Вікімедіа Україна

28 лютого, у суботу, відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу статей «Військова справа у Вікіпедії». Захід пройшов у стінах Національного військово-історичного музею.

«Вікімедіа Україна» нагородила переможців конкурсу з наповнення Вікіпедії статтями про військову справу. Держава не проводить жодної інформаційної роботи серед населення на теми, що стосуються різних аспектів ведення війни — незважаючи на гостру потребу людей орієнтуватися в цих проблемах.

Важливість відтворення воєнної інформації у Вікіпедії підкреслив Олександр Дейнега — командир першого відділення першої роти батальйону «Донбас», що вийшов із полону ДНР. За його словами, така інформація особливо потрібна людям, що проживають у зоні АТО та бійцям після повернення з полону. Більш того, Вікіпедія, яку редагують тисячі людей, допомагає бійцям оперативною інформацією навіть під час воєнних дій.

Олександр Дейнега

Статей у Вікіпедії на тему військової справи українською мовою значно менше, аніж англійською чи російською. Конкурс з написання статей у Вікіпедії мав заповнити інформаційні прогалини — і зібрав майже 800 статей на цю тематику. Конкурс було проведено представниками Вікіпедії в Україні за ініціативи командира батальйону територіальної оборони «Донбас» Семена Семенченка.

Ярослав Тинченко, заступник директора Національного військово-історичного музею України з наукової роботи, український історик і журналіст, привітав переможців і подякував їм за їхню працю. «Я досить часто посилаюся на Вікіпедію, відповідаючи на запитання, вона дає можливість спростувати неправдоподібну інформацію», — сказав він. Пан Ярослав також зауважив, що автори конкурсних статей використовували матеріали і дослідження музею, чому він дуже радий.

Ярослав Тинченко

Найбільше статей учасники конкурсу написали про військові з’єднання й армії, видатних людей, військові операції, бронетехніку і флот, трохи менше — про артилерію і стрілецьку зброю. Статті на українську тематику, стосувались насамперед, подій на сході України. Зокрема, було створено статті практично про всі батальйони територіальної оборони та про героїв цих кривавих подій. Член журі, редактор Вікіпедії Валентина Кодола підкреслила, що це був найбільший поки що в Україні конкурс статей у Вікіпедії.

Цінними призами було нагороджено 5 (п’ять) основних переможців — користувачів з ніками Nickispeaki, Кочергін Роман, Яким, Onyx1423, Sas1975kr — а також були відзначені переможці за конкурсними тижнями та автори найкращих статей, створених у рамках конкурсу, висловлено подяку членам журі.

Користувач Nickispeaki, переможець

Користувачка Onyx1423, призерка

По завершенні заходу Ярослав Тинченко провів екскурсію музеєм, зокрема експозицією, що стосується подій війни на Донбасі. Він також розказав, що з 18 березня планується повне переосмислення організації Музею.

Екскурсію проводить Ярослав Тинченко

Автор фото: Ілля Корнійко, ліцензія CC-BY-SA-4.0
Більше фото дивіться на Вікісховищі: WMUA_Military_contest_awards

Нагадаємо, що конкурс статей «Військова справа» проходив в україномовному розділі Вікіпедії із 10 листопада до 10 грудня включно. Організаторами конкурсу стали його ініціатор командир батальйону територіальної оборони «Донбас» Семен Семенченко та ГО «Вікімедіа Україна».

Уже вдруге у Маріуполь приїдуть досвідчені вікіпедисти, аби провести тренінги з редагування Вікіпедії — віківишколи.

Захід відбудеться у п’ятницю і суботу, 27 і 28 лютого о 14:00 у приміщенні Центральної міської бібліотеки ім. Короленка. Члени організації «Вікімедіа Україна» Левон Азізян (користувач Вікіпедії Ліонкінг), Павло Лакійчук (Pavlo1) та Андрій Макуха (Amakuha) навчатимуть присутніх грамотно читати Вікіпедію і робити свій внесок у неї.

Вікіпедія залишається одним з найдоступніших джерел нейтральної інформації про важливі події, що минули, осіб, організації, тож важливо, щоб чим більше нових її користувачів знали, як долучатися до написання цієї інформації. Правдива інформація сьогодні, як і завжди, на вагу золота.

