Нові законодавчі ініціативи у сфері Інтернету загрожують Вікіпедії

Заява ГО «Вікімедіа Україна» щодо загроз блокування сайтів за порушення авторських прав без рішення суду, що є суттю законодавчих ініціатив Державної служби інтелектуальної власності України.

Нові законодавчі ініціативи загрожують Інтернету в Україні і Вікіпедії, зокрема

Громадська організація «Вікімедіа Україна» заявляє про свою глибоку стурбованість тими змінами до законодавства, які запропонувала Державна служба інтелектуальної власності України у Проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет».

Стурбованість викликає той факт, що пропоновані зміни покладають на сервісні служби, які надають послуги з розміщення веб-сайтів, зобов’язання блокувати доступ до них без необхідності доведення порушення авторських прав у суді. Підставою для такого блокування, згідно з запропонованими змінами, буде лише заява щодо порушення авторських прав на веб-сайті, що надійшла у сервісну службу, якщо протягом трьох днів власник веб-сайту не надав письмової відповіді на цю заяву. При цьому достовірність інформації, викладеної заявником у заяві, не перевіряється, і достатньо нотаріально засвідченого скріншоту такої веб-сторінки.

«Подібні норми створюють небезпеку зловживання використання таких процедур особами, які можуть бути недостатньо обізнаними у законах про авторське право, зокрема щодо вільних ліцензій, або мати на меті заблокувати доступ до певного веб-ресурсу. Невизначеність поняття “власник веб-сайту” та вимога використання цифрового підпису або завірення нотаріусом фізичного підпису особи створює реальні загрози для функціонування Інтернет-спільнот, які працюють за принципом добровільної участі людей у наповненні, підтриманні й організації роботи веб-сайту. Яскравим прикладом такої Інтернет-спільноти є вільна енциклопедія Вікіпедія, в якій працюють над її наповненням та стежать за дотриманням правил, зокрема і авторського права, волонтери, що роблять це на добровільних засадах», – прокоментував нові законодавчі ініціативи член Правління ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Булка.

Будь-який користувач може сам розмістити у Вікіпедії інформацію, що порушує авторські права, написати скаргу на такий вміст із нотаріально завіреним скріншотом, і вимагати припинення доступу до найпопулярнішого енциклопедичного ресурсу. Спільнота онлайн-енциклопедії Вікіпедія, яка працює на засадах вільних ліцензій, і яку може редагувати кожен, хто має доступ до Інтернету, докладає багато зусиль для забезпечення дотримання авторських прав. настанови щодо яких є офіційним правилом Вікіпедії. Але адміністратори Вікіпедії не несуть відповідальності за вміст, який розміщують користувачі, хоча й невпинно працюють над вилученням вмісту, що суперечить правилам.

Більше того, будь-який ресурс можна буде заблокувати, якщо на ньому буде посилання на сайт, де розміщені матеріали, що порушують авторські права. Тому пропоновані зміни можуть створити реальні перепони для функціонування Вікіпедії, сторінки української мовної версії якої переглядають близько 80 млн. разів на місяць.

Член Правління ГО «Вікімедіа Україна», юрист Левон Азізян зазначив, що не виключаються загрози тиску на адміністраторів та редакторів української Вікіпедії з боку зацікавлених осіб з метою вилучення невигідної для них інформації з вільної енциклопедії Вікіпедія під приводом, начебто, порушення авторських прав за умов, коли доведення фактичної наявності цього порушення не вимагається пропонованим Законом, а реакція з боку «власника веб-сайту» є обов’язковою.

Вікіпедія діє згідно з принципом нейтральної точки зору і якість статей залежить від практичної можливості перевірити подану у них інформацію за посиланнями на джерела. Особи, зацікавлені в порушенні цього принципу в тій чи іншій статті, можуть скористаються можливістю блокування веб-ресурсів, на які посилається стаття, і ускладнити перевірку інформації читачем. Такі  положення законопроекту можуть створити умови викривлення інформації та є прямою загрозою для свободи слова.

«Ми вимагаємо в жодному разі не приймати пропоновані зміни у такій редакції. Доцільним є проведення довготривалого, широкого, багатостороннього та об’єктивного громадського обговорення за участі експертів із усіх ключових сфер з метою усунення всіх недоліків і прогалин, існування яких може дати можливість для будь-яких, навіть найменших, зловживань або перешкоджань законній діяльності громадян у мережі Інтернет та обмежень свободи слова», – підсумував Юрій Булка.

Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»

Оприлюднено в Прес-релізи | Позначки: , | 2s коментарів

З Різдвом Христовим!

Найбільш відвідувані статті в українській Вікіпедії сьогодні:

  1. Список українських колядок і щедрівок (2 883 views)

    Колядки і щедрівки — величальні обрядові співи, які традиційно виконуються на зимові свята від Різдва до Водохреща.

