Тиждень Херсонщини у Вікіпедії продовжено до 27 січня

6 січня в українській Вікіпедії розпочався другий тематичний тиждень Херсонщини. За цей час було створено понад 130 нових та поліпшено 26 наявних статей. Особлива висока активність спостерігається в останні кілька днів, і враховуючи це, а також те, що тематика Херсонщини в україномовній Вікіпедії представлена значно меншою кількістю статей у порівнянні з іншими регіонами України (отже, «червоних» посилань у списку ще досить багато), тематичний тиждень продовжено до 27 січня. Можливо, за цей час у тих, хто тільки в останні дні ввійшов в азарт, відкриється друге дихання, і вони не зупиняться на досягнутому й створять ще декілька статей. А ті, хто ще й досі не долучився до учасників тижня, зможуть це зробити.

Дмитро Ломоносов, ініціатор проведення тижня, поділився міркуваннями щодо власного досвіду дописування й бажання бачити більше статей про рідний регіон: « (…) Я почав дописувати у Вікіпедію у 2010 році — тоді ще під іншим іменем (а потім забув пароль, і зареєструвався знову вже під своїм :)). На той час кількість статей на цю тематику була мізерною. Крім мене з херсонців дописував хіба що Тарас Дем’яненко (псевдонім Павла Подобєда у Вікіпедії — прим. ред.), тому ми були серед таких собі «першовідкривачів» Херсонщини в Укрвікі. Тому зараз, та й взагалі, з кожною новою статтею, навіть якщо її створив не я, але вона херсонської тематики, поліпшується настрій. Ось так… %) Було би добре, якби з часом активних херсонців в Укрвікі ставало все більше.».

До слова, в україномовнійому розділі Вікіпедії досі не існує статті про пам’ятку, що зображена на фото, яке перемогло у номінації «Найкраще фото Херсонської області» у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки — 2013»[1]:

Мури Корсунського монастиря (cело Нові Лагері Новокаховської міськради) © Юрій Клименко, CC-BY-SA 3.0

У рамках тижня користувач Ілько Біленко-Шумахєр створив список «Пам’ятники Херсона», де представлено перелік монументів та пам’ятників сучасного Херсона з різних епох та присвячених різним особам і подіям. Для ілюстрування цього списку було використано зображення із різних сайтів, зокрема із сайту mycity.kherson.ua. Для того, щоб світлини можна було використовувати у вікіпроектах, вони повинні бути опубліковані під вільною ліцензією. Костянтин Сухенко, автор проекту «Моє місто — Херсон», люб’язно надав дозвіл на публікацією під вільною ліцензією своїх власних фотографій, що розміщені на сайті. Фотогалерея просто вражає, як і ставлення автора до власного міста та його історії. Сподіваємося, що тиждень Херсонщини дозволить багатьом закоханим у регіон долучитись до написання статей про нього у Вікіпедії. Адже ще дуже багато всього не описано…

[1] Мури Корсунського монастиря — пам’ятка архітектури національного значення. Корсунський монастир збудований 1784 року архімандритом Дорофеєм за наказом князя Потьомкіна. Стіни добре збереглися протягом понад трьох століть, проте значна частина монастирських споруд була знищена за радянських часів.

Оприлюднено в Вікітижні | Залишити коментар

У Донецькій та Луганській області буде проведено низку віківишколів

Нині громадська організація «Вікімедіа Україна» приділяє велику увагу реалізації освітніх ініціатив у регіонах України. І саме в рамках цієї роботи найближчими днями відбудеться низка віківишколів з основ редагування Вікіпедії у Донецькій та Луганській областях.

Протягом 20–22 січня 2015 року буде проведено низку віківишколів на півночі Донеччини та Луганщини, а саме у Старобільську, Сєвєродонецьку та Краматорську.

