З третього кварталу 2012 проявляється тенденція збільшення числа редагувань українського розділу Вікіпедії в порівнянні з російським. З часу початку спостережень уперше число редагувань української Вікіпедії удвічі перевищило внесок з території України до Вікіпедії російської.
Джерело: http://stats.wikimedia.org
Файл-сирець для побудови графіка: EditTrends.xls
У п’ятницю, 15 березня, розпочинається конкурс «Миколаївська весна у Вікіпедії», що полягає у написанні статей про Миколаїв та Миколаївщину в українській Вікіпедії, а також завантаженні авторських світлин пов’язаних із Миколаївщиною до Вікіпедії та Вікісховища. Триватиме конкурс до 14 квітня.
За підсумками конкурсу буде вручено такі головні призи:
По два переможці на тижневих проміжках конкурсу статей про Миколаївщину також отримають цінні книжки.
Ініціатором та спонсором конкурсу виступає депутат Миколаївської обласної ради Оксана Янішевська, яка проводить його у партнерстві із ГО «Вікімедіа Україна».
Переможець визначатиметься максимально об’єктивно відповідно до потреб і вимог Вікіпедії за сукупним внеском конкурсантів. Конкурсант, який зробить найкращий сукупний внесок у номінації, здобуде перемогу. При цьому внесок оцінюється за кількісними і якісними показниками.
Журі конкурсу складається із двох складових, від яких порівну залежатиме оцінка якісних показників внеску:
Зокрема, серед членів великого журі лауреати Шевченківської премії Андрій Антонюк та Дмитро Кремінь.
«Миколаївська весна у Вікіпедії» — четвертий конкурс в Україні із наповнення Вікіпедії тематичними матеріалами, який проводить організація «Вікімедіа Україна».
Див. також:
ВікіНовини — відкрите новинне інтернет-видання, яке створюється неоплачуваними дописувачами. Технологія й принципи написання новинних статей у Вікіновинах такі ж, як у Вікіпедії та інших виданнях фонду «Вікімедіа».
У березні 2013 року українські ВікіНовини виходять на 20-те місце в світі за кількістю переглядів серед інших вікіновин. За оцінками це відповідатиме близько 80 тисяч переглядів у місяць. За кількістю статей (739) українські ВікіНовини займають 27 місце Це не відповідає тому місцю, яке могли б українські ВікіНовини займати, як за кількістю потенційних читачів так і дописувачів.
Варто врахувати, що Вікіновинам доводиться витримувати набагато більшу конкуренцію із комерційними новинними агенціями, ніж Вікіпедії з іншими енциклопедіями, тому така кількість переглядів, враховуючи, що за весь час існування Вікіновин було лише близько 30 редакторів і те, що лише 2-3 людини у місяць підтримують цей проект – це не так вже й мало. У той же час, збільшення активних редакторів та числа статей приверне більшу увагу читачів. ВікіНовини – чудовий майданчик для людей, які хочуть попробувати свої сили у журналістиці, для молодих журналістів або студентів факультетів журналістики.
Як можна допомогти Вікіновинам:
Якщо не відчуваєш сил одразу самостійно написати статтю, основану на інформації із декількох джерел, можна «потренуватись» у оформленні статей, копіюючи актуальні статті із сайту Голосу Америки та деяких інших вільних джерел або перекладаючи нові статті із іншомовних вікіновин, які розповсюджуються на умовах вільних ліцензій. Політика імпорту у ВікіНовини вільних джерел виправдала себе у сербських та російських вікіновинах і додала їм значну кількість читачів та призвела до того, що потроху почали підтягуватись вікірепортери, що писали власні статті та оригінальні репортажі.
Долучайся!
Анатолій Луцюк, голова правління ГО «Вікімедіа Україна»
Напередодні жіночого свята “Вікімедіа Україна” отримала безцінний подарунок від української співачки Ганни Колесник-Ратушної – дозвіл на публікацію на умовах вільної ліцнзії власного компакт-диску “Солов’їною до вас, мої рідні”.
На цьому компакт-диску співачка записала 16 романсів авторів різних національних шкіл в україномовному перекладі Юрія Отрошенка. Переклади Юрія Отрошенка публікуються на Вікіджерелах у вигляді текстів та нот завдяки дозволу, що Вікімедіа Україна отримала від вдови поета, Галини Василівни. Тепер же, завдяки компакт-диску, кожен охочий зможе не тільки прочитати ці переклади, але й відчути красу українського слова у музиці, в співі, як це і було передбачено поетом.
