Вікімедіа Україна

Астероїд (274301) Wikipedia відкрито у Андрушівській астрономічній обсерваторії

30 січня стало відомо, що один з астероїдів Сонячної системи було названо на честь Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Астероїд з номером 274301 був відкритий в Андрушівській астрономічній обсерваторії на Житомирщині. Андрушівська обсерваторія (ААО) — єдина приватна обсерваторія в Україні, заснована 2001 року з ініціативи науковця Юрія Іващенка. З 2005 року вона входить до 20 найпродуктивніших обсерваторій світу(!) за спостереженнями малих планет. За цей час у ній було відкрито понад 90 астероїдів, серед яких (117240) Житомир, (133293) Андрушівка, (212723) Кличко та ін.

Пропозиція назвати один із відкритих у Андрушівці астероїдів «Вікіпедія» надійшла від члена ГО «Вікімедіа Україна». Пан Юрій Іващенко охоче погодився на неї та подав відповідну заявку у Комітет з номенклатури малих тіл. Відтак, назву було одноголосно схвалено цим комітетом, в який входять 15 поважних науковців зі всього світу.

Новоназваний астероїд (274301) Вікіпедія був відкритий у серпні 2008 року. Він має 17-ту зоряну величину та здійснює один оберт навколо Сонця за 3,68 роки. Попереднє позначення астероїда — 2008 QH₂₄. Невідомо точно з чого складається «космічна Вікіпедія», але найпевніше це каміння та метал. Астероїд на перший погляд нічим не відрізняється від десятків тисяч подібних уламків у головному поясі астероїдів. Однак тепер він слугує першим космічним пам’ятником Вікіпедії та вікіпедистам з усього світу.

Нагадаємо також, що саме 30 січня виповнилося дев’ять років від створення україномовного розділу Вікіпедії.
Маємо справжній космічний подарунок на День народження!

Оновлення станом на 2020 рік: у цій статті представлена інформація за 2012 рік. Новішу інформацію про найпопулярніших письменників у Вікіпедії (станом на 2019—2020 роки) читайте у статті за посиланням.

В продовження досліджень відвідуваності статей української Вікіпедії анонсуємо статистику відвідуваності статей про письменників України за результатами 2012 року.  Мета дослідження – встановити, ким із письменників України найбільше цікавляться українці.

Тарас Шевченко

Як показали підрахунки, позицію літератора номер один міцно тримає Тарас Шевченко – статтю про великого кобзаря прочитали протягом року майже півмільйони разів, тобто в середньому – 1286 разів на день. До першої трійки вже традиційно потрапляють Іван Франко та Леся Українка. Доречі,  статті про цих трьох літераторів входять і в першу десятку статей української Вікіпедії за загальною статистикою, займаючи відповідно 2-е, 5-е і 6-е місце.

Із наших сучасників до десятки улюблених пощастило увійти лише Ліні Костенко – статтю про неї  прочитали більше 100 тисяч разів. Цікаво, що в номінації українських композиторів ми спостерігали схожу ситуацію – беззаперечне лідерство Миколи Лисенка і лише один сучасник в топ-10 – Мирослав Скорик. Наводимо у вигляді талиці “топ-10” письменників України в номінації “усіх часів” і номінації сучасників:

Якщо порівняти наш список найпопулярніших з опублікованим нещодавно рейтингом найуспішнніших за всерією журналу “Фокус”, ми побачимо, що списки сильно відрізняються.  Власне лише одна письменниця – Люко Дашвар, змогла потрапити одночасно в обидві топ-10, близьким до її успіху був Сергій Жадан (21344 перегляди, 13-е місце).

Натомість представники російської літератури, зокрема й очільниця топ-списку “Фокусу” Симона Вілар в українській Вікіпедії мають скромні показники. Так, статтю про Марину та Сергія Дяченків прочитали 9074 рази (36-е місце), про Олеся Бузину  – 7679 (42-е місце) а про Симону Вілар – лише 146 разів.

