Вікімедіа Україна

4 червня у Миколаєві відбудеться оголошення та нагородження переможців конкурсу «Миколаївська весна у Вікіпедії».

За місяць від 15 березня до 15 квітня український розділ Вікіпедії поповнився понад 250 конкурсними статтями. Близько половини з них стосується міста Миколаєва, інша половина — Миколаївської області. Також конкурсанти завантажили до Вікіпедії понад 1100 тематичних світлин.

«Мале» журі конкурсу, що складається із досвідчених вікіпедистів, уклало список із 10 найкращих дописувачів за попередніми оцінками, які претендують на головні призи конкурсу. Статті цих конкурсантів було передано на розгляд «великого» журі, до якого входять широковідомі особи та експерти. До десятки кращих увійшли такі дописувачі:

• GennadyL (у співпраці з Crazydoktor)
• Crazydoktor
• Mr.Rosewater
• Olmi
• Pavlo1
• Prokop94
• Taras r
• Звірі
• Катерина Середа
• ХЕндрюХ

Ці десятеро осіб написали про Миколаївську область понад мільйон знаків (2,0 Мб вікітексту) у 174 статтях, а отже середній обсяг їх статей у понад тричі перевищує обсяг середньої статті в українській Вікіпедії. — Це свідчить про високу якість та ґрунтовність конкурсних статей.

Приміром, поточний фаворит конкурсу статей Pavlo1, який здобув перемогу у перших трьох конкурсних тижнях, написав за час конкурсу 12 вікісторінок загальним обсягом 220 тисяч знаків. Три з його найкращих статей:

• Карпенко Анатолій Леонідович — цілком оригінальна та цікава стаття про ветерана воєнної розвідки та колишнього мера Очакова. Матеріал вражає не лише яскравим викладом, а й унікальними світлинами з особистого архіву автора. Стаття отримала статус «Доброї»
• Бабич Валерій Васильович — докладна стаття про видатного інженера-суднобудівника, письменника та краєзнавця. Після завершення конкурсу автор переклав її і для російської Вікіпедії
• Авіаносні крейсери проекту 1143 — завдяки конкурсному внеску, на разі ця стаття українською мовою випереджає за якістю аналогічні статті англійського та російського розділів Вікіпедії.

Порівняно із попереднім аналогічним конкурсом «Пишемо про Закарпаття разом», «Миколаївська весна» наповнила Вікіпедію на трохи більше статей (2,7 Мб проти 2,3 Мб) та значно більше світлин (1100 проти 270). Кількість завантажений фотографій також втричі перевищила кількість світлин отриманих з Миколаївської області в ході міжнародного конкурсу «Вікі любить пам’ятки», в якому Україна посіла четверте місце за кількістю світлин міжнародно (після Польщі, Іспанії та Німеччини). — А отже результати конкурсу організатори розцінюють як успішні.

Нагадаємо, що переможці конкурсу будуть визначені у трьох номінаціях:

• найкращий внесок із написання статей про Миколаївську область — приз планшетний комп’ютер
• найкращий внесок із написання статей про місто Миколаїв — приз електронна книга
• найкращий внесок із завантаження авторських фотографій, пов’язаних з Миколаївською областю, — приз фотоапарат.

За правилами конкурсу, перемогу можна здобути одночасно в кількох номінаціях. Переможця фотоконкурсу буде визначено лише за оцінками малого журі.

15 травня в Київському будинку вчених відбувся Концерт вокальної музики в рамках проекту “Світова класика українською”, організований громадською організацією “Вікімедіа Україна”.

Українські вокальні переклади мають давню традицію, закладену М. Рильським, М. Лукашем, Л. Старицькою-Черняхівською, Б. Теном. Проте їхні переклади майже не видавалися і тому лишаються маловідомі. Тому в рамках проекту “Світова класика українською” видано клавір опери “Сокіл” Д. Бортнянського в українському перекладі М. Стріхи.

Концерт 15 травня охопив якнайширший стильовий і жанровий спектр. Більша частина творів, що прозвучали під час концерту, — це романси Ф. Шуберта, р. Шумана, М. Глінки, М. Римського-Корсакова, Дж. Пуччіні та С. Рахманінова в поетичному перекладі Юрія Отрошенка. З теплими спогадами про київського лікаря, поета і перекладача Юрія Яковича Отрошенка до присутніх звернувся друг митця Володимир Тольба, дякуючи ГО “Вікімедіа Україна” за небайдужість до спадщини митця.

