Суд виграно: державні списки пам’яток мають бути відкритими

Для проведення фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» та систематизації інформації про культурний спадок нашої країни, ГО «Вікімедіа Україна» формує списки пам’яток історії, культури, архітектури та археології з офіційних державних переліків. Для цього ми надсилаємо запити – а відповідальні органи повинні надавати нам цю абсолютно вільну і публічну інформацію впродовж п’яти робочих днів (за Законом України «Про доступ до публічної інформації»).

Проте, на жаль, не завжди все складається так, як має бути. Частина чиновників втрачає списки пам’яток, не веде їх належним чином, а частина – прямо відмовляється їх відкривати, стверджуючи, що ця інформація є «службовою», що абсолютно суперечить і закону, і здоровому глузду. Припущення щодо мотивів, які можуть мати при цьому службовці, – тема для окремої розмови.

Ми вирішили боротися і йти далі. Від імені виконавчого директора «Вікімедіа Україна» Наталії Тимків, за підтримки Фонду захисту права на доступ до інформації Інституту Медіа Права, подали судовий позов проти Покровської райдержадміністрації Дніпропетровської області – одного з органів, який не надавав списки.

Як не рідко трапляється це в нашій країні, суд став на нашу сторону і ствердив, що державні списки пам’яток культури мають бути відкритими. Тепер РДА має відкрити нарешті нам інформацію, запитувану ще в серпні минулого року.

А тим часом, конкурсні списки «Вікі любить пам’ятки» у Вікіпедії, які є наразі найповнішим переліком пам’яток культурного спадку України, ще містять й інші білі плями.

Фото: Спасо-Преображенський кафедральний собор Дніпропетровська. Об’єкт культурної спадщини та найкраща фотографія Дніпропетровської області за результатами фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки” 2014 року Автор: Сергій Рижков, ліцензія CC-BY-SA 4.0

Оприлюднено в Поточні події, Співпрація з державою | Позначки: , , | 6s коментарів

Завершено конкурс «Військова справа» у Вікіпедії

З 10 листопада до 10 грудня включно в україномовному розділі Вікіпедії проходив конкурс «Військова справа». Організаторами конкурсу стали його ініціатор командир батальйону територіальної оборони «Донбас» Семен Семенченко та ГО «Вікімедіа Україна».

Поштовхом до проведення конкурсу стала низька наповненість Вікіпедії статтями військової тематики. Зокрема, були мало висвітлені події Першої світової війни, в тому числі, не описані видатні операції, недостатня увага приділялась загальним військовим темам, темам про зброю, збройним силам інших країн. А найголовніше, недостатньо були висвітлені теми саме з історії формування Збройних cил України та сучасним військовим об’єднанням, які ведуть бої в зоні АТО.

Пам'ятник Богданові Хмельницькому

фото Pedro J Pacheco (CC BY-SA 4.0)

До офіційного початку конкурсу у Вікіпедії та на сайті «Вікімедіа Україна» було сформовано сторінки з вимогами до конкурсних статей: об’єм не менше 5000 байтів; статті повинні були бути започаткованими конкурсантами у Вікіпедії протягом конкурсного періоду; не містити жодних ознак автоперекладу ; мати енциклопедичний характер; відповідати критеріям значимості; не порушувати авторські права й не містити оригінальних досліджень. Окрім написання нових статей, в ході конкурсу можна було покращувати неповні статті («заготовки»), які були створені виключно роботами або мали менше 7000 байтів за розміром.

Учасникам були запропоновані теми майбутніх статей:

• Збройні сили України;
• Збройні сили в цілому. Військова служба. Військове життя;
• Загальні питання військових операцій. Тактика. Оперативне мистецтво. Стратегія;
• Театри воєнних дій. Історія воєн;
• Служба військ. Бойова підготовка військ;
• Окремі роди військ (піхота, кавалерія, кінні війська, моторизовані війська, артилерія, ракетні війська, бронетанкові війська, інженерні війська, військова авіація, військово-морські сили, різні технічні служби та їхні функції);
• Особовий склад, організація;
• Зброя;
• Військова історія;
• Біографії воєначальників, бійців, майстрів бойових мистецтв.

Також була створена сторінка із переліком відсутніх статей у Вікіпедії.

Головною вимогою до участі в конкурсі стало знання української мови. Для участі у конкурсі зареєструвалось 63 учасники. На конкурс було подано 790 статей. З них до конкурсної категорії віднесено 732 статті, серед них 545 повноцінних статей. З них 97 статей стосувались військової справі в Украні, 177 — історії військової справи, а решта — сучасності. За темами статті розподілилися так:

• 95 статей про військові з’єднання, армії, спецслужби, організації;
• 77 статей про видатних людей;
• 74 стосуються флоту;
• 65 стосуються бронетехніки та військових автомобілів;
• 53 про військові операції, війни, битви тощо;
• 52 стосуються авіації, ракет, ядерної зброї;
• 29 стосуються артилерії;
• 22 стосуються стрілецької та холодної зброї;
• 78 статей на інші теми.

Тижнева статистика наступна: протягом першого тижня було створено 250 статей, на другому тижні — 115 статей, на третьому — 158 статей, на четвертому — 267 статей. Загальний об’єм  доданої інформації – 12 336 515 байтів.

Переможцями за результатами конкурсних тижнів стали такі користувачі:

• Перший тиждень — Олексів (66,8 балів), Nickispeaki (63,4);
• Другий тиждень — Кочергін Роман (90,4), Миша историк (80,9);
• Третій тиждень — Яким (173), Nickispeaki (53,8);
• Четвертий — Nickispeaki (199,8), Sas1975kr (150,9).

