Експерти вважають необхідним запровадження свободи панорами в Україні. Про це йшлося на круглому столі на тему «Свобода панорами», який відбувся у четвер 26 березня у бізнес-центрі «ЛІГА». Зокрема, мова йшла про законопроект щодо змін до Закону України «Про авторське право та суміжні права» №1677, зареєстрований 29 грудня 2014 року.
Круглий стіл «Свобода панорами» (26 березня 2015 року). Модератор заходу — Олександр Попов. Автор — Ilya (CC-BY-SA-4.0)
Модерував захід Олександр Попов, головний редактор видання «Юрист і закон». Представляли законопроект його творці й ініціатори Дмитро Говор, розробник законопроекту, керівник адвокатського бюро «Говор» (м. Вінниця), член ГО «Вікімедіа Україна», та Левон Азізян, юрист, член правління ГО «Вікімедіа Україна».
Левон Азізян пояснив, що свобода панорами – це можливість вільно фотографувати, замальовувати або знімати на відео твори архітектури та мистецтва, які знаходяться в громадському місці, і публікувати такі зображення чи відео за умови зазначення автора твору. Суть в тому, що для всього цього не потрібен дозвіл автора фотографованого твору. Ця норма закріплена в законодавстві 83 країн світу від США до Японії, включаючи більшість країн Європейського Союзу, а з 2014 року вона також запроваджена і в Російській Федерації, серед інших сусідів України немає свободи панорами лише в Білорусі та Румунії.
Наразі порушення закону відбувається дуже часто, оскільки він вимагає отримання дозволу автора твору на публікацію фото. За дозволами ж майже ніхто не звертається, а автори майже ніколи не звертаються до суду для захисту своїх прав, тому закон фактично не діє. Натомість зараз, наприклад, будівля Верховної Ради та більшість пам’ятників Шевченку підлягають під заборону публікування їх зображень, оскільки їх автори померли менше ніж 70 років тому.
Таким чином, запровадження свободи панорами стане вигідним для всіх. Тим паче, що зараз авторство фотографа, зазвичай, і так зазначається. Але часто не зазначають архітектора чи скульптора.
Чим свобода панорами буде вигідною для авторів творів? Вони уже отримали свою винагороду за те, що створили твір, а вільне поширення знімків приносить відомість.
Вигоду отримають і державні установи, яким потрібно користуватися такими фотоматеріалами, і громадськість. Зокрема, Вікіпедія, сервери якої знаходяться у Сполучених Штатах, не може користуватися зображеннями, що порушують авторські права.
Ризики від запровадження свободи панорами радше стереотипні. Так, вона дозволить комерційне використання зображень архітектурних творів, однак і зараз автори цих творів не можуть отримати доходу від реалізації їх знімків.
Зліва направо: Левон Азізян, член Правління ГО «Вікімедіа Україна», та Дмитро Говор, розробник законопроекту №1677. Автор — Ilya (CC-BY-SA-4.0)
Дмитро Говор розповів про деталі запропонованих змін. Пропонується доповнити статтю 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права», де вказано, що допускається вільне використання твору без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) за умови обов’язкового зазначення імені автора і джерела запозичення, новим пунктом: «відтворення будь-яким способом, крім механічно-контактного копіювання, творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, які знаходяться у громадських та публічно доступних місцях (за винятком експозицій виставок і музеїв), а також використання зображень, відеограм таких творів».
Розробник законопроекту підкреслив простоту своєї пропозиції: «Проект усуває монополію автора чи іншого правовласника твору на використання зображень тих творів, що мають публічну значимість». Він також зауважив, що у статті 5, розділу 3 (h) директиви 2001/29/EC Європейського парламенту і Ради від 22 травня 2001 р., присутнє положення щодо гармонізації певних аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві і надається можливість (хоча і не вимагається) державам-членам ЄС включати пункт про «свободу панорами» у свої закони про авторське право.
