11-13 жовтня у Белграді пройшла сьома зустріч вікімедійців, що представляють регіон Центральної та Східної Європи — Wikimedia CEE Meeting 2019. Учасники з України Віктор Семенюк (користувач Visem) та Микола Козленко (NickK) розповідають про те, чим була корисною конференція.
Однією з головних цілей цієї конференції є налагодження співпраці між країнами регіону Центрально-Східної Європи. Примітно, що вперше конференція Wikimedia CEE Meeting, як і цього року, відбулася у Белграді. Перший такий захід пройшов у 2012 році, а Україна приймала конференцію двічі: у 2014 і 2018 роках.
Цього року Україну представляло троє людей — члени громадської організації «Вікімедіа Україна» Микола Козленко (NickK), Віктор Семенюк (Visem) та Павло Сохан (Friend); вони також входили до організаційного комітету минулорічної зустрічі Wikimedia CEE Meeting 2018 у Львові.
Групове фото учасників конференції (Miomir Magdevski, CC BY-SA 4.0)Читати далі →
Київ, 8 листопада 2019, — В українській Вікіпедії проходить конкурс статей та наукових зображень «WikiScience Contest 2019», який приурочений до Всесвітнього дня науки, що цього року відзначається 10 листопада. Українських науковців запрошують познайомити широкий загал з досягненнями української та світової науки черфез найпопулярнішу та найбільшу інтернет-енциклопедію людства.
Фото-переможець загальної категорії 2017 року: Суперпарамагнітні наночастинки оксиду заліза після осадження центрифугуванням в мікропробірці. Автор: Ihor Panas, CC BY-SA 4.0
В українській Вікіпедії десятки тисяч
статей у категорії «Наука»: біографії, статті про наукові
явища та поняття. Велика кількість статей не завжди означає їхню інформативність.
Наприклад, 99% статей
про білки є заготовками, що можуть бути суттєво доповнені. Крім того, досі
залишаються великі прогалини в усіх наукових темах. Часто українська Вікіпедія
не пропонує користувачам статті про доволі прості поняття фізики чи біології.
«Сьогодні багато статей в українській Вікіпедії існує на
тему біології: близько 20 тисяч про види та вищі таксони тварин (переважно
хребетних) та 10 тисяч про рослини. Український розділ — єдиний, що містить статті про майже всі
білок-кодуючі гени людини, близько 19 тисяч статей. Серед статей з астрономії
близько 15 тисяч про астероїди, кілька десятків тисяч про інші астрономічні
об’єкти. Проте багато наукових тем або не розкрито зовсім, або ж статті часто є
малоінформативними та незавершеними. До Дня науки ми закликаємо українських науковців і любителів науки
долучитися до творення Вікіпедії та доповнити її інформацією зі сфер
археології, біології та фізики», — розповів член Організаційного комітету
WikiScience Contest 2019, вікіпедист, біолог Олексій Болдирєв.
Щоб
ширше представити наукову тематику у вікіпроєктах та наповнити Вікіпедію
якісними статтями про науку, протягом листопада триває конкурс «WikiScience
Contest 2019», під час якого можна започатковувати нові і вдосконалювати наявні
статті на наукові теми у Вікіпедії та вигравати цінні призи у цього конкурсі.
Для цього потрібно до 30 листопада слід створити нову чи поліпшити вже наявну
статтю, присвячену одній із трьох галузей знань:
археології;
біології (у тому числі щодо теми біорізноманіття);
фізики (у тому числі, на тему
астрономії та астрофізики).
Учасники конкурсу можуть також
завантажувати зображення, що ілюструють об’єкти та ефекти досліджень, вчених
під час роботи чи їх дослідницьке обладнання у 7 номінаціях: «Мікроскопія», «Нефотографічні
зображення», «Люди в науці», «Загальна категорія», «Живі організми»,
«Астрономія», «Колажі». У кожній номінації буде обрано три переможця. Усі вони
отримають дипломи, cувеніри з символікою Вікіпедії та подарункові сертифікати
інтернет-магазину на вибір. Детальні умови конкурсу можна знайти на сторінці:
https://w.wiki/BU8.
Організатори конкурсу з Громадської
організації «Вікімедіа Україна» закликають фахівців-науковців долучитися до
популяризації науки через наповнення найбільшої онлайн-енциклопедії.
Відзначте День науки, додавши трохи
інформації у Вікіпедію, давайте популяризувати наукові досягнення разом!
Для
довідки:
Громадська
організація «Вікімедіа Україна» є
регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається
популяризацією вікіпроєктів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є
Вікіпедія, а також залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та
розвитком вікіспільноти в Україні.