Додамо, що певною мірою на відвідуваність статей Вікіпедії впливає їх якість і повнота, тому шанувальників української літератури ми запрошуємо доповнювати статті як про улюблених письменників, так і про найвизначніші твори української літератури. А що стосується неспівпадіння топ-списків, то пояснення лежить у  різниці в критеріях відбору. Мабуть, кількість покупців не тотожна кількості прихильників творчості, як і взагалі успішність не тотожна хисту. Принаймні про це свідчить саме існування Вікіпедії, яка принципово не продається, але охоче відвідується.

Дослідження відвідуваності статей музичної тематики показало, що читачі української Вікіпедії цікавляться найбільше українськими, потім західними і лише потім російськими музикантами.

Людвіг ван Бетховен

Учасники музичного вікіпроекту завершують роботу по збору статистичних даних відвідуваності статей української Вікіпедії. В номінаціях найпопулярніший композитор, співак та гурт списки очолили відповідно Микола Лисенко, Соломія Крушельницька та гурт «Океан Ельзи». Жодному із зарубіжних музикантів не вдалося перевершити за популярністю українських.

Із зарубіжних композиторів до першої трійки увійшли Людвіг ван Бетховен (2-е місце), Й. С. Бах (3-є місце). В. А. Моцарт (5-е місце) поступився українському Миколі Леонтовичу (4-е місце),  а українець Володимир Івасюк (6-е місце) випередив росяінина Петра Чайковського.

Із зарубіжних гуртів попереду The Beatles (2-е місце), та Queen (5-місце).

The Beatles

Джастін Бібер

Із зарубіжних співаків в десятку втрапив лише Джастін Бібер (10-е місце).

Окремі дослідження стосувалися музичних альбомів та опер.  Тут також перші місця посіли українські твори, а другі – західні. Відповідно альбом С. Вакарчука «Брюссель» (7381 відвідувань) перевершив дебютний альбом Вітні Х’юстон (6171), а  «Запорожець за Дунаєм» (12197) та «Наталка Полтавка» (9083) –  «Весілля Фігаро» (6505). Найпопулярніші російські опери – «Князь Ігор» (3275)  та «Євгеній Онєгін» (2979) займають відповідно 7-у і 8-у сходинки.

Значний інтерес проявляють читачі української вікіпедії до народної музики. Так, високі рейтинги мають статті Щедрівки (43903 відвідувань), Українські народні пісні (37415) та Колядки (35530). Одвічна боротьба «року» і «попси» однозначно вирішена на користь «року» — статтю Рок-музика прочитали 44220 рази, тоді як Поп-музика лише  13783. Кращі за «попсу» показники мають Джаз (27206), Барокова музика (15860)  і Дабстеп (15586).

Наскільки симпатії наших читачів відповідають симпатіям українців загалом? На це питання ми не готові відповісти і запрошуємо до діалогу фахівців у сфері музичної соціології.

Світові топ-10 за версією української Вікіпедії
(переглядів за 2012)

Детальніше на сторінці http://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Проект:Музика/Найвідвідуваніші_статті/2012

Протягом 22–24 січня 2013 року можуть виникнути проблеми з доступом до всіх сайтів Вікімедіа, в т. ч. Вікіпедії, у зв’язку з переміщенням серверів до нового дата-центру в Ашберні.

Наступного тижня Фонд Вікімедіа здійснить переміщення основних технічних служб до нового центру обробки даних в Ашберні (штат Вірджинія, США), – повідомляється у блозі Фонду Вікімедіа. Це робиться  з метою поліпшення технічних характеристик і надійності всіх сайтів Фонду Вікімедіа, в тому числі Вікіпедії. Тому 22–24 січня 2013 року з 17:00 до 01:00 за міжнародним стандартом часу UTC (з 19:00 до 03:00 години за київським часом)  можуть виникнути проблеми з доступом до Вікіпедії та інших сайтів Вікімедіа.

