Роботи італійського фотомитця Паоло Монті — у вільному доступі

В результаті співпраці проекту Європейської бібліотеки інформації та культури з організацією «Вікімедіа Італія», надбання відомого італійського фотографа 20-го століття було завантажено на сховище вільних файлів Фонду Вікімедіа.

paolo_monti_-_serie_fotografica_28italia2c_195429_-_beic_6340859

Паоло Монті

Днями було завершено завантаження майже 17 тисяч фотографій італійського фотографа Паоло Монті (1908—1982) на Вікісховище. Це найбільший внесок в історії ініціативи БоГеМА в Італії  і також це вперше, коли  весь наявний цифровий архів творів одного автора, що перебував у власників, було завантажено повністю.

Внесок став результатом тривалої співпраці  цифрової бібліотеки Віblioteca Europea di Informazione e Cultura та «Вікімедіа Італія». У 2008 році бібліотека придбала архів Паоло Монті і, таким чином, стала власником авторських прав на роботи. З 2014 року в ній працював вікіпедист-резидент, який готував архів до оприлюднення на Вікісховищі.

Паоло Монті народився і все життя провів в Італії. Вивчав економіку, але з 1946 року захопився фотографією. Спочатку Монті експериментував із абстракціонізмом та з ефектами «розмивання» та дифракції. Професійно займатись фотографією почав у 1950-х у Мілані, спеціалізувався на зйомці архітектури. Фотографував урбаністичне середовище, післявоєнну трансформацію італійських міст. Роботи публікувались переважно у виданнях присвяченних архітектурі та дизайну. Окрім архітектурної тематики, в архіві є портретні фото, пейзажі, фото витворів мистецтва, жанр ню, експериментаторські та авангардистські композиції. Більшість зображень чорно-білі, але є й кольорові.

Виконавці проекту  запрошують долучатися до удосконалення категоризації зображень, додавати їх до статей, номінувати на статус вибраних.

 

Переглянути фотоархів Паоло Монті у Вікісховищі

Оприлюднено в Культура і мистецтво, Особистості | 1 коментар

3000 статей створено у Вікіпедії в рамках конкурсу: CEE Spring триває!

Фонтан у Центральному парку Стефана Великого, Кишинів (Молдова). Автор фото — Myrabella, вільноліцензоване під CC-BY-SA-3.0

Фонтан у Центральному парку Стефана Великого, Кишинів (Молдова). Автор фото — Myrabella, вільноліцензоване під CC-BY-SA-3.0

Вірогідно, найбільший конкурс статей у Вікіпедії під назвою CEE Spring 2016  проходить у 28-ми мовних розділах Вікіпедії з 21 березня. Понад 3000 статей було створено чи доповнено на цей момент. Близько 240 учасників від Польщі до Казахстану й від Естонії до Греції пишуть про культуру, природу, суспільство, політику, історію, науку на інше регіону Центральної та Східної Європи. Польською, болгарською, грецькою, албанською мовою за цей час написали більше статей про жінок, ніж про чоловіків, що звужує гендерний розрив у Вікіпедії.

Кожного тижня темою конкурсу є три країни, про які пишуть у всіх Вікіпедіях, хоч через історію й політику регіону ЦСЄ це не просто (деякі утворення невизнані або ж визнані частково). Ціль конкурсу — щоб певна кількість статей була написана про всі країни-учасниці іншими мовами. Це, однак, не зупиняє користувачів, у яких є улюблена країна: так, як і минулого року, найбільше зараз пишуть про Естонію. Цьому сприяє популярний жарт серед учасників конкурсу: «Якщо не знаєш, про що писати, пиши про естонців».

Грає свою роль і поширення нових статей у соцмережах: учасники з різних країн надихаються обраними темами інших учасників, які пишуть про них на сторінці CEE Spring у Facebook. Наприклад, статтю про словацького геолога Дімітрія Андрусова, який народився в Тарту, навчався у Празі й працював у Братиславі, створили у півдесятку мовних розділів майже в один і той же час. Дехто планує писати статті кожного дня конкурсу і позначає свої дописи хеш-тегом #72ceespringdays.