    Пов’язані сторінки: Різдво в Україні (744 views), Щедрик (Леонтович) (730 views), Щедрівки (511 views), Дідух (482 views), Небо і земля нині торжествують (379 views)

  2. Різдво Христове (2 529 views)

    Різдво́ Христо́ве — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.

    Пов’язані сторінки: Різдво в Україні (744 views), Щедрик (Леонтович) (730 views), Коляда (650 views), Дідух (482 views), Небо і земля нині торжествують (379 views)

  3. Святий Вечір (2 291 views)

    Святи́й Ве́чір — Святве́чір — Багатий Вечір — Багата Кутя — Вілія — одне з найурочистіших християнських свят. Його відзначають напередодні Різдва, 6 січня (за григоріанським календарем святкується 24 грудня) та другий раз – 18 (5) січня перед святом Богоя…

    Пов’язані сторінки: Різдво в Україні (744 views), Щедрик (Леонтович) (730 views), Дідух (482 views), Небо і земля нині торжествують (379 views), Щедрий вечір (277 views)

  4. Колядки (2 150 views)

    Коля́дки — українські величальні обрядові пісні зимового циклу свят, які походять з глибокої давнини.

    Пов’язані сторінки: Різдво в Україні (744 views), Щедрик (Леонтович) (730 views), Коляда (650 views),Щедрівки (511 views), Дідух (482 views)

  5. Маколей Калкін (1 726 views)

    Ма́колей Ка́лкін (англ. Macaulay Culkin; *26 серпня 1980) — один з найуспішніших дітей-акторів в історії Голівуду, що здобув славу головними ролями в комедіях «Сам удома» (1990) і «Багатенький Річі» (1994). На піку своєї популярності він розглядався як на…

    Пов’язані сторінки: Сам удома (1 146 views), Міла Куніс (82 views)

  6. Нова радість стала (1 643 views)

    «Но́ва ра́дість ста́ла» — одна з найвідоміших українських колядок. Разом з різдвяною піснею «Добрий вечір тобі, пане господарю» є яскравим зразком тісного поєднання релігійної і народної колядкової традиції. Зокрема, до релігійного змісту доданий характер…

    Пов’язані сторінки: Різдво в Україні (744 views), Щедрик (Леонтович) (730 views), Дідух (482 views), Небо і земля нині торжествують (379 views), Бог ся рождає (224 views)

  7. Слов’яни (1 510 views)

    Слов’яни — велика група споріднених за мовою та культурою індоєвропейських народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та утворюють три гілки: східнослов’янську (українці, білоруси, росіяни), західнослов’янську (поляки, кашуби, чехи, словаки, лужича…

    Пов’язані сторінки: Коляда (650 views), Київська Русь (137 views), Історія України (96 views), Галичина (72 views),Населення України (50 views)

  8. Кутя (1 505 views)

    Кутя́ — відварені у воді зерна пшениці або ячменю з медом. Традиційна ритуальна страва новорічно-різдвяного циклу. Готується тричі: на Святий вечір — Багата кутя, перед старим Новим роком — Щедра кутя й у переддень Водохрещ — Голодна кутя. Четвертий різно…

    Пов’язані сторінки: Різдво в Україні (744 views), Щедрик (Леонтович) (730 views), Коляда (650 views), Дідух (482 views), Небо і земля нині торжествують (379 views)

  9. Добрий вечір тобі, пане господарю (1 436 views)

    «Добрий вечір тобі, пане господарю» — одна з найвідоміших українських колядок. Разом з різдвяною піснею «Нова радість стала» є яскравим зразком тісного поєднання релігійної і народної колядкової традиції….

    Пов’язані сторінки: Різдво в Україні (744 views), Щедрик (Леонтович) (730 views), Дідух (482 views), Небо і земля нині торжествують (379 views), Бог ся рождає (224 views)

  10. Слава Ісусу Христу (1 158 views)

    «Слава Ісусу Христу!» (лат. Laudetur Jesus Christus) — традиційне християнське вітання. Використовується католиками, лютеранами та деякими іншими протестантами, а також православними в деяких країнах, передовсім в Україні, особливо на Галичині. В західній…

Джерело: http://tools.wmflabs.org/wikitrends/ukrainian-most-visited-today.html

Оприлюднено в Аналітика | Позначки: | Залишити коментар

Розпочався конкурс на найкращий логотип до 10-річчя української Вікіпедії

5 січня 2014 року розпочався конкурс на найкращий логотип до 10-річного ювілею української Вікіпедії, який буде обрано спільнотою вікіпедистів.