Також журі відзначило авторів найкращих статей, створених протягом конкурсу:

• Ahonc — Ушанування пам’яті Євромайдану та Небесної сотні (5,5);
• Nabak — Батальйон «Збруч» (5,0), 8 батальйон територіальної оборони (6,0), 19 батальйон територіальної оборони (5,5);
• Pavlo1 — Система АВАКС НАТО (6,0), Конфлікт на острові Даманський (6,0);
• Sas1975kr — Лінійні кораблі типу «Норт Керолайна» (6,0);
• SKovoroda — Пізньосередньовічна Софійська брама (5,5);
• Яким — Крейсери класу Ticonderoga (5,0).

За умовами конкурсу цінними призами буде відзначено користувачів, які посіли перші п’ять місць:

• Nickispeaki (365,4);
• Кочергін Роман (292,0);
• Миша историк (281,1);
• Яким (280,0);
• Onyx1423 (213,6).

Статті на українську тематику, насамперед, стосувались подій на сході України. Зокрема, було створено статті практично про всі батальйони територіальної оборони та про героїв цих кривавих подій.

У журі працювало 7 осіб, які є досвідченими вікіпедистами. Деякі з них неодноразово були членами журі інших конкурсів. Журі відзначило активність конкурсантів, їхнє прагнення створювати цікаві статті, вболівання за розвиток самої Вікіпедії, яка буде наповнена корисним контентом.

Урочище Вал у Чернігові. Фото з конкурсу «Вікі любить пам'ятки 2013». Автор: Kovalvl (CC-BY-SA-3.0)

Урочище Вал у Чернігові. Фото з конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2013». Автор: Kovalvl (CC-BY-SA-3.0)

Оприлюднено в Конкурси | Позначки: , , , , | Коментарі Вимкнено до Завершено конкурс «Військова справа» у Вікіпедії

Скільки сайтів посилається на Вікіпедію?

Як повідомляє Блог Вікімедіа, в університеті міста Шеффілд (Велика Британія) дослідили структуру посилань на сторінки Вікіпедії, що розміщені на зовнішніх сайтах, підрахувавши кількість посилань для кожного з доменів верхнього рівня на кожну з мовних версій Вікіпедії.

Інтерактивна діаграма подана на сторінці https://public.tableausoftware.com/profile/g.demartini#!/vizhome/nonEnglishWikipediasInLinks/Story2

Карта посилань на сторінки Вікіпедії. Українська виділена кольором (внизу праворуч)

Результати дослідження показали, що:

  • Найпопулярнішою за кількістю посилань є англомовна вікіпедія. Наступними за кількістю посилань є іспанська, індонезійська та німецька Вікіпедії.
  • Із 36 посилань на Вікіпедію половина — це посилання з сайтів під доменним іменем .com, що ведуть на англомовну Вікіпедію.
  • На іспанську, індонезійську і португальську Вікіпедії найбільше посилань генерують сайти під доменом blogspot.com.
  • На німецьку та французьку Вікіпедії найбільше посилань генерують сайти під доменами .de і .fr відповідно.

Інтерактивну діаграму для розділів Вікіпедії, окрім англійського, можна оглянути за посиланням https://public.tableausoftware.com/profile/g.demartini#!/vizhome/nonEnglishWikipediasInLinks/Story1. У верхньому кутку кожної клітинки відображено код мовного розділу Вікіпедії та домен верхнього рівня. Розміри клітинок пропорційні кількості посилань, які генерують сайти з адресами у відповідному домені верхнього рівня.

Карта посилань на сторінки Вікіпедії, окрім англомовної. Українська виділена кольором (внизу праворуч)

Список доменів, які було залучено до аналізу, показано на сторінці https://publicsuffix.org/list/effective_tld_names.dat.  Що стосується результатів українського розділу Вікіпедії, вони, за підрахунками дослідників, порівняно скромні:

  • 2506 посилань дослідники знайшли на сайтах з адресами домену .org
  • 1829 — домену .it
  • 1801 — домену .com
  • 1632 — .appspot.com
  • 1198 — blogspot.com
  • 427 — org.ua
  • 427 — net.tr
  • 176 — .net
  • 163 — com.ua
  • 133 — .ua
  • інші дають менше, ніж 100 посилань.

Джерело: Скільки сайтів посилається на Вікіпедію?

Оприлюднено в Аналітика, Статистика | Позначки: | Залишити коментар

Шанс скоротити гендерний розрив у Вікіпедії

Серед український вікіпедистів також переважають чоловіки (вікізустріч 2009 рік, cc-by-sa, автор Pavlo Shevelo)

Серед українських вікіпедистів також переважають чоловіки (вікізустріч 2009 р., cc-by-sa, автор Pavlo Shevelo)

Цього року Фонд Вікімедіа вирішив спрямувати частину ґрантових коштів на подолання однієї конкретної проблеми у вікі-проектах — гендерного розриву (Gender gap).