Ви можете приєднатися до конкурсу будь-якою з мов, якою можете писати. Країни Центральної та Східної Європи дали світові науковців, як Марія Кюрі, музичні гурти як Omega, нобелівських лауреатів як Олександр Солженіцин, міжкультурні традиції як носіння мартениць і зірок опери як Соломія Крушельницька. Призами конкурсу є книги, що будуть авторитетними джерелами для Ваших подальних статей, а головний приз української частини — поїздка у Вірменію. Активні учасники отримають сувеніри.

Тиждень 11—17 квітня присвячений Молдові, Литві й Україні.

На основі допису з блогу Вікімедіа:
Nikola Kalchev, 2,200 articles and counting in the Central and Eastern European Wikipedia writing contestApril 7th, 2016

Оприлюднено в Вікітижні, Конкурси | Позначки: , , , | Залишити коментар

Wikimedia Education Collaborative: Вікіпедія для освіти та інше

У березні учасники ініціативи Wikipedia Education Collaborative зустрілися у Стокгольмі, щоб обговорити покращення, яких вдалося досягти у впровадженні Вікіпедії та інших вікіпроектів в освіту за останній рік.

Photo by Melina Masnatta, CC BY-SA 4.0.

Авторка фото — Melina Masnatta, CC BY-SA 4.0.

Колись, коли Сара Мерстелль тільки починала редагувати Вікіпедію та зазирати за її лаштунки, вона запитала себе: «Як це можна використати для моїх студентів?» Кілька років потому, коли у неї  вже був досвід керування власною Освітньою програмою Вікіпедії, Сара виступила співорганізатором третьої зустрічі Wikipedia Education CollaborativeCollab»), у Швеції.

Collab — це глобальна мережа лідерів освітніх програм, створена у 2014 році для підтримки розвитку освітніх програм у світі, учасники якої — такі як Сара — допомагають іншим освітянам, які зацікавлені у використанні Вікіпедії як навчального інструменту, та вікімедійцям, що хочуть започаткувати такі освітні програми. 5—6 березня учасники Collab зустрілися у Стокгольмі, щоб визначити спільні цілі, пріоритети й проекти для групи на наступний рік.

Що рухає Collab вперед? Серед основних принципів — створення мереж, обмін досвідом та сприяння співпраці між освітніми програмами, організаціями, волонтерами руху Вікімедіа, в якому б куточку світу вони не були. Це об’єднання створене для обміну досвідом та знаннями з колегами і підтримання інших програм на глобальному рівні.

Collab було створено з такими цілями: визначити найкращі практики застосування Вікіпедії в освіті, зібрати ідеї для освітніх ініціатив, поділитися інформаційними матеріалами різних програм, розвинути глобальну систему сертифікації учасників програм, налагодити активний обмін досвідом та інструментами. Дещо з цього було досягнуто: наприклад, учасники Collab розробили бланки та загальні настанови, як видавати студентам і викладачам сертифікати про участь у тренінгах чи курсах. Також було створено й перекладено різними мовами чимало освітніх матеріалів, як-то посібник з оцінки якості статей у Вікіпедії, посібник з вільних ліцензійкорисний набір освітньої програми та багато інших ресурсів, розбитих на чотири категорії для різних аудиторій: для керівників програм, для освітян, для волонтерів і для студентів. Спілкування й збір найкращих практик лишаються пріоритетними для Collab і надалі.

Минулого року група стала відкритою, у 2015 році до неї приєдналося ще 10 лідерів освітніх програм. Зараз у Collab входить 23 особи, переважно жінки (серед них і учасниця з України). Всі охочі можуть підписатися на відкриту розсилку, у Phabricator’і ведуться записи завдань, які необхідно виконати. За час використання Фабрикатора — трекера завдань, яким користується рух Вікімедіа — було завершено 88 завдань, 22% яких стосувалися наставництва щодо інших освітніх програм. Щомісяця учасники Collab зустрічаються з допомогою відеозв’язку, а на Вікіманії 2015 багато з них взяли участь в освітній пре-конференції, а також виступали самостійно.