Цей диск став першим з українських компакт-дисків, доступних на умовах вільрної ліцензії. Компакт-диск був записаний в 1995 році в Києві, вокалістка співала у супроводі оркестру Київськї опери під орудою Івана Гамкала, аранжування зробив Володимир Губа. Нове забарвлення у виконанні Ганни Колесник-Ратушної отримують шедеври західно-європейської класики – “Ave Maria” Шуберта, “Елегія” Массне, вокальні твори російських композиторів, зокрема “Полюбила я на печаль свою” С. Рахманінова, а також російські романси – “Очі чорнії“, “Візник не жени так коней” та інші. Виданий компакт-диск був у Канаді в 1997 році, куди співачка емігрувала ще в 1970-ті роки.
Цей компакт-диск є унікальним для сучасної української музичної культури. На початку 1990-х років, коли Україна здобула незалежність і, здавалося б, усі можливостві для відродження національної культури, українські переклади витісняються як з оперної, так і з камерної сцени практикою виконання мовою оригіналу. Видання україномовних перекладів вокальної класики лишилися бібліографічною рідкістю, а рідкісні аудіозаписи солов’їною можна знайти хіба в фоноархівах. Українська співачка наважилась піти всупереч моді і продемонструвати, що “рідною мовою можна відтворити найвищі зразки музичної класики”.
Таку ж саму мету – врятувати від забуття і розкрити красу україномовних вокальних перекладів, ставлять собі і вікімедійці, що працюють над проектом “Світова класика українською“. Учасники проекту сподіваються, що спів Колесник-Ратушної надихне молодих виконавців продовжити її справу, і вокальна класика в перекладах рідною мовою ще зазвучить на українській сцені.
Партнер ГО «Вікімедіа Україна» — Асоціація благодійників України повідомляє про нагородження переможців Національного конкурсу «Благодійник року», яке відбудеться 14 березня цього року в столичному Українському домі, стане частиною масштабного благодійного заходу.
Олександр Максимчук
«Ми хочемо, щоб нагородження кращих благодійників не було формальною процедурою, – розповідає президент Асоціації благодійників України Олександр Максимчук. – Наша мета – влаштувати справжнє свято благодійності».
Конкурс «Благодійна Україна» заснований Асоціацією благодійників України у 2012 році.
«Це не просто конкурс з відзначення кращих благодійників, – підкреслює президент Асоціації. – Це – унікальний майданчик для обміну досвідом, налагодження партнерства між благодійниками, напрацювання шляхів ефективної доброчинної роботи. Це конкурс для тих, хто системно займається благодійністю, і для тих, хто робить перші вдалі кроки».
Вже на перший конкурс надійшла велика кількість заявок від благодійників з усіх областей України.
«У конкурсі беруть участь 212 доброчинців, – каже Олександр Максимчук. – Нам дуже приємно, що він викликав такий інтерес у благодійному середовищі».
Фінальна частина конкурсу «Благодійна Україна» – церемонія нагородження переможців – стане грандіозним дійством, справжнім святом благодійності. На думку організаторів, ця подія має бути прикладом доброчинної акції. Участь в ній передбачає благодійний внесок, мінімальний розмір якого складає 120 гривень.
Захід складатиметься з трьох частин – «тихого» аукціону, власне церемонії нагородження і благодійного концерту гурту «Мандри». «Лоти на аукціон передадуть організації – члени Асоціації благодійників України, – розповідає Олександр Максимчук, – а всі залучені кошти підуть на підтримку їхньої діяльності».
Церемонія нагородження за процедурою нагадуватиме оскарівську. За словами Олександра Максимчука, інтрига зберігатиметься до останнього моменту: «Наші учасники не знатимуть, хто став переможцем. Ми запросимо трьох лауреатів у кожній з 12 номінацій, а переможців оголосимо зі сцени Українського дому».
Нагорода конкурсу «Благодійна Україна» – «Янгол добра». Ця унікальна статуетка створена майстрами Асоціації «Український бурштиновий світ».
Завершиться дійство благодійним концертом, який дасть гурт «Мандри» та його лідер Сергій Фоменко.
«Сергій є головою Наглядової ради конкурсу «Благодійна Україна» та членом Наглядової ради Асоціації благодійників, – каже Олександр Максимчук. – Його внесок в організацію та проведення конкурсу важко переоцінити. Ми дуже вдячні йому за активність і небайдужість».
«Ми хочемо, щоб наш конкурс став благодійним «Оскаром», – підкреслює Олександр Максимчук. – Ми прагнемо, щоб конкурс так сприймався благодійниками, щоб брати в ньому участь було бажано і престижно, а отримувати бурштинового янгола – гордо і почесно. Вже перший конкурс продемонстрував, що така потреба в благодійній спільноті є. І наше завдання – розширювати рамки конкурсу, піднімати його престиж».
Взяти участь у благодійному дійстві можуть усі бажаючі. Воно відбудеться 14 березня 2013 року в Києві у великій концертній залі Національного центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» (Київ, вул. Хрещатик, 2) Початок о 18:00.