Спільнота редакторів української Вікіпедії за підтримки громадської організації «Вікімедіа Україна» ініціювала проведення конкурсу на найкращий логотип до 10-річного ювілею української Вікіпедії, який триватиме до 22 січня включно. Україномовний розділ Вікіпедії 30 січня, у свій день народження, змінить традиційний логотип на ювілейний, що буде обраний спільнотою вікіпедистів серед усіх конкурсних робіт.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий, хто володіє навичками роботи в графічних редакторах. Для участі необхідно ознайомитись з умовами конкурсу. Конкурсні роботи мають бути зроблені учасниками конкурсу власноруч та можуть базуватися оригінальному варіанті логотипу Вікіпедії чи містити його цілком. Для забезпечення високої якості похідних зображень рекомендовано використовувати оригінальний варіант логотипу у векторному форматі SVG чи в растровому форматі PNG з прозорим фоном та високою роздільністю з мінімальною шириною не менше 1600 пікселів. Також при створенні конкурсного варіанту логотипу слід використовувати вільні шрифти.

Конкурсанти мають бути зареєстрованим у Вікісховищі. Роботи на конкурс слід завантажувати за допомогою спеціального майстра завантажень, після чого вони автоматично стають конкурсними. Кількість робіт, поданих на конкурс від одного учасника, може сягати семи.

Визначатиме найкращий логотип, серед поданих на конкурс робіт, спільнота редакторів української Вікіпедії, які на момент оголошення конкурсу здійснили не менше 100 редагувань в просторі статей та зареєстровані у Вікіпедії не менше 2-х тижнів. Голосування триватиме протягом 23–27 січня 2014 року.

Автори найкращих конкурсних робіт будуть відзначені громадською організацією «Вікімедіа Україна» пам’ятними сувенірами. Переможець конкурсу отримає можливість розмістити свою роботу на сайті, на якому щомісячно переглядають близько 80 млн. сторінок, на сувенірній продукції до ювілею української Вікіпедії, а також матиме чудове доповнення до свого портфоліо.

Детальніша інформація про конкурс на найкращий логотип до 10-річчя української Вікіпедії – на сторінках з умовами конкурсу та регламентом його проведення.

  • Зазначення авторських прав: світлина “Wikipedia-logo-v2-uk.png” авторства Putnik з Вікісховища. Це зображення цілком містить офіційний логотип Вікіпедії, що є зареєстрованою торговельною маркою, і права на який належать Фонду Вікімедіа. Використання логотипу Фонду Вікімедіа регулюється політикою Фонду Вікімедіа щодо торгових марок і вимагає отримання дозволу.
Оприлюднено в Конкурси, Прес-релізи | Позначки: , , , | Залишити коментар

Найбільш відвідувані статті в українській Вікіпедії в 2013

1. Шевченко Тарас Григорович 583 735
2. Україна 507 686
3. Величне століття. Роксолана 431 846
4. Роксолана 257 563
5. Львів 242 451
6. Леся Українка 234 340
7. Франко Іван Якович 209 554
8. Київська Русь 208 174
9. Київ 204 162
10. Дзідзьо (гурт) 199 206
11. Друга світова війна 190 553
12. Голодомор в Україні 1932—1933 178 518
13. Європейський Союз 174 060
14. Костенко Ліна Василівна 153 914
15. Німеччина 152 883
16. Українська мова 146 057
17. Тіні незабутих предків 145 112
18. Складнопідрядне речення 144 118
19. Культура 142 745
20. Перша світова війна 142 636
21. Прикметник 138 530
22. Чорнобильська катастрофа 132 912
23. Населення України 131 437
24. Філософія 129 849
25. Історія України 128 496
26. Сполучені Штати Америки 128 477
27. Сучасна українська література 127 036
28. Українська абетка 126 231
29. Трипільська культура 125 623
30. Богдан Хмельницький 125 237
31. Прислівник 124 784
32. Українська культура XIX століття 123 927
33. Слава Фролова 123 089
34. Коцюбинський Михайло Михайлович 122 611
35. Складносурядне речення 122 336
36. Фразеологізм 121 696
37. ВКонтакті 118 983
38. Odnoklassniki.ru 117 803
39. Янукович Віктор Федорович 116 902
40. Бароко 115 314
41. Велика Британія 114 080
42. Італія 114 002
43. Білки 113 080
44. Частини мови 112 757
45. Інтернет 110 855
46. Франція 109 350
47. Сковорода Григорій Савич 109 310
48. Іван Мазепа 108 904
49. Кайдашева сім’я 107 885
50. Тварини Червоної книги України 107 639
51. Галицько-Волинське князівство 106 294
52. Культура Русі 105 477
53. Права людини 105 274
54. Романтизм 103 743
55. Червона книга України 100 915
56. Шістдесятники 100 786
57. Тернопіль 100 488
58. Квітка Цісик 99 345
59. Екологія 98 288
60. Українська повстанська армія 97 860
61. Трикутник 97 179
62. Туберкульоз 95 905
63. Угода про асоціацію між Україною та ЄС 95 742
64. Модернізм 95 535
65. Місто 95 075
66. Польща 94 505
67. Запорозька Січ 94 336
68. Вернадський Володимир Іванович 94 087
69. Науковий стиль мовлення 93 460
70. Держава 93 297
71. Займенник 92 827
72. Гімн України 92 785
73. Конституція України 92 777
74. Прийменник 92 216
75. Попит та пропозиція 91 945
76. Класицизм 91 767
77. Психологія 91 740
78. Надзвичайна ситуація 91 353
79. Українська культура XX — початку XXI століття 91 170
80. Постмодернізм 90 505
81. Маркетинг 90 371
82. СНІД 90 356
83. Дисидентський рух 89 954
84. Лісова пісня 89 257
85. Тичина Павло Григорович 89 219
86. Односкладне речення 89 160
87. Універсали Української Центральної Ради 89 002
88. Вуглеводи 88 847
89. Нормативно-правовий акт 87 370
90. Екологічні фактори 86 590
91. Хіба ревуть воли, як ясла повні? 86 313
92. Чорна рада (роман) 86 189
93. Стус Василь Семенович 86 181
94. Мистецтво 86 179
95. Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України 86 121
96. Розстріляне відродження 85 675
97. Грушевський Михайло Сергійович 85 569
98. Тканина (біологія) 85 331
99. Таблиця похідних 84 999
100. Винниченко Володимир Кирилович 84 583