Запрошуємо усіх, хто має змогу, прийти у Маріуполі на віківишколи.
Дата і час: 27 і 28 лютого о 14:00.
Місце: Центральної міської бібліотеки ім. Короленка — пр-т. Леніна, 93-Б.

Захід відбудеться за підтримки двох організацій: Агенція Розвитку Приазов’я та Центр глобалістики «Стратегія ХХІ».

Див. також: сторінка події у Facebook.

Вікіпетан закликає

Плагіат, як пояснює стаття Вікіпедії на цю тему, це «привласнення авторства на чужий твір […], а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора». «У кращому випадку, він стається через інтелектуальну недбалість, у гіршому, це навмисна крадіжка», — зазначають автори публікації у Signpost, присвяченої проблемі плагіату.

Правила Вікіпедії плагіат забороняють, і це зрозуміло: по-перше, він тягне за собою правові наслідки, по-друге, порушує моральні норми, а по-третє, руйнує репутацію самої Вікіпедії. Вікіпедисти й так втомлюються, намагаючись робити енциклопедію нейтральною, коли у доступі стільки ненейтральних джерел, тож плагіат сприймається просто як провертання ножа у рані.

Новачкам у Вікіпедії часто складно зрозуміти, що плагіат — це не тільки тоді, коли грубо і очевидно. Не тільки цілком узятий звідкись текст без посилання на джерело є плагіатом. Навмисне чи ні, редактор здійснює плагіат, коли

• не вказує джерело, звідки взята цитата чи ідеї;
• не бере чітко в лапки скопійоване висловлювання;
• подає текст надто близько до тексту джерела замість вільного переказу своїми словами чи резюмування дуже коротко.

Переказувати своїми словами, вказувати автора і джерело, брати у лапки прямі цитати — ці не складні, по суті, речі, інколи викликають нерозуміння дописувачів Вікіпедії.

«Але ж текст був на сайті у вільному доступі!» — все одно, кожен текст має автора, а значить, до нього застосовуються правила.
«Але ж автор давно помер!» — навіть якщо твір сто років як у суспільному надбанні, використовувати його треба чемно.
«Але ж я замінив слова!» — змінити слова на синоніми то ще не все; треба робити вільний переказ, скорочуючи.
«Але ж я перекладав з іншої мови!» — а дослівний переклад не є твором виключно перекладача, автор оригіналу має бути правильно згаданий.
…і тому подібне.

Шкода, що навіть вже ніби досвідчені користувачі Вікіпедії піддаються спокусі легкого тексту. Зовсім образливо, якщо не відповідають на прохання виправитися.

Так сталося під час останнього конкурсу статей — «Військова справа у Вікіпедії», який нещодавно завершився. Вже після того, як було опубліковано список переможців, патрульні Вікіпедії виявили плагіат у конкурсних статтях одного з переможців, користувача Миша историк. Йому дали півтора тижні на те, щоб виправити ситуацію, однак дописувач не став цього робити. Організатори натомість вирішили позбавити його третього місця і підсунути вгору список учасників за балами; таким чином, у п’ятірку переможців потрапляє дописувач з ніком Sas1975kr.

У розмовах вікіпедисти бідкаються, що в університетах не прищеплюють достатньої поваги до джерел, тож звиклих до плагіатування дописувачів дуже і дуже важко наставляти на шлях, яким іде Вікіпедія. Однак робота іде, енциклопедія розширюється і у лави редакторів приходять нові люди — тож є надія, що тих, хто не піклується про гігієну своїх текстів, принаймні числом переважать свідомі автори.

Вікіпетан авторства Kasuga, на умовах ліцензії cc by-sa 2.5.

26 лютого у «Вільному Університеті Майдан Моніторинг» відбудеться лекція-тренінг дописувача Вікіпедії та громадського активіста, члена Громадської організації «Вікімедіа Україна» Сергія Петрова «Вікіпедія: від користувача до дописувача».

Цього тижня, у четвер 26 лютого, у Харкові в рамках освітнього лекційного проекту «Вільний Університет Майдан Моніторинг» буде презентовано лекцію-тренінг харківського активіста Громадської організації «Вікімедіа Україна» Сергія Петрова «Вікіпедія: від користувача до дописувача», яка присвячена користуванню та редагуванню популярної онлайн-енциклопедії Вікіпедія.

