Вікімедіа Україна

Нове дослідження розглядає, як штучний інтелект та люди працюють разом аби покращити найбільшу онлайн енциклопедію.

З моменту запуску у 2001 році, Вікіпедія перетворилася на всеохопний репозитарій людських знань, що має 40 мільйонів статей, створених у результаті спільної праці волонтерів, та майже 500 мільйонів читачів щомісяця. Проект підтримують понад 137 тисяч редакторів-добровольців, а також дедалі зростаюча армія автоматизованих програмних засобів із залученням технології штучного інтелекту, відомих як боти, які постійно рухаються веб-сайтом, щоб усунути вандальні редагування, додавати та тегати сторінки, виправляти посилання, що не працюють, тощо.

Група дослідників Технологічного інституту Стівенса в Хобокен, штат Нью-Джерсі, вперше здійснила аналіз 1,601 бота, що діють в англійської Вікіпедії. Комп’ютерні алгоритми допомогли їм класифікувати ботів за функціями та подивитись на особливості спільної роботи машинного розуму та користувачів задля вдосконалення та розширення найбільшої в світі онлайн енциклопедії. Робота опублікована у журналі Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction (листопад 2019).

«Штучний інтелект змінює те, як ми творимо знання, а Вікіпедія — ідеальне місце для вивчення цього», — сказав Джеффрі Нікерсон, професор Школи бізнесу в Стівенсі й один з авторів дослідження. «В майбутньому ми всі будемо працювати поряд з технологіями штучного інтелекту, і подібні дослідження допоможуть нам створювати ботів та перетворювати їх у більш ефективні інструменти».

Читати далі →

22 грудня відбулось нагородження переможців конкурсу статей та фотографій на наукову тематику «WikiScience Contest 2019», що проходив в українській Вікіпедії з 1 до 30 листопада 2019 року. Ми раді сприяти популяризації та доступності наукових знань і ділимось результатами цього проекту з вами.

Про WikiScience Contest

Головна мета конкурсу — наповнити українську Вікіпедію якісними статтями та зображеннями з різних галузей науки. Взяти участь у конкурсі статей могли усі, хто цікавиться або знається на археології, біології або фізиці.

На конкурс зображень можна було подавати світлини, що показують об’єкти та результати досліджень, вчених під час роботи чи їхнє дослідницьке обладнання. Всього було 7 номінацій, докладніше про які нижче.

Перемогу присуджували члени журі — спеціалісти з різних галузей науки, а бути волонтерами організаційного комітету зголосились користувачі Brunei, Venzz, Kharkivian і Friend. Переможці конкурсів нагороджувались дипломами та подарунковими сертифікатами інтернет-магазинів.

Цьогоріч учасники та учасниці створили та поліпшили у Вікіпедії приблизно 40 статей і завантажили у Вікісховище понад 300 нових зображень. Найбільшу кількість статей написали у категорії «Археологія», а найбільше зображень завантажили у категорії «Живі організми».

Переможці

Почнемо з конкурсу статей. У номінації «Археологія» перемогла стаття «Археологічні дослідження Кам’янської Січі» користувачки Kseniya 7, у категорії «Зубчаста звивина» — Павло Іванов, й у номінації «Фізика» перемогла Ірина Лапчук, яка написала статтю «Газова хроматографія». Список усіх статей, які зайняли призові місця, можна знайти на сторінці конкурсу у Вікіпедії.

І до конкурсу світлин. Загалом у 7 категоріях члени журі обрали 21 найкраще зображення 18 авторів. Друге та третє місця у номінаціях також є призовими — себто такими, що принесли конкурсантам нагороду. Усі переможні зображення можна переглянути і завантажити у Вікісховищі.

Світлини, що посіли перше місце у категоріях:

Так прокоментував цьогорічне змагання Антон Сененко, член журі конкурсу зображень:

«Рівень конкурсу зріс, оскільки цьогоріч до участі було подано надзвичайно мало нерелевантних зображень: тих, які не стосуються науки, або тих, що мають надзвичайно низьку інформативність. Я не можу сказати, що в усіх категоріях було достатньо сильних робіт, тим не менш, журі довелося кілька разів «поламати списи», аби з декількох обрати найдостойніших.
Що особливо тішить: люди тягло подаються на конкурс, детально продумують композиції, приділяють увагу якості фотографії та вигадують інформативні, наукові підписи. Маю сподівання, що з року в рік кількість учасників зростатиме в геометричній прогресії, хоча й розумію, що це додасть мені ж безсонних ночей. Однак я готовий».

