Вікімедіа Україна

У Смоленську 9-10 листопада в приміщенні виставкового центру ім. Тенишевих відбулася сьома міжнародна російськомовна вікіконференція.

Раніше росіяни вже влаштовували вікіконференції у Москві (двічі), Санкт-Петербурзі (двічі), Ростові-на-Дону та Воронежі. Проте Смоленськ виявився найбільш привабливим містом для українських вікіпедистів – вперше за семирічну історію російських вікіконференцій в ній взяли участь чотири учасники з України. Можливо, це пов’язано з давньою історією Смоленська – довгий час це місто  входило до складу Київської Русі, потім – Великого князівства Литовського, а в 1611-1667 роках – до Речі Посполитої. У Смоленську частково збереглися пам’ятки давньоруської архітектури, зберігся римо-католицький Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, а на околицях  міста розташований відомий на весь світ меморіальний комплекс “Катинь”.  Багато давніх смоленських споруд видно з берегів Дніпра, який бере  свій початок приблизно в ста кілометрах від міста.

Програма конференції  включала 18 доповідей вікіпедистів з Росії, України та Польщі. Декілька доповідей були присвячені проблемам авторського права, було презентовано книги, що були випущені на умовах вільних ліцензій і за участі організації “Викимедиа РУ”,  зокрема «Авторские права в интернете и поддержка общественного достояния: новые перспективы системы авторского права»,  «Права пользователей: Россия и мир, теория и практика» і  “Трансформация авторского права в интернете“. Ці книги доступні в мережі Інтернет, а по одному друкованому примірнику книги будуть передані в бібліотеку ГО “Вікімедіа Україна”. 

Ряд доповідей торкалися безпосередньо Вікіпедії. Російські вікіпедисти поділилися досвідом про те, як писати вибрані статті, повідомили про дослідження Вікіпедії, що проводяться колегами з Європи та США, було підняте й таке провокативне питання, як замовні статті у Вікіпедії, що нерідко призводять до конфлікту між інтересами замовника і самою природою Вікіпедії, як енциклопедії, орієнтованої на нейтральне і всебічне подання інформації. Представник фонду Вікімедіа Юрій Астрахан презентував проект Wikipedia Zero, метою якого є забезпечення безкоштовного доступу до Вікіпедії з мобільних інтернет-пристроїв.

Польські вікіпедисти представили порівняльну характеристику польської та російської Вікіпедій, розповіли про те, як польська Вікіпедія прожила трагічний день 10 квітня 2010 року, а також  презентували книгу польського дослідника і вікіпедиста В.Ємельняка “Życie wirtualnych dzikich: netnografia Wikipedii, największego projektu współtworzonego przez ludzi“. Щоправда ця книга видана під копірайтом, в мережі Інтернет вона доступна лише фрагментами, а придбати її  Інтернет-крамниці, пропонують за 45-50 злотих (близько 15 $) .

Українські вікіпедисти представили 4 доповіді. Євген Букет презентував конкурс “Вікі любить Землю“, який з його ініціативи “Вікімедіа Україна” провела навесні цього року і запросив російських колег приєднатися до проекту, що вже наступного року буде міжнародним. Віктор Семенюк представив українські Вікіекспедиції, Юрій Дзядик повідомив про математичні методи, що їх можна застосовувати для дослідження Вікіпедії та спільноти вікіпедистів. Андрій Бондаренко доповів про досягнення й перспективи музичних проектів під егідою Вікімедіа та подарував російським і польським колегам презентаційний компакт-диск із музичними записами, здійсненими в рамках  проектів Вікімедіа Україна.

В рамках конференції також було оголошено переможців російської частини міжнародного конкурсу “Вікі любить пам’ятки”. Кращі роботи були представлені на стендах для огляду відвідувачами. Презентації доповідей російської конференції будуть представлені у категорії   Materials_from_Smolensk_Wiki-Conference_2013

Будівля Виставкового центру ім. Тенишевих

Євген Букет презентує конкурс “Вікі любить Землю”

Виступає Віктор Семенюк. На задньому плані – стенди з фотографіями  російської частини конкурсу “Вікі любить пам’ятки”

О 10 годині в будівлі культурно-виставкового центру імені Тенішевих у Смоленську розпочалася 7 міжнародна вікіконференція російською мовою. Вікімедіа Україна вперше представляють аж чотири учасники: Андрій Бондаренко, Віктор Семенюк, Юрій Дзядик і Євген Букет.

Диск випущений накладом 100 примірників на кошти гранту Фонду Вікімедіа і планується до розповсюдження по бібліотеках музичних вишів України. В подальших “музичних” планах “Вікімедіа Україна” – оцифрування і публікація автентичних записів кобзарів і лірників колекції Філарета Колесси, а також публікація і концертні виконання перлин світової класики в українських перекладах – як невідомих поки що новітніх, так і колись добре відомих класичних, але  згодом незаслужено забутих. Вікімедійці-музиканти запрошують до співпраці колег, що могли би допомогти проекту – виконати романси і оперні арії в українських перекладах, або набрати ноти цих романсів (з включенням українського рядку), і будуть вдячні за підтримку проекту.

2-3 листопада у Вінниці тривала Третя міжнародна українська вікіконференція, в якій брали участь близько 30 дописувачів Вікіпедії, представники наукових кіл міста. Пленарні засідання проходили у залі Вінницького соціально-економічного інституту університету “Україна”. 

