Вікімедіа Україна

Жан Ле Таверньє «Бургундський писар» (портрет Жана Мело), XV ст. (з Вікісховища)

Вільні знання, до яких у будь-кого є доступ — вельми важлива для людей річ. І є різні публікації, де це обґрунтовується, але найкраще про це говорить статистика відвідування усіх мовних розділів Вікіпедії. І це при тому, що статті Вікіпедії реферативні за своєю природою, їх автори не вигадують нового. А що тоді з науковими публікаціями, які несуть новизну?

Окрім Вікіпедії є інші проекти Вікімедіа, що відрізняються один від одного за кінцевою метою. Усі вони здебільшого потребують авторитетних джерел, звідки береться інформація, і якщо для Вікіпедії достатньо, щоб вихідні дані хоча б були, то для Вікіджерел ключовий момент — вільний статус текстів. А відвідують україномовний розділ Вікіджерел, між іншим, у середньому до 300 тисяч осіб на місяць — і це люди, які приходять читати.

Вікіджерела — це вільна бібліотека, архів, скарбниця робіт, що не порушує нічиїх авториських прав: усі розміщені роботи або перебувають у суспільному надбанні, або поширені під вільними ліцензіями Creative Commons. Вікіджерела розвиваються, волонтери набувають нових технічних навичок, але, обмежені суворими правилами поваги до авторських прав, змушені працювати переважно із геть старими текстами. Тому намагаємося доносити актуальність поширення праць під вільними ліцензіями до всіх науковців, які не лише творять науку, а і поширють її, прагнучи бути читаними.

За законодавством, твір захищається авторськими правами від моменту створення. Розміщення файлу з текстом статті на сайті установи, де працює науковець — далеко не все те, що дозволяє цю роботу навіть завантажити собі на флешку, не кажучи вже про те, щоб поширювати. Закон вимагає формальних дозволів. Ви знаєте, як довго можна чекати, що закон буде оновлено згідно з духом інформаційної епохи. То може, слід одразу вказувати, що ваші роботи можна поширювати вільно? Автори навіть не знають, на що прирікають свої роботи, які б вони хотіли показати усьому світу. Натомість є механізми, як від початку показати людям, що твір можна вільно використовувати і поширювати — і це ліцензії Creative Commons.

І є люди, які роблять свої роботи вільними одразу. Таким прикладом є Львівський медієвістичний клуб, який розмістив «Український медієвістичний журнал. Випуск №2. Українське та європейське середньовіччя» під ліцензією CC BY-SA 3.0. Це скорочення означає, що автори дозволяють цей матеріал копіювати, поширювати, змінювати, переробляти, розвивати — на умовах збереження посилання на попередніх авторів і поширення похідного твору на умовах цієї ж ліцензії.

Звичайно, ця робота буде у проектах Вікімедіа, а саме: Вікісховище, Вікіджерела і навіть (у чому не сумніваюсь) матеріали із цього журналу будуть використані у статтях Вікіпедії. Ліцензія CC BY-SA дозволяє це і полегшує.

Дуже вдячний голові Львівського медієвістичного клубу Дмитру Димидюку за лобіювання інтересів українського середньовіччя на благо всіх. Одразу ж виникає запитання: Невже такі вчинки мають бути завжди одиничними? Сподіваюсь, що ні.

Ростислав Камерістов

Упродовж 8—29 лютого 2016 року в українській Вікіпедії проходив тематичний тиждень «Активного та екологічного туризму», мета якого — написати та поліпшити статті, пов’язані з активним та екологічним туризмом, у тому числі в Україні. Партнерами тижня стали туристичний клуб «Гряда» та Українська асоціація активного та екологічного туризму, а найактивніший учасник виграв сертифікат на сплав річкою. Всього впродовж тижня було написано 23 статті та покращено 2 статті. Розповідає користувач Taras r, який написав 10 статей та 2 покращив — і отримав сертифікат.

Коли побачив, що буде проходити такий тематичний тиждень, одразу вирішив взяти участь, бо тема мені дуже близька, адже туризм це моя робота і моє хобі. А коли побачив, який приз, то знав, що будь-що маю виграти 🙂

Сплав відбувся 2—3 липня та пролягав по річках Припять—Стохід. Старт регати відбувся з містечка Любешів, де перед тим пройшла невеличка екскурсія по визначних пам’ятках міста.

У Любешові. Автор фото — Ігор Горенко (gorenkosound), вільна ліцензія  CC BY-SA 4.0

Русло річки Стохід дуже різноманітне, місцями зовсім мілке та тече вузьким потічком, а місцями розливається на десятки метрів та проходить бо безкінечному коридору з очерету. Після довгого дня греблі робимо невеличку зупинку на околицях села Бучин, у якому розташована дерев’яна Миколаївська церква 1915 року будівництва.