Джерело: http://tools.wmflabs.org/wikitrends/2013.html#ukrainian

Оприлюднено в Статистика | Позначки: | 3s коментарів

Вітаємо з новим 2014 роком!

Рік, що минає, був сповнений для кожного щасливими миттєвостями та розчаруваннями, а також насичений різними подіями. Для громадської організації «Вікімедіа Україна» 2013 рік був також насиченим на події та нові цікаві проекти, які вдалося реалізувати завдяки надзвичайній енергії волонтерів-вікімедійців та допомозі наших партнерів.

Однією з найголовніших подій 2014 року стало присвоєння імені «Вікіпедія» астероїду з номером 274301, що був відкритий українськими астрономами.

Крім того, офіційно стартував новий проект Фонду Вікімедіа – Вікімандри (Wikivoyage), який також має свій україномовний розділ, а Одеса стала першим в Україні вікімістом.

Протягом року було проведено низку конкурсів в українському мовному розділі Вікіпедії, зокрема, «Миколаївська весна», «WikiBioContest-2013», «Галерея слави» та «Пишемо про ЄС», а також тиждень міжнародної співпраці українських вікіпедистів з македонськими колегами.

Традиційно, у вересні було проведено конкурс «Вікі любить пам’ятки», за підсумками якого Україна посіла третє місце серед 51 країн-учасниць зі всього світу, поступившись лише Польщі та Німеччині. А навесні цього року ГО «Вікімедіа Україна» було ініційовано та проведено конкурс «Вікі любить Землю», присвячений об’єктам природно-заповідного фонду України.

Варто також згадати про розвиток музичного напрямку діяльності ГО «Вікімедіа Україна»: це виконання опери Д. Бортнянського «Сокіл» у Дрогобичі, перший вікіконцерт в рамках проекту «Світова класика українською», запис виконання музичних творів під час конкурсу піаністів «Каштановий рояль», а також було випущено презентаційний диск «Світова класика українською», які доступні на засадах вільної ліцензії CC BY-SA 3.0.

Цьогоріч українська вікіконференція відбулась у Вінниці, на якій було презентовано низку цікавих доповідей, присвячених новим ідеям щодо розвитку проектів Фонду Вікімедіа, а члени ГО «Вікімедіа Україна» взяли участі у Вікіконференції у Мілані та у Вікіманії – щорічній конференції волонтерів проектів Фонду Вікімедіа, – яка цього року проходила у Гонконзі. Зокрема, на Вікіманії конкурс «Вікі любить Землю» посів друге місце у сесії «Найкрутіші проекти регіональних відділень Фонду Вікімедіа.

2013 року було проведено низку вікіекспедицій до різних куточків України, зокрема, до Чорнобильської зони відчуження, а також був започаткований новий напрямок – велоекспедиції. Крім того, до іншого проекту ГО «Вікімедіа Україна» – «Освітньої програми Вікіпедії» – долучились виші з Києва, Харкова, Львова та Миколаєва.

Завдяки активній роботі вікімедійців були отримані дозволи на публікацію творів на засадах вільної ліцензії  CC BY-SA 3.0 від їхніх правовласників, зокрема, творів Юрія Отрошенка, компакт-диску Ганни Колесник-Ратушної та отримано дозвіл на публікацію Біблії українською мовою у перекладі Івана Огієнка. Також частина матеріалів Інституту історії України НАН України доступна на засадах вільної ліцензії CC BY-SA 3.0.

