Вікімедіа Україна

«Уявіть світ, у якому кожна людина на планеті має вільний доступ до усіх знань людства. Це те, що ми й робимо».
«Imagine a world in which every single person on the planet is given free access to the sum of all human knowledge. That’s what we’re doing.»
— Джиммі Вейлз

Вікіцитати — вільне інтернет-зібрання цитат відомих осіб, висловів із книг, фільмів тощо. Сайт створений Фондом Вікімедіа із застосуванням технології «вікі».

26 березня Українські Вікіцитати обійшли французькі за кількістю статей, посівши 10-е місце. Зараз в українських Вікіцитатах близько 4 135 статей (станом на 28 березня 2016), понад 12 тис. усіх сторінок, понад 62,5 тис. редагувань. Проект активно розвивається і є вже певні локальні успіхи: 16 серпня 2015 р. закінчено створення статей про усіх на той момент лауреатів Нобелівської премії з літератури (у жовтні доповнено новим лауреатом — Алексієвич Світлана Олександрівна), чого нема у жодному іншому розділі.

Також під час Місяця покращення необхідних статей (Топ-1000 і Топ-10000), що проходить у Вікіпедії, було створено усі відсутні статті про персоналії зі списку Топ-1000, а це і мореплавці-першовідкривачі Жак Картьє, Васко да Гама, Марко Поло, і видатні науковці Енріко Фермі, Карл Фрідріх Гаус, Йоганн Кеплер, і політики Карл I Великий, Людовик XIV, Сулейман I Пишний…

29 січня 2016 р. започатковано проект «Цитата дня», запропонований адміністратором Sergento. Кожен користувач може номінувати улюблену цитату на певну дату, щоправда вона має бути актуальною: бути цитатою людини, або про людину, що народилася чи померла у цей день, стосуватися історичної події (свята, пам’ятного дня), що відбулася/відбуватиметься у цей день тощо. Інші користувачі мають право підтримати цю пропозицію або ні, висловити зауваження або й запропонувати іншу цитату на голосування. При кількох номінаціях перемагає цитата з найбільшим позитивним сальдо. Цитата дня тісно пов’язана з аналогічною рубрикою у Вікіпедії.

Кожен вікіпедист має пам’ятати, чим не є Вікіпедія: Вікіпедія — не каталог усього, що існує або існувало, статті у ній не повинні мати великий об’єм слабо взаємопов’язаних даних, таких як цитати, афоризми — тому такі частини тексту варто переносити у Вікіцитати.

Сергій Липко

Пам’ятник Вікіпедії у польському місті Слубіце (фрагмент). Автор חזרתי, CC BY-SA 4.0

Українська Вікіпедія на сьогодні містить понад 625 тисяч статей і за цим показником перебуває на 16-му місці серед усіх мовних розділів, на 11-му місці серед європейських Вікіпедій та на 3-му місці серед Вікіпедій слов’янськими мовами.

Якість енциклопедії в цілому за суто статистичним аналізом, що враховує лише частку статей серед загальної кількості сторінок та середню кількість редагувань на статтю, можна оцінити лише приблизно. Наприклад, критерій «глибина», що враховує середню кількість редагувань на статтю та частку саме статей серед усіх сторінок Вікіпедії, для українського розділу дорівнює 37 (на 8 березня 2015). За цим показником вона випереджає інші великі Вікіпедії (які мають понад 100 тис. статей), зокрема норвезьку (37), каталонську (31), шведську (6), литовську (21), есперанто (17), польську (22), словацьку (19), нідерландську (12).

Найкращими статтями української Вікіпедії є вибрані статті і вибрані списки, обрані користувачами як ті, що відповідають високому рівню якості, викладу матеріалу, досконалості, нейтральності, об’єктивності та відповідності до наукових джерел. Є також окрема категорія «Добрі статті», які ще не досягають рівня «вибраних», однак є одними з найкращих статей української Вікіпедії. Відповідність статей до цих категорій вирішується голосуванням користувачів.

Для аналізу якості кожного розділу також виділяють статті, які повинні бути в кожній Вікіпедії; у списку, розробленому спільнотою Вікімедіа, 1000 статей. Він використовується для підрахунку своєрідного «рейтингу Вікіпедій», основою якого є наявність та обсяг статей з цього списку. Цей рейтинг розміщений на Meta-вікі.  Станом на 5 березня 2016 року Українська Вікіпедія посідає 5-е місце в цьому рейтингу.