Під час зустрічі у Стокгольмі члени Wikipedia Education Collaborative визначили для себе особисті плани кожного на наступний рік і сформулювали плани групи загалом. Три основні цілі — це розробка гнучкого механізму наставництва, розвиток ресурсів, а також тестування і переклад нової платформи для підтримки роботи освітян та організації заходів з використанням Вікіпедії у навчанні — Program and Events Dashboard.

Зустріч дала відчуття приналежності й об’єднаності. Так багато людей в усьому світі використовують Вікіпедію та інші проекти Вікімедіа в освіті, вони стикаються з подібними завадами, але й досвід вирішення питань так само може працювати для всіх.

Авторка фото — Melina Masnatta, CC BY-SA 4.0.

На основі допису з блогу Вікімедіа:
Melina Masnatta, Paola Ricaurte, “Where do we go from here: the Wikimedia Education Collaborative

Оприлюднено в Закордонний досвід, Конференції | Позначки: , , , | Залишити коментар

Перша регіональна (не)Конференція EdCamp Cherkasy

edcampcherkasy2016-5

Емблема гімназії та логотип конференції

30 березня у місті Черкаси пройшла Перша (не)Конференція EdCamp Cherkasy, що була присвячена темі «Якою повинна бути сучасна освіта».

EdCamp як інноваційний формат взаємонавчання та спілкування вчителів поширюється по світу вже протягом 5 років. Україна стала 24-ою країною, що приєдналася до цього руху. Перша національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася у Харкові у червні 2015 року. Тепер, за підтримки Відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні регіональні (не)Конференції EdCamp’и крокують по містах та селах України.

Захід проходив на базі Черкаської гімназії №9 імені О.М.Луценка, організатором виступив Черкаський міський методичний кабінет установ освіти.

Однією з тем, піднятих спікерами заходу, було практичне використання та застосування проектів Вікімедіа у навчально-виховному процесі.

edcampcherkasy2016-4

На відкритті заходу

З доповіддю «Вікіпедія та інші проекти Вікімедіа у навчально-виховному процесі» виступив Володимир Крижанівський, методист Черкаського міського методичного кабінету установ освіти, користувач та адміністратор Вікіпедії. Понад 30 присутніх на його доповіді слухачів довідались чи дізнались більше про Вікіпедію та її можливості для розвитку сучасної освіти. Тема виступу була тісно пов’язана із проблематикою сучасної освіти, коли дітям, озброєним сучасними гаджетами, досить легко «плавати» у мережі Інтернету, у той час, коли педагоги використовують цей метод на досить низькому рівні. На доповіді звучали шляхи та можливості використання Вікіпедії та інших проектів Вікімедіа під час навчання, а саме значні переваги використання під час дистанційного навчання.

Усім учасникам (не)Конференції було запропоновано взяти участь в анкетуванні, результати якого будуть узагальнені та зможуть бути використаними для аналізу значущості Вікіпедії саме в освітньому процесі України. Демократичний та живий формат заходу дозволив спілкуватись із однодумцями за межами експертних та учительських паралелей.  Деякі експерти, а саме Іван Іванов, висловили думку подальшого розвитку сучасної освіти разом з інтеграцією Вікіпедії у цей процес.

«Вікімедіа Україна» виступила одним з організаторів (не)Конференції.

Оприлюднено в Поточні події | Позначки: , | Залишити коментар

WikiPhysContest: сьогодні почався конкурс статей з фізики у Вікіпедії

Першого квітня ми розпочинаємо конкурс статей у Вікіпедії — з теоретичної фізики й астрономії.

Black hole lensing web

Модель гравітаційної лінзи (чорна діра проходить повз галактику, викривляючи її зображення).

