Вікімедіа Україна

Вікіпедія — це величезна вільна онлайн-енциклопедія, яку пишуть не наймані експерти, а волонтери. Але й експерти, доктори наук також стають добровольцями. До Вашої уваги друга історія з серії публікацій про людей, які творять феномен Вікіпедії кожного дня.

Автор фото: Андрій Бутко, ліцензія CC BY-SA 3.0

Віртуально у нас в гостях ветеран Вікіпедії, користувач Білецький В.С. Зареєстрований майже дев’ять років, з листопада 2006-го. Створив понад 17 тисяч статей (список).

Розкажіть про себе, будь ласка.

Володимир Білецький (ВБ): Гірничий інженер, доктор наук, професор. 65 років. Одружений, діти – дочка і син. Троє внуків – хлопчиків. 40 років працював на Донбасі. Зараз – у Полтавському технічному університеті.

Чому Ви почали редагувати Вікіпедію? Ви вперше почали працювати у розділі Вікіпедії українською мовою ще у листопаді 2006 року. І започаткували статтю Абісальна рівнина.

ВБ: Причин декілька. По-перше, життєва установка мого покоління – «зробити себе», цікаво і з користю жити. По-друге, так сталося, що мав солідні банки даних з гірництва і був готовий ними поділитися з людьми. Почав шукати певні можливості – зателефонував колезі-науковцю Анатолію Луцюку. І … виставив першу інформацію в українському секторі Вікіпедії.

Ви передали під вільною ліцензією тритомне довідкове видання «Мала гірнича енциклопедія». Завдяки цьому в україномовному розділі гірнича тематика представлена чи не найкраще з усіх розділів. Чи вважаєте Ви, що якби Ваш приклад наслідували інші науковці, це б сприяло популяризації науки в Україні? Чи це б загрожувало авторським правам колег?

ВБ:  Я про це багато писав, зокрема, на сторінках Вікіпедії. Залучення авторитетних редакторів, які мають матеріал енциклопедичного характеру – це повинно бути пріоритетом у політиці розбудови успішної Вікіпедії. Авторським правам колег це б не загрожувало за умови попереднього друку їхніх праць.

Чи були у Вас конфлікти з іншими дописувачами Вікіпедії? Якщо так, то щодо яких саме питань?

ВБ: Конфлікти – навряд. Певні «тертя» – так. Я ж «не форматний професор» – це не всім подобається. Ну і «демократія спілкування» дає своє. Але ні з ким з колег конфліктів не було. Взагалі, якщо не брати тих, хто приходить у Вікіпедію з метою конфліктувати, то конфлікти виникають з причини різних рівнів знань і компетенцій користувачів, амбіційності, темпераменту тощо.

Чи важко професіоналу змиритися із тим, що будь-хто може відредагувати написане ним? Змінити стиль? Що Ви робите у таких випадках? Чи могли б порадити, що робити іншим експертам, які приходять у Вікіпедію?

ВБ: Професіонал повинен бути і точним, і безкомпромісним у питаннях науки, але стиль подачі матеріалу (точніше варіант академічної подачі матеріалу) може бути різним. Тут Вікіпедія має певні степені свободи – більші, ніж паперові енциклопедії.

Що змушує Вас і зараз редагувати? Що мотивує?

ВБ: Потреба, як я напівжартома говорю – «облагороджувати ойкумену» – ділитися науковим знанням з колегами і широким загалом. Крім того, відсутність наукових текстів у Вікіпедії … зовсім її спростить (приземлить, маргіналізує…). Навпаки, їх збільшення – підвищить якість нашого продукту, контенту Української Вікіпедії. Це і мотивує.

Чи намагалися Ви колись навчити когось іншого редагувати Вікіпедію? Якщо так, то чи вийшло із цього щось? Чи редагує ця людина (ці люди) зараз?