Проведенням змагання опікувалась громадська організація «Вікімедіа Україна», за підтримки порталу «Моя наука» та науково-популярного заходу «Дні науки». Церемонія нагородження пройшла в Астрономічній обсерваторії КНУ. Світлини, зроблені під час заходу, можна проглянути у Вікісховищі.

Дивіться також:

Вікіпедія для школи: конкурс статей на тему шкільної програми

Найкращі світлини пам’яток культури України 2019. ФОТО

Європейська весна 2019 зігріває результатами

14 грудня у Києві в Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе нагородили переможців української частини найбільшого міжнародного фотоконкурсу пам’яток культурної спадщини для Вікіпедії під назвою «Вікі любить пам’ятки».

У 2019 році учасники української частини конкурсу подали майже 32 тисячі світлин 11 тисяч пам’яток культури України. Участь у конкурсі взяли понад 330 авторів. Цього року Україна — перша у світі із 48 країн-учасниць за кількістю завантажених фото!

У спеціальній номінації «Єврейська спадщина» взяли участь понад 60 конкурсантів, що завантажили близько 1200 світлин більше ніж 350 об’єктів, у дебютній спецномінації «Млини» змагались 60 учасників, які подали 851 фотографію 184 млинів, у новій спецномінації «Відео» 6 учасників подали на конкурс 32 роботи.

До ТОП-10 фотографій конкурсу, за оцінками журі, увійшли світлини пам’яток культури, розташованих у Чернігівській, Чернівецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській областях, АР Крим та місті Києві. Ці фотографії представлять Україну на міжнародному етапі конкурсу.

Завданням проєкту є створити повну ілюстровану інформаційну базу про культурні пам’ятки світу. Подані фотографії будуть використовуватися у Вікіпедії та інших вікіпроєктах. Також ми прагнемо привернути увагу людей до стану збереження об’єктів культури.

«Цього року конкурс пройшов у 48 країнах. Завданням конкурсу є створити повну ілюстровану інформаційну базу про культурні пам’ятки світу. Подані фотографії будуть використовуватися у Вікіпедії та інших вікіпроєктах. Також ми прагнемо привернути увагу людей до стану збереження об’єктів культурної спадщини», — зазначає Наталія Тимків, адміністраторка української Вікіпедії, членкиня організаційного комітету «Вікі любить пам’ятки».

Церемонією нагородження відкрилася виставка найкращих світлин конкурсу 2019 року та переможців у спеціальних номінаціях «Єврейська спадщина» та «Млини». Експозиція триватиме до 28 грудня 2019.

У межах проєкту були нагороджені автори найкращих фотографій та автори, що сфотографували найбільшу кількість об’єктів, загалом та за областями.

Найкращі світлини (з першого по десяте місце) наводяться нижче та доступні за посиланням: https://w.wiki/Dwh

Для довідки:

«Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний фотоконкурс пам’яток культурної спадщини, метою якого є зібрати світлини для ілюстрування статей у Вікіпедії, Вікімандрах та інших вікіпроєктах. За час конкурсу було зібрано майже 2 мільйони зображень. Конкурс проводиться у близько 50 країнах світу регіональними відділеннями Фонду Вікімедіа та волонтерами спільноти Вікімедіа, в тому числі в Україні — громадською організацією «Вікімедіа Україна». В Україні цього року проходив восьмий раз. Загалом протягом 2012—2019 років у рамках конкурсу було завантажено понад 280 тисяч світлин українських пам’яток, сфотографовано понад 34 тисячі пам’яток із території України (39%), у фотозмаганні взяло участь майже 3500 осіб (від аматорів до професіоналів). Фотографії за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, ви можете переглянути їх і використати їх із зазначенням авторства фото на умовах вільної ліцензії CC BY-SA.

7 грудня відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу «Європейська весна», що проходив в українській Вікіпедії з 21 березня до 31 травня. Змагання принесло втішні результати, про які докладно розповімо в цьому дописі.

Мета конкурсу

Європейська весна 2019 є українською частиною міжнародного конкурсу CEE Spring 2019. Його мета полягає в тому, щоби доповнити Вікіпедію статтями про Центральну і Східну Європу різними мовами, а оцінка внесків учасників залежить від обсягу та якості доданої інформації. У виборі тем обмежень майже не було, головна умова — аби вони стосувалися країн, що входять до регіону. Цьогоріч у топ-10 найпопулярніших тем, на які учасники українського конкурсу започатковували нові статті увійшли категорії «література», «суспільство» та «наука».

