзалу: Taras r, ліцензія CC BY-SA 4.0, з Вікісховища.
Лого конференції
Цього року на зустрічі обговорюватимуть такі питання:
П’ятниця 19 грудня:
«Вікі любить Землю», фотоконкурс, присвячений пам’яткам природи, цьогоріч став міжнародним, і проходив у 16 країнах. Фінальна, міжнародна частина коркурсу завершилася, і журі готове з радістю оголосити переможців.
Перше місце: Вид на Карпатський національний природний парк з Говерли | фото Дмитра Балховітіна
Завданням фотоконкурсу «Вікі любить Землю» є, з одного боку, створити якісні вільноліцензовані світлини якомога більшої кількості пам’яток природи, і, з іншого, сприяти охороні природи через популяризацію інформації про пам’ятки природи.
Ідея провести конкурс «Вікі любить Землю» виникла у 2012 році як логічне доповнення до успішного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», присвяченого історичним та культурним пам’яткам. Цю ідею вперше втілили в Україні протягом 15 квітня — 15 травня 2013 року.
У 2014 р. до конкурсу приєднались іще 15 країн з Європи, Азії, Африки та Америки. У більшості країн конкурс проходив з 1 по 31 травня, але в деяких країнах конкурс завершився пізніше. Найпізніше конкурс завершився у Сербії — 15 липня. Загалом протягом конкурсу понад 3 тис. учасників завантажили і опублікували на умовах вільної ліцензії понад 70 тис. світлин.
Подібно до «Вікі любить пам’ятки», конкурс організовано за посередництва національних конкурсів, які координувались волонтерами з відповідних країн. Національні журі з кожної країни після завершення внутрішнього оцінювання подавали найкращі світлини на розгляд міжнародному журі.
Міжнародне журі складалось із 7 осіб, більшість з яких мають досвід у сфері фотографії природи: Дієго Дельсо (Іспанія/Німеччина), Мухаммад Махді (Танзанія/Індія), Хуліан Монхе-Нахера (Коста-Рика), Сузанна Планк (Австрія), Естер Соле (Іспанія), Олег Жарій (Україна) і вікімедієць Wikimk (Македонія). Кожна з країн-учасниць могла пропонувати одного члена журі, проте тільки 5 країн скористалось такою можливістю. Двох інших членів журі призначив міжнародний організаційний комітет.
Отож, перше місце на конкурсі здобула світлина з України — вид на Карпатський національний природний парк з Говерли (автор: Дмитро Балховітін). Журі було особливо вражене композицією фото та грою світла.
Друге місце здобула фотографія з Бразилії, на якій зображено т. зв. «Божий палець» — найвідомішу кам’яну формацію Національного парку «Серра-дус-Органос» в штаті Ріо-де-Жанейро. Захопливий краєвид доповнено досконалою композицією, а на думку одного з членів журі ця світлина навіть нагадує китайську картину.
Друге місце: Національний парк «Серра-дус-Органос», штат Ріо-де-Жанейро, Бразилія | фото Карлус Перес Коуту
Світлина національного парку «Мукрі» у волості Рапла в Естонії (автор: Янно Лойде (Amadvr)). Ця майже монохромна світлина зображує осінній туман над болотами Естонії. Журі також відзначило тут вдале відтворення червоного відтінку неба і високий рівень деталізації.
Третє місце: Національний парк Мукрі у волості Рапла, Естонія | фото Янно Лойде (Amadvr)
Інші світлини з топ-15:
Четверте місце: скеля Шаан-Кая, Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, АР Крим | фото Олександра Черних (A4ernyh)
П’яте місце: гора Крчин, Національний парк «Маврово», Македонія | фото Мартина Димитрієвського
Шосте місце: Aekingerzand, національний парк «Дрентс-Фріз-Вольд», Нідерланди | фото Ubrerprutser
Сьоме місце: вид на ботанічний заказник «Новий Світ» з мису Капчик, АР Крим | фото Віталія Башкатова (Vian)
Восьме місце: Регіональний ландшафтний парк «Зуївський», Донецька область, Україна | фото Віталія Башкатова (Vian)
Дев’яте місце: Аїзер, масив Джурджура, провінція Буйра, Алжир | фото Chettouh Nabil
Десяте місце: водоспад Аїн-Леградж, провінція Бордж-Бу-Аррерідж, Алжир | фото Chettouh Nabil
Одинадцяте місце: гора Кукуль, Карпатський національний природний парк і Карпатський біосферний заповідник, Україна | фото Володимира Хіраша
Дванадцяте місце: Національний парк «Калькальпен», Верхня Австрія | фото Isiwal
Тринадцяте місце: Estany del Coalet, Національний парк Aiguamolls de l‘Empordà, Каталонія, Іспанія | фото Mikipons
Чотирнадцяте місце: Ezumakeeg, Національний парк «Лауверсмер», Нідерланди | фото Bayke de Vries (Baykedevries)
П’ятнадцяте місце: гора Талета, провінція Буйра, Алжир | фото Chettouh Nabil
Загалом на міжнародну частину конкурсу 16 країн-учасниць подали 156 світлин. Кожна країна могла запропонувати до 10 світлин, але деякі країни подали менше. Андорра й Іспанія подали світлини у подвійній номінації. Журі оцінювало світлини в декілька етапів з допомогою спеціального веб-застосунка. Повний звіт журі, який містить також коментарі до світлин, можна завантажити з Вікісховища.