Дерево продуктів нафти (схема)

ВБ: Намагався залучати колег і студентів. Їх практика у Вікіпедії не перевищувала 1 року. Але іноді їх доробок був досить значний – до 1000 редагувань, виставлення рисунків, текстів тощо.

Вікіпедія – це тільки один із проектів Фонду Вікімедіа. Чи редагували Ви якісь інші вікіпроекти? Такі як Вікіцитати чи Вікімандри? Якщо ні, то чому?

ВБ: На все часу не вистачає.

За статистикою є 45 мільйонів носіїв української мови. Активних дописувачів Вікіпедії українською мовою – 16 на один мільйон носіїв^[1]. За цим показником ми випереджуємо росіян (у них 11 користувачів на один мільйон^[2]), але суттєво відстаємо від поляків (у них 26 користувачів на один мільйон^[3]).

Що було б потрібно зробити українській вікіспільноті, щоб залучити більше редакторів? А чи є щось таке, з чим могла б допомогти держава? Чи є якісь кроки, які Ви бачите для цього?

ВБ: Процес створення Вікі-продукту, звичайно, можна було б частково зорганізувати, заохотити. Держава має можливості вплинути на це, зокрема, через МОН. Але на жаль, крім декількох заяв нічого не було.

Але крім держави є ряд наукових громадських організацій – НТШ, ряд галузевих академій. В їх середовищі теж можна «запустити» вікі-механізми. Але й тут – біле поле.

Фонд Вікімедіа того року проводив опитування спільнот різних мовних розділів, в результаті якої було створено програму «Розвиток спроможностей спільноти». На Вікіконференції 2015, яка відбулася у вересні цього року, цю програму представив її керівник, працівник Фонду Вікімедіа Асаф Бартов. Серед шести стратегічних питань пропонувалося вибрати одне для вирішення. За підсумками майже тритижневого обговорення було вирішено зосередитися на Розв’язанні конфліктів та Залученні та підтримці нових редакторів. А яке питання Ви б виділили? І які кроки до його вирішення могли б запропонувати?

ВБ: Я б виділив залучення та підтримку нових редакторів. Адже в основному Вікіпедія (рівень її продукту) залежить від редакторів, а не від конфліктів.

Ви працювали та жили у Донецьку, який зараз окупований. Наскільки складно було змінити місце роботи, проживання, звичний розпорядок дня? Чи вдається Вам редагувати Вікіпедію за цих умов? Чи навпаки, редагування Вікіпедії — спосіб відпочити від складнощів у реальному житті?

ВБ: На всі поставлені запитання можна дати ствердні відповіді. Дійсно – складно у …вигнанні… дуже складно!. (І «за державу обидно» – що вона не дуже переймається сьогоднішньою долею і майбуттям тих 2-3 млн біженців з Донбасу. Тут багато можна говорити… Ось, скажімо, українські МАСМЕДІА так і не приходять на Донбас – це дуже красномовне… Справи замінені гучними заявами в ряді сфер…).

Вікіпедія – дійсно спосіб відпочити від складнощів у реальному житті. Але – далеко не тільки це. Я писав раніше на сторінках Вікіпедії, що, «українська Вікіпедія є найпотужнішим енциклопедичним Інтернет-ресурсом свого національного середовища, у перспективі – одним з основних елементів інформаційного простору. Водночас вона репрезентує українську культуру, історію, науку, промисловість, бізнес та інші сфери і реалії України, а також подає для україномовного користувача багатогранну фахову інформацію про світ. Масштаб і якість кожного національного сектора Вікіпедії побічно є мірилом сучасного суспільного потенціалу певної нації творити новий культурний продукт. По суті сукупність мовних розділів Вікіпедій є майданчиком змагань і репрезентацій світових культур, показником їх сучасних потенцій».

Тож працювати над покращенням нашого національного енциклопедичного Інтернет-ресурсу – вельми важлива задача. В умовах війни ця задача ще більше актуалізується, ще більш гостро постає.