Це найбільший конкурс статей серед тих, які проводить «Вікімедіа Україна» й у 2019 році конкурс проводився вже вп’яте.

Організація змагання

Конкурсанти могли писати статті за 48 тематичними категоріями, які охоплювали всі сфери життя. Водночас, за правилами конкурсу дозволялось обрати одразу декілька, і в декількох отримати перемогу.

Важливу роль відігравала не лише кількість статей, але і якість — їх оцінювали члени журі: Mcoffsky, Babizhet, Sergento, Alecs, A1, Haida, Yakudza, Goo3.

Оцінювання відбувалося за такими критеріями як інформативність і повнота, структурованість, достовірність, якість мови. До оцінок журі додавались такі показники як розмір та його коефіцієнт і остаточний бал визначала формула

Кожен член журі перевіряв різну кількість статей; найбільше — понад половину статей конкурсу — перевірив Ігор Маковський (користувач Mcoffsky). Ми дуже вдячні всім суддям за те, що інвестували свій час у перевірку такої значної кількості матеріалу.

Волонтерити в оргкомітеті конкурсу зголосились вікіпедист(к)и Tohaomg, NickK, JTs і Yasnodark.

З 1 по 31 травня конкурс проходив також у сестринських вікіпроектах — у Вікімандрах та Вікіцитатах.

Результати

Цьогоріч на розгляд журі потрапило 1772 статті, які створив 81 учасник конкурсу.

Переможцем конкурсу за загальною кількістю балів став Андрій Гриценко, який набрав 5534 бали за створення 396 статей. На другому місці — користувач Learned cat зі 3004 балами та 205 статтями. Третє місце посів користувач lxlalexlxl, який здобув 2905 балів за 137 статей.

Водночас користувач Learned cat переміг у найбільшій кількості категорій — тринадцяти, Андрій Гриценко у восьми, і Nina Shenturk стала переможницею в шести.

Цього року найпопулярнішими тематичними категоріями стали: «жінки»,‎ «спорт»,‎ «культура»,‎ «природа та географія»‎ і «наука». Що стосується географії тем статей, то предмети, явища, персоналії, про яких писали учасники, стосувались головним чином Росії, Румунії й Молдови (сумарно понад 600 статей). Одразу за ними слідують Австрія (96), Литва (94) та Хорватія (94).

Переможці змагання отримали сувеніри від організаторів та сертифікати на покупки в інтернет-магазинах. Усі учасники, котрі написали принаймні п’ять статей у межах конкурсу, також отримають сувеніри. Перевіряйте свою вікіпошту 🙂

Цьогоріч Україна посіла перше місце за кількістю створених у рамках змагання статей. Одразу за нею йдуть Узбекистан і Польща; на четвертому і п’ятому місцях — Угорщина та Боснія і Герцеґовина.

Що далі?

Вікіпедійна спільнота оптимістично дивиться на майбутнє конкурсу, а це означає, що наступного року ми плануємо провести його знову. Слідкуйте за оновленнями блогу «Вікімедіа Україна», аби відслідковувати актуальні вікіпедійні події.

• Детальні результати конкурсу у Вікіпедії
• Див. також: Вікіпедія для школи: конкурс статей на тему шкільної програми

22-23 листопада в Амстердамі відбувся Wiki Techstorm 2019 — хакатон/конференція, присвячена вікіпроєктам. Організатором події була Wikimedia Nederland; у ній взяло участь двоє учасників з України — JTs та Tohaomg. Вони розповідають для блогу «Вікімедіа Україна» про захід та свої враження.

Метою Wiki Techstorm є поєднання зусиль новачків і досвідчених вікіпедистів/вікімедійців задля покращення технічної сторони вікіпроєктів. Цьогоріч така подія відбулася вже втретє; перші дві пройшли у травні та в жовтні 2018 року. Wiki Techstorm 2019 відвідали близько 50 учасниць та учасників з різних країн, переважно із Західної Європи та власне, Нідерландів. Серед цих людей було й двоє українців — JTs та Tohaomg.