Церква у Бучині. Автор фото — Ігор Горенко (gorenkosound), вільна ліцензія  CC BY-SA 4.0

На ночівлю зупиняємось уже на березі річки Прип’ять, в тихому селі Сваловичі, тут можна побачити старі деревинні будинки накриті соломою, в яких живуть люди. Село було вщент спалене у роки Другої світової війни та відбудоване у повоєнні роки, а зараз у селі проживає близько 20 осіб. У селі облаштована спеціальна етносадиба для зупинки туристів, а також екологічна стежка, адже село розташоване в межах Національного парку «Припять-Стохід».

Читати далі →

Закінчився Вікімарафон до 730-річчя міста Черкаси. У заході взяли участь 34 учасники, які створили протягом тижня 108 статей та покращили 15 статей. Вікімарафон відбувався як онлайн, так і наживо, і пройшов дуже вдало. До віківишколу, який пройшов 17 вересня на базі Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, долучилися 27 осіб, більшість з яких — школярі.

Серед статей, написаних упродовж тижня — біографії (графік і живописець Віктор Олексенко, економіст Бенціон Мільнер, журналіст Михайло Ліхцов, воїн Олександр Маламуж), статті про пам’ятки (Храм Білого Лотосу, Соснівський парк), описові (Архітектура Черкас, Транспорт Черкас), статті про підприємства і установи міста (Черкаський шовковий комбінат) та багато інших.

24 вересня на базі все тієї ж бібліотеки пройшло урочисте нагородження призерів та учасників Вікімарафону. Переможці визначалися у таких номінаціях: «Найбільше створених статей», «Найбільше створених байтів», «Найбільше покращених статей», «Найбільше додано байтів», «Повнота статей» і отримали сувеніри з гербом міста та логотипом Вікіпедії. Зі статистикою можна ознайомитися на сторінці у Вікіпедії.

Привітати своє місто чи село, написавши про нього статтю у Вікіпедію — це найкраща іменинна традиція з можливих! Якщо ви хочете організувати щось подібне для свого населеного пункту — звертайтеся, Вікімедіа Україна допомагає 🙂

Вальдимар, активний дописувач Вікіпедії, розповідає про її засади. Автор фото — Leonst, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

Учасники вікімарафону працюють над статтями. Автор фото — Вальдимар, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

Досвідчений вікіпедист Leonst допомагає учасниці вікімарафону з оформленням статті. Автор фото — Вальдимар, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

Рекламувати Вікіпедію всім собою 🙂 Автор фото — Leonst, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

Усі, хто створив статтю, отримали сертифікат про участь у Вікімарафоні. Автор фото — Вальдимар, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

«Студенти, пишіть Вікіпедію» — одне з гасел сьогодення. Автор фото — Богдан Сиротчук, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

Дякуємо спільноті Місто на «Че» та іншим регіональним ЗМІ за інформаційну підтримку.

Минулого року вперше для Вікіпедії проводився Європейський конкурс наукових фотографій. Українська спільнота вирішила взяти в ньому участь й одразу стала другою за активністю. Науковці, викладачі, студенти та любителі науки разом завантажили у Вікісховище 1221 зображення. У 2016 році міжнародні організатори взяли таймаут, але українська спільнота, натхнена успіхом, не може зупинитися. Тому 1 жовтня «Вікімедіа Україна» запускає новий конкурс наукових зображень. Щоб нам було не самітно, до нас доєднаються вікіпедисти та любителі науки з братнього Таїланду.

Отже з 1 до 28 жовтня заходьте на сторінку конкурсу та вантажте власноруч зроблені ілюстрації. Це можуть бути не тільки фотографії наукових експериментів чи лабораторій. У конкурсі можуть брати участь відеофайли, графіки з результатами досліджень, намальовані вами схеми або анімації. Що робить зображення науковим? Звісно, що тема та ваш задум, але не менш важливим є підпис. Саме підпис до зображення розкриває явище чи об’єкт з точки зору сучасної науки.

У цьогорічному конкурсі окрім 4 минулорічних номінацій (людина в науці, мікроскопія, нефотографічні зображення, загальна категорія) є додаткові. На минулий конкурс було подано багато фотографій тварин, рослин, грибів, бактерій, зроблених без участі мікроскопа. Кожен може сфотографувати ворону чи яблуню, але де ж тут наука? Наука – це пошук прихованого. Науковець ставить запитання, на які в природі немає очевидних відповідей. Щоб знайти та зрозуміти ці секрети, потрібні складні інструменти: потужні телескопи, великі прискорювачі часток (такі як Великий адронний колайдер), найточніші годинники тощо. Але своє маленьке відкриття може зробити кожен з наших учасників.

