Вікімедіа Україна

Українська Вікіпедія проводить конкурс із написання статей «Вікіпедія любить пам’ятки», що триватиме до 5 квітня включно. Цей конкурс має допомогти створити великий і вільно доступний усім каталог української культурної спадщини.

Раніше з цією ж метою вже проводився фотоконкурс пам’яток культури та історії, що є частиною міжнародного проекту та лише у 2014 році зібрав в Україні понад 47 тисяч світлин.

«Усі статті у Вікіпедії створюються волонтерськими зусиллями. Редагувати Вікіпедію може кожен, — зауважує одна з організаторів конкурсу Олена Захарян. — Цей конкурс — не лише можливість долучитися до цікавої справи і виграти призи. Це ще й шанс долучити більше людей до поширення вільних знань».

Списки статей, що плануються до створення, розміщені у Вікіпедії. Для створення статті організатори радять скористатися інструкцією в інфографіці.

У сестринському проекті Вікіпедії — Вікісховищі — вчора було завантажено 25-тимільйонний файл. На ювілейному фото зображено двір мечеті Мевлід-і Халіль, що у місті Шанлиурфа (Туреччина). У печері неподалік цього храму народився Авраам, біблійний персонаж, родоначальник багатьох народів^[1].

Вікісховище — це загальне централізоване сховище для зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які надаються на умовах вільних ліцензій. Сайту виповнилося десять років цього вересня. Варто зауважити, що тільки у рамках одного міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» за чотири роки проведення було завантажено понад один мільйон зображень під вільною ліцензією. Файли, завантажені у Вікісховище, можуть використовуватися у будь-яких проектах «Фонду Вікімедіа» (таких, як Вікіпедія, Вікіпідручник тощо) без потреби додатково завантажувати файл у кожен з проектів. Будь-хто може зареєструватися й завантажити свої роботи на Вікісховище, щоб проілюструвати статті у Вікіпедії чи інших вікіпроектах.

Зараз в україномовному розділі Вікіпедії триває конкурс статей про пам’ятки України «Вікіпедія любить пам’ятки». Проведення такого конкурсу стало надзвичайно актуальним, адже за три роки проведення національного етапу фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» було завантажено більше ста тисяч знімків пам’яток, статей про яких ще не створено, а отже, й фотографії не використовуються.

Використано матеріали зі статей «Авраам», «Вікісховище» у Вікіпедії.

Передрук з блогу Вікі любить пам’ятки.

Як ми вже писали, у неділю 15 березня відбудеться концерт «Микола Лисенко та його сучасники». Ми раді представити вам програму цього заходу.

1. М. Лисенко — «Запорізький марш»
2. М. Лисенко — «Пливе човен»

виконує — Андрій Бондаренко (фортепіано)

3. М. Лисенко — «Айстри»
4. М. Лисенко — «Ой не світи місяченьку»
5. М. Лисенко — Пісня Наталки з опери «Наталка-Полтавка»

   солістка — Оксана Дондик (сопрано)

6. М. Римський-Корсаков — «Не вітер віє з висоти»
7. П. Чайковський — «Ні, тільки той, хто знав»
8. Дж. Верді — Арія Жермона з опери «Травіата»

   соліст — Сергій Борисенко (баритон)

9. Ф. Шуберт — Серенада
10. Дж. Россіні — Альпійська Пастушка

    соліст — Оксана Євсюкова (сопрано)

11. М. Лисенко — «У сні я плакав» (на сл. Г. Гейне)
12. М. Лисенко — «Чого так поблідлі троянди ясні» (на сл. Г. Гейне)

    соліст — Микола Коваль (баритон)

13. Ф. Ліст — «Сірі хмарини»

    виконує — Андрій Бондаренко

14. М. Лисенко — «Садок вишневий»
15. М. Лисенко — «Ой, одна, я одна»,
16. М. Кропивницький — «Соловейко»
17. О. Аляб’єв — «Соловейко»

    солістка — Марія Саламін (сопрано)

18. П. Чайковський — «Збулось на балу це»
19. П. Чайковський — «Серенада Дон Жуана»

    соліст — Сергій Борисенко (баритон)

20. М. Лисенко — «Місяцю князю»
21. П. Чайковський — «Я у полі чи не травкою була»
22. Я. Сібеліус — «Дівчина вернулася з прогулки»

    солістка — Тетяна Киченко (сопрано)

23. С. Рахманінов — «Баркарола»

    виконує Андрій Бондаренко (фортепіано)

24. С. Рахманінов — «Бузок»
25. С. Рахманінов — «Полюбила я на печаль свою…»
26. С. Рахманінов — «У мене край вікна»

    солістка — Оксана Євсюкова (сопрано)

27. М. Лисенко — «Гомін гомін» (з опери «Наталка-Полтавка»)
28. М. Лисенко — «Віє вітер горою» (з опери «Наталка-Полтавка»)

    соліст — Микола Коваль (баритон)

Музика Миколи Лисенка перебуває у суспільному надбанні, переклади зроблені під вільною ліцензією, а від виконавців буде отримано дозвіл. Таким чином, аудіо- і відеозаписи будуть відповідати вимогам Вікіпедії щодо авторського права і згодом проілюструють відповідні статті.

Запрошуємо вас 15 березня о 15:00 у Музей Лисенка за адресою Київ, вул. Саксаганського 95.

7 — 24 березня 2015 року в українській Вікіпедії проводиться тематичний тиждень, присвячений музеям. Метою проведення тижня є створення та вдосконалення статей про музеї, музейні експонати, збірки та визначні виставки, музеєзнавців, музейні видання тощо — як України, так і інших країн світу.