Чи є у Вас улюблена тематика (окрім кола професійних зацікавлень), яку Ви намагаєтеся розкрити у Вікіпедії? Або яку хочете розкрити, якщо такого ще не зробили.

ВБ: Так, у кожного є своя улюблена тематика. Своє хобі. Моя – опис географічних обʼєктів де я побував, де пройшов. До сьогодні захоплююсь гірським туризмом – і відповідно описую Кавказ, Крим…

Розмову вела Олена Захарян, прес-секретар ГО «Вікімедіа Україна».

Туристи. Чатир-Даг. Автор — Володимир Білецький, фото у суспільному надбанні

Вікіпедію удмуртською мовою було засновано 24 жовтня 2005 року.

Культурне життя півмільйонного народу в Росії — це декілька кафедр історії та філології, півтисячі вчителів мови та історії республіки, розсіяних переважно по сільських школах. Додайте театр, хор, республіканську газету в радянському стилі, одну телепередачу, кілька неформальних груп інтелігенції та молодіжну організацію, що проводить мовні табори (це не в усіх) — і маєте уявлення про практично всіх людей, які підтримують традицію національної культури, виключаючи, звісно, народну побутову культуру та самодіяльність.

Культурна традиція такого народу є надзвичайно вразливою, але у той же час зусилля кожної людини, яка працює над розвитком та збереженням його культури, залишають помітний слід. Тим помітніший він, коли створені у перші десятиліття радянської влади інститути почасти стають суто формальними, а почасти й ліквідуються, як Факультет удмуртської філології Удмуртського державного університету, нещодавно об’єднаний з факультетом журналістики. Вищу освіту удмуртською мовою у цьому ВНЗ отримати, звісно, неможливо — так само, як і довчитися удмуртською до закінчення школи.

Повноцінне володіння літературною мовою свого народу стало справою небагатьох, а решті залишається покоління за поколінням втрачати розмовну мову, некорисну поза сільським побутом, та переписуватися на росіян: лише за 8 років між переписами 2002 та 2010 років удмурти втратили 13% своєї чисельності, а з 1926 до 2010 року їхня частка у населенні республіки зменшилася з 52% до 27%. Тим дивніше, що у цих умовах знаходяться ніші, в яких удмуртська культура отримала якщо не бурхливий, то самобутній розвиток, і серед них — сучасна поезія, популярна музика та етномода.

Тим не менше, удмуртська Вікіпедія за десять років свого існування не стала однією з таких точок зростання. Вона була відкрита 24 жовтня 2005 року, дев’ятою з вікіпедій мовами народів Росії, і зараз налічує 3658 статей. За останній місяць вікіпедія збагатилася 24 статтями; за день робиться щось біля десяти редагувань. Більшість нових статей останнього місяця були присвячені містам Польщі та створені користувачем Nemcsakhanemis, який вказав, що володіє удмуртською мовою на базовому рівні, а рідною для нього є польська. У проекті активно працює адмін AlnashPiyash‎.

Хоч і здається, що три з половиною тисячі статей — це небагато, ця цифра не вирізняється з-проміж інших вікіпроектів мовами Росії. За винятком чеченської, татарської, башкирської та чуваської вікіпедій, які вирвалися далеко вперед, решта проектів регіональними мовами Росії не долають планки у 10 000 статей. Знайти фактори, що заважають швидшому розвитку Вікіпедії мовою цієї нації, спробують на семінарі, присвяченому ювілею удмуртської Вікіпедії.

Не знаю, як в удмуртській культурі сприймаються ті кілька людей, що працюють над наповненням своєї Вікіпедії. Однак мені достеменно відомо, як сприймуть таких людей українці. Для українців ця горстка авторів — герої просто через те, що вони виявилися єдиними, хто зараз створює академічні тексти рідною мовою, і одними з небагатьох, хто взагалі публікує щось удмуртською в інтернеті.