У концерті прозвучали кілька сучасних творів Оксани Євсюкової на вірші Тетяни Череп і Марини Попової, а також Андрія Бондаренка на слова Л. Керрола (в перекладі В. Корнієнка). Солісти — народний артист України Микола Коваль, народний артист України Степан Фіцич, заслужена артистка України Наталія Кречко, заслужена артистка України Оксана Дондик, Оксана Євсюкова. Також у концерті взяли участь Лауреати міжнародних конкурсів Андрій Бондаренко (фортепіано), Андрій Дьомін (кларнет), Василь Бабич (віолончель). Зал аплодував виконавцям стоячи, а після заключної “Застільної пісні” з опери “Травіата” Дж. Верді взагалі вибухнув палкими оваціями і змусив виконати цей твір “на біс”.

Один із організаторів концерту, член правління ГО “Вікімедіа Україна”, член Національної спілки композиторів України Андрій Бондаренко зазначив, що концерт був унікальним: “Після того, як Київська опера відмовилась від українських перекладів у перші роки Незалежності, рідне слово у світовій музичній класиці ви вже не почуєте майже ніде. Винятки поодинокі — студія при Національній музичній академії України поставила українською “Севільського цирульника”. 1994 року один раз у театрі Франка низка камерних творів прозвучали українською у виконанні Ганни Колесник-Ратушної. Між тим результат захоплюючий — мало того, що вокалісти добре співають, так ще ви й розумієте, про що!”

“Зараз майже всі “на віру” сприймають твердження, що оперу і будь-яку вокальну музику можна виконувати лише мовою оригіналу, бо начебто так досягається єдність музики і слова. І ніхто навіть не намагається замислитися, а чи насправді це так. А якщо почитати, що писали на цю тему славетні композитори минулого, то читачі неабияк здивуються, коли довідаються, що, приміром, і Джузеппе Верді, і Ріхард Вагнер, і Дмитро Шостакович і чимало інших шанованих авторів саме тієї музики, яку слід співати, вважали, що вокальну музику слід виконувати тією мовою, яка зрозуміла для публіки. Відомо, як Верді тяжко працював над французькими перекладами своїх найголовніших опер. Вагнер дуже переймався, щоб публіка в Австралії отримала адекватне уявлення про “Лоенгріна” англійською. І, очевидно, за тим стояла не просто якась філантропія, а глибоке усвідомлення того, що і в оперній арії, і в романсі, і в пісні музика і текст однаково важливі чинники. Тому, коли хтось намагається говорити про єдність музики і незрозумілого тексту, то, очевидно, глибоко фальшивить”, — зазначив академік АН Вищої школи України, доктор фізико-математичних наук Максим Стріха.

Ще одна особливість концерту — його повний запис із метою поширення відео- та аудіоматеріалів на умовах так званих “вільних ліцензій”. Зокрема фотографії та записи, зроблені на цьому концерті, будуть доступні на Вікісховищі на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported, що передбачає право на копіювання, розповсюдження і створення похідних робіт за умови зазначення авторства та випуску похідних творів на умовах тієї самої ліцензії. Тобто, “Світова класика українською” стане першим в Україні вокальним надбанням, яке відтепер зможе вільно використовувати будь-хто.

Більше див. у категорії Вікісховища: http://commons.wikimedia.org/wiki/Category:WikiConcert_2013_Kyiv

15 травня 2013 Вікімедіа Україна представляє:

Концерт вокальної музики

В рамках проекту
«Світова класика українською»

Звучатимуть романси Ф. Шуберта, Р. Шумана, М. Глінки, П. Чайковського та С. Рахманінова в українському перекладі Юрія Отрошенка.