Звісно, протягом року члени громадської організації «Вікімедіа Україна» взяли участь у численних конференціях, круглих столах та публічних дискусіях, під час яких виголошували доповіді, що стосувались різних аспектам наповнення вільної скарбнички знань – інтернет-енциклопедії Вікіпедія.

Все це ми не змогли б здійснити без чудових волонтерів, наших партнерів та всіх, хто долучився до наших проектів і конкурсів статей та фотографій. Дякуємо всім! Сподіваємося на Вашу підтримку та допомогу і в році, що наступить за декілька годин.

Шановні друзі! Щиро вітаємо всіх з новим, 2014 роком! Зичимо Вам у новому році щастя, міцного здоров’я, любові, сімейного затишку, наснаги, життєвих сил, творчої здобутків, нових ідей і ініціатив та здійснення всіх Ваших найзаповітніших мрій! З новим роком!

Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»

Оприлюднено в Некатегоризовано | Залишити коментар

Лекція про Вікіпедію на сцені Відкритого університету Майдану

Сьогодні на сцені Відкритого університету Майдану член-засновник “Вікімедіа Україна” Юрій Пероганич виступив із лекцією на тему “Українська Вікіпедія – мірило спроможності українського народу творити інтелектуальний продукт”. Лекція тривала майже годину, зібравши навколо сцени біля сотні слухачів різного віку – від студентів до пенсіонерів, і різного “статусу” – на око можна було впізнати як людей, що перебувають на Майдані постійно, так і тих, що приєднуються до протестувальників у вільний від роботи час.

Окрім традиційних вже питань вікітворчості – таких як концепція вільного вмісту, нейтральна точка зору та верифікація статей, чимало уваги приділялося змістовній стороні. Підкреслювалося, що в інформаційну епоху Вікіпедія стає найвизначнішим акумулятором знань і культурних досягнень народів, зокрема українська Вікіпедія – українського народу; водночас Вікіпедія відображає і процеси новітньої лінгвоколонізації, що легко прослідковується за статистикою відвідувань різних мовних розділів Вікіпедії за країнами. Окремі питання ставилися щодо співпраці Вікімедіа з іншими організаціями і зокрема з вищими навчальними закладами щодо написання статей до Вікіпедії студентами.

Чимало питань стосувалося безпосередньо вмісту статей, зокрема різниці в описі окремих історичних подій в різних мовних розділах Вікіпедії, а також щодо координації зусиль вікіпедистів у наповненні проекту. Відповіді на ці питання, гадаємо, були би актуальними для нашого суспільства в цілому. Адже Вікіпедія – це не тільки енциклопедія, це також відкрита спільнота редакторів, в якій не може бути одноосібного керівника, на якого можна було би покласти відповідальність за весь її вміст, або на старання якого можна було би уповати. За вміст української Вікіпедії відповідаємо ми всі, і тільки власною участю, власними стараннями, ми можемо зробити її кращою, можемо заповнити білі плями, що там трапляються.

Оприлюднено в Публічні заходи, Уроки вікі | Залишити коментар

Вікімедіа на Майдані

Афіша Відкритого університету Майдану

Афіша Відкритого університету Майдану

Оприлюднено в Публічні заходи | Позначки: , | Залишити коментар

У вікіконкурсі «Пишемо про ЄС» переміг школяр із Кам’янця-Подільського

З 16 жовтня по 15 листопада цього року тривав конкурс з написання статей про Європейський Союз в українській Вікіпедії. Конкурс проводився громадською організацією «Вікімедіа Україна» за підтримки Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) та приватних осіб.

Протягом місяця 32 учасники конкурсу написали 112 нових та суттєво поліпшили 7 статей, що стосуються історії, географії, управління (інституції, агенції, право, політика), економіки і фінансів, культури, теорії розвитку, осіб-діячів ЄС. Загалом учасниками конкурсу додано 1677786 байтів.

В основному, статті створювали нові користувачі. Але їм вдалось створити статті енциклопедичного характеру та дотриматись правил редагування Вікіпедії, — розповідає член журі Валентина Кодола. — В цілому, статті цікаві, змістовні. Існує ряд статей, у яких тема найповніше розкрита саме в українській Вікіпедії, в порівнянні з іноземними. Серед таких статей — “Програма Еразмус”, “Європейський омбудсмен”. А стаття із назвою “Соціальна політика Європейського Союзу” до конкурсу існувала лише в трьох Вікіпедіях: німецькій, іспанській і французькій.

Серед авторів найкращих статей перше місце і приз вартістю 3000 гривень отримає вікіпедист Dim Grits, який написав статтю обсягом понад 30 Кб про британського політика-лейбориста Джека Стро. На другому місці з призом на 2000 гривень вікіпедист Максим Підліснюк зі статтею «Голова Європейської ради». Третє призове місце і приз на 1000 гривень отримає вікіпедист spart за статтю «Договори Європейського Союзу». Організатори вирішили також нагородити у цій номінації призами у розмірі 500 гривень вікіпедистів Volodymyr D-k і Babaold відповідно за статті «Європейська волонтерська служба» та «Хартія основних прав».