Технічний менеджер з комунікацій Гійом Пом’є зазначив, що технічні команди розпочали підготовку до переміщення серверів для мінімізації незручностей для користувачів, але основні порушення роботи очікуються протягом зазначеного періоду. Деякий час сайти Фонду Вікімедіа перебуватимуть винятково в режимі перегляду і можуть бути тимчасово недоступні. Користувачам слід бути терплячими під час цих перерв, і поширювати цю інформацію в разі збоїв у їх функціонуванні.

У цьому зв’язку інформуємо, що протягом 22–24 січня 2013 року можливі проблеми з доступом до сайту громадської організації «Вікімедіа Україна».

Сайти Фонду Вікімедіа розміщувались з 2004 року в центрі обробки даних в місті Тампа (штат Флорида), а до цього кілька серверів знаходились в Сан-Дієго (штат Каліфорнія). Ашберн є третім та найновішим головним центром обробки даних, призначеним для розміщення сайтів Фонду Вікімедіа.

Дата-центр у Тампі розташовувався з тих міркувань, що він був поблизу місця проживання засновника Вікіпедії Джиммі Вейлза, коли він брав активну участь у технічній роботі на сайті. У 2009 році команда технічної підтримки Фонду Вікімедіа почала шукати інші місця для розташування серверів з кращим підключенням до Інтернету та більш сприятливими погодними умовами. Ашберн, розташований у Вашингтонській агломерації, має швидший та надійніший зв’язок, аніж у Тампі, і там зазвичай менше ураганів.

Робота над новим центром обробки даних почалась влітку 2010 року, і з лютого 2011 року він поступово почав переймати на себе нові і нові функції. Так, у лютому та червні 2012 року дата-центр в Ашберні став передавати дані для читання контенту Вікіпедії та займатися обробкою медіа-файлів Вікісховища відповідно.

Починаючи з наступного тижня, нові сервери в Ашберні візьмуть на себе функції обробки редагувань у Вікіпедії, які до цього виконували сервері, розташовані у Тампі. Водночас дата-центр у Тампі виконуватиме допоміжну роль, і готовий буде перейняти на себе основні функції в разі виникнення проблем з серверами в Ашберні, для чого обидва центри обробки даних синхронізують.

Новий центр обробки даних в Ашберні дозволив впровадити деякі новації, наприклад, поліпшити систему зберігання тексту та абсолютно нову систему носіїв, аби йти в ногу з часом, зважаючи на зростання контенту, який створюється користувачами проектів Фонду Вікімедіа.

На цей час Фонд Вікімедіа має загалом приблизно 885 серверів, що забезпечують перегляд близько 20 мільярдів сторінок на місяць. Фонд Вікімедіа, як і його регіональне відділення — громадська організація «Вікімедіа Україна», є некомерційними організаціями, і реалізують власні проекти на пожертви читачів Вікіпедії та інших вікіпроектів.

Вид на озеро Бондхус, Норвегія.
«Зображення року Вікісховища» 2011 року

16 січня 2013 року розпочався 1 тур сьомого щорічного конкурсу «Зображення року Вікісховища», – повідомляє блог Фонду Вікімедіа. Обрати найкраще зображення з вільною ліцензією пропонується всім редакторам проектів Фонду Вікімедіа. Як зазначає редактор Вікісховища Mono, у конкурсі беруть участь усі 988 зображень, які отримали статус вибраного зображення Вікісховища протягом 2012 року.

Конкурс«Зображення року» проводиться волонтерами, і перебуває у віданні організаційного комітету вікімедійців. З моменту його створення у 2006 року тисячі світлин з усього світу отримали статус вибраних, які є безкоштовними для всіх для використання, модифікування та поширення. Волонтерами (такими як Rillke) були підготовлені правила голосування та інтерфейс, в той час як інші (напр., Beria Lima та Miya ) працювали над створенням списку зображень та перекладом конкурсних матеріалів.

Перший тур голосування завершиться 30 січня 2013 року о 23:59 за стандартом часу UTC (о 01:59 за київським часом), а найкращі світлини кожної з номінацій разом з десятьма світлинами, які набрали найбільшу кількість голосів серед усіх зображень, пройдуть до 2-го туру конкурсу. Організаційний комітет закликає вікімедійців з усього світу долучитись до голосування за деякі з найчудовіших зображень Вікісховища.