Формат цьогорічного заходу — новачки пропонують нові ідеї із покращення вікіпроєктів, які досвідчені користувачі й користувачки допомагають їм втілювати. Слово «Techstorm» поєднує англійські слова «Tech» (технічний) та «Brainstorm» (мозковий штурм), тож дослівно подія називається “вікімедійний технічний мозковий штурм”. Власне, Wiki Techstorm був наполовину хакатоном і наполовину конференцією. Під час заходу можна було як самостійно працювати над створенням і покращенням вмісту вікіпроєктів та інструментів для них, так і відвідати сесію-тренінг — й учасники заходу активно цим користувалися.

Конференційні кімнати, як і вулиці поруч із готелем «StayOkay Oost» (в якому проходив захід та де жили більшість учасників), мали назви індонезійських островів: Ява, Суматра, Борнео. Це данина історії: Індонезія раніше була колонією Нідерландів.

Фасад готелю «StayOkay Oost»
Автор: Tohaomg [CC BY-SA 4.0], via Wikimedia Commons

Учасники з України: JTs і Tohaomg
Автор: Cicilia Östholm [CC BY-SA 4.0], via Wikimedia Commons

Учасники Wiki Techstorm 2019
Автор: Mx Lucy [CC BY-SA 4.0], via Wikimedia Commons

До початку події новачки та інші члени місцевої вікіспільноти підготували перелік завдань до виконання. Ці завдання були вивішені на постерах на стінах та опубліковані на Phabricator. На початку першого дня досвідчені користувачі обирали серед цих завдань те, над яким працюватимуть, а виконавши його, обирали наступне.

Завдання стосувались різноманітних технічних тем: створення чи вдосконалення шаблонів, модулів, ботів, масове завантаження зображень до Вікісховища, масове створення та наповнення елементів Вікіданих, створення складних sparql-запитів тощо. У кінці другого дня учасники заходу презентували свою роботу: відбувся так званий «showcase»: на кожну завершену (чи хоча б розпочату) під час заходу задачу виділялось по дві хвилини, під час яких людина, що її виконала, розповідала що і як було зроблено. Внаслідок того, що таких задач було чимало, ця сесія протривала майже годину.

«Дошка оголошень» із завданнями пропонованими до виконання
Автор: Ciell [CC BY-SA 4.0], via Wikimedia Commons

Робоча дошка на Phabricator
Автор: Ciell [CC BY-SA 4.0], via Wikimedia Commons

Дошка пошани наставників
Автор:
DDJJ [CC BY-SA 4.0], via Wikimedia Commons

«Дивлюсь в монітор,
та й думку гадаю …»
Автор: Mx Lucy [CC BY-SA 4.0], via Wikimedia Commons

Паралельно з роботою над завданнями відбувались тренінги із різних технічних тем: Вікідані і Вікісховище та різноманітні інструменти для них (зокрема Open Refine, Listeria та Pattypan), структуровані дані на Вікісховищі, sparql-запити на Вікіданих, регулярні вирази, web-scraping. Більшість тренінгів транслювались онлайн. 

Набути нових навичок можна було не лише під час тренінгів, а й в особистому спілкуванні. На заході були передбачені спеціальні дошки наставників, де досвідчені користувачі й користувачки вказували теми, в яких добре розбираються, аби до них можна було підходити й просити індивідуальної допомоги.

Окрім двох «робочих» днів конференції була також соціальна програма: неформальний день знайомств та спілкування перед заходом. «Техстормери» разом відвідали Державний музей Нідерландів, де познайомились як із історією та живописом Нідерландів, так і одне з одним, після чого продовжили спілкуватися на «вікічетвергу» у кафе.

• Сторінка Wiki Techstorm на MediaWiki
• Завдання, розпочаті та виконані під час події на Phabricator
• Фотографії з події на Wikimedia Commons
• Відеозаписи тренінгів події на YouTube

Команда «Вікімедіа Україна» відвідала церемонію проводів українських спортсменів на Дефлімпійські ігри. Ми не лише гарно провели час, але й доповнили Вікісховище новими світлинами. І найкраща частина —  ви можете робити те ж саме 🙂 Зараз пояснимо як.

«Вікімедіа Україна» рада сприяти наповненню Вікіпедії файлами з вільною ліцензією. Для цього ми допомагаємо вікіпедистам отримувати акредитацію або оплатити вхідні квитки на важливі події з умовою, що частина набутої інформації (відео, фото, аудіо) згодом опублікується під вільною ліцензією. Таку підтримку можуть отримати також дописувачі Вікіновин та Вікіпедії, які заповнюють існуючі лакуни у проєктах новою та актуальною інформацією. 