Під час цієї лекції-тренінгу її слухачі зможуть дізнатися про різні аспекти вільної енциклопедії:

• основні засади Вікіпедії: як Вікіпедія залишається енциклопедією і як добираються матеріали до неї;
• як правильно користуватись Вікіпедією: пошук статей та користування інформацією у Вікіпедії: чи це абсолютне знання?
• війни за інформацію та історія редагування статей;
• хто «адмініструє» та стежить за Вікіпедією;
• правовий статус матеріалів Вікіпедії: вільні ліцензії Creative Commons;
• редагування: з чого почати;
• вікірозмітка: як створити чи відредагувати статтю;
• як завантажити світлину: чому лише власні фотографії.

Слухачі лекції у Харкові також зможуть задати досвідченому вікіпедисту питання щодо Вікіпедії.

Лекція відбудеться у НКЦ «Indie» (м. Харків, вул. Чернишевська, 4/6), початок 26 лютого о 18:30. Вхід вільний.

Крім того, буде онлайн-трансляція лекції-тренінгу на каналі «Майдан Моніторинг» на YouTube. За оновленнями стежте на сторінці-події лекції та у групі «Вільного Університету Майдан Моніторинг» у Facebook, де також буде розміщено лінк на пряму трансляцію.

Нагадаємо, що одним з напрямів освітніх ініціатив громадської організації «Вікімедіа Україна» є проведення навчальних тренінгів з редагування Вікіпедії.

«Вільний Університет Майдан Моніторинг» – проект ГО «Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”», який реалізується з вересня 2014 року. Перша лекція відбулась 11 вересня 2014 року і відтоді щочетверга о 18:30 проводились лекції харківських дослідників з різних галузей науки. З січня 2015 року лекції відбуваються щочетверга та щонеділі.

Зазначення авторських прав: афіша авторства Сергія Петрова. Містить логотип сайту ГО «Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”» сайту «Майдан» та «Вільного Університету Майдан Моніторинг» (захищені авторським правом), а також екранний знімок статті «Харків».

Херсон,
автор фото: Olaffpomona

Тематичний «Тиждень Херсонщини» в українській Вікіпедії завершено, тому як «співініціатор» тижня, хочу підвести підсумки. Результати Тижня мене приємно здивували: за три тижні було створено 241 нові та поліпшено 40 існуючих статей — за останні 4 місяці (з жовтня 2014) це найрезультативніший тематичний тиждень (судячи зі статистики попередніх тематичних тижнів). Протягом тижня 55 редакторів долучилися до цієї роботи.

Детальніше зі статистикою можна ознайомитися тут.

Хочу висловити подяку усім, хто зацікавився тематикою Херсонщини і долучився до роботи над статтями. Фактично, учасники тижня охопили різноманітні напрямки: від персоналій, пов’язаних з краєм. та адміністративно-територіальних одиниць, до історичних пам’яток та об’єктів природно-заповідного фонду.

Щодо учасників тижня, то ними стали як вікіпедисти зі стажем, так і новачки, за що величезна подяка Олі Нестеренко, яка «розрекламувала» тиждень, та й Укрвікі загалом, серед херсонців. Крім того, у тижні взяли участь ті, хто вже не живе у Херсоні, але цікавиться історією своєї малої Батьківщини, а також і вихідці з інших куточків України.

Джарилгацький заказник,
автор фото: Capbomba (CC-BY-SA-3.0)

За створення найбільшої статті в рамках тижня — про Пам’ятники Херсона — хотів би відзначити користувача з ніком Ілько Біленко-Шумахєр, який, крім того, створив ще не один десяток статей під час тематичного тижня.

І знову хочу згадати про Олю, яка провела велику роботу над статтею про село Чорнобаївку, довівши її до статусу «доброї». Це вже друга добра стаття про села Херсонщини, та й, напевно, друга добра стаття з усіх статей, пов’язаних із Херсонщиною.

Окрема подяка дописувачам Корінь та Vasiatko12 за створення статей про сільські та селищні ради. Таких статей, напевно, було створено найбільше в рамках тижня.

І кілька слів про майбутнє… Напевно, варто розпочати роботу над проектом і порталом про Херсонщину у Вікіпедії :).
Але й поза тим усіх Вікіпедистів ласкаво прошу доповнювати і писати статті енциклопедії про Херсонську область.