Напередодні (але в 1890 році) народився наймолодший лауреат Нобелівської премії з фізики, якому на час її отримання було 25 років — Вільям Лоренс Брегг, англійський кристалограф. Ні, початок конкурсу не приурочено ні до першого квітня, ні до дня народження Брегга, а біографії вчених навіть не братимуть у ньому участі.

WikiPhysContest має мету вузьку і чітку: покращити висвітлення фізичних і астрономічних тем у Вікіпедії. Наука фізика цікавиться дуже широким колом явищ і процесів, і на конкурс допускаються статті не про все. У фокусі — астрономія, теоретична фізика й фізика ядра та елементарних частинок. Статті можна як створювати, так і поліпшувати, обов’язково почитайте умови конкурсу: вони містять і чимало корисних порад.

Брегг ніби натякає своїм прикладом, що молодь може, якщо хоче. Призами нашого конкурсу (а це ноутбук, планшет і електронна книга за перші три місця у кожній з двох підгруп) ми хочемо трохи відтягти студентів й аспірантів від протирання архімедових штанів над статтями в маловідомі збірники. Напишіть краще статті у Вікіпедію, яку читають мільйони людей.

Місяць часу (до четвертого травня), одна стаття і — можливість отримати цінний приз. І це не лотерея «віддам за репост», а чесна конкуренція й чесне суддівство зробленого. Розкажіть про це друзям-фізикам — вони мають знати!

І хай буде так. Перші статті конкурсу вже створено, одна з них — Доля Всесвіту. Куди вже символічніше 🙂

Хто зможе краще?

Оприлюднено в Конкурси, Поточні події | Позначки: , , , | Залишити коментар

«Вікі любить пам’ятки» у журналі «Пам’ятки України»

d09fd0a3_2_2016

Обкладинка журналу, тексти та ілюстрації у якому вперше в історії видання доступні на умовах вільної ліцензії.

 

29 березня у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені Володимира Заболотного відбулась презентація журналу «Пам’ятки України» (№2, 2016) зі статтями та фото учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» про пам’ятки України, а також про сам конкурс та інші проекти «Вікімедіа Україна».

Черговий номер науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва містить статті вікіпедистів, членів нашої організації та учасників фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки».  Він став ще одним форматом інформування про конкурс та його здобутки на додачу до публікацій в друкованих та онлайн-виданнях, сторінок конкурсу у мережі інтернет, виставок, фотоальбомів, що побачили світ завдяки організаторам та прихильникам конкурсу.

Номер вийшов різноплановим, адже автори писали про те, що їм особливо цікаво, про проекти та історії, якими вони особисто дуже переймаються.

У номері вийшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами.

Статті ілюстровані більш ніж сотнею фотографій (своєрідний рекорд для журналу), які, за виключенням архівних, були завантажені на Вікісховище для конкурсу «Вікі любить пам’ятки».

d092d09cd0a3d090_d09fd180d0b5d0b7d0b5d0bdd182d0b0d186d196d18f_d0b6d183d180d0bdd0b0d0bbd183_d09fd0a3_01

Ведуча презентації Наталія Тимків та гості заходу. Автор фото Anntinomy, CC BY-SA 4.0

 

До слова були запрошені присутні автори Руслана Маньковська та Іван Биков, фотограф Наталія Шестакова, упорядники номера — головний редактор журналу Леся Богослов (до лютого 2016) та шеф-редактор Ігор Гирич (до лютого 2016).

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Презентація номеру поєналась з обговоренням стану пам’яткоохоронної  справи в Україні, формування альтернативних офіційним переліків памяток, популяризації маловідомої культурної спадщини.

Приємним сюрпризом для організаторів став подарунок та виступ архітектора Юрія Пісковського, професора Міжнародної академії архітектури, члена Національного Союзу архітекторів України, колишнього головного архітектора Києва.

Дякуємо всім учасникам та гостям заходу. Запрошуємо до участі у наступному конкурсі «Вікі любить пам’ятки» у вересні 2016 року!