А також сучасні твори Оксани Євсюкової
на слова Тетяни Череп і Марини Попової,

та Андрія Бондаренка на слова Л. Керрола (в перекладі В. Корнієнка)

Солісти –

Народний артист України
МИКОЛА КОВАЛЬ (баритон)

Народний артист України
СТЕПАН ФІЦИЧ (тенор)

Заслужена артистка України
НАТАЛІЯ КРЕЧКО (сопрано)

Заслужена артистка України
ОКСАНА ДОНДИК (сопрано)

ОКСАНА ЄВСЮКОВА (сопрано)

В концерті братимуть участь –

Лауреати міжнародних конкурсів

АНДРІЙ БОНДАРЕНКО (фортепіано)

АНДРІЙ ДЬОМІН (кларнет)

ВАСИЛЬ БАБИЧ (віолончель)

Вхід вільний

Афіша концерту

Про проект

Проект «Світова класика українською» має на меті відкрити українським меломанам скарбницю українських перекладів іноземної оперної та камерно-вокальної класики.

Потреба в таких перекладах вмотивована самою природою вокальною музики – вона є синкретичним мистецтвом інтонації і поезії, і якщо інтонація завжди знайде ключ до сфери підсвідомого, то поетичний текст – лише будучи заспіваним рідною мовою слухача.

Традиція українських вокальних перекладів має давню традицію, закладену такими поетами як М. Рильський, М. Лукаш, Л.Старицька-Черняхівська, Борис Тен. В силу історичних причин їх переклади майже не видавалися і тому лишаються маловідомими. Бралися за українські переклади і сучасні поети, серед яких Максим Стріха та Юрій Отрошенко, проте і їх популяризацією на жаль не обтяжує себе держава.

Заповнити білу пляму української культури покликаний проект «Світова класика українською». Раніше нам вдалося видати клавір опери «Сокіл» Д. Бортнянського в українському перекладі М. Стріхи. Сподіваємось на плідну співпрацю з музикантами і літераторами в майбутньому.

24 квітня вікімедійці Євген Букет та Андрій Бондаренко провели віківишкіл в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. В ході віківишколу було показано презентацію “Українська Вікіпедія: Як долучитися до спільної справи?“, в режимі реального часу доповнено статтю про Переяславський університет, вікімедійці розповіли про нові проекти ГО “Вікімедіа Україна”, зокрема запросили студентів взяти участь у конкурсі “Вікі любить Землю”. Викладачі університету в свою чергу запросили учасників Вікіпедії відвідати 26  музеїв міста Переяслава, серед яких – знаменитий Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, а також розповіли гостям про значні напрацювання колективу у збиранні краєзнавчої інформації, відомостей про видатних особистостей краю та історичних досліджень подій козацької доби. Поступово, силами студентів та викладачів Університету ці матеріали будуть привнесені у Вікіпедію та Вікіджерела.

Переяславський університет став четвертим вищим навчальним закладом, що уклав меморандум про співпрацю з “Вікімедіа Україна” після Київського, Сумського та Харківського університетів. Доробок студентів університету планується відстежувати на сторінці Переяславського вікіпроекту
Фотозвіт про Віківишкіл можна переглянути на Вікісховищі.

Окрім подолання позначок 2000 і 2013, неділя, 21 квітня запам’ятається ще й тим, що саме цього дня конкурс «Вікі любить Землю» було презентовано світовій вікі-спільноті під час міжнародної “Wikimedia Conference 2013″, що проходила з 18 по 21 квітня в Мілані. Саме в програмі третього дня конференції відбулася презентація проектів «Вікімедіа Україна», чільне місце в якій займав фотоконкурс «Вікі любить Землю», про який розповів член оргкомітету конкурсу Ілля Корнійко. Враженнями про презентацію поділився заступник голови правління ГО «Вікімедіа Україна» Андрій Бондаренко:

Наша презентація пройшла досить успішно, ми зірвали аплодисменти публіки, взявши кількістю, лаконічністю, змістовністю доповіді

Оргкомітет звертає увагу учасників конкурсу на те, що світлини одразу потрапляють до конкурсної категорії тільки якщо використовується спеціальний завантажувач. Також обов’язковим є вказання для фотографії правильного ідентифікатора (ID) пам’ятки, який можна дізнатися у списку пам’яток. Цей ідентифікатор складається з літер, які позначають область, і цифр — номера охоронної території. Фотографії з неправильним ID не будуть допущені до участі в конкурсі.

Новини конкурсу, його умови, інформація про призи та інша корисна інформація публікується на сайті — http://wle.org.ua/

Презентацію конкурсу в Мілані в форматі PDF можна переглянути тут: WikimediaUA_MilanConf2013

Нижче невеличка добірка конкурсних світлин завантажених у перший тиждень.