Віківишколами є тренінги з основ редагування Вікіпедії, що проводяться для залучення нових дописувачів до редагування Вікіпедії та інших проектів Фонду Вікімедіа. Під час віківишколів усі присутні матимуть можливість дізнатися основні факти про Вікіпедію, її функціонування, поставити свої питання та отримати практичні знання з редагування вільної енциклопедії.

Ця серія віківишколів стала можливою після успішного проведення віківишколу 13 грудня 2014 року у Маріуполі, який зацікавив багатьох громадських активістів з інших міст Донецької та Луганської областей, які знаходяться під контролем українських урядових сил.

Віківишколи триватимуть близько трьох годин з перервами та складатимуться з чотирьох частин:

  1. Презентація ГО «Вікімедіа Україна» та її проектів;
  2. Теоретична частина (історія виникнення Вікіпедії, система самоорганізації спільноти та основні правила вільної енциклопедії);
  3. Теоретико-практична частина (ознайомлення з вікірозміткою);
  4. Практична частина (створення нових або редагування вже існуючих статей).

Деталі щодо проведення віківишколів доступні нижче:

  • 20.01.2015, 13:00 м. Старобільськ, вул. Комунарів, 35 (Старобільська районна державна адміністрація);
  • 21.01.2015, 11:00 м. Сєвєродонецьк, пр-т. Радянський, 59-А (Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля);
  • 22.01.2015, 18:00 м. Краматорськ, пр-т. Миру, 9 (креативний простір «ВІЛЬна ХАта»).

За умови попередньої реєстрації вхід вільний. За можливості, учасники мають із собою взяти ноутбуки.

Також стежте за оновленнями інформації про найближчі віківишколи в соціальних мережах ГО «Вікімедіа Україна» у Facebook, Google+ та Twitter.

Оприлюднено в Наука і освіта, Проекти з партнерами | Позначки: , , , , , | Залишити коментар

Які сторінки Вікіпедії в 2014 році читали найбільше?

Якщо раніше ми писали про найбільш редаговані сторінки Вікіпедії, то сьогодні ми пропонуємо до Вашої уваги найбільш відвідувані сторінки Вікіпедії. Якщо перший список більше відображає інтереси дописувачів Вікіпедії, то другий – її читачів. Отже, про що найчастіше читали у Вікіпедії протягом року, що минув?

У розпорядженні шанувальників Вікіпедії є два інструменти, що дозволяють відстежувати читацький інтерес до сторінок Вікіпедії. Сайт tools.wmflabs.org  періодично публікує рейтинги найбільш відвідуваних статей, тоді як  сайт  http://stats.grok.se дозволяє переглянути відвідуваність будь-якої статті Вікіпедії помісячно і навіть поденно. Результати підрахунку цих сайтів не ідентичні, що може бути пов’язано, наприклад з різним підходом до врахування сторінок-перенаправлень, проте зіставлення цих результатів дозволяють вибудувати цілком об’єктивну картинку.

Україна і світ

Країни, державними мовами яких статті про Україну читали найбільше. Малюнок зроблено на основі Blank_map_of_Europe.svg  ліцензія CC-BY-SA 2.5

За підрахунками tools.wmflabs.org стаття про Україну виявилась однією з найвідвідуваніших статей принаймні у 13 з 35 найбільших розділів Вікіпедії. Окрім читачів української Вікіпедії, де стаття “Україна” традиційно посідає одне з перших місць, нашою країною цікавляться читачі російської (2-е місце), литовської, естонської (3-є місце), фінської, хорватської, чеської, (4-е),  польської (5-е), шведської (6-е), болгарської (7-е), грецької, німецької  та угорської Вікіпедій (9-е місце).

Більше, ніж Україною, читачі Вікіпедії цікавились лише чемпіонатом світу з футболу 2014 року. Ця тематика потрапила до кращих десяток 15 мовних розділів, причому у португальців, хорватів та угорців ця тематика виявилась на першому місці.

На третьому місці за інтересом читачів – стаття про смертоносний вірус Еболу. 9 мовних розділів Вікіпедії, серед яких дві пост-радянські – російська та естонська, виявили цю тематику в десятці найпопулярніших.