WikiScience Contest 2019: Конкурс статей та фото про науку пройде з 1 по 30 листопада 2019 року. Конкурс організовано з метою популяризації науки та поліпшення ілюстрації статей Вікіпедії на наукову тематику. Конкурс є логічним наслідком завантаження на Вікісховище декількох тисяч наукових зображень під час Європейського конкурсу наукових фотографій 2015, конкурсу наукових фотографій 2016 та міжнародного конкурсу Wiki Science Competititon 2017. Деталі на сторінці: https://ua.wikimedia.org/wiki/WikiScience_Contest_2019. Сторінка конкурсу на Фейсбук.
В українській Вікіпедії розпочався конкурс статей та фотографій «ВікіХарківщина 2019» для співробітників та користувачів публічних бібліотек Харкова та Харківської області.
Конкурс має на меті зберегти та популяризувати знання про Харківщину через україномовний розділ Вікіпедії, оскільки у фондах бібліотек міст, районів та громад області є багато цінних матеріалів та видань, написаних місцевими краєзнавцями.
«Бібліотеки на основі цих матеріалів можуть повніше і якісніше представити інформацію про свій район, свою громаду, місто, містечко, село, а також його відомих людей в українській Вікіпедії, яка є одним з основних джерел інформації для користувачів інтернету», – зазначив член організаційного комітету конкурсу Сергій Петров. Читати далі →
14—15 вересня 2019 року за підтримки «Вікімедіа Україна» відбулась вікіекспедиція на північ Одеської області. Одеське фотографічне товариство допомогло учасникам поїздки з фототехнікою, також матеріалами та корисними порадами посприяли краєзнавці, члени ГО «Краевед» – Євген Забіянов, Артем Просянюк та Сергій Жосан. Це вже друга експедиція Одещиною, у вересні 2014 року учасники попередньої побували у південному регіоні області «Буджак». Цього разу відвідали Біляївський, Роздільнянський, Великомихайлівський, Окнянський, Подільський, Захарівський та Любашіський райони Одеської області.
Учасники експедиції фотографували населені пункти та пам’ятки культури у північних районах Одещини. Можливо через віддаленість від обласного центру і поганий стан місцевих доріг статті про населені пункти цих районів у Вікіпедії мало ілюстровані і складаються найчастіше з декількох речень, що містять тривіальну статистичну інформацію. Тому, паралельно з вікіекспедицією 16 вересня —16 жовтня проходив місячник створення і поліпшення статей про північні райони Одеської області. Читати далі →
14—18 серпня у столиці Швеції Стокгольмі проходила щорічна Вікіманія — конференція руху Вікімедіа. Провідною темою було оголошено роль руху Вікімедіа у контексті Цілей сталого розвитку. Протягом п’яти днів учасники обговорювали як вільні знання можуть змінювати життя людей, як можна побудувати кращий світ через взаємодію та інновації, а також міркували про роль Вікіпедії та інших вікіпроєктів у вирішенні глобальних проблем.Читати далі →
З 1 по 30 листопада в українській Вікіпедії відбудеться конкурс статей та наукових зображень «WikiScience Contest 2019» приурочений до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку, який відзначають 10 листопада. Мета конкурсу — популяризація наукових знань через статті у Вікіпедії, наповнення онлайн-енциклопедії якісними статтями з різних галузей науки та зображеннями для ілюстрації наукових процесів, явищ та об’єктів.
Авторка фото: Kateryna Kot, CC BY-SA 4.0
«Вікіпедія — глобальна енциклопедія, яка прагне доносити достовірну та вільну інформацію про світ, зокрема, й науку. Заради популяризації науки активісти всесвітнього руху Вікімедіа об’єдналися з вченими, щоб провести “Науковий конкурс”», – зазначив член Організаційного комітету WikiScience Contest 2019 Олексій Болдирєв. Читати далі →
26 жовтня у Києві було нагороджено переможців української частини міжнародного конкурсу фотографій природоохоронних об’єктів та територій для Вікіпедії під назвою «Вікі любить Землю». Було відзначено авторів найкращих десяти світлин загальної номінації та найкращих фото з кожного регіону України; учасників, що зафіксували найбільшу кількість пам’яток; переможців спеціальних номінацій для фотографій з Києва та фотографій з повітря.
Мета конкурсу — створення найповнішої бази фотографій пам’яток природи для ілюстрування Вікіпедії та інших вікіпроєктів. Протягом травня всі охочі могли подати фотографії власного авторства, зроблені у період конкурсу або раніше, після чого журі та оргкомітет визначило переможців у кількох номінаціях. Автори найкращих світлин та найбільш активні учасники отримали цінні призи.
В українській частині «Вікі любить Землю» завантажено майже 10 тисяч фотографій об’єктів та територій природно-заповідного фонду України, на яких зафіксовано 1648 пам’яток. Участь у конкурсі взяли 300 авторів.