Дмитро Ломоносов, вікіпедист

У суботу, 28 лютого, об 11:00, відбудеться церемонія нагородження конкурсу статей Вікіпедії «Військова справа». Метою проведення конкурсу було підвищення рівня обізнаності серед населення з військових питань, адже державою така просвітницька робота не проводиться.

Конкурс проходив в україномовному розділі Вікіпедії з 10 листопада по 10 грудня 2014 року і був присвячений написанню нових статей на цю тематику. Він був організований ГО «Вікімедіа Україна», що є офіційним представником «Фонду Вікімедіа» в Україні, за сприяння колишнього командира батальйону територіальної оборони «Донбас» Семена Семенченка

Місце та час проведення. Субота, 28 лютого, 11:00. Національний військово-історичний музей України, за адресою Київ, вул. Грушевського, 30/1.

Контакти для акредитації:
Роман Мотичак,
координатор конкурсу
+38 067 675 25 28, military@wikimedia.in.ua

Олена Захарян,
член прес-служби ГО «Вікімедіа Україна»
+38 096 916 07 19, e.zakharian@gmail.com

Молоді гурти мріють про популярність Океану Ельзи, © Olga Khamzina, CC-BY-SA 3.0

У той час як на сцені з’являються нові яскраві виконавці, а вже відомі українські гурти створюють нові альбоми і здобувають нових фанів, вдячні слухачі втамовують свою зацікавленість ними — в українській Вікіпедії зокрема.

Популярність музичного гурту — річ умовна, оскільки її складно виміряти. Однак саме вона матеріалізується у вигляді придбаних квитків на концерти, куплених альбомів та композицій, запрошень на музичні фестивалі і т. ін. Тому саме заради популярності створюється велика частина поп-музики («попса»), а деякі виконавці навіть роблять популярність частиною свого іміджу («мегапопулярний Дзідзьо»).

Однією зі складових популярності гуртів є їх популярність у Вікіпедії. По-перше, популярні музичні колективи зацікавлюють велику кількість журналістів та авторів писати дуже детальні дослідження їх життя і творчості. За відповідною інформацією зі ЗМІ та книжок дописувачі Вікіпедії разом створюють статті в енциклопедичному стилі. І чим популярніший гурт — тим, зазвичай, більша і детальніша стаття про нього у Вікіпедії. Наприклад, головна стаття про гурт «Pink Floyd» у англійській Вікіпедії, яка має статус вибраної, у друкованому вигляді займає 30 сторінок формату A4 (зі списком посилань і авторів) — а ще є окремі статті присвячені дискографії гурту, його виступам, альбомам та ін.

По-друге, популярні музичні гурти створюють зацікавленість широких мас у їхній творчості та історії, біографіях учасників тощо, яку читачі задовольняють у Вікіпедії. Цю зацікавленість можна виміряти, оскільки кожна стаття сайту має свій лічильний відвідуваності. Щоразу, коли хтось завантажує сторіночку зі статтею, цей лічильник збільшується на одиницю. В україномовному розділі Вікіпедії поруч із текстом статей (зазвичай ліворуч, у меню під назвою «Панель інструментів») знаходиться посилання на подобову статистику відвідуваності відкритої статті або сторінки. — Автор статті поцікавився цією статистикою для статей про українські музичні гурти, яких існує понад 700, і склав список найпопулярніших з них в українській Вікіпедії за перший місяць поточного року:

Насамперед, звісно, кидається в очі, що «мегапопулярний Дзідзьо» таки справді з великим відривом був найпопулярнішим гуртом у січні. Водночас тішить велика кількість молодих виконавців у цьому списку: рівно половина з цих 20-ти гуртів були засновані протягом останнього десятиріччя, а наймолодшому з них — проекту ONUKA — немає і двох рочків.

Тут, однак, час зазначити недоліки такого вікіпедійного «чарту».

Від чого залежить відвідуваність статей у Вікіпедії?

