Вікімедіа Україна

3 — 5 червня 2016 року відбулась вікіекспедиція до Дністровського каньйону. По поверненню її учасники збагатили Вікіпедію новими статтям та унікальними фото- та відеоматеріалами.

У складі експедиції були три ентомологи: Марина Калюжна, Ганна Нужна, Катерина Мартинова та фотограф і оператор безпілотного літального апарату — Євгеній Кобзєв.

Дорога з Києва до кінцевої точки маршруту — НПП «Дністровський каньйон» — розтяглася на довгі 9 годин, проте була насичена чудовими краєвидами, історичними пам’ятками та добрим часом, проведеним у компанії близьких друзів та колег. Під час перебування у самому каньйоні ентомологи брали часть у з’їзді Х Львівської ентомологічної школи: робили наукові доповіді та слухали колег, спілкувались, обмінювались досвідом та вивчали місцеву фауну та флору.

В урочищі «Червоне», де проходила ентомологічна школа, були відзняті місцеві пам’ятки — руїни Червоногородського замку та домініканського костелу Вознесіння Діви Марії.

Червоногородський замок, загальний вигляд. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Завдяки екскурсії Дністровським каньйоном, що відбулась протягом цілого дня 4 червня та охопила біля 10 кілометрів маршруту, учасникам вікіекспедиції вдалось побачити неймовірну красу місцевої природи, а також зустріти багатьох цікавих тварин.

Обстеження водойми у пошуках комах та інших тварин. Фото: Marinka kma, CC BY-SA 4.0

Дані, що були зібрані під час експедиції, стали основою для ентомологічних статей у Вікіпедії. Так, наприклад, до української Вікіпедії вперше додано відомості про ос-блискіток — родини металево забарвлених Chrysididae та декількох видів цієї родини (Chrysis fulgida, Chrysis zetterstedti, Chrysis pulchella, Stilbum cyanurum, Parnopes grandior, Hedychrum nobile), створено сторінки про їздців родини Ichneumonidae та підродин Anomalоninae (Ichneumonidae) та Aphidiinae (Braconidae). До Вікісховища також завантажено низку високоякісних фотографій комах та коректний опис.

Оса-блискітка харчується на квітах букашника. Фото: Мартинова Катерина, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Впродовж дороги додому учасники експедиції відвідали ряд історичних пам’яток: костел св. Станіслава та Стару ратушу в м. Чортків, Церкву Покрову Пресвятої Богородиці у с. Сутківці, Меджибізький замок у м. Меджибіж, Домініканський костел Успіння у м. Летичів та деякі інші.

Покровська церква (Сутківці), фото з БПЛА. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Фото- та відеозйомка за допомогою безпілотного літального апарату надала можливість отримати панорамні огляди пам’яток та відзняти захоплюючі відео, що були завантажені до Вікісховища:

Круговий огляд руїн Червоногородського замку. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Завдяки таким подорожам кожен може відчути наскільки красивою та різноманітною є Україна, скільки неймовірних місць можна побачити мандруючи нею навіть протягом кількох днів. Для професійного вченого такі експедиції — це не лише можливість отримати нові дані щодо групи тварин чи рослин, яку вони вивчають, це також нагода побачити зміну природно-кліматичних умов та ландшафтів у межах України.

Отримані під час Вікіекспедиції фото- та відеоматеріали вже стали основою для написання енциклопедичних статей, проте велика частина з них ще буде внесена до Вікіпедії, адже наукова обробка даних потребує часу та кропіткої праці дослідників. В цілому, вікіекспедиція до Дністровського каньону показала свою високу ефективність та надихнула всіх учасників на нові мандри та наукові здобутки.

З повним звітом Вікіекспедиції Дністровським каньйоном можна ознайомитись на сайті Вікімедіа Україна.

Проект «Вікіекспедиції» триває постійно: ви можете подати заявку на фінансування невеликої мандрівки, за умови, що добуті матеріали опиняться у Вікіпедії та Вікісховищі. До вашої уваги звіт зі ще однієї Вікіекспедиції.

Багатьма видатними постатями славиться Буковина. Мало не найвідомішим сином свого краю є Іван Миколайчук, видатний актор, режисер і сценарист — серце українського поетичного кіно. Цього року Іванові мало б виповнитися 75 років. З цієї нагоди у його рідному селі та по усій Буковині 15 червня та впродовж наступного тижня проходили заходи зі святкування та вшанування пам’яті великого актора. То ж в рамках Вікіекспедиції двома шанувальниками творчості Миколайчука з Харкова було вирішено відвідати усі ці події.
  