Важлива думка, яку спільнота Вікіпедії та інших вікі-проектів намагається донести до кожного читача — це те, що їх створюють «звичайні люди», такі ж які він чи вона. Насправді це не зовсім так. Активні редактори Вікіпедії не тільки в тисячі разів рідкісніші, ніж читачі, вони ще й значно менш різноманітні. Випадково вибраний вікіпедист найбільш імовірно буде 20-30 річним чоловіком з вищою освітою, без сім’ї. Серед редакторів Вікіпедії тільки близько 13% жінок, більше того, жінки-редактори в середньому роблять менше редагувань за одиницю часу, ніж чоловіки. Для декого це просто статистичні факти, тоді як інші бачать у цьому проблему, яку можна і слід долати. До останніх зокрема належать представники Фонду Вікімедіа, серед яких Сіко Бутерс (Siko Bouterse) — Голова комітету з видачі індивідуальних ґратів (Individual Engagement Grants, IEG). Цього року вона ініціювала кампанію Inspire Grants, спрямовану на подолання гендерного розриву в проектах Фонду Вікімедіа.

На програму виділено 250 тис. доларів (кошти із одного раунду видачі індивідуальних ґрантів (IEG) і 3-ох місяців ґрантів на події і проекти (PEG)). Планується залучити близько півтисячі учасників, згенерувати сотню ідей, серед яких буде обрано два десятки найкращих. Зараз триває підготовчий етап кампанії, у березні всі охочі братимуть участь у створенні і вдосконаленні нових ідей, що допоможуть залучити більше жінок до проектів Вікімедіа. До кінця квітня стануть відомими проекти, які отримають фінансування, а в травні-жовтні вони будуть втілюватись у життя й одночасно оцінюватись комітетом. У кампанії беруть участь усі мовні розділи, проте найбільший інтерес для організаторів становлять 5 із них, серед яких і український. Цьогорічна кампанія, присвячена подоланню гендерного розриву, може бути тільки першою зі схожих ініціатив, спрямованих на конкретну проблему у вікі-проектах.

Яких же позитивних змін можна очікувати, якщо Фонду Вікімедіа вдасться досягнути мети і залучити більше жінок до вікі-руху? Хто від цього виграє? По-перше, позитивні зміни можуть помітити читачі. Адже є теми, які просто частіше цікавлять жінок, ніж чоловіків: від весільних вбрань англійської принцеси до рукоділля, від жіночого здоров’я до біографій визначних жінок. Звісно, не всі жінки-вікіпедистки писатимуть на більш «жіночі» теми, і не всі «жіночі» теми повинні бути описані жінками, але важко сперечатись із тим, що чим більша різноманітність авторів, тим більша і різноманітність статей.

Від залучення більшої кількості жінок до Вікіпедії виграє і спільнота: кількісно і якісно. Жінки можуть принести нові навички і знання, як професійні, так і міжособистісні. Нарешті, можливо, найменша, але, напевно, найважливіша група людей, для яких ця програма матиме позитивний ефект — це самі жінки, які хотіли би редагувати, але не можуть цього робити з певних причин. Для них ми повинні використати цей шанс і запропонувати свою допомогу, не тому, що вони слабкі, а тому, що вони нам потрібні. Долучитись до програми можна тут.

Оприлюднено в Поточні події | Коментарі Вимкнено до Шанс скоротити гендерний розрив у Вікіпедії

Українська Вікіпедія святкує своє 11-річчя

30 січня 2004 року була створена перша стаття в українській Вікіпедії, що поклало початок найбільшій в історії україномовній енциклопедії.

 11 років тому, 30 січня 2004 року, була створена перша цілком змістовна стаття в українській Вікіпедії – «Атом», – яку започаткував тоді ще незареєстрований користувач Юрій Коваль з Японії. Менш як за місяць по тому інформація про існування української Вікіпедії з’явилась на українських форумах.

Пізніше, 4 квітня 2004 року було офіційно активовано український мовний розділ Вікіпедії, коли в ньому налічувалось понад 1000 статей. До кінця 2004 року в українській Вікіпедії вже нараховувалось понад 10 тисяч статей.

Надалі україномовний розділ Вікіпедії нарощував темпи свого зростання: за 4 роки кількість статей перевищила сто тисяч. У квітні 2010 року – 200 тисяч, у липні 2011 року – 300 , а у вересні 2012 року – 400 тисяч статей. У травні минулого року українська Вікіпедія перетнула позначку в півмільйона статей.

На сьогодні українська Вікіпедія – найбільша енциклопедія українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховується понад 550 тисяч статей, і вона посідає 16-те місце за кількістю статей серед 288 мовних розділів Вікіпедії. В українській Вікіпедії є близько 2300 зареєстрованих користувачів, які протягом останнього місяця здійснили принаймні одне редагування, а за всю історію її редагувало понад 41 тисяча зареєстрованих користувачів. Українська Вікіпедія є найвідвідуванішим україномовним інформаційним ресурсом: так, відвідуваність цієї онлайн-енциклопедії українською мовою становить близько 90-та мільйонів переглядів сторінок на місяць.

Задля популяризації української Вікіпедії з 2011 року в ній проводяться конкурси на написання статей. Їх доповнюють фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Крім того до написання та поліпшення статей залучаються студенти провідних університетів та співробітники бібліотек в багатьох областях України, а самі вікіпедисти для збирання фотографій та інформації про містечка та села України організовують Вікіекспедиції. Всі ці проекти реалізуються за підтримки Громадської організації «Вікімедіа Україна», яка створена 2009 року задля підтримки і популяризації Вікіпедії й інших проектів Фонду Вікімедіа в Україні та розвитку їх спільнот, а також численних партнерів.

«На сьогодні відбулось вже 9 конкурсів на написання статей, учасники яких створили та поліпшили близько 2,5 тис. статей, а протягом фотоконкурсів завантажено понад 138 тис. світлин пам’яток культурної спадщини та природно-заповідного фонду України», – зауважив голова правління Громадської організації «Вікімедіа Україна» Андрій Макуха.