Попередній тиждень проводився у 2010 році і тоді зібрав 10 учасників; тиждень виявився доволі успішним, а учасники відзначилися великою активністю. Однак в українській Вікіпедії і досі бракує статей про провідні галузеві та національні музеї деяких країн світу, про відомі експонати та видатних діячів музейної справи. Тому проведення нового тижня , передусім, покликане на збільшення і удосконалення музеєзнавчого контенту.

Тематичний тиждень у Вікіпедії — це така співпраця редакторів енциклопедії, коли впродовж певного часу (не менше тижня) усі охочі долучаються до заповнення конкретної слабо висвітленої теми; проводяться вони регулярно, з подачі найбільш зацікавлених і завзятих.

Взяти участь у музейному тематичному тижні можуть всі охочі. Детальніше про тиждень — зокрема список статей, які варто створити, – дивіться тут. З початку тижня уже створено щонайменше 19 статей. Долучайтеся!

Не зайве нагадати, що у неділю 15 березня у київському Музеї Лисенка відбудеться концерт, у програмі якого прозвучать інструментальні та вокальні твори композитора. Концерт чекає на своїх слухачів, а стаття про музей у Вікіпедії — на свого редактора: Будинок-музей Миколи Лисенка.

«Вікімедіа Україна» оголошує конкурс «Вікіпедія любить пам’ятки», що триватиме з 7 березня по 5 квітня, і його учасники мають змогу виграти цінні призи за статті в українській Вікіпедії про пам’ятки культурної спадщини України.

Доступність та поширення інформації про пам’ятки історії, архітектури, археології, монументального мистецтва дуже важливі для збереження самих пам’яток. Адже першим кроком до належного захисту пам’ятки є усвідомлення того, що вона існує, й доступність інформації про неї. Тим не менш, у Вікіпедії ­— найдоступнішій та найпопулярнішій енциклопедії — інформації про пам’ятки зараз дуже мало.

«Цей конкурс має заохотити всіх, хто цікавиться культурною спадщиною, зокрема, краєзнавців, істориків та людей, що мають у своїх бібліотеках потрібну літературу, ділитися інформацією з читачами Вікіпедії, — зауважує член оргкомітету конкурсу Микола Козленко. — Раніше ми організовували аналогічні фотоконкурси, присвячені пам’яткам, і їхні учасники самі виявили бажання писати статті на цю тему».

Для участі у конкурсі слід зареєструватись у Вікіпедії, на сайті організації ознайомитись із правилами конкурсу, а також із із пропонованим списком статей до створення, який доступний у Вікіпедії. Усі статті мають відповідати правилам Вікіпедії, зокрема, містити посилання на використані джерела, а також не містити плагіату.

Якщо учасники конкурсу створять статті про усі пам’ятки національного значення, читачі Вікіпедії отримають повноцінний каталог, ілюстровану онлайн-енциклопедію пам’яток України.

Серед пам’яток, про яких ще досі нема статей у Вікіпедії:

Нагадаємо, що фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» – міжнародний фотоконкурс, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Уперше в Україні був проведений у 2012 році. Тоді Україна посіла четверте місце за кількістю завантажених світлин, а минулого року – увійшла в трійку лідерів. Усього за три роки в рамках фотоконкурсу було завантажено понад 100 тисяч фотографій майже 22 тисяч пам’яток культурної спадщини України. Волонтерами було зібрано чи не найповніші списки пам’яток, що охороняються законом, які доступні публічно у Вікіпедії. У 2014 році конкурс «Вікі любить пам’ятки» проходив у 41 країні світу, а фото з України зайняло перше місце.

Чи ви знали, що перш ніж фотографувати будівлю, пам’ятник, станцію метро чи меморіальну дошку, згідно з чинним українським законодавством, вам слід отримати дозвіл від автора об’єкта (архітектора, скульптора)?

У 83 країнах, зокрема в більшості країн ЄС, у США й навіть у Росії, є законодавча норма, яка дозволяє вільно фотографувати, використовувати й розповсюджувати фотографії об’єктів авторського права, розміщених у громадських місцях, без потреби щоразу звертатися по дозвіл до авторів об’єкта (скульпторів, архітекторів). Цю норму називають свободою панорами. Проте в Україні її досі немає.

Щоб виправити цей законодавчий недолік, українські вікіпедисти підготували проект змін до Закону України «Про авторське право та суміжні права». Цей проект подав на розгляд Верховної Ради депутат Тарас Юрик, він зареєстрований під номером 1677.

Законопроект пропонує дозволити «відтворення будь-яким способом, крім механічно-контактного копіювання, творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, які знаходяться у громадських та публічно доступних місцях (за винятком експозицій виставок і музеїв), а також використання зображень, відеограм таких творів».

Нині фотографування споруд та інших об’єктів, захищених авторським правом, дозволено тільки у випадку висвітлення в новинах. Авторське право охороняє такі твори протягом усього життя їх авторів та 70 років після їх смерті. Отже, більшість об’єктів, збудованих протягом XX-XXI сторіч наразі підпадають під захист авторського права.

Поділіться інфографікою, яку можна вільно завантажити з Вікісховища, зі своїми знайомими й друзями, щоб допомогти зробити свободу панорами в Україні можливою. Інфографіка є вільною до поширення й використання на умовах ліцензії CC BY-SA 4.0.

На сайті freepanorama.org.ua триває збір підписів на підтримку законопроекту #1677.