У програмі конференції прозвучали доповіді, присвячені питанням розвитку проектів Вікімедіа. Зокрема, Голова Правління Анатолій Луцюк показав представництва української Вікіпедії та окремих проектів Вікмедіа в соціальних мережах. Виконавчий директор Юрій Пероганич продемонстрував статистичні показники української Вікіпедії, постійне зростання її відвідуваності.  Кандидат фізико-математичних наук науковий співробітник Кібернетичного центру Юрій Дзядик представив методи математичного дослідження, що можуть застосовуватися у проектах Вікімедіа.  Гість конференції з Естонії – Рауль Вееде поділився досвідом естонських вікіпедистів та подарував українським колегам сувеніри від “Вікімедіа Естонія”. Голова правління ГО “Паросток” кандидат педагогічних наук Ірина Саранча відмітила, яку велику роль відіграють проекти Вікімедіа для людей з обмеженими фізичними можливостями.

Окремі доповіді були присвячені таким інтернет-проектам як “Вікіцитати” та “Вікіджерела”,  а також проектам, що реалізуються під егідою “Вікімедіа Україна” – фотоконкурсам “Вікі любить Землю”, “Вікі любить пам’ятки” та музичному проекту “Світова класика українською”.  Було також піднято питання архівного зберігання глобальних електронних інформаційних ресурсів, з відповідною доповіддю виступив спеціаліст Центрального державного електронного архіву України Тарас Купрунець і методист КНУ ім. Тараса Шевченка Анастасія Купрунець. Голова ревізійної комісії Євген Букет запропонував створити проект ВікіАрхів, що міг би вирішити проблему оцифрування, подальшого зберігання і опису архівної інформації у вікі-форматі. Піднімалися на конференції і правові питання, зокрема було заторкнуто питання протистояння “лібертаріанців” і “нормативістів”, що призводить до суперечок у вікімедійних проектах.

У конференції також взяли участь краєзнавці – директор Липовецького районного архіву Олександр Роговий разом із російськими колегами Миколою Богдановим та Сергієм Бєловим розповіли про українське походження родини Достоєвського.

У рамках конференції було проведено урочисте нагородження учасників вікіекспедиції до Коростенського району Житомирщини, що відбулася у жовтні цього року за підтримки Земляцтва житомирян.

Було вирішено, що доповіді, які прозвучали на конференції будуть надруковані у збірнику.

Виступає Юрій Пероганич, виконавчий директор ВМУА	Виступає Анатолій Луцюк, голова Правління ВМУА	Виступає Віктор Семенюк, член правління ВМУА, координатор конференції
Учасників конференції вітає директор Вінницького соціально-економічного інституту Ганна Давиденко	Рауль Вееде, член Правління організації”Вікімедіа Естонія”	Фасад Вінницького соціально-економічного інституту Університету Україна. Фото – Victoriya Santmatova, сс by-sa 3,0

Учасники Вінницької конференції

У жовтні 2013 року українська Вікіпедія дясягнула важливої віхи — вперше число переглянутих з початку місяця сторінок перевищило 100 мільйонів і досягло 106 мільйонів. Це становить три з половиною мільйони сторінок щодня, більше 147 тисяч щогодини, 2 500 за хвилину і 41 сторінку щосекунди.

Джерело для побудови графіка: pageviewsmonthly.xls

За числом статей українська Вікіпедія є 16-ю, а за відвідуваністю займає 21-е місце у світовому рейтингу серед 185 вікіпедій різними мовами.

Серез найпопулярніших Вікіпедій найшвидше у порівнянні з жовтнем минулого року відвідуваність зростала у:

1. китайців (+116%)
2. тайців (+100%)
3. в’єтнамців (+97%)
4. індонезійців (+87%)
5. персів (+84)
6. арабів (+75%)
7. португальців (+73%)
8. українців (+65%)

Розвитком Вікіпедії опікується спільнота редакторів-волонтерів. Важливу роль відіграє створена в 2009 році громадська організація «Вікімедіа Україна», яка підтримує Вікіпедію організовуючи експедиції, конференції, конкурси, спрямовані на поширення вільних знань.

Так, щойно завершився організований фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», в якому взяло участь понад 50 країн. За числом поданих на конкурс фотографій Україна фактично розділила 2-3 місце з Німеччиною з результатом понад 35 тисяч фотографій (поступившись лише Польщі). В процесі підготовки конкурсу громадськими активістами було складено першу в Україні електронну базу пам’яток, в якій зібрано інформацію про понад 50 тисяч пам’яток. За підсумками фотоконкурсів понад 14 тисяч з них відфотографовано і розміщено для загального доступу.

Державна підтримка такого патріотичного проекту могла би полягати у введенні в Україні права відкритої панорами (право поширювати з будь-якою метою фотографії споруд і скульптур, розміщених «на вулиці»), передачі на умовах вільних ліцензій наукового здобутку, зробленого за державні гроші попередніми поколіннями.

Так прийняття державного рішення про передачу в суспільне надбання або на умовах вільних ліцензій, які використовуються у Вікіпедії, таких наприклад творів, як 26-томна «Історія міст і сіл Української РСР» (1967–1973) спряло би наповненню Вікіпедії краєзнавчими  знаннями, а двотомного «Шевченківського словника»  (1976–1978)  — було би неоціненним кроком для підвищення обізнаності українців знаннями про невмирущу спадщину генального поета і талановитого художника.