Більше фото у Вікісховищі

Оприлюднено в Проекти з партнерами, Публікації, Публічні заходи | Позначки: , | Залишити коментар

Представляємо переможців Європейського конкурсу наукових фотографій

Всього у конкурсі взяли участь 40 країн, понад 2 000 людей та близько 10 000 зображень.

Європейський конкурсу наукових фотографій завершився й обрано переможців. Понад 2 200 осіб із сорока країн взяли участь у конкурсі, завантаживши у Вікісховище близько 10 тисяч зображень — про все від наноструктур різних матеріалів до глибини космосу і від портретів науковців до відеозаписів хімічних реакцій.

Багато фотографій надійшло з Росії, України, Греції, Казахстану, Македонії, Італії та Німеччини, але лідери «на душу населення» — Естонія, Македонія і Греція. 93,3% учасників раніше ніколи не завантажували зображень у Вікісховище.

Урмас Тартес, відомий естонський ентомолог і фотограф-натураліст, любить говорити, що гарна світлина розширює горизонти людьского розуміння. Він визначає ідеальне фото якщо щось таке, що поєднує знання з емоцією і презентує їх у найбільш підхожому середовищі. Зображення з конкурсу цілком відповідають такому опису, зважаючи на те, що вони використовуються і будуть використані у Вікіпедії.

Усі файли у цьому конкурсі вільноліцензовані під CC BY-SA 4.0 — це означає, що ви можете використовувати їх будь-де, з будь-якою метою, за умови вказання авторів і поширення похідних робіт під цією ж ліцензією.

Нижче подано переможців Європейського конкурсу наукових фотографій за категоріями.

Люди в науці

Test Bench at the Fraunhofer LBF for active vibration control.jpg
Перше місце. Перевірка тестової гілки активного віброконтролю у інституті Товариства імені Фраунгофера. Автор фото — Thomas Ernsting.

Лектор.JPG
Друге місце. Лектор Вадим Євгенійович Привалов у Санкт-Петербурзькому політехнічному університеті Петра Великого. Автор фото — Daniil Filatov.

Мікроскопія

1.Magukbaforduló ikerszelvényesek 72dpi.jpg
Перше місце. Різні багатоніжки. Зліва один з видів роду Julus, справа — з роду Polydesmus. Автор фото — Pr.zs.i.

Tykadlo.jpg
Друге місце. Поверхня вусика метелика. Автор фото — Pavel Kejzlar.

Нефотографічні медіа


Перше місце. Відео, що показує властивості ІБМОнадпровідника. Автор відео — Maxim Bilovitskiy.

Друге місце. Малі краплі галію цікавим чином збігаються докупи у воді. Автор відео — Tavo Romann.

Колажі

Paracetamol in polarisiertem Licht.jpg

Paracetamol in polarisiertem Licht 2.jpg

Paracetamol in polarisiertem Licht 3.jpg

Paracetamol in polarisiertem Licht 4.jpg
Перше місце: Мікрокристали парацетамолу у поляризованому світлі. Автор фото — Radix2010.

Total lunar eclipse.png
Друге місце. Проходження Місяця прямо поза Землею (місячне затемнення). Автор фото — Christina Irakleous.

Загальна категорія

Empusa pennata redpit.jpg
Перше місце. Богомол (вид Empusa pennata) іде по залізничних рельсах у гірській Аркадії (південь Греції). Автор фото — Panagiotis Stavropoulos.

Frostedbubble2.jpg
Друге місце. Замерзла бульбашка. Автор фото — Danielarapava.

Іво Круусамягі,
естонський вікіпедист, організатор European Science Photo Competition
з блогу Вікімедіа


Див. також переможців української частини конкурсу. Конкурс має відбутися і в 2016-му році, тож при нагоді робіть свої фотографії 🙂

Прямо зараз, до 4 травня, в українській Вікіпедії триває WikiPhysContest — конкурс статей з фізики та астрономії.