Нагорода за перше місце у місячному прирості розміру 1000 необхідних статей

Згодом цей список був розширений до 10 000 необхідних статей, відповідно, зріз по цих статтях за наповненням об’єктивніше показує якісний вміст різних розділів Вікіпедії, але й складніше планомірно підтягнути усі статті до потрібного рівня за відсутності великої кількості активних редакторів (проблема переважного ботозаповнення деяких розділів загальновідома). За рейтингом у Топ-10000 Українська Вікіпедія займає 10 місце (на 16 березня 2016), причому це почесне високе місце було досягнуте лише місяць тому (за даними на 16 лютого 2016).

Якщо за загальною кількістю статей українському розділу складно конкурувати з іншими великими розділами з більшою кількістю мовців і, відповідно,  активних редакторів, то покращити ці 1000 та 10000 статей цілком до снаги. З цією метою з 1 по 31 березня й проходить в Українській Вікіпедії Місяць покращення необхідних статей (Топ-1000 і Топ-10000). Поточний рейтинг у Топ-10000 від 16 березня 2016 р. показує ефективність місячника — зростання Української Вікіпедії становило +0,62 бала і було найвищим серед усіх розділів; за місяць створено 68 нових статей.

Станом на 22 березня 2016 р. до місячника долучилися 31 користувач, які створили 76 статей та покращили 36. Також паралельно в Українських Вікіцитатах створено 28 статей з Топ-1000.

До кінця місячника залишилося 9 днів, тому запрошуємо активно долучатися! Перевагою є можливість створювати і покращувати статті різної тематики: «Топ-1000», «Особи», «Історія», «Географія», «Мистецтво», «Філософія та релігія»,«Антропологія, психологія та побут», «Суспільство і суспільні науки», «Біологія й медицина», «Фізичні науки», «Технології», «Математика». Найактивніших учасників «Вікімедіа Україна» нагородить сувенірами з логотипом Вікіпедії.

Вікіпедист Сергій Липко

На початку березня 2016 року у Харкові відбувся «Освітній форум 2016», який проходив одночасно у Києві, Львові та Харкові. У ньому взяла участь і Громадська організація «Вікімедіа Україна», яка представила окремий стенд з презентацією «Освітньої програми Вікіпедії».

Стенд «Освітньої програми Вікіпедії» на «Ярмарку ідей» під час роботи «Освітнього форуму 2016» у Харкові.
На фото – вікіпедист Leonst.
Фото: Kharkivian, CC-BY-SA, 4.0 з Wikimedia Commons

Стенд «Освітньої програми Вікіпедії» на «Ярмарку ідей» під час роботи «Освітнього форуму 2016» у Харкові.
На фото – Сергій Петров.
Фото: Leonst, CC BY-SA 4.0, з Wiimedia Commons

Під час «Освітнього форуму 2016», який відбувся у Харкові 2 березня у стінах Харківського національного університету радіоелектроніки, працював «Ярмарок ідей», на якому були представлені найкращі серед поданих заявок проекти та програми в освітній сфері. Громадська організація «Вікімедіа Україна» представила інформаційний стенд з інформацією про «Освітню програму Вікіпедії» – міжнародну програму із залучення до написання статей у Вікіпедії студентів та учнів навчальних, яка на цей час реалізується у понад 70 країнах світу.

«На нашому стенді ми представили інформацію про “Освітню програму Вікіпедії”, її історію, механізми реалізації програми та чисельні напрями, за якими вона може бути впроваджена в освітній процес в університетах та загальноосвітніх школах, гімназіях чи ліцеях, а також підготували інші супутні матеріали: буклет про програму, шпаргалки з вікірозмітки, посібники з редагування Вікіпедії для новачків, а також показали іншу видавничу продукцію організації – фотоальбом найкращих світлин української частини міжнародного фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки – 2014” та кишенькові календарики», – зазначив Сергій Петров, представник Громадської організації Вікімедіа Україна» у Харківській області.

На «Ярмарку ідей» були представлені загалом понад 10 освітніх проектів різних напрямів – від дошкільної освіти та шкільної до самоосвіти та інклюзивної освіти. Серед інших, у цьому ярмарку взяли участь Харківська регіональна філія Європейської бізнес асоціації, IT Cluster Kharkiv, «Oxford Education Group», Громадська організація «Харків з тобою», приватний ліцей «МИР» та інші.