До дня народження української Вікіпедії проводиться Вікіфлешмоб, який триватиме з 30 січня до 1 лютого 2015 року. «Ідея акції полягає у тому, аби кожний українець написав бодай 1 статтю до української Вікіпедії. Для участі у Вікіфлешмобі необхідно зайти на його сторінку та ознайомитись із загальними правилами акції. Писати статті можна як вдома, так і під час зустрічей досвідчених редакторів Вікіпедії, які відбудуться у Запоріжжі, Мелітополі, Львові, Харкові, Херсоні, Черкасах, Чернігові, смт Покровське на Дніпропетровщині, а також у низці міст Харківської області. Найактивніші учасники отримають пам’ятні вікісуверніри», – зазначила виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків.

Дописувачі Вікіпедії, будучи волонтерами, поліпшують її якість та приносять користь українському суспільству, поповнюючи духовну скарбницю українського народу.

Зазначення авторських прав: логотип Вікіпедії © Wikimedia Foundation, ліцензія CC BY-SA 3.0. Використання логотипа регулюється політикою щодо торгових знаків Фонду Вікімедіа.

Оприлюднено в Історія, Прес-релізи | Позначки: , , , | Залишити коментар

До дня народження української Вікіпедії відбудеться Вікіфлешмоб

Wikiflashmob-ukwiki-11yearsВ українській Вікіпедії з 30 січня по 1 лютого пройде Вікіфлешмоб, присвячений 11-річчю української Вікіпедії. Протягом Вікіфлешмобу користувачів Інтернету закликають долучатися до розбудови української Вікіпедії, створивши нову статтю. Найактивніші учасники акції отримають пам’ятні сувеніри.

30 січня 2015 року українська Вікіпедія святкуватиме 11-річчя від часу створення першої статті. До цієї знаменної дати Громадська організація «Вікімедіа Україна» оголошує про проведення Вікіфлешмобу з написання нових статей до української Вікіпедії, який триватиме з 30 січня до 1 лютого 2015 року.

Участь у цьому Вікіфлешмобі можен взяти кожен охочий: для цього необхідно написати нову статтю на будь-як тему. Для новачків створено сторінку Вікіфлешмобу, яка пояснює ключові засади енциклопедії та дозволяє легко створити статтю через «Майстер написання статей». Всі статті мають відповідати критеріям значимості, бути написаними на підставі авторитетних джерел та посилатись на них, не порушувати авторського права, а також дотримуватись нейтральної точки зору й не містити оригінальних досліджень.

Також на сторінці зазначено, як знайти тему нової статті, коли початківець не знає, про що можна написати. Для цього у Вікіпедії укладено спеціальні списки «червоних посилань» – тобто статей, яких поки що бракує в онлайн-енциклопедії. Для участі в акції також не обов’язково писати статтю саме в дні проведення флешмобу: її можна підготувати заздалегідь, а вже під час акції лише зберегти статтю у Вікіпедії.

Найактивніші учасники акції зможуть отримати невеличкі пам’ятні сувеніри від організаторів: або поштою, або прийшовши на «вікізустрічі» у Києві, Запоріжжі, Львові, Харкові, Черкасах, Чернігові чи смт. Покровське на Дніпропетровщині. На таких зустрічах охочі також зможуть поспілкуватися із досвідченим дописувачами сайту, розпитати про функціонування Вікіпедії та провести час разом з вікіпедистами за написанням статей. Про час та місце зустрічей вікіпедистів можна дізнатись на сторінці Вікіфлешмобу або на сайті Громадської організації «Вікімедіа Україна».

Вікіпедія є суто волонтерським проектом, який розвивається завдяки користувачам Інтернету, які у свій вільний час працюють над поліпшенням якості популяної онлайн-енциклопедії, створюючи нові й доповнюючи вже наявні статі, завантажуючи власні фотографії та медіа файли. Крім того, до написання статей долучаються студенти вишів та працівники бібліотек.

Нагадаємо, що перший Вікіфлешмоб був проведений 27 квітня 2014 року, і він був присвячений пам’яті Ігоря Костенка, редактора Вікіпедії, який загинув 20 лютого 2014 року під час розстрілу активістів Євромайдану на вул. Інститутській у Києві. Ігор Костенко ще перед трагічними подіями прагнув реалізувати ідею Вікіфлешмобу.

Зазначення авторських прав: логотип Вікіпедії © Wikimedia Foundation, ліцензія CC BY-SA 3.0. Використання логотипа регулюється політикою щодо торгових знаків Фонду Вікімедіа.

Оприлюднено в Анонси, Прес-релізи, Проекти з партнерами | Позначки: , , , , , , , , | 2s коментарів

У Харкові відбувся перший віківишкіл для бібліотекарів Харківської області

Співробітники бібліотек Харківської області під час віківишколу з основ редагування Вікіпедії у Харківській обласній універсальній науковій бібліотеці

21 січня 2015 року у Харківській обласній універсальній науковій бібліотеці відбувся майстер-клас з основ редагування Вікіпедії для співробітників бібліотек з Харківської області.

У цю середу в рамках програми «БоГеМА» Громадської організації «Вікімедіа Україна» у Харкові відбувся віківишкіл з основ редагування Вікіпедії, який проходив у приміщенні Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. На цьому віківишколі, який провів член ГО «Вікімедіа Україна» Сергій Петров, були присутні співробітники ХОУНБ, а також співробітники бібліотек з Богодухова, Змійова, Чугуєва та Чугуївського району. Подібний захід став першим у Харківській області, що був проведений саме для бібліотекарів.