Вітаємо переможців, та висловлюємо подяку всім, хто долучився до організації цьогорічного конкурсу та взяв у ньому участь!
Микола Козленко,
Вікімедіа Україна / Міжнародний оргкомітет «Вікі любить Землю 2014».
Усі світлини, використані в цьому дописі, опубліковані авторами на умовах ліцензії CC BY-SA 3.0. Для отримання детальнішої інформації клацніть на відповідну світлину.
Дописувачів української Вікіпедії нагородили за перемогу у конкурсі статей про НАТО поїздками до Брюсселя. Конкурс з написання статей до україномовної Вікіпедії «Пишемо про НАТО» був організований за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні та Асоціації міжнародних та всеукраїнських громадських організацій «Соціальний захист». Сьогодні організатори відзначили переможців цього конкурсу: Романа Абрамова, Олександра Андрейка та користувача The Iron Addict. В якості призу вони отримають три подорожі до Брюсселю з відвіданням штаб-квартири НАТО.
Прес-конференція із нагоди нагородження переможців конкурсу «Пишемо про НАТО». Зліва направо: Павло Лакійчук, Левон Азізян, Наталія Немилівська, Сергій Джердж. © Андрій Макуха, CC-BY-SA 4.0
За 7 конкурсних тижнів (4 серпня – 21 вересня) учасники створили 315 статей.
«Обираючи безпекову модель для своєї держави, суспільство має робити свідомий вибір, який базується на знаннях, а не на здогадках. У іншому разі це може дуже дорого коштуватиме. Конкурс “Пишемо у Вікіпедію про НАТО” був покликаний саме заповнити прогалини у вільних знаннях про Альянс, на загальнодоступному ресурсі», – зазначив Павло Лакійчук, ініціатор конкурсу, експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Директор Центру інформації і документації НАТО, Наталія Немилівська, наголосила на тому, що тема НАТО знову стає актуальною в українському суспільстві, особливо з огляду на останні події в Україні. Разом з тим, стає актуальним донесення правдивої й об’єктивної інформації про НАТО, сказала вона. «Ми завжди намагаємося підтримати проекти з креативним підходом. Цей проект став саме таким. Він надає широкому загалу можливість дізнатися про те, чим НАТО є, чим вона не є, і дізнатися більше про відносини між Україною та НАТО», – сказала пані Немилівська. З її точки зору цей проект є особливим, оскільки він був ініційований та втілений громадськістю, яка й донесла широкому загалу об’єктивну та неупереджену інформацію про НАТО.
Президент Асоціації міжнародних та всеукраїнських громадських організацій «Соціальний захист» Євгенія Тимошенко зауважила: «Сьогодні, коли двері НАТО відкриті для України, ми повинні використати цю унікальну можливість і стати членом Північно-Атлантичного Альянсу. Як і членство України в ЄС, вступ України до НАТО є нашим стратегічним вибором. НАТО – це безпековий блок і статус, який стовідсотково захищає країни-члени від загрози війни. Я хочу подякувати переможцям та усім учасникам конкурсу статей “Пишемо про НАТО” за те, що вони своєю волонтерською роботою наповнили Вікіпедію новими цікавими статтями, написавши про НАТО, допомагаючи українцям зробити проінформований вибір».
Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні отримав листа-звернення від ГО «Вікімедіа Україна» із проханням опублікувати матеріали НАТО під вільною ліцензією, що дасть можливість їх вільно використовувати та вільно поширювати.
Окрім подорожі до Брюсселя, переможці отримали планшети ASUS Nexus 7 – від Асоціації міжнародних та всеукраїнських громадських організацій «Соціальний захист».
Роман Абрамов (1-е місце) та Наталія Немилівська, директор Центру інформації і документації НАТО. Автор фото – Андрій Макуха. Ліцензія CC-BY-SA 4.0
Олександр Андрєйко (2-е місце). Автор фото – Андрій Макуха. Ліцензія CC-BY-SA 4.0
Користувач The Iron Addict (3-є місце). Автор фото – Андрій Макуха. Ліцензія CC-BY-SA 4.0
Користувач ROMANTYS. Його стаття «Лісабонський саміт НАТО 2010» отримала статус «доброї». Автор фото – Андрій Макуха. Ліцензія CC-BY-SA 4.0
Переможці із призами від АМВГО «Соціальний захист». Автор фото – Ilya. Ліцензія CC-BY-SA 4.0
Переможці, конкурсанти, партнери, організатори, члени журі. Автор фото – Ilya. Ліцензія CC-BY-SA 4.0
Вікіпедія – вільна онлайн-енциклопедія, яку може редагувати кожна людина, що має доступ до інтернету. Україномовна Вікіпедія налічує понад 530 тисяч статей і посідає 16-е місце за кількістю статей серед 285 інших мовних розділів. Всього зареєстровано понад 230 тисяч користувачів, у тому числі близько 2250 активних авторів на місяць.