Як зауважив вікіпедист Leonst, який також брав участь в «Освітньому форумі 2016», люди доволі жваво цікавились «Освітньою програмою Вікіпедії», брали інформаційні буклети, ставили запитання. «Багатьох цікавила можливість впровадження цієї практики у власному виші. Водночас, питання деяких відвідувачів інколи геть не стосувалися освіти, а були скоріше про Вікіпедію в цілому – здебільшого щодо недостатньої висвітленості якоїсь теми», – відзначив Leonst.

«Можна сказати, що участь Громадської організації “Вікімедіа Україна” в “Освітньому форумі 2016” у Харкові загалом була досить успішною і це був корисний та потрібний спосіб взаємодії із зацікавленою аудиторією», – додав Сергій Петров.

Також під час форуму на двох панельних дискусіях обговорювалися проблеми в освітній галузі. Під час першої з них, що була присвячена проблемам імплементації Закону України «Про вищу освіту» прозвучали досить скептичні твердження від спікерів щодо освітян України, які продовжують жити в радянській освітній парадигмі, яка не  відповідає сучасним стандартам та запитам.

Дискусійна панель «Реформа вищої школи в рамках нового Закону про вищу освіту» під час «Освітнього форуму 2016» у Харкові.
Фото: Kharkivian, CC-BY-SA, 4.0 з Wikimedia Commons.

У другій панельній дискусії щодо запитів роботодавців до підготовки кадрів були висловлені думки щодо низької якості фахових здібностей випускників українських вишів, яких необхідно ще довчати в середньому ще від одного до трьох років для того, аби вони могли якісно виконувати свої робочі завдання та функції. У той же час нинішнє законодавство не дає стимулу впровадженню державно-приватного партнерства, що гальмує, на думку спікерів форуму, розвиток співпраці навчальних закладів та приватних компаній в Україні, а відтак і розвиток якості освітнього процесу та програм, які мають відповідати сучасним запитам світового ринку праці.

Дискусійна панель «Очікування замовників та можливості виконавців» під час «Освітнього форуму 2016» у Харкові.
Фото: Kharkivian, CC-BY-SA, 4.0 з Wikimedia Commons.

Зазначимо, що «Освітній Форум 2016» у Харкові був проведений БО «БФ “Харків з тобою”, Харківським національним університетом радіоелектроніки, Громадянською Платформи «Нова Країна», Міжнародним освітнім фестивалем «INSIGHT», Тимчасовою комісією Верховної Ради України з питань майбутнього за участі Рекрутингової аґенції «Експерт-Плюс», Приватного ліцею «МИР», Асоціації Приватних Роботодавців та Видавництва «АССА».

Барбара Мак-Клінток, лауреат Нобелівської премії 1983 року — одна з багатьох біографій, над якими працювала Емілі Темпл-Вуд. Фото Смітсонівського інституту, суспільне надбання.

Удень Емілі Темпл-Вуд — студентка-біолог в Чиказькому університеті Лойоли. Наприкінці 2016 вона почне навчатися у медичній школі Середньозахідного університету.

Уночі вона кладе інтернет-тролів на лопатки з допомогою позитивного покарання: на кожен отриманий образливий лист вона створює у Вікіпедії статтю про жінку-науковця.

У 2012 році Емілі заснувала Вікіпроект Жінки-науковці як спільний рушій до створення та покращення біографій жінок-науковців усіх історичних епох у Вікіпедії — непросте завдання, зважаючи на те, що (як написано на сторінці проекту) «частиною системної упередженості у Вікіпедії є те, що жінки у науці страшенно недопредставлені». Одного вечора дівчина перейшла від ідей до дій. Чимало жінок-членів престижного Королівського наукового товариства, своєрідної дошки пошани світу науки, не мали статей у Вікіпедії. «Я розізлилася і написала того вечора статтю… Я сиділа у холі гуртожитку до другої години ночі, пишучи свою першу статтю Вікіпедії про жінку в науці».

За кілька років роботи вікіпроекту 30 статей отримали рейтинг «доброї» або «вибраної». Емілі Темпл-Вуд також проводить вікімарафони у своєму університеті та допомагала з проведенням марафону «Жінки в червоному».