Відмітимо, що окрім України в цілому, в кращих десятках чотирьох Вікіпедій фігурує  Крим – литовській, російській, польській та чеській. Високі показники і у країни-агресора – стаття “Росія” фігурує в десятці 5-х вікіпедій: російської (1-е місце), болгарської, литовської, польської та чеської.

Українська десятка

Згідно зі статистикою http://stats.grok.se  найбільш популярними статтями за підсумками 2014 року в українській Вікіпедії стали такі статті:

1. Україна 614997
2. Шевченко Тарас Григорович 554599
3. Список загиблих учасників Євромайдану
(Небесна сотня)
487752
4. Війна на сході України 482956
5. Порошенко Петро Олексійович 415434
6. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2014) 387941
7. Бандера Степан Андрійович 339154
8. Путін — хуйло 332673
9. Вибори Президента України 2014 319004
10. Братство тарасівців 297392

Сайт tools.wmflabs.org  дає дещо інші результати, зокрема в ньому відсутній “Список загиблих учасників Євромайдану“, що на наше переконання є наслідком помилкових технічних налаштувань, можливо, відсутністю обліку сторінок, що були згодом перейменовані.

Динаміка по місяцях

Окрім загальної статистики інтерес становить динаміка відвідуваності статей по місяцях.

На діаграмі нижче представлено динаміку відвідуваності 15 найпопулярніших статей української Вікіпедії. На діаграмі досить чітко видно три тематичні максимуми  – у березні-лютому, пов’язаному з подіями Євромайдану; у травні, пов’язаному з Президентськими виборами, і у серпні – пов’язаному з ескалацією конфлікту на сході України.
загальна2014
Для політиків інтерес може становити наступна діаграма, що представляє ранжування статей про політиків, які фігурують у 100 найпопулярніших. Відмітимо, що в часи Євромайдану перевершити В. Януковича за цим показником вдалося лише Д. Ярошу.  політики2014

Щоправда В. Янукович левову частину своєї “вікі-популярності” відхопив у день своєї втечі 22-го лютого, про що свідчить діаграма поденного відвідування статей:

Певною неочікуваністю у першій десятці цього рейтингу для нас є стаття “Братство тарасівців”. Щодо інших статей, то ми спостерігаємо досить виразне слідування статистики подіям в Україні. Це дає підставу нам припускати, що Вікіпедію можна використовувати не тільки як енциклопедичне джерело, але і як певне мірило суспільного інтересу до тих чи інший подій або діячів.

Україна: динаміка по роках

Насамкінець кілька слів про річну статистику. Вікіпедисти продовжують слідкувати і за сумарною динамікою відвідуваності української Вікіпедії.  Цього разу ми звітуємо, що за підсумками 2014 року сторінки української Вікіпедії було переглянуто 919 мільйонів разів, що на 3 % більше, ніж попереднього. Із них 93,4 % відвідувань за статистикою припадає на Україну. Для порівняння, у 2013 році сторінки української Вікіпедії переглянули 895 мільйонів разів, що було на 51% більше, ніж у 2012-му. Протягом останніх двох місяців 2014 року українська Вікіпедія посідала за цим показником 18-е місце серед 288 мовних розділів Вікіпедії.

Число переглядів української Вікіпедії. Діаграма Ю. Пероганича.

Використано матеріали статей і сторінок:

Оприлюднено в Аналітика, Статистика | 1 коментар

Сьогодні Вікіпедії виповнюється 14 років

15 січня 2001 року, 14 років тому, був створений Інтернет-проект «Вікіпедія», який швидко здобув популярність, і нині є найвідвідуванішим інформаційним ресурсом у світі.

Ідею створення веб-енциклопедії із вмістом, який розповсюджувався на засадах вільних ліцензій вперше запропонував у 1999 році засновник руху вільного програмного забезпечення Річард Столмен. У березні 2000 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер започаткували енциклопедію під назвою Нупедія, до написання якої мали залучатися експерти та науковці, а її тексти дозволялось вільно використовувати. Проте протягом 2000 року в Нупедії було завершено лише 2 статті.