З питань участі в церемонії звертатися за телефоном (044) 537-12-80, e-mail: vbo.abu@gmail.com. Акредитація представників ЗМІ за телефоном (050) 201-63-61.
* * * * *
14 березня нагородять кращих благодійників України
14 березня 2013 року у Великій концертній залі Національного центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» (Київ, вул. Хрещатик, 2) відбудеться урочиста церемонія нагородження переможців Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2012».
Відзначення кращих благодійників України 2012 року стане складовою великої доброчинної акції, яка також включатиме в себе «тихий» аукціон та благодійний концерт гурту «Мандри». На захід запрошені відомі громадські діячі, політики, бізнесмени, зірки спорту і шоу-бізнесу. Участь в акції передбачає благодійний внесок, мінімальний розмір якого – 120 гривень.
Програма заходу:
Початок дійства о 18:00.
Замовлення запрошень та довідки за телефоном (044) 537-12-80, e-mail: vbo.abu@gmail.com.
Акредитація представників ЗМІ за телефоном (050) 201-63-61, e-mail: vbo.abu@gmail.com
Зустрічі, переговори, виступи, вишколи, угоди.
Отримані за спряння членів «Вікімедіа Україна» дозволи на публікацію на умовах вільних ліцензій творів :
Міжнародна співпраця.
Робота прес-служби.
Інше.
Проректор з науково-педагогічної роботи НТУ «ХПІ», професор Валерій Кравець, член ГО «Вікімедіа Україна» Сергій Петров та ректор НТУ «ХПІ» Леонід Товажнянський
Документом передбачено, що для студентів та аспірантів НТУ «ХПІ» створюватиметься альтернатива самостійної форми роботи у вигляді написання та поліпшення статей в українській Вікіпедії. Це є головною ідеєю освітньої ініціативи громадської організації «Вікімедіа Україна», яка отримала назву «Освітня програма Вікіпедії».
Представники ГО «Вікімедіа Україна» проводитимуть для викладачів, студентів та аспірантів університету навчання з основ редагування Вікіпедії, консультації з механізмів реалізації проекту, а також будуть займатись технічною підтримкою окремого спеціального проекту, створеного в українській Вікіпедії – Проект:НТУ «ХПІ».
«Ця освітня ініціатива дозволяє студентам замість рефератів зробити свій внесок у розвиток всесвітньої енциклопедії Вікіпедії, що значно підвищує їх мотивацію, оскільки статті, написані студентами, може прочитати весь світ, а не тільки їх викладач чи науковий керівник», – зазначив координатор «Освітньої програми Вікіпедії» у м. Харкові Сергій Петров.
У свою чергу, Харківський політехнічний інститут буде надавати консультаційну допомогу членам громадської організації «Вікімедіа Україна» та іншим вікіпедистам з питань різних галузей науки, а також сприятиме інформаційному наповненню Вікіпедії статтями та зображеннями про університет, його підрозділи, відомих представників – викладачів і випускників.
Ректор НТУ «ХПІ», професор Леонід Товажнянський висловив думку, що співпраця між двома організаціями, робота студентів та аспірантів у Вікіпедії сприятимуть підвищенню рівня їх знань, а для викладачів Вікіпедія стане чудовим інструментом для оцінки критичного мислення студентів та аспірантів.
Ректор НТУ «ХПІ», професор Леонід Товажнянський та член ГО «Вікімедіа Україна» Сергій Петров
Ця угода стала наслідком пілотного проекту, який реалізовувався в НТУ «ХПІ», за результатами якого 22 студенти-магістранти факультету «Бізнес та фінанси» створили або поліпшили 23 статті в україномовному розділі Вікіпедії.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» став восьмим українським вищим навчальним закладом, який офіційно долучився до «Освітньої програми Вікіпедії».
Дивіться також: Співпраця НТУ «ХПІ» з українською Вікіпедією.
ректор ЛНМА Ігор Пилатюк і заступник голови Правління ВМУА Андрій Бондаренко при підписанні угоди. Фото – Юрій Булка
19 лютого ректор Львівської національної музичної академії Ігор Пилатюк підписав меморандум про співпрацю з Вікімедіа Україна.
Меморандум передбачає широкий спектр співпраці. Окрім практики написання статей для Вікіпедії в якості однієї з форм самостійної роботи, яка незабаром повинна стати звичною для всіх вишів, з якими ВМУА вже уклала угоди про співпрацю, в меморандумі передбачено і сприяння специфічним для музичного вишу формам співпраці – публікаціям аудіо- та відозаписів з концертів викладачів та студентів консерваторії, а також нотних і музикознавчих текстів.
Ректор ЛНМА Ігор Пилатюк підкреслив важливість впровадження новітніх технологій та засобів комунікації в освітньому процесі, а також відзначив виключну роль в цьому процесі молодих фахівців.