Цього разу ми відвідали урочисту церемонію проводів українських спортсменів на зимові Дефлімпійські ігри, що відбудуться в Італії. Попри значимість спортсменів, що братимуть участь у змаганнях, знайти їхні фото під вільною ліцензією — непросте завдання. А відшукати світлини з повним складом збірної під вільною ліцензією було майже неможливо — аж до моменту, поки їх не опублікували у Вікісховищі наші вікіпедисти. Сподіваємось, це спростить журналістам роботу під час проведення Дефлімпійських ігор, а читачам допоможе краще зануритись у нові статті про змагання. 

Liza Chekhovska / Wikimedia Commons / CC BY-SA 4.0

Ми тішимось активній співпраці з Національний комітет спорту інвалідів України і будемо продовжувати в тому ж дусі, допомагаючи доповнювати український та іншомовні розділи Вікіпедії новими знаннями. Якщо ви давно хотіли зробити внесок у розвиток української Вікіпедії, але не знали як саме — можете почати з доповнення цієї статті. Або ж зі створення нових статей на теми, яких, на вашу думку, бракує у Вікіпедії.

Окрім цього, якщо ви маєте вільний час та бажання робити світлини, сміливо подавайтесь на фотогранти від Вікімедіа Україна для ілюстрування вікіпроєктів, у тому числі Вікіпедії. Детальніше про це читайте тут.

Уже завтра, 23 листопада — День пам’яті жертв голодоморів. Після загальнонаціональної хвилини мовчання, о 16:00, українці в усьому світі запалюють свічку на вікні, щоб вшанувати жертв режиму, а також відчути приналежність до власної історії.

Традицію ставити свічку у вікні на знак вшанування померлих під час Голодомору ініціював дослідник Голодомору Джеймс Мейс. Завдяки дослідженням Мейса світ дізнався про Голодомор. Проте зараз, як і роки тому, ми ще дуже мало знаємо — багато сторінок нашої історії досі засекречені, не опубліковані, не розказані, як не оплакані і всі жертви режиму. Важливо використовувати кожну можливість, щоб дізнаватися більше, розповідати українцям та всьому світу про Голодомор. В інформаційну еру для цього є багато інструментів. Вікіпедія — один із них.

Ми пропонуємо вам долучитися і допомогти зберегти пам’ять про цю трагічну віху української історії у найбільшій онлайн-енциклопедії світу. На сторінці проєкту «Свічка пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років» у Вікіпедії є перелік статей, які можна започаткувати чи поліпшити. Важливо створювати якісні статті в українській Вікіпедії, а також в інших — чим більше мовних розділів охопить наш проєкт, тим краще. 

Наприклад, досі в українській Вікіпедії немає статей-списків під назвою Музеї Голодомору 1932—1933 років, або про Регуляторні документи, що сприяли Голодомору. А про книжку американського історика українського походження Олександра Мотиля, яка описує Голодомор в Україні 1932—1933, є невеличка стаття лише в українській Вікіпедії, проте немає навіть в англійській, хоча вийшла вона в США ще у 2015 році. Джерела інформації можна знайти, зокрема на сайті Українського інституту національної пам’яті та на самій сторінці проєкту у Вікіпедії.

Перегляньте статтю про своє рідне село, місто чи містечко —  чи є там згадка про Голодомор? Чи наведено дані про кількість жертв, пам’ятки культурної спадщини пов’язані з тими подіями, інші дані? Також можна завантажувати фотографії подій з вшанування до Вікісховища і додавати інформацію про пам’ятки культурної спадщини пов’язані з пам’яттю про Голодомор до статей про населені пункти, ілюструвати їх, створювати повноцінні статті  (за умови, що є достатньо джерел).

В українській Вікіпедії є категорія статей під назвою «Голодомор». Ви можете покращувати статті в цій категорії або заглибитися і подивитися, які теми вже розкриті або які джерела використовували автори. Наприклад, стаття «Голодомор в Україні 1932—1933 років» містить чимало джерел та має багато посилань, які дозволяють охопити тему в цілому. 

Якщо вам це відгукується — долучайтесь. Важливо інформувати світ, відкривати і разом читати цю сторінку нашої історії. Розповідати, хто її досліджував, які закони і порядки режиму уможливили мільйони смертей, які фільми та книжки розкажуть сучасному глядачу/читачу більше. Якщо робити це якісно і якомога повніше, ми збережемо свідчення злочинів режиму, розкажемо про його жертв і свічка пам’яті не погасне.