15 січня 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер cтворили окремий проект – «Вікіпедія», який дав можливість кожному охочому створювати енциклопедичні статті, що, за їх задумом, мали стати матеріалом для написання фахових статей у Нупедії. Для цього було використано технологію «вікі», яка дає можливість відвідувачам колективно створювати й редагувати вміст веб-сайту. Сама ж назва нового проекту була утворена від гавайскового слова «вікі» (означає «швидко») та закінчення слова «енциклопедія». Від самого початку вміст Вікіпедії поширювався на засадах вільних ліцензій, а її творці відмовились від розміщення реклами на сторінках цього Інтернет-проекту. Тоді ж були сформульовані перші 5 правил проекту, які мали забезпечити енциклопедичний стиль, нейтральність тексту статей та можливість його перевірки за авторитетними джерелами. Нині вони відомі як «п’ять основ» Вікіпедії.

Менш ніж за місяць після запуску Вікіпедії було створено тисячну статтю, а аже до кінця 2001 року в ній нараховувалось близько 20 тис. статей. Успіх Вікіпедії призвів до закриття Нупедії у 2003 році, в якій за час свого існування було закінчено лише 25 статей, а ще 74 були у процесі рецензування.

У 2001 році з’явились перші не-англомовні версії Вікіпедії. А в кінці січня 2004 року з’явилась перша стаття в її україномовній версії. У 2003 році почався збір пожертв для технічної підтримки і розвитку Вікіпедії, аби уможливити її свободу від реклами. Того ж року у США було створено некомерційну організацію «Фонд Вікімедіа», яка взяла на себе ці організаційні функції.

На теперішній час Вікіпедія є сьомим за популярністю сайтом у світі згідно з рейтингом Alexa, а її сторінки переглядаються понад 19 мільярдів разів щомісяця. Вікіпедія має 288 мовних розділів, сумарна кількість статей у яких становить понад 34 мільйони. В українському мовному розділі Вікіпедії нараховується понад 547 тис. статей, і її переглядають близько 90 млн. разів на місяць. Щодоби в українській Вікіпедії робиться понад 3 тис. редагувань.

Вікіпедія є винятково волонтерським проектом: її редактори на добровільних засадах без жодної платні у свій вільний час працюють над розширенням та поліпшенням якості цієї онлайн-енциклопедії. Редагувати Вікіпедію може кожна людина, яка має доступ до Інтернету. Вікіпедія є саморегульованою спільнотою, і діє за правилами, що розробляються та ухвалюються колективно самими ж редакторами Вікіпедії. Статті та зображення у Вікіпедії поширюються на засадах вільної ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike 3.0 Unported (або інших, сумісних з нею), що передбачає їх вільне використання будь-якою людиною з будь-якою метою, навіть комерційною, за умови вказання їх авторів (або посилання на версію статті чи зображення) та збереження тієї самої ліцензії.

Вікіпедія має низку сестринських проектів, серед яких є Вікіджерела (бібліотека вільних текстів), Вікісховище (медіатека вільних файлів), Вікісловник, Вікіновини, Вікіпідручник, Вікіцитати та ін. (створені у 2002–2006 рр.), що також підтримуються Фондом Вікімедіа. Наймолодшим проектом серед них є Вікімандри, які були започатковані два роки тому.

Вікіпедія запропонувала новий тип скарбниці всіх знань у світі з новим підходом до координації людей – вільної енциклопедії, – яку кожен може вільно використовувати, вдосконалювати й розповсюджувати. Вікіпедія вже змінила та продовжує змінювати світ: одна з найповажніших у світі енциклопедій «Британіка» тепер виходить лише в електронному форматі, а спільнота редакторів Вікіпедії, разом з редакторами інших проектів «Фонду Вікімедіа», є одним з наймасовіших волонтерських рухів у світі.