У номінації «За найкращий внесок» автори оцінювалися за їхнім загальним внеском у конкурс, який визначався сумарним числом балів за всі статті, створені автором і допущені до конкурсу. Оцінка проводилася за параметрами: пізнавальність, незалежність точки зору, внутрішня узгодженість та структурованість статті, достовірність та верифіковуваність, оригінальність (чи це загальновідома і доступна інформація, а чи становить своєрідну знахідку), якість мови, повнота.

Статті двох конкурсних тижнів я оцінював з території ЄС, адже брав участь у Вікіконференції країн центральної та східної Європи, — розповідає член журі Євген Букет. — Тож у мене була можливість не лише переконатися особисто у достовірності викладеної інформації, а й запитати думки закордонних колег. Конкурс викликав щире захоплення у європейців. Приміром, статті про золоті та срібні пам’ятні монети євро стали для декого з них справжнім відкриттям.

На думку члена журі Андрія Бондаренка:

Проведення конкурсу припало на час, коли мільйони українців очікували на підписання угоди про асоціацію України з ЄС. Конкурс викликав значний інтерес серед дописувачів Вікіпедії — конкурсантам вдалося майже вичерпно висвітлити усі правові засади функціонування ЄС, історію становлення, а також діяльність ряду ключових осіб Євросоюзу. Написати якісну, інформативну статтю до Вікіпедії може не кожен — для цього потрібно мати певний рівень знань і підготовки, а також бажання нести світло знань у люди. І той факт, що тематика Євросоюзу в українській Вікіпедії здобула належне висвітлення, на мій погляд є свідченням глибокої зацікавленості інтелектуальної еліти України в євроінтеграційних процесах.

Члени журі вирішили розподілити призи загальною вартістю 12 000 гривень серед шести вікіпедистів, які зробили найбільший внесок, пропорційно квадратному кореневі від числа балів. Це Максим Підліснюк (217 балів, 3342 грн), Dim Grits (98, 2251), Lystopad (88, 2129), Jeromjerom (51, 1619), Anntinomy (38, 1402), Spart (31, 1257).

Участь у конкурсі для мене – це надзвичайне відчуття, каже Максим Підліснюк. – Це відчуття того, що ти робиш щось корисне суспільству, а приз є другорядним стимулом. Такі конкурси значно підвищують активність членів Вікіспільноти, а отже їх проведення дуже бажане.

Максим також переміг у «сумарному» заліку, заразом отримавши призи на загальну суму 5342 грн. Максим народився в 1998, навчається в 10 класі ліцею в Кам’янці-Подільському, редагує Вікіпедію з 13 років, захопився цим, і навіть домашню кішку назвав Вікіпедією!

Переможців урочисто нагороджено під час щорічної конференції Клубу «КОЛО», що відбулася 21 грудня 2013 в київському Президент Готелі. Призи переможцям вручив Юрій Єхануров, прем’єр-міністр України в 2005–2006, в присутності членів журі та спонсорів конкурсу.

Юрій Пероганич, координатор конкурсу, член-засновник ГО «Вікімедіа Україна» вважає:

Конкурс дозволив заповнити деякі білі плями в українській Вікіпедії та зробити знання про ЄС доступнішими для тих, хто володіє українською мовою. Це особливо актуально в світлі останніх суспільних подій. Хоча конкурс закінчився, проте писати до Вікіпедії може кожен у будь-який час і звідусіль, де є доступ до Інтернету.

kolo-perohanych-2013

Оприлюднено в Конкурси | Позначки: , | Залишити коментар

Державна служба інтелектуальної власності України рекомендує застосовувати вільні ліцензії

На сайті Державної служби інтелектуальної власності України за адресою http://sips.gov.ua/ua/recvilnuxpublits.html опубліковані «Рекомендації щодо застосування вільних публічних ліцензій на використання об’єктів авторського права і суміжних прав».

1. Визначення термінів

У цих Рекомендаціях терміни вживаються в такому значенні:

вільна публічна ліцензія – загальнодоступний договір приєднання, що надає особі, яка приєдналася до такого договору, безоплатний дозвіл на використання об’єкта авторського права та (або) суміжних прав певними способами на умовах, визначених ліцензією;

договір приєднання – договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому без права запропонувати свої умови договору;

об’єкт авторського права та (або) суміжних прав вільного користування – об’єкт, який використовуються на умовах договору приєднання (вільної публічної ліцензії), що надає особі, яка приєдналася до такого договору, безоплатний дозвіл на використання об’єкта авторського права та (або) суміжних прав певними способами на умовах, визначених ліцензією;

контрольна марка — спеціальний знак, який засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового використання, зовнішній бік якого має спеціальний голографічний захист;

примірник об’єкта авторського права та (або) суміжних прав вільного користування – це копія об’єкта авторського права та (або) суміжних прав вільного користування, яка виконана в будь-якій матеріальній формі.