Сіко Бутерс, колишня працівниця Фонду Вікімедіа, говорить, що вплив Емілі на гендерний розрив у Вікіпедії був надзвичайним:

Вона створила сотні статей про жінок-науковців, деякі з яких закривають багато пробілів у Вікіпедії одразу — насправді важливо, що Емілі не просто пише про жінок-науковців, вона також працює над недостатньою висвітленістю жінок різних рас та іншими міжгалузевими проблемами. І напевно, найважливіше, бо ми набагато сильніші разом, ніж окремо, Емілі навчила і надихнула інших робити те саме … Коли я була малою, я могла перерахувати усіх відомих мені жінок-науковців на пальцях однієї руки. Але я знаю, що наші дочки матимуть доступ до набагато більшої кількості вільних знань про науковців, схожих на себе, завдяки зусиллям Емілі, і це насправді дієво.

На жаль, Емілі постійно стає об’єктом образ і переслідувань через свою стать. На електронну пошту з одноразових адрес їй часто приходять запрошення на побачення, поблажливі відгуки про фігуру, звинувачення у використанні сексуальних зв’язків для досягення цілей, прохання про такі зв’язки, а коли вона не відповідає — продовжують лайкою.

Це зовсім не нове для блискучих молодих жінок на просторах інтернету, але Емілі відповідає на образи у власний спосіб, використовуючи нападки як мотивацію для продовження квесту. На кожен образливий лист вона і її послідовниці, число яких росте, спокійно створють нову біографію жінки-науковця, як-то статті Liliana Lubinska, Katharine Luomala чи Adelaida Lukanina.

Сіко Бутерс називає інтернет-переслідування «жалюгідним, неприйнятним і, на жаль, надто поширеним прикладом того, з чим жінки стикаються сьогодні»:

Емоційне навантаження від такого роду образ величезне. Неймовірно, як, замість того, щоб вирішити, що цей публічний простір не для неї, Емілі вдалося перетворити переслідування на паливо для своєї мети. Це удар у відповідь тим, хто сподівається стишити жінок онлайн. Це вимагає сміливості.

В Емілі Темпл-Вуд уже зібрався список статей до створення; вона дякує своїм кривдникам за те, що допомагають їй боротися з системними упередженнями у Вікіпедії.

Ед Ергарт
Фонд Вікімедіа

Джерело: блог Вікімедіа

Вікіджерела — це сестринський проект Вікіпедії,
вільна бібліотека, яку можуть наповнювати всі охочі.
Зараз у Вікіджерелах 4345 текстів українською.

Богдан-Ігор Антонич «Ротації» — нещодавно додана до Вікіджерел збірка віршів.

Підходячи критично до ситуації навколо українських Вікіджерел, натрапляєш на таку головну думку: текстів мало, а волонтерів бракує. Про тексти можна погодитись: дійсно, ми поки 40-ві серед розділів, і попереду нас латина, азербайджанська, вірменська мови тощо. З волонтерами теж непросто: є ризик «бовтатись на місці», якщо не приходять нові люди. Але тоді виникає запитання: що далі? як розвиватись? і що робити? Пропоную до роздумів стратегію розвитку Вікіджерел.

Українських джерел у суспільному надбанні є більше, ніж може здаватись при погляді на Вікіджерела зараз. Справа у тому, що безліч не поставлено на індекс Вікіджерел, або не завантажено у Вікісховище, або не відскановано взагалі, або ж певні фрагменти, припустимо збірника, перебувають під копірайтом. Як на мене, файли сканів є своєрідною основою до «організму» всіх Вікіджерел. Нехай навіть маємо лише фрагменти одного збірника, все одно це джерело і складова Вікіджерел.

Дехто може написати: а хіба не можна додавати просто текст, без індексу (тобто вихідного сканованого зображення)? На мою думку, це а) знижує якість Вікіджерел, б) нецікаво робити. Бажано у 99,9% випадків опиратися на скани. Навіть переклад, який входить у цю залишену частку, бажано робити окремим файлом та вантажити у Сховище з позначенням перекладача та з чого саме він був здійснений. Чим більше буде залито у Вікісховище та категорезовано самих файлів спадщини, тим краще.