  • Зазначення авторських прав: світлина «Wikipedia-logo-v2.svg» авторства Nohat та концепції Paullusmagnus з Вікісховища. Це зображення цілком містить офіційний логотип Вікіпедії, що є зареєстрованою торговельною маркою, і права на який належать Фонду Вікімедіа. Використання логотипу Фонду Вікімедіа регулюється політикою Фонду Вікімедіа щодо торгових марок і вимагає отримання дозволу.
Оприлюднено в Історія, Прес-релізи | Позначки: , , , , | 7s коментарів

Вікіпедія у русі, звуках та галактиках

Listen to Wikipedia генерує музику на основі редагувань Вікіпедії.

Ніде не написано докладніше про Вікіпедію, ніж у самій Вікіпедії, але є кілька сайтів, що допомагають більш наочно осягнути масштаби цього проекту. Саме ним присвячено наш допис. Результати роботи програмістів-поціновувачів енциклопедії будуть особливо цікавими вікіпедистам, для яких Вікіпедія вже є явищем більшим, аніж довідкова стаття, що її першою видає на запит пошуковик. Ці ресурси також можуть стати в нагоді тим, кому трапляється розповідати про Вікіпедію зацікавленій аудиторії. Адже інколи одна гарна ілюстрація може мати більший ефект для розуміння явища, ніж багато слів та пояснень.
Читати далі

Оприлюднено в Культура і мистецтво, Філософія | Позначки: | 4s коментарів

У Вікіпедії вдруге розпочався тиждень Херсонщини

Херсонщина — один із найбільш «сонячних» регіонів України — кількість сонячних днів тут перевищує 275, тобто ¾ року. Це єдина область, яка омивається одразу 4-ма морями: Чорним, Азовським, рукотворним Каховським (водосховищем) та солоним озером Сиваш. На Херсонщині найбільш розгалуджена зрошувальна система в Європі, найбільша кількість орних земель в Україні та єдина в Європі напівпустеля — Олешківські піски. На Херсонщині збирається рекордний врожай помідорів — понад 100 тонн з одного гектара, що в 6 разів перевищу врожайність томатів по Україні та у 1,5 рази врожайністо томатів у Каліфорнії, кліматичні умови якої вважаються ідеальним для вирощування помідорів. На Херсонщині було засновано перший в Україні заповідник — «Асканія-Нова», тут розпочала роботу перша в на території сучасної України радіостанція.

Майже 4 роки тому відбувся перший тематичний тиждень в україномовному розділі Вікіпедії, присвячений Херсонщині. За підсумками тижня було створено 99 нових та покращено 11 існуючих статей. Разом з тим, по сьогоднішній день Херсонщина залишається одним із найменш представлених в українському сегменті Вікіпедії регіоном України. Однією з причин цього є порівняно невелика кількість херсонців серед дописувачів Вікіпедії. Тому, з метою популяризації Херсонщини в українській Вікіпедії, а також залучення нових дописувачів, пропонується провести тематичний тиждень Херсонщини вдруге.

У рамках другого тижня Херсонщини кожному бажаючому зробити свій внесок бібліотеки-філії  Херсонської централізованої бібліотечної системи (ХЦБС) готові надати краєзнавчий матеріал та безкоштовний Інтернет (Wi-Fi), а Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки ще й допоможе у перших кроках створення статті для найбільшої енциклопедії світу.

Як зазначила Ольга Нестеренко, вікіпедист і працівник бібліотеки імені Лесі Українки: «для ХЦБС знайомство з Вікіпедією розпочалося ще у  2013 році, коли користувачі бібліотеки під час Дня Інформації брали участь у конкурсі “Вікі любить пам’ятки”. Потім у 2014 році був проект “Бібліотечний ВікіДень”, метою якого була можливість  з одного боку,  бібліотекарям застосувати свої знання  та поділитися досвідом роботи з Вікіпедією, а з іншого — усі охочі дізналися більше про Вікіпедію як он-лайн ресурс та поділилися знаннями про свій регіон,  долучившись до створення нового контенту української Вікіпедії».