Метелик Catocala sponsa, поширений у Європі, в Малій Азії та Північній Африці; на всій території України. Фото зроблене у Салігосі, регіон Південь-Піренеї, південно-західна Франція. Автор — Donald Hobern, вільна ліцезія CC BY 2.0.

Приміром, що це за метелик з червоними крилами прилетів на літній нічний вогник? Якщо пошукати у визначниках, то ми дізнаємося, що це Catocala sponsa — рідкісна комаха, що її внесено до Червоної книги України. Зроблена фотографія метелика, якого ви, звісно, відпустили, може допомогти вченим, частково замінивши екземпляр у колекції. Головне — правильно написати етикетку: де сфотографовано (місто, село, район тощо), у якому ландшафті (поле, берег річки, ліс, гори), яка дата й час доби, які умови знахідки. А для читачів Вікіпедії важливо залишити інформацію щодо видової назви (української, якщо є, та обов’язково латинської), систематичної родини, природоохоронного статусу. Якщо ж ви покажете маленькою стрілочкою якісь дуже цікаві частини рослини або тварини, на які варто звернути увагу та яким присвячені наукові дослідження, то цінність такого зображення лише зросте. Отже категорія «Живі організми» саме для вас.

Ще однією додатковою категорію буде «Астрономія». Знімки з телескопів нічим не поступаються за красою зображенням, отриманим за допомогою мікроскопа. Цього разу за астрономічні об’єкти та явища будуть присуджуватися окремі призи. І знов-таки — просто зображення галактики без детального підпису не несе жодної наукової цінності.

Усі конкурсні категорії, правила, відповіді на найчастіші питання та приклади вдалих зображень з попередніх конкурсу ви зможете знайти на сторінці конкурсу у Вікісховищі.

Оцінювати роботи буде кваліфіковане журі, яке складається зі спеціалістів у різних галузях науки. Нагородження переможців буде поєднано із святкуванням Всесвітнього дня науки, встановленого ЮНЕСКО. Вже традиційно конкурс відбудеться за підтримки науково-популярного порталу «Моя наука», проекту «Дні науки» та ГО «Наукова унія».

Михайло Грушевський

29 вересня 2016 року виповнюється 150 років від дня народження українського історика, громадського та політичного діяча, письменника, археографа, автора понад 2000 наукових праць — Михайла Грушевського.

Не випадково Михайло Сергійович — «батько української історії». Його наукові роботи стали надбанням усього світу. Важко уявити сучасну Україну без творінь цього генія. Вікімедіа Україна не стоїть осторонь цієї події, й запрошує спробувати свої сили у написанні статей у Вікіпедії — а також вичитці робіт у Вікіджерелах. До уваги буде братися й участь в інших сестринських проектах.

Привітайте Грушевського, долучившись до редагування дотичних сторінок Вікіпедії та інших вікіпроектів. До того ж, це гарна можливість отримати чудову книжку авторства самого Михайла Грушевського «Повороту не буде!» від Видавця Савчука О. О.

Запланований Тематичний тиждень «Михайло Грушевський» проводиться з 29 вересня по 6 жовтня 2016 року. На сторінці тижня є перелік статей у Вікіпедії, запропонованих до написання, та індексів праць у Вікіджерелах, тож все, що вам треба — просто обрати щось собі до душі. Якщо є якісь запитання — пишіть коментарі або звертайтеся до нас будь-яким зручним чином.

Спробуйте свої сили з нами!

У ніч з 21 на 22 вересня до України повернулася перша група паралімпійців. Зустрічати наших героїв у аеропорт «Бориспіль» поїхали і вікіпедисти, адже такі зустрічі – можливість отримати вільноліцензовані світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії.

Нагадаємо, що на Паралімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро українські спортсмени вибороли 117 медалей, зокрема 41 золоту, 37 срібних та 39 бронзових.

Це – третє місце у загальному медальному заліку, що на сходинку вище двох минулих літніх Паралімпіад, де українська збірна була четверта у медальному заліку.

Під час зустрічі спортсменів нашим волонтерам вдалося зробити фотографії, якими можна проілюструвати статті про представників нашої збірної.