Як українці в радянські часи збиралися під пам’ятниками Шевченку, так і зараз удмурти щороку читають вірші біля пам’ятника національному поетові Кузебаю Герду. Назва місця смерті поета, репресованого у справі «Спілки визволення фінських народностей», прозвучить знайомо для багатьох українців: Сандармох. Серед пунктів програми, приписаної нквс-никами діячам удмуртського «розстріляного відродження», лише один перестав бути кримінальним злочином в Росії з тих часів: «Спираючись на велику удмуртську буржуазію, розвинути в Удмуртії та на околицях великі капіталістичні підприємства». Цього і бажаємо удмуртам у річницю створення удмуртської Вікіпедії!

Автор: користувач Вікіпедії Тутовий

19 — 25 жовтня проходитиме черговий міжнародний тиждень Відкритого доступу. Під час Тижня відкритого доступу ініціатива Wikipedia Library спільно зі SPARC запрошують долучитися до глобального віртуального вікімарафону з удосконалення контенту, що стосується Відкритого доступу, зокрема покращувати та створювати нові статті (в т.ч. шляхом перекладу з інших мовних розділів). Тема цього тижня — «Відкриті для співпраці», і Вікіпроекти є якнайкращим місцем, щоб це продемонструвати.  Вікімедіа Україна, в свою чергу, запрошує робити це саме в Українській Вікіпедії.

Яким чином можна продемонструвати свою прихильність до практики надання необмеженого, безкоштовного і постійного доступу до наукових та освітніх матеріалів через мережу Інтернет задля прогресу людства? Варіантів багато:

1. Створити статті на тему Відкритого доступу. Перелік статей до написання знаходиться на сторінці Тематичного тижня, що стартує з 19 жовтня.
2. Поліпшити статтю, що вже існує в Українській Вікіпедії.
3. Завантажити медіафайли, яких бракує у Вікіпедії. Дізнатися, на які файли існують запити, можна на спеціальній сторінці-форумі.
4. У Вікісховищі зберігається величезна кількість файлів, які не ілюструють сторінки у вікіпроектах, і додавання  зображення чи інших медіафайли до відповідних статей також буде внеском у вікімарафон. Колекцію найкращих файлів можна передивитись на сторінці Open Access File of the Day, а медіафайли, що стосуються саме тематики Вільного доступу, можна вибрати у категорії Open access (publishing).
5. Додати шаблон Відкритий доступ до бібліографічних посилань у примітках до статей і таким чином сигналізувати користувачу, що стаття чи книга є у Відкритому доступі.
6. Приєднатися до спільнот WikiProject Open Access у Вікіпедії, Вікіджерелах, Вікіданих.

Для того, щоб ваші редагування не залишились непоміченими ініціаторами марафону та світовою вікіспільнотою, сповістіть про свій внесок на сторінці поступу тижня.

Відкритий доступ — це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі. Рух було започатковано 2002 року на конференції, яка проходила в Інституті відкритого суспільства в Будапешті.  Тоді було прийнято Декларацію відкритого доступу, за нею були заява Біфезда у червні 2003 і Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань у жовтні 2003. Щорічно, з жовтня 2009 року з ініціативи Коаліції наукових видань та академічних ресурсів (SPARC) та за підтримки прибічників з усього світу, проходить міжнародний тиждень Відкритого доступу. Ця акція надає можливість краще ознайомитися з перевагами Відкритого доступу, обмінятися досвідом та ідеями, допомагає розширити коло учасників цього руху. 18 березня 2015 року свою політику Відкритого доступу оприлюднив Фонд Вікімедіа.

У Чернігові відбулося нагородження переможців конкурсу «Визначні постаті Чернігівщини 2015». Конкурс з написання історичних статей до Вікіпедії проводився для учасників ВікіСтудії та запрошених учасників.

Церемонію проводила Віра Казимір, голова ВікіСтудії. Також були присутні директор історичного інституту і почесний голова ВікіСтудії Олександр Коваленко, координатор проекту Микола Приходько. Вручав призи від спонсору конкурсу, інтернет-провайдера «Основа», директор компанії Сергій Малявко. Слово було надано й іншим партнерам ВікіСтудії. Серед них директор ЧНБ Інна Аліференко, що надавала інтернет-центр бібліотеки для проведення віківишколів, та Людмила Линюк, заступник директора Чернігівського обласного історичного музею іменя Василя Тарновського.