Оприлюднено в Закордонний досвід, Конкурси | Позначки: , , | Залишити коментар

Тиждень Албанії, Естонії та Башкортостану у конкурсі Вікіпедії

логотип CEE SpringРозпочався другий тиждень міжнародного конкурсу статей у Вікіпедії CEE Spring 2016. Запрошуємо Вас писати статті про Албанію, Естонію та Башкортостан! 🙂

Якщо на кінець тижня Ви знатимете про ці країни більше, ніж учора, то значить конкурс своє завдання виконує. Кажуть, що найкращий спосіб розібратися в якійсь темі — написати про неї книжку. Ми ж говоримо лише про статтю у Вікіпедії.

А що таке стаття в найпопулярнішій енциклопедії сучасності? Це не стаття в науковий журнал, адже від Вас не вимагають новизни, це не стаття для турфірми, бо Ви нічого не рекламуєте, і, на жаль, не стаття у власний блог, бо у Вікіпедії не використовують смайлики 🙂 Але якщо Ви напишете статтю, то її прочитають десятки і сотні людей. Вона обов’язково стане комусь у нагоді. А у Вікіпедії назавжди лишиться запис про те, що її створили саме Ви.

Час конкурсу — особливо сприятливий, щоб спробувати написати свою першу статтю або пригадати, як це робилося, якщо Ви вже писали. Адже можна отримати приз! Активні учасники конкурсу обов’язково будуть винагороджені 🙂

За підсумками першого тижня в українській Вікіпедії з’явилося понад двісті статей, поданих на конкурс. Журі збирається з духом на їх оцінювання, але просить Вас писати далі — і писати більше! Це саме той випадок, що забагато бути не може.

Щоб взяти участь у конкурсі, створіть статтю у Вікіпедії про одну з країн, що беруть участь у конкурсі, та поставте на її сторінку обговорення конкурсний шаблон. Детальніше про це — на сторінці конкурсу у Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:CEE_Spring_2016
Там же Ви знайдете списки статей, пропонованих до написання — Ви можете писати про будь-що, але за статті зі списків балів буде трошечки більше.

Якщо у Вас виникнуть будь-які запитання, Ви можете ставити їх на сторінці обговорення конкурсу, у коментарях під цим дописом, писати нам у Facebook — як завгодно, ми завжди допоможемо 🙂

Долина річки Дрино на півдні Албанії (автор Gerd 72, суспільне надбання)

Долина річки Дрино на півдні Албанії (автор фото — Gerd 72, суспільне надбання)

Оприлюднено в Вікітижні, Конкурси | Позначки: , , , | Залишити коментар

Українські Вікіцитати — в десятці найбільших мовних розділів

«Уявіть світ, у якому кожна людина на планеті має вільний доступ до усіх знань людства. Це те, що ми й робимо».
«Imagine a world in which every single person on the planet is given free access to the sum of all human knowledge. That’s what we’re doing.»
— Джиммі Вейлз

Вікіцитати — вільне інтернет-зібрання цитат відомих осіб, висловів із книг, фільмів тощо. Сайт створений Фондом Вікімедіа із застосуванням технології «вікі».

26 березня Українські Вікіцитати обійшли французькі за кількістю статей, посівши 10-е місце. Зараз в українських Вікіцитатах близько 4 135 статей (станом на 28 березня 2016), понад 12 тис. усіх сторінок, понад 62,5 тис. редагувань. Проект активно розвивається і є вже певні локальні успіхи: 16 серпня 2015 р. закінчено створення статей про усіх на той момент лауреатів Нобелівської премії з літератури (у жовтні доповнено новим лауреатом — Алексієвич Світлана Олександрівна), чого нема у жодному іншому розділі.