Під час віківишколу Сергій Петров розповів про основні правила Вікіпедії та на конкретних прикладах пояснив їх роботу. Значну увагу було приділено питанню створення нової та редагування вже наявної статті чи її розділу за допомогою вікірозмітки — зокрема, форматування тексту, створення виносок, маркованих та нумерованих списків, а також використання панелей редагування.

Також харківський активіст ГО «Вікімедіа Україна» коротенько презентував програму «БоГеМА», яка передбачає участь працівників бібліотек, галерей, музеїв та архівів у поліпшенні якості статей в українській Вікіпедії. Як було наголошено під час презентації, ця програма може посприяти поліпшенню якості статей про населені пункти, організації, установи та людей, чия діяльність пов’язана з Харківською областю.

Значна кількість питань учасників віківишколу стосувались проблем критеріїв значимості (зокрема, письменників, краєзнавців та громадських активістів), авторського права на тексти та зображення, а також механізму вилучення статей у Вікіпедії, яке відбувається шляхом обговорення редакторами Вікіпедії на основі аргументів з посиланням на правила Вікіпедії.

Під час тренінгу учасники також мали можливість ознайомитись із наявними україномовними електронними посібниками з редагування Вікіпедії.

Також з директором Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки Наталею Шостко було домовлено про подальшу співпрацю в рамках програми «БоГеМА», яка викликала зацікавленість в учасників віківишколу, у Харкові та в районах Харківської області. Як зазначив Сергій Петров, «Харківська обласна універсальна наукова бібліотека є координатором бібліотек Харківської області, тому реалізація проекту зі співпраці з районними бібліотеками має велику перспективу».

Серед найближчих заходів планується провести 31 січня 2015 року у Харківській обласній універсальній науковій бібліотеці та низці районних бібліотек Харківської області Вікіфлешмоб до 11-річчя української Вікіпедії.

Зазначення авторських прав: світлина «Wikiworkshop GLAM Kharkiv 21012015 1» авторства Kharkivian з Вікісховища за ліцензією CC BY-SA 4.0.

Оприлюднено в Наука і освіта, Поточні події, Проекти з партнерами, Публічні заходи | Позначки: , , , , | Залишити коментар

Один на п’ять тисяч

30 січня відзначатимемо одинадцятиліття опублікування першої статті на сайті україномовної «Вікіпедії»

Тарас Головко

ЮРІЙ ПЕРОГАНИЧ
ЮРІЙ ПЕРОГАНИЧ
Сьогодні, в добу інформаційних технологій, надзвичайно складно обійтися без використання цього потужного інформаційного ресурсу. Одним із кількох тисяч ентузіастів по всій країні, котрі регулярно наповнюють контент української «Вікіпедії» різноманітними публікаціями, є генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, засновник ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич.

Уже понад п’ять років ви редагуєте сторінку в мережі Інтернет української версії популярної в усьому світі Вільної енциклопедії — англійською Free Encyclopedia. Розкажіть про засновників цього унікального інтернет-проекту, що отримав назву «Вікіпедія»?

— «Вікіпедії» могло б і не існувати, якби не спільні зусилля науковця Лоренса Сенгера і підприємця Джиммі Вейлза. Ці двоє американців спочатку започаткували вільну енциклопедію «Нупедію», до якої мали писати лише волонтери-науковці. Через десять місяців після старту проекту, у січні 2001-го, було створено «Вікіпедію» як допоміжний сайт для «Нупедії». Однак статті у «Вікіпедії» тепер міг редагувати кожен бажаючий. За перший рік існування на сайті «Нупедії» з’явилася лише 21 стаття, тоді як у «Вікіпедії» за перший місяць було створено 200 статей, а за перший рік існування — 18 тисяч! Розробкою «Вікіпедії» на початку її створення займався в основному Сенгер, а Вейлз відповідав за фінансування проекту. Оскільки Сенгер від самого початку реалізації проекту мав статус найнятого працівника, то Вейлз вважає себе єдиним засновником «Вікіпедії». Останній категорично з цим не погоджується і відстоює право називати себе співзасновником Вільної енциклопедії.

Сьогодні англомовну версію «Вікіпедії» щомісяця відвідують близько 500 мільйонів користувачів у всьому світі. А чи володієте ви статистикою, скільки користувачів заходить на сайт україномовної «Вікіпедії»?

— За моїми підрахунками, українську «Вікіпедію» хоча б раз на місяць переглядають близько 11 мільйонів осіб. Проте популярність «Вікіпедій», які функціонують різними мовами світу, краще міряти не числом користувачів, а кількістю переглядів сторінок. Приміром, за 2014 рік для української «Вікіпедії» цей показник становив 919 млн переглядів сторінок. Для порівняння, 2012 року було 591 млн, а 2013 року — 895 млн переглядів.

Ріст відвідуваності 2013 року, порівняно з 2012-м, становив 51%, тоді як 2014-го відвідуваність української «Вікіпедії», порівняно з 2013 роком, зросла лише на 3%. І це дуже тривожний показник, який я пов’язую не лише з воєнними подіями і зниженням темпів проникнення Інтернету в Україні, а й із недалекоглядною державною мовною політикою, зокрема дією закону Ківалова-Колесніченка про мови. Проте навіть за таких умов популярність української «Вікіпедії» вражає. У грудні 2014 року було 89 мільйонів переглядів сторінок, або в середньому по 33 сторінки щосекунди впродовж доби!