«Цього року у конкурсі взяли участь 37 країн. Це глобальна ініціатива, заснована в Україні; вона сприяє не лише наповненню Вікіпедії та сестринських вікіпроєктів фотографіями пам’яток природи, а й привертає увагу до збереження об’єктів природно-заповідного фонду та має на меті сформувати якнайповнішу базу вільних фотографій пам’яток природи України», — розповів менеджер проєктів ГО «Вікімедіа Україна» Антон Процюк.
Усі світлин завантажено учасниками у Вікісховище на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike Unported 4.0 чи іншій схожій ліцензії, які дозволяють вільне розповсюдження та використання світлин навіть в комерційних цілях за умови вказування автора та поширення тієї ж ліцензії на похідні твори. Вже понад 350 фотографій ілюструють статті Вікіпедії та інших вікіпроєктів.
Наймайстерніше, за оцінками журі, вдалося зафіксувати місцевості на території Закарпаття, Криму, Івано-Франківської, Рівненської, Миколаївської, Тернопільської, Херсонської, Полтавської, Чернівецької областей та Києва. Читати далі →
6—9 червня 2019 року відбулася вікіекспедиція у Мармароський заповідний масив. Учасники підкорили вершину Мармароського масиву — гору Піп Іван та подолали найскладніший шлях до Ялинського водоспаду, що належить до Карпатського біосферного заповідника. Вікіекспедиція складалася з чотирьох осіб: вікіпедистки та фотографині Світлани Дячок та Світлани Волощук, краєзнавця Володимира Кухарчука та водія Едуарда Дячка. Особливістю такої мандрівки, яку підтримує та впроваджує ГО «Вікімедіа Україна», є наповненння української вільної енциклопедії та її сестринських проєктів текстовими, фото- та відеоматеріалами. Читати далі →
4—11 жовтня у Вікіпедії проходив марафон зі створення та покращення статей про видатних українок за мотивами книг «Це зробила вона» та «Це теж зробила вона». Сьогодні в українській Вікіпедії, жінки представлені значно менше, ніж чоловіки.
Близько 85% усіх
статей-біографій в українській Вікіпедії — це статті про
чоловіків, і лише 15% — про жінок.
Гендерний дисбаланс має місце не лише в українській Вікіпедії. Це загальна
тенденція, яка тією чи іншою мірою характерна для різних мовних розділів.
«Дуже важливо висвітлювати досягнення видатних українок, щоб заохочувати якомога більше дівчат і жінок ламати гендерні стереотипи і зокрема обирати професії, які є стереотипно чоловічими, як-то діяльність у точних і природничих науках, — розповідає Антон Процюк, менеджер проєктів ГО “Вікімедіа Україна”. — Науково доведено, що приклад успішних жінок у певній сфері діяльності позитивно корелює з кількістю дівчат, які обирають цю діяльність у майбутньому. А Вікіпедія, як один із найпотужніших в Україні й у світі інформаційних ресурсів, є важливим джерелом для поширення інформації про видатних українських жінок». Читати далі →
12–13 жовтня у Харкові пройшла дев’ята Вікіконференція. Представники і представниці вікіспільноти з різних куточків України цьогоріч зібралися у бібліотеці Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, щоб поділитися досвідом і обговорити перспективи розвитку і популяризації онлайн-енциклопедії Вікіпедії та її сестринських вікіпроєктів.
Програма конференції передбачала 20 теоретичних та практичних сесій, які були розділені на три потоки. Фокусом «Вікіконференції 2019» стало питання стратегії розвитку українських вікіпроєктів та громадської організації «Вікімедіа Україна», яка займається розвитком та популяризацією проєктів Фонду Вікімедіа в Україні, а також підтримкою вікіспільноти. У дні конференції пройшли також збори членів організації, де була затверджена стратегія розвитку «Вікімедіа Україна» на 2020—2022 роки. Це перший подібний досвід довгострокового планування, до цього часу горизонт планування складав один рік.
«У стратегічному плані передбачено п’ять напрямків діяльності — збагачення контенту вікіпроєктів, підвищення участі, підтримка та розвиток вікіспільноти, підвищення обізнаності про діяльність Вікімедіа Україна та адвокація. Ми прагнемо, щоб наша організація стала лідером масового, різноманітного та впізнаваного волонтерського руху за вільні знання», — розповів на презентації стратегії Антон Процюк, менеджер проєктів «Вікімедіа Україна».