Довідка:

«Тематичний тиждень» (Вікітиждень) — серія проектів спільної праці і співробітництва користувачів Української Вікіпедії над статтями з певних тематик — в окремих галузях і напрямках науки або про окремі народи чи країни світу. Метою цього проекту є написання якісних і повних та коригування існуючих статей з певних тематик, координація зусиль для поліпшення змістовної цілісності україномовного розділу Вікіпедії, його загальної якості та цінності.

Херсонська централізована бібліотечна система — це мережа бібліотек міста Херсона, до складу якої входить Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки, 14 бібліотек — філій для дорослих та юнацтва, 8 бібліотек-філій для дітей та 11 бібліотек-філій сільських та селищних.

Плямисті олені (Cervus nippon) в біосферному заповіднику «Асканія-Нова». © Pasha Chegorka CC-BY-SA 4.0

Оприлюднено в Конкурси | Позначки: | Залишити коментар

Які сторінки Вікіпедії в 2014 році редагували найбільше?

У Фонді Вікімедіа порахували, які статті Вікіпедії редагували протягом 2014 року найбільше, і створили перший відеоролик подібної тематики.

Як повідомляє блог Фонду Вікімедіа, 2014 року дописувачі створили понад три мільйони статей і зробили понад 100 мільйонів редагувань у різних мовних розділах Вікіпедії. Впродовж цього часу сторінки Вікіпедії було переглянуто  250 мільярдів разів приблизно 500 мільйонами користувачів з усього світу. Величезна кількість читачів і дописувачів Вікіпедії, на думку авторів, дозволяє вважати врешті її зміст відображенням того, що світовий досвід вважає найбільш значимим.

В останній місяць минулого року Фонд Вікімедіа підготував свій перший відео-огляд року: Wikipedia: #Edit2014. Це відео дозволяє нам переглянути, про що писав і читав світ, починаючи від Чемпіонату світу з футболу до Виборів в Індії, від випробування крижаною водою до Епідемії Ебола в Західній Африці. У Вікісховищі це відео можна переглянути з українськими субтитрами.

Визначення найчастіше редагованих статей здійснювалося у два способи.

Аарон Галфейкер (Aaron Halfaker) дослідив статті англомовної Вікіпедії, які зазнали найбільшої кількості редагувань протягом 2014 року. Цілком очікуваними в цьому списку є такі статті, як  “Померлі в 2014″,  “Ізраїльсько-палестинський конфлікт”, Ісламська держава”, та статті про обидві катастрофи малазійських літаків. Менш очікувано в цьому списку опинилися статті про  Дисиденський рух часів імператора Сьова або Список робіт Ежена Гійома:

Стаття Редагувань
Deaths_in_2014 19324
Malaysia_Airlines_Flight_370 10166
Japanese_dissidence_during_the_Shōwa_period 8101
Ebola_virus_epidemic_in_West_Africa 7644
Islamic_State_of_Iraq_and_the_Levant 7312
2014_Israel–Gaza_conflict 6485
Shooting_of_Michael_Brown 5419
Malaysia_Airlines_Flight_17 5147
2014_Pacific_typhoon_season 4954
List_of_works_by_Eugène_Guillaume 4229

На наше прохання дослідник склав також і десятку найчастіше редагованих статей української Вікіпедії, яку ми публікуємо для порівняння. Як бачимо, список суттєво відрізняється від англомовного — 7 статей із першої десятки пов’язані з українсько-російським протистоянням:

Стаття Редагувань
Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2014) 3114
Втрати силових структур внаслідок вторгнення в Україну російських військових формувань з 24 серпня 2014_року 2344
Путін — хуйло 2113
Ленінопад 1678
Війна на сході України 1313
Список замків Пруссії 1064
Небесна сотня 1001
Замки Австрії 910
Не купуй російське! 888
Роксолана 775
“Статті з найширшим покриттям” 2014 року.
Автор: Brian Keegan. Ліцензія: CC-BY-SA-4.0.