Конкурс тривав з 22 червня по 13 жовтня 2015 року. В конкурсі зареєструвалося 15 учасників. Ними було написано 33 статті. Перше місце за найкращу статтю отримала Христина Шарпата — вона написала про українського мистецтвознавця Анатолія Адруга (він був присутній під час заходу). Також інше перше місце зайняла Ольга Дарда за статтю Раковський Леонід Едуардович, вона крім того, ще й написала найбільше статей зі всіх учасників. За кількістю балів зайняли друге місце Ервін Міден (191,3 балів) та третє Катерина Заворотна (176,9 балів).

Партнери ВікіСтудії пообіцяли й надалі допомагати у роботі ВікіСтудії. А нові заняття нової студії — серії семінарів з редагування Вікіпедії — розпочнуться вже наступного місяця. Серед охочих чимало студентів першого курсу та кілька викладачів. Ще б пак — спонсор конкурсу пообіцяв надати в якості головного призу на наступний конкурс планшет.

Фото автора тексту. Їх можна використовувати за умови вказання атрибуції: автор Микола Приходько, ліцензія CC-BY-SA.
Див. цю ж публікацію також у Вікіновинах.

12 жовтня кількість статей у Вікіпедії грузинською мовою сягнула 100 тисяч. За цим числом грузинська Вікіпедія знаходиться на 54-му місці серед 291 мовного розділу Вікіпедії.

За підрахунками, ювілейною стала стаття ალ-ქისკის ნაჰია — це Аль-Кісва, нохія у Сирії, що входить до складу провінції Дамаск, і фактично є передмістям міста Дамаск. Ювілейну для грузинської Вікіпедії статтю створив користувач з ніком Pkhoveli.

Якщо Ви відкрили грузинську Вікіпедію і нічого не зрозуміли, то Вам напевно допоможе розмовник із Вікімандрів 😉

«Уявіть собі, як багато годин кожен із нас присвятив Вікіпедії, скільки щасливих чи гнівних хвилин, скільки емоцій пішло на розміщення 100000 статей!» — десь так пише на Форумі грузинської Вікіпедії її дописувач Mikheil, вітаючи усіх із цим досягненням.

У грузинській Вікіпедії тільки 3 адміністратори. Перша стаття у ній з’явилася у лютому 2004 року, тобто лише на місяць пізніше за українську, але підрахована кількість мовців — 4 млн осіб.

Сподіваємося, цей радісний для грузинів момент надихне Вас створити більше статей про Грузію українською мовою, так, як Ви це робили під час конкурсу статей CEE Spring.

Тим часом, українська Вікіпедія має 594 тисячі статей і за цією кількістю — на шістнадцятому місці; вона поступається китайській, де зараз 845 тисяч статей. Разом у всіх мовних розділах Вікіпедії на сьогодні існує понад 36 мільйонів статей.

Вахтанг VI і Сулхан-Саба Орбеліані (мініатюра 18 століття). Стаття про царя Вахтанга VI — ვახტანგ VI — має статус вибраної в грузинській Вікіпедії.

Ви знаєте, що таке Вікіпедія — це величезна вільна онлайн-енциклопедія. Але чи Ви знаєте, хто це все пише?
Ми постійно закликаємо писати статті у Вікіпедію, і розуміємо: найкраще це робити, показуючи приклад. До Вашої уваги перша історія з серії публікацій про людей, які творять феномен Вікіпедії кожного дня.