У 2020 році конкурс проходить із 20 жовтня до 20 грудня. Актуальний анонс ви знайдете за цим посиланням, а реєстраційну форму — тут.

Сьогодні в українській Вікіпедії почався конкурс статей «Вікіпедія для школи». Конкурс спрямований на педагогів і присвячений тематиці шкільної програми; він триватиме до 20 січня. Конкурс проходить у семи категоріях — всесвітня історія, зарубіжна література, інформатика, математика, мистецтво, фізика і англійська мова. Переможці отримають сувеніри та цінні призи.

Вікіпедія — чи не головне джерело інформації для школярів. Відвідуваність української Вікіпедії відчутно зростає під час навчального року, і в деякі моменти становлять близько третини усіх читачів. Тож дуже важливо, щоб Вікіпедія мала повні та якісні статті на теми шкільної програми.

Тому з 20 листопада по 20 січня ГО «Вікімедіа Україна» проводить в українській Вікіпедії конкурс статей «Вікіпедія для школи». У межах цього конкурсу ми запрошуємо педагогів — шкільних вчителів, університетських викладачів та інших спеціалістів — долучатися до написання статей на теми шкільної програми.

Конкурс обмежений сімома предметами: всесвітня історія, зарубіжна література, інформатика, математика, мистецтво, фізика і англійська мова (остання номінація присвячена перекладу вибраних статей англійської Вікіпедії).

Після завершення конкурсу журі обере переможців у кожній категорії. Переможцями стануть конкурсанти, що наберуть найбільше балів у категорії — тобто матимуть найбільший якісний внесок (детальні параметри оцінювання викладені у регламенті конкурсу). Переможці отримають призи: сертифікати інтернет-магазинів та сувеніри із символікою Вікіпедії.

Як долучитися до конкурсу

Щоб долучитися до конкурсу, зареєструйтеся у Вікіпедії (отримайте свій нікнейм), якщо раніше цього не робили та обов’язково заповніть реєстраційну форму.

Після цього потрібно буде приєднатися до програми відповідного предмету на Панелі програм і подій (технічному інструменті, який використовується для Освітньої програми Вікіпедії), а потім фіксувати там усі створені в межах конкурсу статті. Детальні інструкції, як це робити — на сторінці конкурсу.

Сторінки конкурсних категорій:

• англійська мова (переклад вибраних статей з англійської Вікіпедії)
• всесвітня історія
• зарубіжна література
• інформатика
• математика
• мистецтво
• фізика

Із запитаннями та пропозиціями можна писати на shkola@wikimedia.org.ua.

Вікіпедія та вікіпроєкти — це невичерпне джерело корисного матеріалу для науковців: від фахівчинь із комп’ютерних наук до соціологів та психологів. Тому кожного року з’являється кілька десятків чи й сотень наукових досліджень, які з різних точок зору розглядають Вікіпедію або принаймні використовують вікіпроєкти як інструмент. Зараз у наукометричній базі Scopus є майже 9 тисяч публікацій, пов’язаних із Вікіпедією.

У Фонді Вікімедіа навіть існує окрема команда Wikimedia Research — науковці й інженери, чиєю роботою є проводити наукові дослідження, пов’язані з Вікіпедією та вікіпроєктами, та аналізувати їх. Їхні дослідження допомагають поглянути на проєкти Вікімедіа під новим кутом і відкрити інформацію, корисну для розвитку Вікіпедії.

На цьогорічній Вікіманії у Стокгольмі окрема панель була присвячена презентації наукових досліджень, які за останні роки здійснював Фонд Вікімедіа та незалежні дослідники й дослідниці. Представляємо п’ять цікавих тез, які пролунали на цих дискусіях.

1) Простіша комунікація не призводить до вищої продуктивності. Інтерфейс сторінок обговорення у проєктах Фонду Вікімедіа не є ідеально зручним та інтуїтивним для новачків. Група науковців зі США припустила, що зручніший інтерфейс для комунікації спростив би життя новачкам і зрештою мотивував їх бути більш залученими до роботи над створенням статей. Вони перевірили це припущення у мережі Fandom (колишня Wikia), яка не пов’язана із проєктами Вікімедіа, але використовує ту ж технологію вікі — і виявили, що помилялися. Запровадження простішого інтерфейсу спілкування навпаки призвело до зменшення «конструктивного» внеску від нових редакторів.

Повне дослідження доступне тут