Натомість Браян Кіґен (Brian Keegan)  бере до уваги статистику “zeitgeist”, що базується на кількості різних дописувачів, що брали участь у редагуванні тієї чи іншої статті.  Браян Кіґен залучив для свого аналізу статистику 19 різних мовних розділів Вікіпедії, зокрема української, і, співставивши ці статистичні дані, створив рейтинг статей, що мають найширшу географію своїх дописувачів. За цим показником перша десятка статей  виглядає так (наведено відповідники статей в українській Вікіпедії):

  1. Чемпіонат світу з футболу 2014,
  2. Робін Вільямс,
  3. Зникнення літака рейсу 370 Malaysia Airlines
  4. Збиття Боїнга 777 біля Донецька,
  5. Зимові Олімпійські ігри 2014
  6. Російська інтервенція до Криму 2014,
  7. Україна
  8. Автономна Республіка Крим
  9. Філіп VI (король Іспанії)
  10. Ісламська Держава

Детальніша інформація про відео доступна на сторінці https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Wikipedia_Edit_2014.webm. До речі, відео може сподобатися шанувальникам барокової музики — у відео використано музику прелюдії із Сюїти Й.С. Баха Соль мажор для віолончелі у виконанні Джона Майкла, доступного на умовах вільної ліцензії.

Використано матеріали сторінок:

Оприлюднено в Аналітика, Статистика | 3s коментарів

Про проекти “Вікімедіа Україна” в першому номері газети “Культура і життя” 2015 року

#maket_1_2_small-page-004

Оприлюднено в Публікації, Спілкування з масмедіа | Позначки: , , , , | Залишити коментар

Посібник з редагування Вікіпедії відтепер доступний українською

Завдяки волонтерам Вікімедіа Україна, брошура «Редагуємо Вікіпедію» відтепер доступна українською мовою. Це ілюстрований, компактний посібник з редагування вільної енциклопедії, створений Фондом Вікімедіа, щоб дати можливість будь-якій людині легко і швидко перейти від пасивного читання енциклопедії до її редагування і поліпшення. Українці стали шостою мовною спільнотою, яка переклала брошуру.

Не таємниця, що деталізовна й розгалужена довідкова система Вікіпедії може бути ненайзатишнішим місцем для початківця. Брошура «Редагуємо Вікіпедію» створена саме для того, щоб у простій і компактній формі, на конкретних прикладах пояснити основні засади Вікіпедії і надати необхідні для «легкого старту» знання.

Брошура поступово знайомить читача з різними аспектами вільної енциклопедії — від опису інтерфейсу, перемикання мов і пошуку інформації до конкретних покрокових інструкцій з редагування статті — як візуальним редактором, так і в режимі редагування коду. Брошура також описує ключові правила, які застосовуються до вмісту статей, і показує їх застосування на конкретному прикладі.

Не менш важливим аспектом Вікіпедії є взаємодія між дописувачами. У брошурі можна знайти інформацію про те, як звернутися до іншого учасника по пораду, як створити власну сторінку користувача і як користуватись сторінками обговорень. Також у брошурі згадуються й інші цікавинки — тематичні тижні й місяці, вікіпроекти, а також досвід редакторів з інших країн. У брошурі також можна бачити світлини вікіпедистів, серед яких є й адміністраторка української Вікіпедії користувачка Erud (на обкладинці).

Пам’ятаймо, що дописувачами й навіть адміністраторами Вікіпедії є волонтери, які у свій вільний час долучаються до поліпшення онлайн-енциклопедії. Кожен може долучитись до її редагування, зокрема й Ви. Тільки спільними зусиллями можна створити вільну енциклопедію на високому якісному рівні.

PDF-версія брошури доступна на Вікісховищі (ліцензія CC BY-SA 3.0). Щоб отримати друковану версію, зверніться до ГО «Вікімедіа Україна».