Фото: Amakuha, ліцензія CC BY-SA 4.0

2014 рік.  13 червня програма «Бібліоміст» організовує серед бібліотек Всеукраїнський конкурс WikiDay. По всій Україні бібліотекарі знайомилися з сучасною онлайн-енциклопедією Вікіпедія, вчилися правильно подавати власні інтернет-вікі-статті, мали можливість стати найкращим вікізнавцем. Долучились до дня спільного написання статей до української Вікіпедії працівники та користувачі Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки у місті Херсон, і серед них молодий бібліотекар Оля Нестеренко. Допомагала херсонським бібліотекарям волонтер Вікіпедії Anntinomy, яка цілий день розказувала та показувала, що таке Вікіпедія і як її редагувати.

Того дня героїня цієї публікації зацікавилася редагуванням і створила свою першу статтю — «Антракт (фестиваль)» про поетичний арт-фестиваль, який щороку проходить у Херсоні. Цю статтю, створену в рамках заходу «Бібліотечний WikiDay», відзначили у номінації «Найкраща Wiki-стаття».

Мені стало цікаво дізнатись більше про Вікіпедію, про створення статей і я почала знайомитись віртуально з іншими вікіпедистами, які готові допомогти новачкам, — розповідає Оля. — Так я познайомилася з Левоном, який запросив мене на Четверту Вікіконференцію у Київ.

Я новачок, багато чого не знала та не розуміла, але не відчула від досвідчених вікіпедистів якоїсь ворожості, навпаки — при спілкуванні мені пояснювали та розказувати хитрощі й премудрості написання статей.

Далі були тематичні тижні: Місяць Закерзоння, Місячник конкурсу «Пишемо про НАТО». Оля каже, що не прагнула перемоги, бо головне — це створення якісної статті, а тематичні тижні та конкурси давали цю можливість, бо досвідчені члени журі одразу перевіряли, робили зауваження і тим самим вчили, як правильно робити.

На конференції дівчина почула про багато інших вікіпроектів, декілька з яких її зацікавили, серед яких фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», до якого вона долучилась — і це був перший фотоконкурс в житті 🙂 Про мандрівку Херсоном Оля написала допис у блог «Вікі любить пам’ятки».

Головною мотивацією було те, що світлини залишаться нашим дітям і нащадкам (саме зараз це так актуально), та й для мене самої було цікаво дізнатися стільки нового про рідний край, його історію…

І як результат, перемога у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток Херсонської області».

На початку 2015 року Вікіпедія оголосила тематичний Тиждень Херсонщини.

Я вже трохи зналася на створенні статей, тому вирішила на базі своєї бібліотеки провести залучення користувачів до Вікіпедії і тим самим поповнити її матеріалом про Херсонську область. У рамках Тижня Херсонщини мною була поліпшена стаття про рідне село Чорнобаївка. Згодом ця стаття отримала статус доброї.

Паралельно продовжувала проводити індивідуальні консультації читачам бібліотеки, підбирала  літературу для створення ними статей (бо на мою думку, книги та періодика – це основні джерела, без яких створити якісну статтю просто неможливо), разом з користувачами брали участь у Вікіфлешмобі до 11-річчя Української Вікіпедії.

Вікіфлешмоб до 11-річчя Української Вікіпедії, Херсон. Фото: Данелян Анжеліка, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Далі був конкурс з написання статей «Вікіпедія любить пам’ятки», який знову дав можливість розказати про рідний край усьому світові. Нагороджена дипломом за активну участь.

Потім ще один фотоконкурс «Вікі любить Землю» — перемога у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток Херсонської області».

Продовжувала створювати статті в рамках тематичних тижнів: Тиждень Башкортостану, Кримський місяць, Назустріч братам (українсько-білоруський тиждень).

Нам дуже приємно, що й різні посадовці дякують Олі за цю корисну волонтерську роботу: вона вже отримала подяки від директора своєї бібліотеки, начальника міського управління культури, і міського голови. У тексті останньої сказано: «Нагороджується Нестеренко Ольга, завідувач відділу комплектування Херсонської централізованої бібліотечної системи, за плідну працю, вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи міста, громадянську позицію, спрямовану на розповсюдження і популяризацію краєзнавства, залучення користувачів міських бібліотек до поповнення україномовної Вікіпедії матеріалами про м. Херсон». Що ж, приєднуємось до подяк 🙂

Список створених Олею статей можна подивитися тут.