Марія Ортинська, директор «IPStyle». Автор — Ilya (CC-BY-SA-4.0)
Марія Ортинська, патентний повірений, директор патентно-юридичної компанії «IPStyle», відзначила: «відсутність в українському законодавстві свободи панорами стримує розвиток науки і освіти». На її думку це зачіпає і туризм теж, адже не можна включати ні у підручники, ні у довідники зображень визначних місць. Вона також згадала про так званих «патентних тролів», які реєструють не нові об’єкти, а потім вимагають коштів від бізнесу. Свобода панорами може дати поштовх до розвитку інших об’єктів авторського права і бізнесу, і творчості.
Зліва направо: Клим Братківський, Олексій Арданов, Анна Ляшенко. Автор — Ilya (CC-BY-SA-4.0)
Олексій Арданов, головний спеціаліст відділу авторського права та суміжних прав Державної служби інтелектуальної власності України висловив зауваження, що ДСІВ насамперед «піклується про інтереси суб’єктів авторського права і суміжних прав». На його думку у законопроекті дотримано особистих немайнових прав авторів, але майнові права порушуються, але він розуміє, що потрібно шукати баланс між інтересами суспільства і користувачів. Олексій згадав про триступеневий тест, який мають пройти винятки із авторського права, щоб не завдати шкоди комерційним інтересам правовласників. Говорячи про те, що в Україні не дуже висока активність авторів із захисту своїх прав, представник ДСІВ згадав про існування організації колективного управління майновими правами «Статус», яка мала бути посередником між авторами та користувачами і мала управляти на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав. Він теж згадав про необов’язковість директиви 2001/29/EC Європейського парламенту і Ради від 22 травня 2001 р., про яку говорилося вище. Олексій зазначив, що існує «урядовий» законопроект, який передбачає «свободу панорами» без комерційного використання, але в ході дискусії він побачив недолік цього законопроекту, адже він унеможливлює використання свободи панорами для твору, який є основним об’єктом зображення, що саме потрібно було б для використання у таких проектах як Вікіпедія.
Серед учасників заходу також був Клим Братківський, який взяв участь у дискусії після виступу. Як адвокат, який часто захищає права авторів творів, що можуть підпадати під дію положень свободи панорами, він вважає, що потрібно розрізняти можливість використання в комерційних цілях окремий твір (на листівці, чи магнітику наприклад), що слід заборонити з комерційною метою і використання твору як частини чи ілюстрації у складі іншого, що варто дозволити, в тому числі з комерційною метою. Недоліком законопроекту №1677 він вважає необхідність перелічувати усіх авторів творів (споруд та пам’ятників), які потраплять до відео чи фотографії. Адже це можуть бути десятки об’єктів, авторство яких може бути дуже складно встановити, якщо взагалі можливо. Анна Ляшенко, юрист компанії IPStyle, зауважила, що слід звернути увагу на правозастосування у країнах, де немає свободи панорами з комерційною метою, адже там комерційним використанням вважаються лише ті випадки, коли саме певний твір виключно спричинив комерційний зиск. У випадках використання творів образотворчого та ужиткового мистецтва можуть бути запитання щодо патентування. Також вона застерегла, що межа між комерційним та некомерційним використанням дуже тонка, адже вигода може бути і непряма, від роздаткових (промоційних) матеріалів, що може створювати додаткові юридичні труднощі.
Зліва направо: Олена Захарян, прес-секретар ГО «Вікімедіа Україна», Наталія Тимків, виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна». Автор — Ilya (CC-BY-SA-4.0)
Своєрідні підсумки зробив Олександр Попов, який підкреслив, що свобода панорами – актуальне питання, яке на часі, на яке можна мати багато різних точок зору і хотілося б, щоб в результаті дискусій ми отримали «закон, який дійсно враховував би думки більшості зацікавлених сторін і який був би дійсно збалансованим».
Нагадаємо, що 21 січня 2015 року українські вікіпедисти почали кампанію за ухвалення законопроекту про свободу панорами, за цей час за підтримку було зібрано більше 10 тисяч підписів.
Подобається Завантаження…
Вікімедіа Україна 