Особисто вами започатковано і опубліковано близько 2 500 статей в українській «Вікіпедії». За яким принципом ці публікації можна класифікувати?

— У «Вікіпедії» українською мовою нині нараховується близько 548 тисяч статей. Ця цифра щодня зростає приблизно на 200 статей. Так, у грудні 2014-го кожні 18 секунд здійснювалося нове редагування, і кожні 8 хвилин створювалася нова стаття!

«Вікіпедія» — універсальна енциклопедія, тому в ній є статті на будь-які теми. Загальне поняття про класифікацію статей можна отримати з головної сторінки сайта.

Коли я починав редагувати «Вікіпедію» 2009 року, в ній було лише близько 120 тисяч статей — лише острівці знань. Приблизно 2013-го у ній ще лишалися білі плями, а тепер, коли маємо понад півмільйона статей, знайти матеріал для нової статті все ще можна, але вже складно. Хоча, для порівняння, «Вікіпедія» англійською мовою за кількістю статей майже вдев’ятеро переважає українську, а німецька і французька приблизно втричі.

Як організована робота для поповнення новими інформаційними матеріалами української «Вікіпедії»? Знаю, що англомовну версію щомісяця редагують близько 130 тисяч ентузіастів-редакторів, а скільки їх в Україні?

— Фонд «Вікімедіа» — неприбуткова організація у США, надає технічну платформу, а наповнення, контроль здійснюють волонтери-редактори, які пишуть до «Вікіпедії» коли хочуть і що хочуть, не отримуючи жодної матеріальної компенсації, але з дотриманням певних правил — статті мають бути енциклопедичними, тобто стислими, зрозумілими звичайним людям, із посиланням на джерела, написаними з нейтральної точки зору і з дотриманням авторських прав.

Зазначу, що гігантську роботу з наповнення української «Вікіпедії» веде відносно невелика група людей. Адже всього за останній місяць хоча б одну правку зробили 2 300 користувачів. Із кожних п’яти тисяч людей, які переглядають «Вікіпедію», лише один вносить до неї зміни. Тут навіть не один із сошкою, а семеро з ложкою, а один із сошкою, а п’ять тисяч із ложкою!

Чи стикалися ви з такими випадками, коли хтось несанкціоновано вносив правки у публікації, навмисне перекручуючи їх зміст? Особливо якщо це стосувалося конкретних історичних подій і головних їхніх учасників…

— Такі випадки трапляються щодня, але зазвичай швидко виправляються іншими редакторами. Вандалів попереджують, а якщо вони не дослухаються до порад — швидко і ефективно блокують. Хоча бувають і анекдотичні випадки. Так 1 квітня один анонімний редактор вніс у статтю про колись дуже відому жінку-політика навмисно помилкову інформацію, що вона того дня померла. Помилку помітили і «воскресили» жінку лише на дев’ятий день!

— А наскільки достовірна інформація, розміщена у «Вікіпедії»?

— Будь-яку життєво важливу інформацію слід перевіряти за кількома джерелами. Перевірте, на яке джерело посилається те чи інше положення у статті «Вікіпедії». Якщо таке джерело не вказане або ви не можете його перевірити, або воно на вашу думку недостовірне, то думайте і приймайте рішення, наскільки такій інформації довіряти.

Як ви вирішуєте питання авторського права, адже кожна публікація, по суті, є інтелектуальним продуктом його творця?

— Кожен, хто подає інформацію для публікації у «Вікіпедії», погоджується з тим, що саме він є автором цієї інформації і дозволяє її поширювати з будь-якою метою, у т. ч. комерційною, а також не заперечує щодо внесення змін і навіть видалення. Дозволяється наводити прямі цитати, невеликі за розміром (зазвичай кількома реченнями), але краще викладати інформацію своїми словами, знову ж таки даючи посилання на джерело.

У пошуковій системі Google є чимало секретів, які дозволяють інтенсивніше знаходити необхідні файли різних форматів. Могли б ви дати кілька практичних порад для користувачів, які послуговуються українською Вікіпедією?

— Почніть з налаштування пошукової системи, якою ви користуєтеся, наприклад Google, щоб він найперше показував результати українською мовою. Звичайно, пошукові запити також формулюйте українською. Часто буває корисним подивитися, якою та чи інша стаття була певного числа, скажімо, рік тому. Для цього над кожною статтею є вкладка «Історія редагувань». Задля повної уяви про предмет може бути перегляд однойменної статті у «Вікіпедіях» іншими мовами, звичайно, якщо ви ними володієте. Для пошуку матеріалів визначеної тематики користуйтеся категоріями. Списки категорій зазначені внизу кожної статті. Є інструменти, які дозволяють робити складні запити, наприклад, вибирати всіх народних депутатів, які родом з однієї області, але то вже вищий пілотаж.

Ви брали участь у міжнародних конференціях і симпозіумах у Гонконзі, Польщі, Ізраїлі, які інтернет-спільнота називає одним словом — «Вікіманія». Які підсумки для себе винесли, ознайомившись з роботою колег, котрі, так само як і ви, фактично реалізують глобальний енциклопедичний проект у різних країнах світу?

— Звичайно, регулярне редагування «Вікіпедії» — це заняття або для студентів, або для людей, яких можна зарахувати до середнього класу. Студентам створення нових і редагування існуючих статей дозволяє глибше пізнати предмет, а людям, які мають вільний час, робота над «Вікіпедією» дозволяє реалізувати свої розумові та духовні потреби, наприклад розкривати інформацію про білі плями історії чи героїв нашого народу, інформація про яких у радянський час була недоступною.