Що для мене Вікіпедія?

• моральне (емоційне) задоволення;
• моє хоббі (коли є час та можливість – створюю статті та редагую);
• популяризація інформації про рідний край на увесь світ;
• пізнання нового, бо при написання статей я вивчаю тему, читаю літературу;
• приємно знати, що ти робиш хорошу та потрібну справу;
• розуміння того, що ти залишиш після себе спадок (інформацію) для усього світу;
• і звичайно ж це знайомство та спілкування з цікавими людьми (бо я комунікабельна особистість).

Це так би мовити основне, що мотивує мене до створення статей та участі у проектах Вікіпедії.

Оля мріє, щоб статті української Вікіпедії були якісніші, тоді і користувачі Інтернету більше будуть шукати інформацію саме у Вікіпедії. Саме тому вона працює над залученням якомога більшої кількості людей до Вікіпедії — бо тільки разом ми зможемо створити вільний доступ до знань.

Цим дописом ми починаємо серію публікацій про дописувачів Вікіпедії. Звісно, у Вікіпедії є свої герої і ветерани, але ми вирішили почати не з адміністраторів, не з тих, хто найдавніше чи найбільше редагує. Оля не належить до якогось уявного пантеону, ні. Звичайна людина, яка хоче робити добро своїми руками. Як і кожен із вас.

Ви, напевне, бачили гумористичні картинки про електронні книгозбірки, де було вилучено файл Біблії через «запит власника авторських прав». Так, якби самі апостоли звернулись до власника сайту, було б смішно 🙂

Біблія — найбільший бестселлер (англ. «той, що найкраще продається») усіх часів і народів. Але будь-яка книга — це не лише текст і, відповідно, належить вона не лише автору тексту. Нехай у випадку з класичною Біблією ми точно не говоримо про ілюстраторів, але про перекладачів і адаптаторів тексту забувати не варто. Тому те, через що текст Біблії справді вилучають із сайтів — це права на переклад.

Але ми точно знаємо одне місце в україномовному інтернеті, де текст Біблії викладено з дотриманням геть усіх авторських прав. І це [барабанний дріб] — Вікіджерела. Текст українською мовою у перекладі Івана Огієнка Ви можете знайти за цим посиланням, вихідний файл .djvu — тут.

Про те, що від Українського Біблійного товариства отримано дозвіл на поширення видання Біблії Огієнка 1988 року під ліцензією CC-BY-SA-3.0 (це означає можливість використовувати переклад за умови згадування автора й ліцензії), ми писали уже доволі давно. Але Вікіджерела — це вільна бібліотека, що не просто пропонує своїм читачам тексти. У Вікіджерелах тексти прийнято вичитувати, звіряючи кожну кому з оригінальним виданням.

Тепер же ми раді повідомити, що вичитку Біблії Огієнка у Вікіджерелах було завершено. Звісно, дорога до ідеалу нескінченна — Ви також можете вичитати текст, щоб дана робота отримала статус перевіреної, тобто вичитаної кількома користувачами. Тоді тут кожна сторінка з 1523-х буде позначена зеленим.

Якщо Ви хотіли б стати справжнім доглядачем книг, Вам пряма дорога у Вікіджерела — вільну бібліотеку-архів, яку можуть наповнювати всі охочі.

УВАГА! Тим, хто вже працює у Вікіджерелах або планує всерйоз цим зайнятися:
До 13 жовтня 2015 року відкрита реєстрація на першу міжнародну конференцію спільноти Вікіджерел. Захід відбудеться 20-22 листопада 2015 року у Відні (Австрія). Більше інформації про сам захід можна знайти тут Wikisource Conference 2015. Бажаємо успіхів! 🙂