При завантаженні файлів слід пам’ятати про напарника: одна людина вантажить, інша перевіряє та долучає до всіх моментів опис і додаткові категорії. В однієї людини процес заливки відбере чимало часу: слід вишукувати, описувати, додавати. Хоча така думка трішки суб’єктивна 🙂

Що таке «скелет» Вікіджерел? Уявимо, що Вікіджерела — це «організм». Він не завжди однаковий, часом хворіє, коли не все функціонує як слід, але якось живе і розвивається. Скановані файли суспільного надбання потрібні йому, як кальцій для створення нових «кісток»-текстів. Індекси тоді можна назвати «хрящами». Що мається на увазі? Після додання файлів у Вікісховище варто одразу ж додати їх на індекс Вікіджерел. Це дасть основу до вичитки — і файл не загубиться. Отримаємо +1 текст до статистики та на додачу — індексацію за введеними даними в інтернет-пошуковиках.

Наступний крок мав би бути створення текстів. Як відомо, тексти — це питання широке, а за розмірами вони — найрізноманітніші. Але якщо на індексі вичитати бодай зміст книги, створити окрему сторінку з назвою твору та додати  індекс на головну сторінку твору, це створить «кістяк» вичитки цього твору у майбутньому.

Чому слід робити ці «кістяки»? По-перше, додавання цих текстів бодай з мінімальною вичиткою кількох сторінок дає файлу не загубитися. Він є у просторі, і за ним завжди можна повернутись. По-друге, якщо залити більшу частину збірок чи періодики, то при належному оформленні це буде величезна база для «м’язів» організму Вікіджерел — вичитки. Короткий текст, недороблена вичитка — хай так, але це буде основою основ для майбутнього стрибка. Якого? Трішки про це далі.

Дивіться, якщо зробити цю базу, Вікіджерела підуть вгору по статистці та індексу у пошуковиках. Відповідно буде більше відвідувачів, відповідно — більше волонтерів, відповідно — більше спільних праць, більше збереженої літературної спадщини, а далі наступ!

Ми піднімемося вперед по статистиці та індексу для всіх — це буде перший наступ. Далі, ми відступаємо: видаляємо те, що не відповідає правилам, робимо чистки «текстів» без зазначення джерела (і не тільки), оновлюємо, коригуємо оформлення і так далі існуючих «текстів». Тим самим підвищуємо якість українських Вікіджерел. А тоді на основі «кістяка» індексів та основ текстів робимо наступ за вичиткою. Наступ-відступ-наступ може подужати і незначна кількість редакторів. Тим і обумовлена дана стратегія.

Але нові волонтери для розбудови українських Вікіджерел — вільної бібліотеки, підтвердженої сканованими оригіналами, яка поважає авторські права — завжди потрібні 🙂

PS. До речі, німецькі Вікіджерела вже другі, вони обігнали французький і російський розділ буквально на очах.
PPS. На момент публікації допису українські Вікіджерела вже 39-ті за кількістю текстів. Задача-мінімум — перша двадцятка 🙂

Arxivist

До вашої уваги оглядова стаття Олексія Савченка,
релігієзнавця та редактора Вікіпедії.

Причиною написання цієї статті стали мої критичні зауваження у бік роботи вищих навчальних закладів. Проте я не вважаю нашу систему вищої освіти абсолютним злом — кінець-кінцем я можу критикувати її саме тому, що є її продуктом. Але всі розмови точилися довкола функціонування проекту Вікіпедія і в результаті мене попрохали викласти свої думки в статті для блогу «Вікімедіа Україна».

Актуальність цієї статті полягає в тому, що, активно користуючись проектами Вікімедіа, університетська спільнота в особі викладачів і студентів часто не знає, як ці проекти влаштовано і які існують можливості, через що виникає низка непорозумінь та відсутність довіри, які стають на заваді загального розвитку. Саме тому я, маючи з однієї сторони стосунок до системи вищої освіти, а з іншої сторони — до проектів Фонду Вікімедіа, ставлю собі за мету розповісти про проекти, зокрема про Вікіпедію, та показати їх можливе застосування у системі вищої освіти в Україні.

Цільовою аудиторією є передусім студенти, викладачі та адміністративний персонал українських вишів, але, можливо, це буде також цікаво іншим. Для ясності мені доведеться трохи зануритися в історію, звернути увагу на технічні і юридичні моменти, але я намагатимусь бути максимально зрозумілим. Читати далі →