Які ви бачите перспективи інтеграції української «Вікіпедії» у навчальний процес на рівні середньої і вищої освіти?

— По-перше, учнів і студентів треба вчити, як правильно користуватися «Вікіпедією». Це можна робити, починаючи з середніх класів. По-друге, старшокласникам і студентам можна задавати завдання з поліпшення існуючих чи написання нових статей «Вікіпедії», доручати переклад статей з іншомовних аналогів. Людина, яка оволоділа навичками створення статей у «Вікіпедії», вміє критично сприймати різноманітні джерела інформації, відрізняти факти від оцінок, викладати інформацію стисло і структурно.

Тарас ГОЛОВКО
Газета «День» №7, (2015)
Ліцензія CC BY-SA на цю публікацію не поширюється. Внесення змін та перепублікація можлива лише з дозволу Газети «День».  При використанні цієї публікації посилання на газету  обов’язкове.
Оприлюднено в Спілкування з масмедіа | Позначки: | Залишити коментар

Розпочався тиждень архітектури

«Муза Архітектури». Джованні Баттіста Лоренці [1] © sailko, CC-BY-SA 3.0

До 4 лютого 2015 року в україномовному розділі Вікіпедії триватиме тиждень архітектури. Цей вікітиждень має на меті продовжити роботу з розширення мистецької тематики. Не так давно успішно пройшов тиждень образотворчого мистецтва, під час якого було створено більше 300 статей про художні напрямки, визначних митців різних епох та про окремі художні твори. А тепер користувачів Вікіпедії, які цікавляться мистецтвом чи мають про мистецтво фахові знання, запрошено попрацювати над статтями про архітектуру.

Актуальність саме такого тижня співпраці можна вбачати зокрема в тому, що чимало пам’яток в Україні та й у світі перебувають не в найкращому стані, й знання про них сприятиме усвідомленню цінності таких об’єктів для культури загалом та необхідності їхнього збереження. Багато ще роботи є над статтями про видатні споруди, занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також до українських списків пам’яток архітектури.

Загалом статті про мистецтво мають популярність як серед читачів, так і серед дописувачів. Чимало таких статей належать до надпопулярних, чимало з них одержали статус доброї або вибраної.

Олександр Тагаєв, культуролог за освітою, вважає, що «(…) з точки зору культури найбільш важливим мистецтвом є архітектура. Адже архітектурна споруда належить не лише її творцям, вона постійно має якихось глядачів. ЇЇ не можна сховати в книжковій шафі чи повісити на стіні. Не потрібно платівок чи відтворювальних пристроїв, щоб її побачити. Серед видів мистецтва вона найважливіша для повсякденного життя людей і держави. Все відбувається всередині якихось будівель, в тому числі пов’язане з іншими видами мистецтва». І саме заради архітектури він подорожує новими містами.

Звичайно ж, що йдеться про статті не лише про минуле, але й про сьогоднення, й тут ще чимало роботи для вікіпедистів. Так, в українській Вікіпедії досі замало статей про лауреатів Прітцкерівської премії, яка вважається своєрідним «Нобелем» в царині архітектури. Цікавими були б також нові статті про архітектурні школи й напрямки, неохопленими залишаються багато важливих фахових термінів. Олександр зазначає, що «архітектура має дуже багату термінологію і коли ми пишемо про якусь будівлю, детально описуємо її елементи, то словник цієї статті виходить багатшим, ніж у багатьох інших галузях. Мені взагалі щось проблематично знайти людей, з якими можна було б поспілкуватись гарною українською мовою, а тим більше про якісь піднесені складні речі. А робити якісь гарні описи, постійно мати справу з українською мовою, приносить мені естетичне задоволення. Коли пишу статті про якісь архітектурні елементи, я ніби заново проживаю щось подібне, побачене в дійсності раніше. Я тут одночасно і письменник, і читач».

Уявіть світ, у якому кожна людина на планеті має вільний доступ до усіх знань людства. Це те, що ми й робимо. [2]

Щоб допомогти тим, хто ще не визначився із темою до написання, створено перелік статей до створення. Якщо складно писати одразу самотужки, можна спершу спробувати себе у перекладі з інших мовних розділів. Або просто поліпшити наявні статті. Можна скористатися посібником із редагування Вікіпедії.

Олександр також думає, що писати статті корисно для свого власного розвитку: «(…) Пишучи статтю про архітектуру, я дізнаюсь про щось нове для себе. Взагалі я великий скептик стосовно нашої системи освіти, а написання статей до української Вікіпедії мені здається незрівнянно кориснішим. За цих п’ять місяців, що я пишу статті до Вікіпедії, я взнав набагато більше, ніж з обидвох моїх вищих освіт і півтисячі прочитаних книжок. Писати Вікіпедію дуже легко. Для цього навіть не обов’язково створювати нові статті, а можна виправляти якісь помилки. Можна перекладати статті з інших мов. Кожна дія щось додає до розуміння Вікіпедії й назавжди тут залишається. Я можу потім легко повернутися до своїх статей про архітектуру, щось туди дописати, виправити помилки, краще запам’ятати термінологію. Можу написати статтю за створеним мною червоним гіперпосиланням (тобто посиланням на статтю, якої ще нема — прим. ред.) і згодом передивлятись ланцюг таких червоних гіперпосилань, тощо. Це все поглиблює світогляд, розширює картину світу. Я уявляю собі Вікіпедію як багатовимірну поверхню, яка складається з червоних посилань. І кожен раз, коли я роблю це посилання синім, я розсуваю межі Вікіпедії. Це також ніби як архітектура власного світогляду». На його думку, особливо варто звернути увагу на можливість вільного редагування Вікіпедії, адже «(…) на папері ви не можете виправити свої та чужі помилки, незграбності граматичних конструкцій, неточності в перекладі термінології тощо. Тут (у Вікіпедії — прим. ред.) ви можете зробити текст майже ідеальним».