Також під час Місяця покращення необхідних статей (Топ-1000 і Топ-10000), що проходить у Вікіпедії, було створено усі відсутні статті про персоналії зі списку Топ-1000, а це і мореплавці-першовідкривачі Жак КартьєВаско да ГамаМарко Поло, і видатні науковці Енріко ФерміКарл Фрідріх ГаусЙоганн Кеплер, і політики Карл I ВеликийЛюдовик XIVСулейман I Пишний

29 січня 2016 р. започатковано проект «Цитата дня», запропонований адміністратором Sergento. Кожен користувач може номінувати улюблену цитату на певну дату, щоправда вона має бути актуальною: бути цитатою людини, або про людину, що народилася чи померла у цей день, стосуватися історичної події (свята, пам’ятного дня), що відбулася/відбуватиметься у цей день тощо. Інші користувачі мають право підтримати цю пропозицію або ні, висловити зауваження або й запропонувати іншу цитату на голосування. При кількох номінаціях перемагає цитата з найбільшим позитивним сальдо. Цитата дня тісно пов’язана з аналогічною рубрикою у Вікіпедії.

Кожен вікіпедист має пам’ятати, чим не є Вікіпедія: Вікіпедія — не каталог усього, що існує або існувало, статті у ній не повинні мати великий об’єм слабо взаємопов’язаних даних, таких як цитати, афоризми — тому такі частини тексту варто переносити у Вікіцитати.

Сергій Липко

Оприлюднено в Поточні події, Рейтинги, Статистика | Позначки: | Залишити коментар

Пишемо у Вікіпедію про три європейські країни щотижня

У Вікіпедії розпочався великий міжнародний конкурс статей CEE Spring 2016 — усі охочі з двадцяти країни Центральної та Східної Європи можуть писати статті про своїх сусідів. Приз у кожної країни свій, це переважно книжки, а головний в українській частині конкурсу — поїздка у Вірменію.

До неділі у конкурсі триває тиждень Сербії, Словаччини та Угорщини.

Що ви знаєте про Сербію? Що знає про Сербію Вікіпедія? Ви можете почитати про сербську кухню, а про сербську літературу ще ні, про Вука Караджича стаття є, а про Йованку Броз ще немає. Нікола Тесла відомий усім, а про скількох сербських науковців статей ще не написано — ціла Сербська академія наук і мистецтв і її члени чекають своїх авторів.

Весна європейських народів у Вікіпедії проводиться вже вдруге. Команди вікіпедистів у кожному мовному розділі, що беруть участь у конкурсі, склали список статей, які б вони хотіли бачили про свою батьківщину іншими мовами. У 2015 про Словаччину написали 60 статей за всю тривалість конкурсу (всіма мовами), у 2016 — 64 лише за чотири дні. Цьогоріч словаки пропонують написати у Вікіпедії, крім іншого, про Яна ПаларикаСловацьке національне відродження і Volkswagen Slovakia — бо це для них важливо. Допоможете? 🙂

Європейцям регіону ЦСЄ дуже пощастило: більшість мов надзвичайно схожі між собою, тож можна писати статті у Вікіпедію, перекладаючи з інших мов. З угорською може бути трохи складніше, особливо з іменами — принаймні, дехто так вважає 🙂 Але у списках статей до створення усі імена вписано українською, і все, що вам треба — це натиснути на червоне посилання (колір означає, що цієї статті ще не існує) і писати текст. Ваших рук чекають Мартон ЄваШляхта МаґрітМесарош Марта та інші. (За правилами іменування статей у Вікіпедії для угорців пишуть спершу прізвище, тоді ім’я).

Хто ці угорки, що то за відродження у словаків і які є інші відомі сербські імена? Загляньте у списки статей у Вікіпедії, перейдіть на наявну статтю мовою, яку ви розумієте, і перекладіть українською. Нескладно, відносно недовго, надзвичайно корисно — а якщо робити це часто, можна позмагатися за призи 🙂

Щотижня ми запрошуємо вас писати про нові дві-три країни. Якщо ви захопитеся котроюсь одною — це теж добре! Конкурс триває до 31 травня, у вас є час. І водночас часу немає — не можна відкладати наостанок те, що можна написати сьогодні!

Замок Вайдахуняд у Варошліґеті, міському парку Будапешта.

Замок Вайдахуняд у Варошліґеті, міському парку Будапешта. (Статті про замок у Вікіпедії ще немає — і це нагода її створити!)

Оприлюднено в Вікітижні, Конкурси | Позначки: , , , , | 1 коментар