Нагадаємо, що у квітні 2012 року побачив світ посібник «Як редагувати Вікіпедію», який став першим посібником з редагування Вікіпедії, що був виданий українською мовою. Нова ілюстрована брошура продовжує цей добрий задум.

Оприлюднено в Публікації, Уроки вікі | Позначки: , , , | 2s коментарів

У Харкові на семінарі тренерів з інформбезпеки навчали безпеці у Вікіпедії

Учасники Школи інформаційної безпеки.
Сергій Петров – перший справа.
Фото: Ігор Білик, СС BY-SA 4.0.

22 грудня 2014 року у Харкові відбувся семінар тренерів, які працюватимуть в Школі інформаційної безпеки ГО «Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”». Під час семінару окремий блок тренінгу був присвячений безпеці роботи з інформацією в онлайн-енциклопедії Вікіпедії.

Тренінг «Вікіпедія та національна інформаційна політика і безпека» був підготовлений членом ГО «Вікімедіа Україна» та ГО «Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”» Сергієм Петровим (м. Харків).

У ньому було приділено увагу навігації на сторінці у Вікіпедії, що дозволяє зручно користуватися всіма її технічними можливостями при користуванні інформацією, та принципам роботи Вікіпедії, що існує як саморегульована спільнота, учасники якої дотримуються правил, які, здебільшого, створені ними на основі принципу консенсусу. Учасники тренінгу дізнались щодо основних базових правил, що стосуються вмісту статей, яких мають дотримуватись редактори Вікіпедії.

Під час тренінгу Сергій Петров наголосив на основних правилах роботи з інформацією у Вікіпедії:

  • Вся інформація у статті має бути підтверджена авторитетними джерелами (книги, статті, друковані та електронні медіа, інформаційні портали, які можна визначити як надійні джерела інформації).
  • Вікіпедія залежна від якості, об’єктивності та інформативності джерел, а тому викривлення інформації у джерелах веде до викривлення її подання у Вікіпедії.
  • Важливо перевіряти інформацію згідно з джерелами, які наведені у статті, а тому до інформації без джерел слід ставитись скептично.

Окремо було наголошено на тому, що російський інформаційний простір продукує дуже часто необ’єктивну інформацію, створюючи, таким чином, свою паралельну реальність. Оскільки російські джерела стають основою для статей у російськомовній Вікіпедії, то російська Вікіпедія наслідує всі вади російських джерел. В такому разі, одним з правил інформаційної безпеки та гігієни є відмова від перегляду російської Вікіпедії, в першу чергу, гуманітарного блоку статей, де ці проблеми є найвиразнішими та найгострішими.

Крім того, у тренінгу було приділено увагу проблемі відвідуваності та редагування Вікіпедії користувачами з України, зокрема, тому, що близько 70% переглядів з України припадає на російську, і лише 17% – на українську мовні версії популярної онлайн-енциклопедії. Обговорювалось питання про Вікіпедію як важливу складову українського національного інформаційного простору та національного інформаційного продукту.

Також основними блоками семінару тренерів з інформаційної безпеки стали тренінги щодо фізичної безпеки журналістів (Юрій Луканов, Незалежна медіа-профспілка України), поширенням фейкових новин (Роман Голубовський, засновник сайту фейкових новин «UAReview»), розпізнавання і розвінчення фейкової інформації (Влада Думенко, «IT Sector», м. Харків), соціальних мереж та інформаційних воєн (Наталка Зубар, ІЦ «Майдан Моніторинг»), інформаційній агресії Росії (Тетяна Кохановська, ІЦ «Майдан Моніторинг») та інформаційній безпеці у інтернет-сервісах соціальних мереж (Володимир Ханас, ІЦ «Майдан Моніторинг»).

Планується, що в рамках Школи інформаційної безпеки буде проведено низку тренінгів з інформаційної безпеки для журналістів та громадських активістів у різних регіонах України.

Оприлюднено в Наука і освіта, Проекти з партнерами | Позначки: , , , | Залишити коментар