Тиждень архітектури розпочався тільки вчора, а вже створено більше десяти статей. Приєднуйтеся до процесу творіння. Це цікаво і корисно. Не варто лякатися невідомого. Адже все починається із малого — джерела, кроку, камінця…

[1] «Муза Архітектури» — статуя роботи Джованні Баттіста Лоренці, один із елементів гробниці Мікеланджело Буонарроті, італійського скульптора, художника, архітектора, поета й інженера. На гробниці Майстра символічно зображено три засмучені його смертю музи — Скульптуру, Живопис та Архітектуру.

[2] Цитата Джиммі Вейлза, засновника Вікіпедії. Ці слова стали лозунгом для вікіпедистів у всьому світі. Мотто, що мотивує.

Оприлюднено в Вікітижні | Залишити коментар

Українські вікіпедисти починають кампанію за ухвалення законопроекту про свободу панорами

Свобода панорами дозволяє фотографувати пам'ятники та інші твори, розміщені в публічних місцях

Свобода панорами дозволяє фотографувати пам’ятники та споруди, розміщені в громадських місцях.

Українські вікіпедисти розпочинають кампанію «Свобода панорами у вільній країні». Мета цієї ініціативи – ухвалення законопроекту про свободу панорами, що зніме обмеження на використання зображень споруд та пам’ятників, що розміщені в громадських місцях. В рамках цієї кампанії на сторінках української Вікіпедії буде розміщено банер «Підтримай свободу панорами у вільній країні!». Також запущено сайт, присвячений кампанії, і розпочато збір підписів за ухвалення законопроекту №1677.

29 грудня 2014 року народним депутатом України Тарасом Юриком було зареєстровано законопроект, який підготовлено Громадською організацією «Вікімедіа Україна». Цим законопроектом пропонується законодавчо врегулювати право вільно створювати та розповсюджувати зображення та відео творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться у громадських і публічно доступних місцях. Обов’язкова умова такого вільного використання – зазначення авторів твору архітектури чи мистецтва, що відтворюється.

«Свобода панорами – це можливість вільно фотографувати, змальовувати чи знімати на відео будівлі та скульптури, які перебувають в громадському місці. При цьому авторські права не вважаються порушеними. За чинним законодавством будь-яке фото сучасної будівлі чи пам’ятника може вважатися порушенням авторських прав, якщо ви не маєте дозволу від їх авторів. Архітектори та скульптори зазвичай згодні на використання зображень своїх творів за умови зазначення їх імені, але пересічному фотографу важко сконтактувати з ними. Зокрема, саме через відсутність «свободи панорами» в Україні з Вікісховища, сестринського проекту Вікіпедії, нещодавно було вилучено частину фотографій будівлі Верховної Ради України, використання яких неможливе без згоди спадкоємців архітектора Володимира Заболотного», – зазначив голова Правління ГО «Вікімедіа Україна» Андрій Макуха.

Свобода панорами закріплена в законодавстві 83 країн світу, зокрема Австралії, Великобританії, Данії, Ізраїлю, Іспанії, Канади, Китаю, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Сінгапуру, США, Угорщини, Швейцарії, Швеції та Японії. Вона також існує у Північній Кореї, а від жовтня 2014 року – і в Російській Федерації.

Як зазначає один з головних розробників законопроекту, член ГО «Вікімедіа Україна» та фаховий юрист Дмитро Говор, «свобода панорами є нормою в більшості цивілізованих країн. Так, у директиві 2001/29/EC Європейського парламенту від 22 травня 2001 про гармонізацію законодавства про авторське право, зазначається можливість державам-членам ЄС включати пункт про «свободу панорами» до свого законодавства. Законодавство практично всіх країн-членів ЄС передбачає в тому чи іншому вигляді законодавчу норму про “свободу панорами”».

Наразі українське законодавство дозволяє створення репродукцій творів архітектури та мистецтва без згоди автора лише з метою висвітлення поточних подій і в обсязі, виправданому інформаційною метою. Ініціатори кампанії вважають, що варто дозволити використання зображень та відео творів і в інших цілях – такі як освітні чи промоційні.

«Ухвалення закону про свободу панорами поліпшить туристичну привабливість України. Зокрема, в Україні багато сучасних пам’яток, зображення яких ми хотіли б бачити в путівниках чи фотоальбомах. Це також дасть поштовх для розвитку багатьом освітнім проектам, зокрема і на вільних ліцензіях, таких як Вікіпедія», – зауважує виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків.

На цей час законопроект направлено на розгляд до профільних комітетів Верховної Ради України.

Зазначення авторських прав: світлина пам’ятника Тарасу Шевченку у Вінніпегу — Herb Neufeld, ліцензія CC BY 2.0. Автор пам’ятника — Лео Мол.

Оприлюднено в Вільні ліцензії, Прес-релізи, Співпрація з державою | Позначки: , | 5s коментарів