Нагадаємо, що систематична співпраця з ЛНМА була закладена ще восени 2011 року – тоді у львівській консерваторії було проведено перший віківишкіл, а в грудні 2012 для проектів Вікімедіа студентами консерваторії були записані твори М. Лисенка. Однією з важливих складових співпраці може стати і участь консерваторців у проекті “Світова класика – українською“, завдяки якому, зокрема, 17 лютого опера “Сокіл” Д.Бортнянського звучала українською в Дрогобичі.
Український католицький університет, корпус на Сихові
18 лютого Вікімедійці Андрій Бондаренко та Юрій Булка провели віківишкіл для студентів кафедри журналістики Українського католицького університету у Львові.
Відповідне запрошення поступило від завідувача кафедри журналістики, доктора філософських наук Юрія Фінклера. Особливу увагу було приділено менш відомому проекту Вікімедіа – Вікіновинам, проекту, де кожен бажаючий може публікувати новини на умовах вільної ліцензії.
Проект “Вікіновини” має свої переваги перед Вікіпедією – тут немає жорстких критеріїв значимості подій, майбутні події в цьому проекті ще не описані, отже простір для творчості тут практично необмежений. Як і Вікіпедія, проект вимагає посилатися на джерела, дотримуватися нейтральної точки зору і дотримуватися літературних норм української мови, отже Вікіновини можуть бути своєрідним майданчиком для відточення майстерності і набуття досвіду майбутніми журналістами.
Багато питань присутні ставили щодо “білих плям” або можливих помилок у Вікіпедії – хто їх має виправляти і що робить Вікімедіа Україна для їх виправлення? Для відповіді на це питання хотілося би процитувати гасло, що прикрашає фасад сихівського корпусу УКУ (на фото) – “Візьми і Зроби!” Якщо Ви побачили на Вікіпедії чи у Вікіновинах щось, що потребує допрацювання чи виправлення – не чекайте на адміністраторів Вікіпедії чи активістів Вікімедіа Україна – долучіться до наповнення проектів самі. Творімо інформаційний ресурс спільними зусиллями!
Після концерту (зліва направо) – видавець Святослав Сурма, директор Дрогобицького музичного училища Микола Ластоцевький, диригент Микола Михаць, директор театру Микола Гнатенко, заступник голови Правління “Вікімедіа Україна” Андрій Бондаренко. Фото – Анна Кручай
Український переклад лібрето Максима Стріхи до опери Д. Бортнянського “Сокіл”, що був опублікований “Вікімедіа Україна”, знайшов своє творче життя на театральній сцені в Дрогобичі.
17 лютого у Львівському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. Юрія Дрогобича (м. Дрогобич) відбувся Вечір старовинної театральної музики із творчої спадщини Дмитра Бортнянського. Ідея цього проекту належала головному диригентові театру – заслуженому діячу мистецтв України Миколі Михацю.
В концерті прозвучали три номери з опери “Алкід”, концерт для чембало з оркестром і 9 номерів з опери “Сокіл“, усі – в українському перекладі Максима Стріхи. Детальна продумана режисура, художнє оформлення, а також детальні коментарі, що знайомили слухачів з біографією композитора та усіма подробицями сюжетів опер створили більше ніж концертну – цілком театральну атмосферу. Прем’єра мала шалений успіх у дрогобицької публіки – зал аплодував стоячи. Окрему подяку перед повним залом глядачів було оголошено громадській організації “Вікімедіа Україна”, що ініціювала видання клавіру опери з україномовним перекладом, свого часу подарований Миколі Михацю – очевидно без цього видання подія була би неможливою. Нагадаємо, що видавцем клавіру виступив Святослав Сурма, він також був присутній у концертній залі.
Музиканти відзначали особливу майстерність М. Стріхи як перекладача – його український переклади зберігали усі смислові нюанси реплік героїв, співпадіння акцентів літературного і музичного текстів утворювали ту нерозривну синкретичну єдність, яка забезпечує щирий і живий відгук у душі слухача – “Соколу” публіка аплодувала стоячи.
Вже після концерту представники “Вікімедіа Україна” подарували Миколі Михацю нещодавно видану збірку поезії і вокальних перекладів Ю. Отрошенка. Було висловлено сподівання, що творча співпраця нашої організації з дрогобицьким театром у популяризації співаного українського слова матиме своє продовження. Хочеться висловити щире захоплення дрогобиччанами, що змогли подарувати собі і гостям міста таке неповторне свято української музики і українського слова. Хочеться вірити, що приклад Дрогобича надихатиме інші міста України у такій необхідній справі відродження української культури.
Вікі любить Землю Вікі любить пам’ятки Блог Wikimedia Foundation
Вікімедіа Україна 