Брати участь у голосуванні можуть усі редактори проектів Фонду Вікімедіа, які створили обліковий запис до 1 січня 2013 року і зробили до цього часу у будь-якому проекту Фонду Вікімедіа щонайменше 75 редагувань.

Конкурс «Зображення року» – це не тільки вшанування талановитих фотографів і чарівних зображень, але і вшанування тих, хто зробив внесок до культурного надбання і надихнув інших людей, аби зробити те саме. Якщо Ви не взяли участь у конкурсі цього року, то завантажте світлину, зроблену Вами, і Ви матемите змогу взяти участь у конкурсі наступного року.

Джерело: Matthew Roth. Wikimedia Commons Picture of the Year voting now open. Блог Фонду Вікімедіа.  18 січня 2013.

З 23 листопада по 23 грудня ГО «Вікімедіа Україна» спільно з Віктором Балогою проводили конкурс «Пишемо про Закарпаття», метою якого було поповнення Вікіпедії статтями, а Вікісховища — зображеннями, пов’язаними з Закарпатською областю.

Конкурс мав успіх: за місяць було написано та доповнено 360 статей, пов’язаних із Закарпаттям, додано понад 2,2 Мб інформації, а також завантажено понад 400 зображень. Організатори від ГО «Вікімедіа Україна» та від Віктора Балоги були єдиними в своїх намірах поповнити Вікіпедію якісними матеріалами про Закарпаття, але, на жаль, мали місце проблеми з порозумінням між організаторами.

У той час як в офіційних умовах конкурсу на сайті ГО «Вікімедіа Україна» було передбачено визначення переможця відповідно до загального обсягу опрацьованих статей та оцінок журі, представники Віктора Балоги прийняли рішення вручити призи за найбільшу кількість статей без урахування їх обсягу та якості.

4 січня 2013 року відбулося нагородження переможців конкурсу, на якому призи були вручені учасникам, які написали найбільше статей. На жаль, при цьому так і не було враховано ні обсяг написаних статей, ні їх якість, і представники ГО «Вікімедіа Україна» не мали змоги вплинути на ці підсумки.

Згідно з офіційними правилами, оголошеними на сайті ГО «Вікімедіа Україна», призери конкурсу такі:

За найбільшу кількість балів серед усіх учасників конкурсу:

1 місце: Stylenotes (Олег Олашин) — 99,84 балів

2 місце: Muchachevo — 91,78 балів

3 місце: A gavryush (Олександр Гаврюш) — 72,24 балів

За найбільшу кількість балів, отриманих за написання та поліпшення статей про Мукачеве та Мукачівський район в українській Вікіпедії:

1 місце: Muchachevo — 66,67 балів

2 місце: Zakarpattya — 23,41 балів

3 місце: Звірі — 6,97 балів

Учасник конкурсу Олег Олашин, який мав отримати головний приз за найбільшу набрану кількість балів у конкурсі, не отримав головного призу — планшета, отримавши натомість лише заохочувальний приз. Ми усвідомлюємо свою відповідальність за дотримання офіційних умов, які ми оголосили, і тому приносимо йому свої вибачення та зробимо все від нас залежне, щоб вручити приз згідно з оголошеними нами умовами конкурсу.

ГО «Вікімедіа Україна» визнає, що мали місце суттєві організаційні помилки, внаслідок яких учасники конкурсу могли потрапити в неприємне або незручне становище, і приносить свої щирі вибачення учасникам конкурсу. Ми також приносимо вибачення членам журі, виснажлива робота яких з оцінювання статей так і не була врахована у визначенні переможців.

Ми обіцяємо, що в подальших заходах ми будемо більш суворо підходити до співпраці з партнерами, однозначно формулювати права та обов’язки сторін та слідкувати за неухильним дотриманням умов проведення конкурсу.

Анатолій Луцюк

Голова Правління ГО «Вікімедіа Україна»