Представники та представниці вікіпроєктів. Авторка: MeOlya, CC BY-SA 3.0
Крім власне стратегії організації учасники та учасниці конференції говорили про роботу з медіаконтентом як джерелом інформації та протидію появі фейків та дезінформації у вікіпроєктах, неупередженість у редагуванні Вікіпедії, обговорювали як підвищити ефективність Освітньої програми, наповнення сестринських вікіпроєктів, заслухали бліц-доповіді, пропонували як краще налагоджувати співпрацю із закладами культури та освіти. Організатори та учасники й учасниці конкурсів і марафонів розглядали наявні наразі прогалини та способи підвищення активності всіх залучених, а також пропонували як покращити інформування потенційних конкурсантів тощо. Центральною темою було питання популяризації вікіпроєктів та підвищення залученості користувачів, зокрема, і формування локальних вікіспільнот.
На тренінгах вчилися використовувати шаблони, SQL та SPARQL, створювати векторну графіку SVG, писати ботів, розповідали про Вікідані та Вікісховище.
«Виступи запрошених спікерів щодо роботи з джерелами виявились досить цікавими, особливо з точки зору того, як це пов’язано з реальними проєктами інтернет-досліджень. Хоча, можливо, вони мали більш ввідний рівень, а для більш досвідчених слухачів, які зібрались на конференції, кориснішими були б більш складні, технічні, спірні моменти, які можна зустріти на практиці. А от найбільш корисними особисто для мене, як для новачка, виявились тренінги з Вікіданих. Це було тією темою, про яку я взагалі не мав уявлення, і не знав, в якого боку підступитись. А тут у найкоротший термін вдалося зрозуміти і спробувати принаймні основи», — поділився враженнями Сергій (MelnykSerg).
Багато сесій супроводжувалися активними дискусіями, проте під час Вікіконференції панувала доброзичлива атмосфера, після гарячих обговорень всі учасники продовжували в кулуарах ділитися ідеями і своїм досвідом участі у вікіпроєктах.
Ще одним з досягнень цієї Вікіконференції стало те, що вона стала найбільшою за кількістю учасників за всю історію подібних зустрічей представників та представниць вікіспільноти у Харкові, — захід відвідало понад 60 людей.
«Приємно було познайомитися з вікіпедистами, які вперше приїхали на Вікіконференцію чи взагалі на вікізустріч, хоча редагують Вікіпедію кілька років. Вдалося ще більше їх зацікавити вікіпроєктами, особливо завдяки можливій співпраці з Вікімедіа Україна у вигляді мікрогрантів на фотографування, книги, вікіекспедиції. Задоволений побачити у прийнятій Стратегії 2020-2022 розвиток сестринських вікіпроєктів і краєзнавчої тематики, які постійно лобіюю. Особисто я під час сесій отримав достатньо натхнення та ідей для залучення і втримання новачків у вікіпроєктах», — розповів патрульний Вікіпедії та адміністратор Вікіцитат Сергій Липко.
Авторка: MeOlya, CC BY-SA 3.0
Важливе завдання самого формату вікіконференції — озвучити проблемні точки та зони росту, почути різні думки, долучитися до конкретного проекту, знайти однодумців та відчути свою приналежність до вікіпедійного руху.
«Це була моя перша Вікіконференція та зустріч з вікіпедистами наживо. Мені дуже сподобалось! На конференції панує чудова атмосфера. Я була вражена, наскільки товариські, щирі та відкриті там люди. Подібна зустріч — це чудова можливість завести нові знайомства, поділитися досвідом, покращити свої знання щодо редагування Вікіпедії тощо. Місце, люди, підібрані теми, доповіді все було неначе в ідеальному балансі. Найбільше мені сподобалися доповіді щодо Вікіданих. Також інформативною була лекція про малі сестринські проєкти. На сесії «Вікіконкурси» хотілося б дізнатися більше про сам процес створення конкурсу, підбір журі, процес оцінювання, залучення спонсорів, систему міжнародної оцінки KISS тощо. Також вважаю було б непогано на наступній конференції присвятити лекції інструменту перекладу та категоризації в сторінках. Сподіваюсь й надалі брати більш активну участь у житті вікіспільноти», — поділилася враженнями Дарина (Rina.sl).
Культурна та неформальна частина Вікіконференції сприяла створенню особливої атмосфери. Офіційній частині насичених двох днів обговорень, тренінгів та доповідей передувала зустріч вікіпедистів у Харкові, так звана вікіп’ятниця. З посиденьок на вулиці Сумській ця неформальна вікізустріч перемістилась на стадіон «Металіст», де грали збірні України та Литви. Протягом наступних днів конференції харків’яни, серед яких багато істориків та бібліотекарок, провели цікаві екскурсії містом для гостей заходу.
Програму цьогорічної Вікіконференції із презентаціями та нотатками учасників та учасниць можете почитати тут. Частина заходів є у запису на сторінці конференції у Facebook, за хештегом #вікіконференція2019 можна відстежити хід конференції та подивитися фото у постах в соціальних мережах.
Вікімедіа Україна 