«Ми дуже вдячні Національному комітету спорту інвалідів України за ту роботу із популяризації, яку вони роблять. І те, що вони намагаються представити паралімпійський рух у Вікіпедії та вікіпроектах. Наша співпраця почалася із трагічних подій – 19 лютого 2014 загинув Дмитро Максимов, наш спортсмен-дефлімпієць. Ми звернулися до Наталії Гарач із проханням надати світлину під вільною ліцензією для ілюстрування статті. Після того нам також допомогли із матеріалами про спортсменів-учасників Паралімпіади у Сочі. У Вікіпедії зараз є статті про більшість із них. Це дуже відрізняється від позиції того ж Олімпійського комітету, який відмовився передавати нам світлини своїх спорстменів під вільною ліцензією. Ми листувалися із ними, зустрічалися, пояснювали… Усе ж хочеться вірити, що ситуація зміниться на краще. І наших спорсменів буде гідно представлено в інформаційному просторі», – говорить Ілля Корнійко.

Дописувачі української Вікіпедії беруть участь у написанні статей про спортсменів та про змагання, проте, не зважаючи на ентузіазм окремих волонтерів та проведення Олімпійського тематичного тижня, все ще бракує багато статей. Зокрема, ні в українській Вікіпедії, ні навіть у англійській ще навіть немає інформації про всіх українських медалістів, не говорячи вже про інших українських та іноземних спортсменів.

Тож спільними зусиллями маємо нагоду перетворити українську Вікіпедію на одну з найкращих, що висвітлює змагання Паралімпійських ігор. Для цього потрібно долучатися і писати статті про змагання і про спортсменів, а до тих, хто також має фото – прохання поділитися ними.

Користуючись нагодою, хочеться ще раз висловити слова подяки нашій паралімпійській команді за проявлену мужність, за результат і за гарний приклад для наслідування!

Валерій Сушкевич та паралімпійська збірна

Читати далі →

Сьогодні 9 вересня, і вже дев’ятий день триває фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки». Нашим друзям ці заповітні три слова давно відомі, адже конкурс проводиться вже вп’яте.

Як і щороку, мета конкурсу та сама — зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини, що охороняються законом в Україні. До 30 вересня ми запрошуємо вас завантажувати свої фото у Вікісховище: так ви не лише наближаєте нас до мети, а й берете участь у змаганнях за призи. Крім того, якщо ваші фото ілюструватимуть статті про пам’ятки чи населені пункти у Вікіпедії, цим можна хвалитися 🙂

Усі новини конкурсу дізнавайтеся з його сайту: http://wikilovesmonuments.org.ua
У цій же публікації спробуємо звести для вас основне з «Вікі любить пам’ятки».

Щоб узяти участь у конкурсі, треба

1. Зареєструватися у Вікісховищі або увійти, використовуючи свій особистий логін.
2. Знайти у переліку сфотографовані пам’ятки. Запам’ятати їхні ID.
3. Завантажити власні світлини у Вікісховище з допомогою Майстра завантажень (саме за цим посиланням), зазначивши ID пам’ятки, або прямо з переліку пам’яток, натиснувши на «Завантажити фото».

Журі обере десять найкращих фотографій конкурсу і найкращу фотографію у кожному з 27 регіонів України; також ми нагороджуємо десять учасників, які сфотографували найбільше пам’яток по Україні і в кожному з 27 регіонів. Крім цього, маємо зараз дві спецномінації:

• Цивільні споруди доби Гетьманщини
• Національний заповідник Софія Київська

На 09:09 09.09 — чудовий час, щоб зиркнути на лічильник — на конкурс подано 6560 фотографій.

Якщо ви забоялися конкуренції, то на цей момент у конкурсі бере участь 70 осіб. Це зовсім не багато! І є всі шанси опинитися на п’єдесталі, навіть не будучи професійним фотографом: так, ми очікуємо, що світлини гарно виглядатимуть, але основне все ж — пам’ятка. Запитайте себе: чи моїм знімком можна проілюструвати статтю в енциклопедії? Якщо так — три важливі кроки описані трьома абзацами вище 🙂

Беріть участь самі і розкажіть друзям!

Статистику по всіх країнах-учасницях великого міжнародного проекту Wiki Loves Monuments, частинкою якого є наш конкурс, можна подивитися тут. Зараз завантажено вже 54335 файлів від 2233 авторів із 40 країн, і це прекрасно. До речі, про інші країни. Якщо ви маєте фотографії пам’яток з-за кордону, можете взяти участь і в інших національних конкурсах! Але тільки після того, як завантажите фото з України 😉

Надбрамний корпус Золочівського замку. Автор фото — Наталія Шестакова, вільноліцензоване під CC BY-SA 4.0