Центр інформації та документації НАТО в Україні – інформаційний офіс Північноатлантичного альянсу в Україні, створений у 1997 році, метою якого є поширювати загальну інформацію і знання діяльність про НАТО в Україні та надавати допомогу Україні в реалізації національних програм.
Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів Фонду Вікімедіа, найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.
wikimedia.in.ua
Миколаївська церква у Святогірську – переможець ВЛП-2013. Автор — Дмитро Балховітін, CC-BY-SA-3.0
Громадська організація «Вікімедіа Україна» проводить в Україні фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» вже втретє. Тож вона має вже чимало інструментів, які полегшують формування списків на підготовчому етапі і роботу журі на підсумковому. Зокрема, оцінювання конкурсних робіт проходило спочатку онлайн: між членами журі випадковим чином розділялися фотографії так, щоб кожне окреме фото бачили принаймні двоє оцінювачів. Обрані в такий спосіб серед тисяч робіт світлини, були об’єктами обговорення на підсумковому засіданні.
Цього року оргкомітет вирішив відмовитися від підсумкового засідання журі. Визначення переможців відбувалося в кілька етапів онлайн. І статистичний інструмент очікувано дав збій. Мене, як члена журі конкурсу попередніх років шокувало, що пам’ятка-переможець минулого року – Святогірська лавра, – представлена в цьогорічній кращій десятці аж двома фотознімками, одне з яких – на третій позиції. А Комплекс споруд Хотинської фортеці XIII–XVIII ст., що замикав трійку лідерів 2012 року, нині у дещо іншому ракурсі опинився на четвертому місці. Викликає подив і наявність на перших двох призових місцях композиційно схожих зображень внутрішніх оздоблень церков. Такі очевидні «ляпи» мали бути виправлені в процесі роботи журі, зокрема, на очному засіданні, але статистична точність виявилася вищою, ніж здоровий глузд. Невже у нашій країні обмежена кількість унікальних пам’яток? Таке враження, що колосальна підготовча робота, в результаті якої кількість конкурсних об’єктів зросла за рік з 50 до 70 тисяч була марною…
Журі 2012 і 2013 року формувалося за принципом рівномірного представництва професійних фотографів, пам’яткознавців та редакторів Вікіпедії. Цього року серед 18 членів журі виявилося лише чотири історики. Це, на мою думку, також сприяло певній обмеженості остаточного вибору. Загальне враження про конкурс виправили хіба що переможці в спеціальних номінаціях, зокрема, неперевершені зразки дерев’яного зодчества.
Звичайно, кількісні показники ВЛП вражають, але організаторам потрібно зважати ще й на національні культурні особливості, щоб кожна світлина в кращій десятці була не просто красивим зображенням, а представляла певний пласт віковічних традицій нашої землі.
Євген Букет,
член журі фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2012 та 2013 років
P.S. Ця публікація не є офіційною позицією ГО “Вікімедіа Україна”
08 грудня 2014, Київ
Прес-анонс
У середу, 10 грудня 2014 р., о 10.30 в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» (вул. Рейтарська, 8/5а) відбудеться прес-конференція з нагоди нагородження переможців конкурсу з написання статей в україномовну Вікіпедію «Пишемо про НАТО», який був організований за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні та Асоціації міжнародних та всеукраїнських громадських організацій «Соціальний захист».
Учасники прес-конференції:
Для довідки
Вікіпедія — вільна онлайн енциклопедія, яку може редагувати кожна людина, що має доступ до інтернету. Українська Вікіпедія є найбільшою україномовною енцикопедією, і в ній зараз нараховується більше 530 тисяч статей та близько 2300 користувачів, які протягом останнього місяця зробили щонайменше одне редагування.
Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів Фонду Вікімедіа, найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань та користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.
Контакти
З питань акредитації звертатися за тел. (044) 482-06-16
Громадська організація «Вікімедіа Україна» (далі — Організація) оголошує конкурс на вакансію піар-менеджера.
Зайнятість – 4 години на день. Тривалість реалізації Проекту – 2 місяці (з грудня 2014 по січень 2015 року). Можливе продовження Проекту. Робота в Києві.
Відповідальність за зв’язки із громадськістю, включаючи формування публічного образу Організації, зв’язки із спільнотою волонтерів, ЗМІ тощо.
Прохання надсилати резюме та портфоліо (за наявності) на wm-ua(аt)wikimedia.org до 10 грудня 2014 включно. За результатами співбесіди буде проведено конкурс.
Фонд Вікімедіа — неурядова американська організація, яка займається технічною підтримкою 12-ти вікіпроектів, найвідомішим з яких є Вікіпедія, а також їх популяризацією і розвитком спільнот їх дописувачів у всьому світі.
Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів Фонду Вікімедіа, найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань та користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.
Вікі любить Землю Вікі любить пам’ятки Блог Wikimedia Foundation
Вікімедіа Україна 