• Якість статті. Читачі приходять туди, де є інформація. Тому найпопулярнішими статтями у Вікіпедії стають переважно ті, що містять багато лаконічного оригінального тексту, містять зображення і регулярно оновлюються. — Тож ми закликаємо фанів не лінуватись і додавати до Вікіпедії інформацію та свої власні фотографії з концертів улюблених музикантів.
• Кількість мовних версій. Існує понад 270 версій Вікіпедії різними мовами світу. Читачі Вікіпедії в Україні читають її здебільшого трьома мовами: російською, українською та англійською. Якщо існує декілька мовних версій статті про один і той же предмет, то читачі розпорошуються між ними, якщо лише однією — то читають тією, що є. Наприклад, стаття про «Океан Ельзи» існує у Вікіпедії 25-ма мовами. А стаття про гурт ONUKA — лише українською. Якщо ж до відвідуваності зазначеної у таблиці додати лише відвідуваність статті «Океан Ельзи» у російськомовній Вікіпедії, то отриманий результат значно перевищить відвідуваність статей «DZIDZIO» та «ONUKA». Тому гурт Океан Ельзи, імовірно, все ще залишається найпопулярнішим українським гуртом у Вікіпедії (загалом).
• Завантаження сторінки. Але, на жаль, відвідуваність статей Вікіпедії — показник, яким легко маніпулювати, адже одна-єдина людина може збити лічильник просто тисячі разів оновивши сторіночку у Вікіпедії. Саме тому організація «Вікімедіа Україна» не публікує такі рейтинги на постійній основі, оскільки це могло б слугувати мотивацією для зловживань.

P.S. Зазначимо, що Громадська організація «Вікімедіа Україна» спонсорує окремих фотографів-волонтерів, які хочуть піти на концерт популярного гурту щоб зробити якісні світлини для Вікіпедії — для таких цілей ми іноді виділяємо кошти на придбання квитка. Але водночас ми закликаємо музичні колективи самим запрошувати наших фотографів на свої концерти. Запрошення можна надсилати на board(равлик)wikimedia.in.ua.

Вікічетвер 11 грудня 2014 року.
Автор фото: Ліонкінг, ліцензія: CC-BY-SA-4.0

Переважно читачі Вікіпедії бачать лише енциклопедію, лише статті — тобто, результат. Не всі задумуються над тим, звідки цей результат береться, трохи менше думає над тим, хто над ним працює, і ще менше людей самі стають авторами і редакторами статей. Хоча головна сторінка найбільшої інтернет-енциклопедії ласкаво просить «до Вікіпедії, вільної енциклопедії, яку кожний може редагувати».

Але Вікіпедія існує, і люди, що її пишуть, теж існують — і не на екрані монітора, а в реальному житті. Цим людям інколи хочеться зустрітися з такими ж, як вони самі, поговорити про перипетії створення енциклопедії — не друкованим текстом (для чого завжди є Кнайпа і сторінки обговорення), а вимовленими словами, щось запитати, почути відповідь. Інколи також дописувачу-новачку простіше поговорити з досвідченими вікіпедистами сам-на-сам і вголос, ніж письмово.

І щоб це було простіше робити, існує традиція під назвою «Вікічетвер». Суть її проста: щоб одного дня на тиждень у визначений час будь-хто міг прийти у вказане місце і знайти там хоча б одного вікіпедиста. Щочетверга о 19 годині вікіпедисти сходяться в одне й те ж обране місце, щоб поговорити про насущне (та й не завжди вікіпедійне). Регулярно такі вікізустрічі відбуваються у Києві і Львові (а якось навіть робили міст), але вікіпедисти будь-якого міста можуть з легкістю долучитися до традиції. Є постійна сторінка Вікіпедія:Вікізустрічі/Вікічетвер, на якій наперед записуються бажаючі. Вікіпедистів можна легко розпізнати за обличчями — є щось таке невимовно спільне у людей, які пишуть вільну енциклопедію, — а ще за символікою Вікіпедії: приміром, значок на рюкзаку, наклейка на ноутбуці і ще табличка з логотипом на столі.

Тож якщо у вас а) десь є запитання без відповіді, що стосується Вікіпедії (чи інших вікіпроектів), б) є вільний час увечері в четвер, то приходьте на вікізустріч! Пам’ятаєте? Одного дня на тиждень будь-хто може прийти у вказане місце і знайти там хоча б одного вікіпедиста.

19:00

• Київ: Трапезна «Академія», пл. Контрактова 4
• Львів: «Пузата Хата» на просп. Шевченка.

Наступний Вікічетвер — 19 лютого. Записуйтесь, приходьте, запитуйте!

За Вікічетвергом наглядає Вікіпе-тан (автор Kasuga, ліцензії GFDL та CC-BY-SA).