Інші терміни використовуються в значенні, визначеному в Цивільному кодексі України (далі – Кодекс), Законах України “Про авторське право і суміжні права”, “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних”, розпорядженні Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1588-р “Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом”, інших актах законодавства України та міжнародних договорах, до яких приєдналася Україна.

2. Використання вільних публічних ліцензій як договору приєднання з точки зору вітчизняного законодавства у сфері авторського та суміжних прав

Об’єкти авторського права та суміжних прав вільного користування супроводжуються вільними публічними ліцензіями, які є договорами приєднання.

Стаття 634 Кодексу передбачає можливість використання договору приєднання в цивільних правовідносинах.
Вільні публічні ліцензії передбачають приєднання до них шляхом вчинення певних дій (зокрема відтворення, модифікації, розповсюдження комп’ютерної програми), які виражають волю особи встановити правовідносини, тобто приєднатися до умов вільної публічної ліцензії.

Частина 1 статті 32 Закону України „Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон) встановлює, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 – 25 Закону.

Згідно з частиною першою статті 639 Кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 33 Закону встановлює вимоги до договорів на право використання творів. Зокрема, ця стаття містить вимогу про те, що договори про передачу прав на використання творів укладаються в письмовій формі.

Частина 2 статті 1107 Кодексу передбачає, що договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається в письмовій формі.

Відповідно до статті 207 Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передане право, розміру та порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути надана згода).

Стосовно таких умов договору, як строк, територія та винагорода в контексті вільних публічних ліцензій, слід враховувати положення статті 1109 Кодексу (у разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України), статті 1110 Кодексу (у разі відсутності в ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Якщо за шість місяців до закінчення зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час), а також частини 4 статті 12 Кодексу (особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом).

Вільні публічні ліцензії за формою та змістом можна вважати договором, вираженим як публічна заява, у якій суб’єкт авторського права та (або) суміжних прав визначає умови дозволеного використання відповідних об’єктів. Звичайно такі договори є невиключною, безоплатною ліцензією, що має необмежені строк та територію дії.

Вільні публічні ліцензії на використання комп’ютерних програм (вільне програмне забезпечення) звичайно дозволяють безоплатне відтворення, модифікацію та розповсюдження модифікованих комп’ютерних програм на умовах попередньої ліцензії (GNU GPL) або на умовах іншої ліцензії (BSD).

Вільні публічні ліцензії на використання інших творів науки, літератури і мистецтва та об’єктів суміжних прав звичайно дозволяють безоплатне використання відповідних об’єктів в особистих, освітніх та наукових цілях без комерційної мети (Creative Commons).

Термінологія та умови окремих вільних публічних ліцензій наводяться на веб-сайтах розробників цих ліцензій, у вікі-статтях, зокрема:

Вільне програмне забезпечення:

Wikipedia та аналогічні проекти:

тощо.

3. Підтвердження правомірності використання об’єктів авторського права та (або) суміжних прав вільного користування

У разі придбання примірників об’єктів авторського права та (або) суміжних прав вільного користування ці об’єкти мають бути забезпечені договором (або посиланням на нього), який підтверджує їх належність до об’єктів авторського права та (або) суміжних прав вільного користування.

Цей договір є примірником (електронним, у тому числі в складі файлу, що містить відповідний об’єкт авторського права та (або) суміжних прав, окремим файлом та (або) паперовим примірником) вільної публічної ліцензії або посиланням на її офіційний текст, який знаходиться в загальному доступі в мережі Інтернет.

Умови приєднання до вільної публічної ліцензії визначаються у відповідній ліцензії.

Текст вільної публічної ліцензії може бути викладений мовою оригіналу або у вигляді, локалізованому постачальником, якщо така можливість передбачається ліцензією.

Підтвердженням правомірності використання об’єкта авторського права та (або) суміжних прав вільного користування є факт приєднання до неї шляхом вчинення певних дій (зокрема відтворення, у тому числі запис у пам’ять комп’ютера, модифікація, розповсюдження тощо), а також наявність зазначених вище документів.

4. Питання отримання контрольних марок для маркування примірників об’єктів авторського права та (або) суміжних прав вільного користування в контексті вимог вітчизняного законодавства у сфері авторського права

У контексті чинного законодавства постає проблема розповсюдження об’єктів авторського права та суміжних прав вільного користування на дисках для лазерних систем зчитування та інших аналогічних носіях.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (далі – Закон про розповсюдження) розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм та баз даних, а також їх прокат дозволяються лише за умови їх маркування контрольними марками.