Програма вшанування пам’яті актора цього року дуже широка: Нацбанком видано ювілейні 2 гривні з зображенням Миколайчука, а також надруковані марка і конверт. Урочисте погашення відбулося одразу у трьох місцях: Києві, Чернівцях та Чорториї (рідному селі Івана), на яких були присутні актори та режисери, відомі співпрацею з Миколайчуком, співаки та політичні діячі, як-то Міністр культури України та голови Чернівецьких облради, облдержадміністрації, міста тощо. Окрім того, Чортория відома щорічним фестивалем «На гостини до Івана», який проводиться в день народження актора. А цього року ще й започатковано фестиваль кіно і пісні, який  називається «Миколайчук-Фест».

Усі ці заходи були відвідані в рамках Вікіекспедиції. Велика відстань між місцями прведення урочистих заходів не завадила нам побувати у Чернівцях на урочистому погашенні ювілейної марки, у Чорториї на фестивалях «На гостини до Івана» та «Іванова Переберія», у Вижниці та Розтоках (де знімався фільм Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою») на фестивалі «Миколачук-Фест», та завітати до Чернівецького обласного краєзнавчого музею, де демонструвалась спеціальна експозиція, присвячена Іванові. Повертаючись додому, члени Вікіекспедиції встигли відвідати Байкове кладовище у Києві та покласти квіти на могилу Миколайчука. Протягом вікіекспедиції було побачено та відзнято на фото та відео усі вищеназвані події, а також історичні і архітектурні пам’ятки Чорториї, Вижниці та Розток, таких як, наприклад, старовинне єврейське кладовище у Вижниці.

Зібраний фото- та відеоматеріал став основою для створення нових статей у Вікіпедії та значно доповнив вже наявні сторінки, в першу чергу, присвячені діячам культури, які брали участь у вищевказаних заходах. Детальніше про результати вікіекспедиції можна дізнатися на сторінці звіту.

 
Але найбільшим результатом цієї подорожі стало осмислення та новий погляд на ту колосальну спадщину, яка дісталася українцям та усьому світу від Івана Миколайчука, та відкриття нами, слобожанами, крізь призму його постаті чудового та мальовничого краю — Буковини, яка окрім багатого історичного минулого, ми сподіваємось, відкриє у майбутньому увесь свій туристичний та рекреаційний потенціал.

Автор фотографій — Yadigshonuff, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.

На конференції Вікіманія-2016 Рада повірених Фонду Вікімедіа одноголосно затвердила Кетрін Маер новим виконавчим директором організації. 

Фото: Victor Grigas, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0.

На засіданні Ради повірених на Вікіманії 2016 в Езіно-Ларіо її члени одноголосно висловились за затвердження Кетрін Маер Виконавчим директором Фонду Вікімедіа. Це рішення вступило в дію згідно з резолюцією від четверга 23 червня.

Кетрін виконувала обов’язки тимчасового виконавчого директора останні три місяці, і впродовж цього часу вона послідовно і неодноразово демонструвала те лідерство, яке необхідне організації. Вона глибоко віддана цінностям нашого руху і привносить досвід громадських технологій та міжнародного досвіду, що стане активом Фонду Вікімедіа і всього руху.

У березні було створено Комітет пошуку Виконавчого директора, куди увійшли четверо членів Ради та представниці від виконавчої команди і від працівників. У червні комітет запустив опитування спільноти, на яке отримано понад 1600 відповідей щодо якостей, які має мати наступний викондир.

Під час цього процесу, Рада і команда переходу отримали чіткі і часто добровільні відгуки як від працівників, так і зі спільноти, що Кетрін уособлює цінності нашого руху і риси бажаного наступного викондира. Впродовж лише трьох місяців на посаді тимчасового викондира Кетрін працювала з організацією і спільнотою й досягла великих успіхів у менеджменті, виконавчій роботі і прозорості.

Кетрін прекрасно пасує рухові Вікімедіа. Довгий час вона виступає за глобальні відкриті спільноти, культуру і технології. Вона була директором з комунікацій Фонду Вікімедіа з квітня 2014 року, поки не стала тимчасовим викондиром у березні 2016, після того, як Лайла Третіков склала свої повноваження. Впродовж своєї кар’єри вона робила акцент на свободі самовираження, доступі до інформації та цифрових правах, підтриманні зусиль людей з усього світу з поглиблення участі, покращення прозорості і зміцнення своїх спільнот завдяки своїй роботі з ЮНІСЕФ, Національним демократичним інститутом міжнародних відносин та Світовим банком.

Патрісіо Лоренте, попередній голова, та Крістоф Хеннер, новий голова Ради повірених Фонду Вікімедіа, висловили Кетрін свої побажання усього найкращого в цій ролі. Приєднуємося і ми 🙂

Джерело: Foundation Board appoints Katherine Maher as Executive Director, Блог Вікімедіа, 24.06.2016

Нещодавній заклик «Вікімедіа Україна» мандрувати з користю не тільки для себе та подавати заявки на вікіекспедиції не залишився непоміченим. Відгукнулося чимало згодних ділитися фотографіями історичних та природних об’єктів, писати та покращувати статті про відвідані місця у Вікіпедії. І це не може не тішити. До уваги читачів коментарі Миколи Сарапулова щодо побаченого у своїй вікіекспедиції.