Контрольні марки видаються імпортерам, експортерам та відтворювачам (далі – заявники) примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних на підставі документів, передбачених частиною першою статті 5 Закону про розповсюдження. Зокрема, відповідно до пункту „е” частини 1 згаданої статті заявники надають копію договору про передачу (відчуження) майнових прав авторів або договори про передачу прав на використання об’єктів авторського права та суміжних прав шляхом їх відтворення та розповсюдження примірників, починаючи з договору, за яким майнові права авторів або права на використання передаються на територію України, або починаючи з договору, за яким майнові права авторів або права на використання передаються від первинних суб’єктів авторського права (у разі виникнення цих прав на території України).

Заявник подає копії зазначених договорів, а також оригінал договору, за яким безпосередньо заявникові передаються майнові права авторів і (або) суб’єктів суміжних прав або права на використання аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

Після внесення змін до законодавства та передбачення можливості укладання електронної форми договору приєднання на використання об’єктів авторського права та суміжних прав заявник, який одержує контрольні марки для розповсюдження примірників об’єктів авторського права та суміжних прав вільного користування, як зазначені договори зможе використовувати вільну публічну ліцензію, якщо в разі приєднання до неї заявнику передається право на розповсюдження відповідних об’єктів. Вільна публічна ліцензія адресована невизначеному колу осіб на невизначеній території і виключає будь-яке безпосереднє адресування, поняття “оригіналу” та “копії” договору тощо. Такі ліцензії, як правило, існують лише в цифровому вигляді (окремий текстовий файл) і є невід’ємною частиною об’єктів, які публікуються авторами згідно з умовами відповідних ліцензій.

Відповідальність за дотримання умов вільної публічної ліцензії під час розповсюдження об’єктів авторського права та суміжних прав вільного користування несе заявник.

Якщо вільні публічні ліцензії мають різні версії, заявник зобов’язується розповсюджувати примірники з дотриманням умов тієї версії ліцензії, якою супроводжується відповідний об’єкт авторського права та (або) суміжних прав.

До заяви на одержання контрольних марок додається вичерпний перелік об’єктів авторського права та (або) суміжних прав, які заявник розповсюджуватиме на умовах вільних ліцензій. У переліку мають зазначатися назва та версія вільної ліцензії, на умовах якої ці об’єкти розповсюджуються. Цей перелік підписується заявником та скріплюється печаткою, якщо заявником є юридична особа.

Заявник несе відповідальність за достовірність поданих документів та дотримання умов розповсюдження об’єктів авторського права та (або) суміжних прав, передбачених вільними публічними ліцензіями.

Оприлюднено в Співпрація з державою | Позначки: , , | Залишити коментар

Загальні збори ГО «Вікімедіа Україна» обрали нове керівництво

15 грудня 2013 року відбулись чергові Загальні збори ГО «Вікімедіа Україна», на яких було обрано новий склад Правління та Ревізійної комісії.

Минулої неділі у приміщенні Національного авіаційного університету відбулись Загальні збори громадської організації «Вікімедіа Україна».

Загальні збори обрали новий склад Правління та Ревізійної комісії п’ятої каденції.

До Правління були обрані:

До Ревізійної комісії було обрано Володимира Колодія (Користувач:Kvz65), Сергія Петрова (Користувач:Kharkivian) та Павла Шевела (Користувач:Pavlo Shevelo).

Загальні збори ГО «Вікімедіа Україна».
Фото: Andriy Makukha. Ліцензія: CC BY-SA 3.0.

Загальні збори ГО «Вікімедіа Україна», серед інших, розглядали питання ухвалення нової редакції Статуту організації, що є необхідністю відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання». Проект Статуту ГО «Вікімедіа Україна» став результатом річної роботи Ініціативної групи з питань внесення змін до Статуту. Однак проект Статуту організації у новій редакції не набрав необхідної кількості голосів, потрібної для внесення змін та доповнень до Статуту. Разом з тим Загальні збори вирішили продовжити роботу Ініціативної групи групи з питань внесення змін до Статуту з метою завершення роботи з розробки нової редакції Статуту Організації.

Також Загальні збори затвердили звіти роботи Правління та Ревізійної комісії організації минулої каденції.

Пізніше Правління громадської організації «Вікімедіа Україна» провело засідання, на якому Головою Правління було обрано Андрія Макуху, а новим виконавчим директором організації – Наталію Тимків.

Крім того, заступником Голови Правління – секретарем Правління було обрано Левона Азізяна, а заступником Голови Правління – скарбником – Миколу Козленка.

Ви також можете ознайомитись із фотогалереєю із Загальних зборів ГО «Вікімедіа Україна» за цим посиланням.

Прес-служба ГО «Вікімедіа Україна»

Оприлюднено в Некатегоризовано | Позначки: | 1 коментар