З 19 по 23 травня тривала Вікіекспедиція до Кам’янця-Подільського. Мета експедиції – фотографування пам’яток та уточнення їхнього місцезнаходження.

Кам’янець-Подільський – місто невелике. Зате густо всіяне пам’ятками — як історії, так і природи. На жаль, місцева влада відноситься до них абияк. Неправильні адреси, відсутність табличок та стендів є правилом, а не винятком. А ті, що є, псуються. Оця табличка стосується групи дерев, які ростуть перед будинком міськради. Куди вже ближче до влади?

16 лютого 2014 року

20 травня 2016 року

Та дерева можуть хоч самі рости і самі себе підліковувати, навіть якщо опинились посеред дитячого майданчика, як ялина колюча у сквері, що за 250 м від міськради.

16 травня 2015 року

20 травня 2016 року

А от будівлі не можуть самі лататись. Їм потрібна допомога людей, як наприклад будівлі, що за чотири сотні років пережила чотири імперії – Республіку обох народів, Турецьку, Російську та Радянський Союз.

Башта Стефана Баторія. Пам’ятка містобудування та архітектури України національного значення

Захаржевська башта. Дах поновлювали у 2003 році

Якщо влада … на пам’ятки у переносному сенсі, то народ це робить буквально. На вулиці Вали вбиральні розташовані на залишках міських укріплень.

вул. Вали, 6

вул. Вали, 2

До Вікісховища завантажено фотографії 58-ми пам’яток природи та 90 – історії. Фотографії доступні у категорії «Wikiexpedition to Kamyanets Podilsky 2016».

Дещо не вийшло, як хотілося. Оце фото – найбільше розчарування за всю експедицію.

Обробка матеріалів експедиції триває.

Панорама Старого міста

Про Вікіекспедиції та подання заявок на сайті ВМУА

3-5 червня майже сотня польських вікіпедистів зібралася в історичному Любліні на щорічній польській Вікіконференції, аби обговорити теперішнє й майбутнє Вікіпедії. Також уже традиційно польську конференцію відвідали українські учасники, яких цього разу було троє.

Про свою участь та враження розповідають іноземні делегати, тобто українські вікіпедисти 🙂

Володимир Дишлевук:

Одні виступи надихали, інші — стимулювали, ще інші — заохочували до діалогу та спільних пошуків вирішення якоїсь ситуації. Жваві бесіди точились і під час кава-брейків. Якщо хтось думає, що вікіпедисти — це виключно заглиблені в собі інтроверти, які мовчки сидять за комп’ютерами і набирають щось на клавіатурі, то дуже помиляється. Вікігромада є спільнотою, і “ніщо спільнотне не чуже нам”. У цьому сенсі показовою стала розповідь познанських вікіпедистів про те, що вони час від часу влаштовують собі вікі-гриль: збираються з родинами десь на природі, аби підсмажити ковбаски та розважитись. Без Wi-Fi, без ноутбуків. Просто заради того, аби разом приємно провести час.

Слово українцям. Автор фото: Borys Kozielski, CC BY 2.0

Конференція пройшла вже в традиційному форматі — разом з конференцією відбулися Загальні збори Вікімедіа Польща. Найбільше сподобалося те, що відзначено українських Вікіпедистів, які написали найбільше статей в рамках конкурсу CEE Spring 2016. Також була нагода представити і свої здобутки польським колегам. Сподіваюсь що в майбутньому українсько-польська Вікімедійна співпраця стане тіснішою, і вдасться реалізувати багато цікавих спільних проектів.

Автор: Borys Kozielski, CC BY 2.0

Станіслав Переломов:

Насамперед, сподобалася атмосфера заходу — вільна, невимушена, неформальна обстановка, де кожен міг узяти слово прямо із зали і висловити свої думки чи зауваження з розгляданої теми. Модерація була лише в необхідних межах…Гадаю, що безперечним здобутком польських колег є створення вікірадіо – щотижневих записів розмов вікіпедистів про останні події зі світу Вікіпедії, сестринських проектів і вікіспільноти.  Зацікавив продемонстрований користувачем білоруської вікіпедії Володимиром Левоневським проект автоматичної оцінки статей за близько 100 параметрами, проект автоматичної відносної оцінки статей у різних мовних версіях Вікіпедії . Приємно, що користувачка Магалія, доповідаючи про CEE Spring 2016, відзначила і поставила за приклад роботу BaseBot українського користувача Base.

Автор: wpedzich, CC BY-SA 4.0

Сторінка заходу

Звіти учасників